РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року справа № 823/1829/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Трегулова Б.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/1829/17

за позовом комунального підприємства «Чигирин» Чигиринської міської ради (вул. Енергетиків, 11/1, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, ЄДРПОУ 36783147) [представник позивача ОСОБА_1 – за довіреністю]

до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39497534) [представник відповідача Накоп`юка Я.В. – за довіреністю]

про скасування податкового повідомлення-рішення, прийняв рішення.

КП «Чигирин» Чигиринської міської ради, звернувшись до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Черкаській області з урахуванням уточнень позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафу у сумі 5148 (п’ять тисяч сто сорок вісім) грн. 82 коп.; судові витрати, що належать до відшкодування стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Черкаській області.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ГУ ДФС України у Черкаській області було проведено камеральну перевірку, за результатами встановлено порушення – несвоєчасно проведено реєстрацію податкових накладних з 31.05.2016 по 31.10.2016 у зв'язку із зволіканням виконання постанови суду від 25.05.2016, позаяк кошти за отриманими підприємством субвенціями у поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ своєчасно не було зараховано, а інших додаткових коштів підприємство не мало, тому проведення реєстрації було технічно неможливо. За результатами перевірки на підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 07.11.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафу у сумі 5148 грн. 82 коп. Позивач зазначає, що оскільки порушення граничного терміну для реєстрації податкових накладних, відбулося через несвоєчасне зарахування коштів у сумі 102974 грн. на виконання актів законодавства і судового рішення з боку ДФС України, а не з вини позивача, ППР від 07.11.2017 № НОМЕР_1 є протиправним та належить скасувати.

Відповідач позов не визнав. 10.01.2018 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.89), де зазначив, що проведеною перевіркою у жовтні 2017 року виявлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у 2016 році. Відповідальність за вказане порушення передбачено ст.120-1 ПКУ: порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН у вигляді штрафу у відсотковому значенні від суми ПДВ залежно від кількості днів затримки в реєстрації такої податкової накладної. Представник відповідача зазначив, що відповідальність за вказане порушення застосовується незалежно від вини і причин, з яких таке порушення допущено. Представник позивача зазначив, що виконавче провадження за виконавчим листом від 10.10.2016 відкрито 04.11.2016 і раніше позивач не скористався своїм правом на відповідне звернення (документ подано до ДВС 03.11.2016). У зв’язку з викладеним оскаржуване ППР від 07.11.2017 № НОМЕР_1 є правомірним, прийнятим у межах компетенції та у спосіб, передбачений Кодексом №2755, тому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

КП «Чигирин» Чигиринської міської ради зареєстровано як юридичну особу 08.11.2011 (36783147) згідно виписки з ЄДР (а.с.8) та як платника ПДВ - 15.03.2012 (а.с.9). Згідно рішення Чигиринської міської ради від 06.03.2012 № 2-36 позивач є виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг з постачання холодної води та водовідведення для всіх споживачів житлового фонду та підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, які розташовані в м. Чигирин (а.с.7).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно Податкового кодексу України (надалі за текстом – Кодекс №2755) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки: (пп.75.1.1 п.75.1 ст.75) – камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних у ЄРПН накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що 19.10.2017 Головним управлінням ДФС України у Черкаській області було проведено камеральну перевірку, за результатами встановлено порушення п.201.10 ст.201 Кодексу №2755: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН зафіксовано актом № 2485/23-00-12-0506/36783147 (а.с. 44): у таблиці 1, починаючи з дати виписки накладної 31.05.2016 і до дати реєстрації 25.11.2016, розраховано кількість днів затримки, розмір і суму штрафу. На зміст перевірки 27.10.2017 керівник позивача надав заперечення з обґрунтуванням щодо неврахування в поповнення електронного рахунку КП «Чигирин» в системі електронного адміністрування ПДВ сум погашення заборгованості, розрахунки за якими було проведено відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків від 23.11.2015 №49/375 та від 18.12.2015 №58/375, укладених на виконання постанови КМУ від 04.06.2015 №375 у сумі 102974 грн., враховуючи рішення суду у справі № 823/197/16.

07.11.2017 на підставі акта камеральної перевірки від 19.10.2017 № 2485/23-00-12-0506/36783147 було прийнято оскаржуване ППР №0031861205 (а.с.50) з розрахунком (а.с.51), де за звітний період – 05.2016 – 10.2016 встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних і застосовано штраф: за затримку на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 733 грн. 69 коп. – у розмірі 10% – 73 грн. 36 коп.; від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1286 грн. 15 коп. – у розмірі 20% – 257 грн. 15 коп.; від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 8207 грн. 37 коп. – у розмірі 30% – 2355 грн. 97 коп.; від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 5889 грн. 94 коп. – у розмірі 40% о – 2355 грн. 97 коп., а всього у сумі 5148 грн. 82 коп.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Згідно Кодексу №2755-VI (пп.54.3.3 п.54.3 ст.54) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно Кодексу №2755-VI (п.201.1 ст.201) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно Кодексу №2755-VI (п.120-1.1 ст.120-1) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Кодексом №2755 (п.200-1.7 ст.200-1) встановлено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, є коштами, що використовуються виключно у цілях, визначених п.200-1.5 ст.200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.61 Конституція України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно п.109.1 ст.109 Кодексу №2755 податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу №2755). За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 Кодексу №2755). Відповідно Кодексу №2755 (п.111.2 ст.111) фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Фінансові санкції за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України (п.113.3 ст.113 Кодексу №2755).

Судом встановлено, що несвоєчасне проведення реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН у період з 31.05.2016 до 31.10.2016 мало місце у зв’язку із бездіяльністю відповідача, а також щодо опрацювання даних інформаційних баз ДФС у зв’язку із невиконанням рішення у справі № 823/197/16 щодо не зарахування і не врахування в обліку КП «Чигирин» Чигиринської міської ради у системі електронного адміністрування ПДВ розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах (на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування), за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України). Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок джерел, зазначених у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 №569 із змінами (далі – Порядок №569) визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (абз.1 п.1). Згідно Порядку №569 (абз.6 п.9) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами. Згідно Порядку №569 (абз.7 п.9) інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання у повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення (абз.11 п.9 Порядку №569).

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні визначено звітний період 05.2016-10.2016, а у акті камеральної перевірки штраф розраховано за період з 31.05.2016 включно до 25.11.2016 (а.с.44, а.с.50) - до дати реєстрації накладної, хоча рішення у справі № 823/197/16 набрало законної сили 18.08.2016.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). Судове рішення є обов’язковим до виконання. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося би примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у справі Afanasyev проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02) зазначив, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. ЄСПЛ у контексті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зазначав, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі Gurepka проти України, заява №61406/00, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, що вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі Kudla проти Польщі, заява №30210/96, п. 158) (рішення від 16.08.2013 у справі Garnaga проти України, заява №20390/07, п. 29).

Постановою від 25.05.2016 у справі № 823/197/16 (ЄДРСР 58040246) визнано протиправною бездіяльність ДФС України та Державної казначейської служби України щодо не зарахування на рахунок КП «Чигирин» Чигиринської міської ради у системі електронного адміністрування ПДВ з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України». Зобов’язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на рахунок КП «Чигирин» Чигиринської міської ради № 37511000141524 у системі електронного адміністрування ПДВ платника коштів у сумі 102974 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 № 375.

Відповідно до ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, що можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справах Handyside проти Сполученого Королівства від 07.12.1976, James та інші проти Сполученого Королівства від 21.01.1986).

У практиці ЄСПЛ напрацьовано критерії, що варто оцінювати щодо правомірного втручання в право особи на мирне володіння своїм майном за гарантіями ст.1 Першого Протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує суспільний інтерес; чи втручання є пропорційним визначеній меті. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого Протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано. ЄСПЛ у рішенні від 07.07.2011 за заявою №39766/05 Serkov проти України зазначив, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого Протоколу до ЄКПЛ у тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним, забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі Sporrong and Lonnroth проти Швеції, п. 69 і п.73). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, що прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі James and others проти Сполученого Королівства, п.50).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Процесуальні норми покликані забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення у справі Diya 97 проти України, №19164/04, п.47).

04.11.2016 відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання постанови від 25.05.2016 у справі № 823/197/16 за виконавчим листом, виданим 10.10.2016. Згідно пояснень позивача КП «Чигирин» Чигиринської міської ради було 23.11.2016 виявлено, що у системі електронного адміністрування ПДВ платника, підприємству враховано кошти у сумі 102974 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків згідно постанови КМУ від 04.06.2015 № 375, а тому 24 та 25 листопада 2016 року КП «Чигирин» Чигиринської міської ради було зареєстровано ті податкові накладні у ЄРПН, за якими термін реєстрації закінчився раніше.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2016 ВП № 52809403 (а.с.39) та 23.01.2017 ВП № 52809285 (а.с.42) згідно інформації наданої ДФС України на рахунок КП «Чигирин» Чигиринської міської ради № 37511000141524 у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховано кошти у сумі 102974 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків за постановою КМУ від 04.06.2015 №375 та листа стягувача від 12.12.2016 №654/16 – рішення суду виконано фактично та повністю, а виконавчі провадження з примусового виконання закінчено, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу надіслано до ДКСУ.

Вбачається, що і 16.11.2016 і 18.11.2016 ДФС було відомо про зараховані кошти у сумі 102974 грн., проте представник відповідача не надав пояснень щодо системного зв’язку розрахованих санкцій за звітний період 05.2016 – 10.2016 та наданого витягу до серпня 2016 року, а не до листопада 2016 (час проведення камеральної перевірки) з електронної бази даних щодо наявних залишків на електронному рахунку позивача, де за станом на 26.05.2016 залишок на рахунку позивача становить: сума заборгованості - 89489 (рядок 85), а 31.08.2016 – сума заборгованості 111051 грн. (рядок 73). Витяг містить відомості про наявні залишки на електронному рахунку позивача з березня 2015 року до серпня 2016 року. Пояснень щодо цього представник відповідача не зміг надати. У рішенні суду у справі №823/197/16 встановлено, підтверджено сторонами факт повідомлення ДФС України про зарахування ДКС України 10.12.2015 та 28.12.2015 сум ПДВ за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 по КП «Чигирин» у сумі 49891 грн. та 53083 грн. відповідно.

Суд у даній справі встановив, що у витягу з електронної бази даних щодо наявних залишків на електронному рахунку позивача записи 10.12.2015 та 28.12.2015 відсутні, проте суми відображені відповідно – 49891 грн. (рядок 110) за транзакцією ДКСУ 17.12.2015 і отримання інформації від ДКСУ 17.01.2016 – ознака 11 – код блокування 0 – призначення платежу: проведено кліринг 10.12.2015 за договором від 23.11.2015 №49/375; 53083 грн. (рядок 104) за транзакцією ДКСУ 06.01.2016 і отримання інформації від ДКСУ 17.01.2016 – ознака 11– код блокування 0 – призначення платежу: проведено кліринг 28.12.2015 за договором 18.12.2015 №58/375; 102974 грн. (рядок 86) за транзакцією ДКСУ 25.05.2016 і отримання інформації від ДКСУ 16.11.2016 – ознака 12 – код блокування 0 – ідентифікатор транзакції у межах АС «Є Казна» – 82319716 – призначення платежу: не заповнено. У загальному розрахунку залишку на рахунку та сум заборгованості (р.86, р.104, р.110) відповідні колонки не заповнено, а подальший результат обчислено без цих зазначених сум транзакцій, у загальній сумі поповнення рахунку сума всіх кредитових оборотів по ПДВ рахунку (р.86, р.104, р.110) не містить цифрових значень.

Пояснень учасників та / або первинні документи щодо данних інформаційної довідки не надано.

Відповідач не надав доказів на підтвердження заперечень та спростування тверджень позивача та/або коригуючих реєстрів, обґрунтувань щодо збільшення/зменшення сум поповнення електронного рахунка позивача, підтвердження дій щодо врахування зарахованих ДКС України на рахунок КП «Чигирин» Чигиринської міської ради № 37511000141524 у системі електронного адміністрування ПДВ платника коштів у сумі 102974 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» та/або доказів невиконання умов договору про організацію таких взаєморозрахунків з боку позивача.

ЄСПЛ зазначає: на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Voytenko проти України від 29.06.2004, 18966/02, рішення у справі Romashov проти України від 27.07.2004, 67534/01, рішення у справі Dubenko проти України від 11.01.2005, 74221/01, рішення у справі Kozachek проти України від 07.12.2006, 29508/04). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі Shmalko проти України від 20.07.2004, 60750/00, п. 44). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, що затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Sokur проти України від 26.04.2005, 29439/02, у справі Kryshchuk проти України від 19.02.2009, 1811/06).

У 2015 році п.16 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (зі змінами) була передбачена компенсація витрат з різниці в тарифах на теплову енергію, за рахунок джерел, передбачених пунктами 8 і 9 ст.11 цього Закону, зокрема за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Пунктами 2, 3 вищевказаного Порядку передбачено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків. Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, що укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Оскільки перерахування позивачу субвенції відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 №375 так само і отримання/врахування інформації від ДКСУ контролюючим органом прямо не залежить від поведінки позивача, проте впливає на стан розрахунків з бюджетом і наявність обігових коштів останнього у контексті майнових прав і правомірних очікувань, то стан невизначеності щодо часу зарахування коштів отриманих підприємством як субвенції у поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ і можливість своєчасної реєстрації податкових накладних у зв’язку із цим, нарахування надмірної санкції за неможливість своєчасно зареєструвати податкову накладну з причин бездіяльності адміністраторів системи електронного адміністрування ПДВ порушує справедливий баланс між публічним інтересом та захистом права на мирне володіння майном позивача. Аналіз наведених обставин дає підстави констатувати, що відповідачем було допущено надмірне втручання у правомірні законні очікування позивача щодо мирного володіння своїм майном, здійснення розрахунків з бюджетом.

Посилання представника відповідача на те, що позивачеві необхідно було завчасно звернутись за примусовим виконанням постанови від 25.05.2016 у справі № 823/197/16 не ґрунтується на принципах судочинства і нормах законодавства, оскільки згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI (ч.1 ст.2) встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Згідно ст.129-1 Конституції України – судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У діях набувача субвенції із бюджету – позивача не вбачається недобросовісного характеру облікової політики, декларування чи зловживань правами стосовно спірних відносин та дотримання податкової дисципліни у виконанні податкового обов’язку. Неврахування облікових даних і не співставлення баз даних адміністрування ПДВ і адміністративного/судового оскарження рішень контролюючим органом, затягування виконання судового рішення у справі № 823/197/16 призвело до порушення права позивача на мирне володіння своїм майном, що мало наслідком позбавлення позивача можливості здійснити автоматичну реєстрацію податкових накладних у визначені чинним законодавством терміни та призвело до нарахування оспорюваного грошового зобов’язання у сумі 5148 грн. 82 коп.

Згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок №422) (п.1 р.VII) при адміністративному/судовому оскарженні рішень органу ДФС здійснюється зв’язок з відповідними показниками підсистем – до базового запису про порушення провадження у справі в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів судового оскарження, приєднуються оскаржені документи, що внесені в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи шляхом встановлення зв’язку із відповідними записами зазначеної підсистеми (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи, що відображає результати судового оскарження) (п.2 р.VII Порядку № 422), здійснюється реєстрація в інформаційній системі органів ДФС, що забезпечує відображення результатів судового оскарження. Сканована цифрова копія документа, що надійшов до органу ДФС, або електронна копія документа, підготовлена органом ДФС, із додатками приєднується відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, що забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження(пп.2 п.3. р.VII Порядку № 422).

Постанова від 25.05.2016 у справі № 823/197/16 набрала законної сили за результатами перегляду Київським апеляційним адміністративним судом 18.08.2016. Касаційне провадження відкрито без зупинення виконання оскаржуваних рішень: ухвалами ВАСУ від 18.10.2016 відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі № 823/197/16 за позовом Комунального підприємства «Чигирин» Чигиринської міської ради до Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії (ЄДРСР 62132848). Тобто, здійснюючи камеральну перевірку 19.10.2017 очікувалось, що перевіряючий використає усі можливості інформаційних баз даних ДФС. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів — комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1 ст.71 гл.7 р.2 Кодексу №2755-VI). Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 № 22 визначено, що працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо – в день вчинення відповідних дій. До підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення, інші визначені підсистемою дані. Працівники підрозділів правової роботи органу державної фіскальної служби, до компетенції яких відносяться розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень по єдиному внеску, в установленому порядку відповідно до вимог Регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до АІС «Скарга» та АІС «Суди» у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації, з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів АІС «Скарга» та АІС «Суди» із записами підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок». Підрозділи, працівники яких здійснювали (очолювали) перевірки, опрацьовують в підсистемі «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» зазначену інформацію в день її надходження, результатом чого є внесення інформації до підсистеми «Облік платежів» ІС «Податковий блок». У проведенні процедур судового оскарження щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень забезпечується взяття їх на контроль, розгляд скарг та супроводження справ у судах; у разі необхідності структурні підрозділи органу державної фіскальної служби відповідно до їх компетенції забезпечують надання на запити підрозділу правової роботи висновків та документів, необхідних у супроводженні справ у судах (п.2.9).

У справі № 823/197/16 відповідачами були ДФС України та Державна казначейська служба України. Постановою від 25.05.2016 у справі № 823/197/16 визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України щодо не зарахування на рахунок комунального підприємства «Чигирин» Чигиринської міської ради у системі електронного адміністрування ПДВ та зобов’язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на рахунок комунального підприємства «Чигирин» Чигиринської міської ради № 37511000141524 у системі електронного адміністрування ПДВ платника коштів у сумі 102974 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 № 375.

КАС України (ч.2 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно 25.05.2016 (рішення суду першої інстанції), 18.08.2016 (рішення апеляційної інстанції), 19.10.2017 (акт камеральної перевірки) відповідачу було відомо про зміст судового рішення, натомість розрахунок санкції за кількість днів затримки реєстрації накладної розпочато з 31.05.2016 до 25.11.2016, хоча транзакція здійснена 25.05.2016 у сумі 102974 грн. (рядок витягу 86), дата отримання інформації від ДКСУ 16.11.2016 за умови належного адміністрування не призвела би до прийняття ППР від 07.11.2017 (акт 19.10.2017, заперечення 27.10.2017) з огляду на закінчені виконавчі провадження 18.11.2016 і 23.01.2017 у справі 823/197/16.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, п.71).

Згідно з ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки камеральна перевірка проводиться різними способами: в електронному вигляді; шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел, то варто врахувати, що на електронний рахунок платником податку перераховуються кошти як з власного поточного рахунка платника, так і кошти з рахунку платника, відкритого у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до бюджетного процесу. Якщо державний орган не виконав, несвоєчасно виконав умов проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 № 375, то набувач субвенції – позивач не може нести відповідальність у вигляді фінансової санкції за неможливість технічно зареєструвати податкову накладну з незалежних від нього обставин. Представник відповідача не надав документів на підтвердження записів у витягу з електронної бази даних наявних залишків на електронному рахунку позивача (рядок 73-131) щодо призначення платежу стосовно клірингу як процедур періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків платіжної системи.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної ППР діяв – не у спосіб, що визначений Податковим Кодексом України та вищезазначеними нормативно-правовими актами; не з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано у сфері виконання рішення суду та взаємодії структурних підрозділів з метою використання інформаційних баз контролюючого органу, не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для майнових прав та інтересів особи щодо обігових коштів/залишків на електронному рахунку ПДВ, і цілями на досягнення яких спрямоване застосування штрафу у контексті доступу до можливостей врахування в обліку і звітності відповідного фінансового року наданої субвенції, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 5148 (п’ять тисяч сто сорок вісім) грн. 82 коп.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать до відшкодування або оплати відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № НОМЕР_1 Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 5148 (п’ять тисяч сто сорок вісім) грн. 82 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39497534) на користь комунального підприємства «Чигирин» Чигиринської міської ради (вул. Енергетиків, 11/1, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, ЄДРПОУ 36783147) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 29.01.2018.

Суддя Л.В. Трофімова