ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 року

справа № 804/3952/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Білак С.В. Чумака С.Ю.

секретарі судового засідання Федосєєвій Ю.В.,

за участі представника позивача Акімової М.Д.,

представників відповідачів Коваль В.В., Атрошенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС), Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року у справі №804/3952/16 (головуючий суддя І-ї інстанції - Єфанова О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Суха Балка») до Офісу великих платників податків ДФС, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.06.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС), Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті 17.06.2016 року СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС:

- форми «Р» від №0000365103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1045053,00 грн. (за основним платежем - 696702,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 348351,00 грн.);

- форми «В1» №0000395103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 11 793 858,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5896929,00 грн.;

- форми «Р» №0000375103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 19267342,5 грн. ( за основним платежем - 12844895,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6422447,5 грн.);

- форми «П» №0000385103, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47275430,00 грн.;

- форми «Р» №0000415103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.;

- форми «Р» №0000405103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань на суму 3740,00 грн.;

а також просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 15.06.2016 року №0000181400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 401825,24 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС форми «Р» від 17.06.2016 року №0000365103, №0000395103, №0000375103, №0000385103, №0000415103, №0000405103.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 15.06.2016 року № 0000181400.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач - Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині вимог щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.06.2016 року № 0000181400, та в цій частині відмовиту в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити

Представника позивача проти вимог апеляційних скарг заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Суха Балка») є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00191329), зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 13.01.1995 року року, перебуває на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС з 18.08.1995 року (а.с.116-121 т.1).

Відповідачі - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС) та Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2015 року, за результатами якої 01.06.2016 року складено акт №10/28-01-51-03/00191329 (а.с.161-250 т.1).

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

1) пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; пп.135.5.4,пп. 135.5.11, пп.135.5.13 п.135.5ст.135; п.137.1. п.137.10, ст.137; п.138.2 ст.138; пп.138.8.1, пп.138.8.2, пп.138.8.5 п.138.8 ст.138; п.138.9 ст.138; пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; п.146.11, п.146.12, п.146.13 ст.146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 12844895 грн., у т.ч.: 2013 рік - 7733213 грн., 2014 рік- 5111682 грн., та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за три квартали 2015 року у сумі 47586984 грн.;

2) п.185.1 ст.185; п.186.1 ст.186, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 п. 189.9 ст.189, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 8072731 грн., у т.ч в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 250221 грн., лютий 2013 року - 195658 грн., березень 2013 року - 147797 грн., квітень 2013 року - 627 грн., травень 2013 року - 60786 грн., червень 2013 року - 7151 грн., липень 2013 року - 1 634 грн., серпень 2013 року - 6 432 грн., листопад 2013 року - 15124 грн., грудень 2013 року - 29135 грн., січень 2014 року - 1603 грн., лютий 2014 року - 220608 грн., березень 2014 року - 1577 грн., квітень 2014 року - 384 грн., травень 2013 року - 752 грн., червень 2014 року - 120388 грн., серпень 2014 року - 3 629 грн., вересень 2014 року - 16422 грн., листопад 2014 року - 1044337 грн., грудень 2014 року - 221596 грн., лютий 2015 року - 1250615 грн., березень 2015 року - 2832 грн., квітень 2015 року - 64205 грн., травень 2015 року - 1150960 грн., червень 2014 року - 1626565 грн., липень 2015 року - 706133 грн., серпень 2015 року - 938175 грн., вересень 2015 року - 49605 грн.;

3) п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 5909973 грн., у т.ч. в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 4221 грн., лютий 2013 року - 9978 грн., березень 2013року - 3618 грн., квітень 2013 року - 2914 грн., травень 2013 року - 3193 грн., червень 2013 року - 10538 грн., липень 2013 року - 5996 грн., жовтень 2013 року - 612 грн., листопад 2013 року - 8355 грн., грудень 2013 року - 36380 грн., січень 2014 року - 6354 грн., лютий 2014 року - 7125 грн., березень 2013 року - 64912 грн., квітень 2014 року - 84116 грн., травень 2014 року - 83422 грн., червень 2014 року - 49424 грн., липень 2014 року - 134143 грн., серпень 2014 року - 343178 грн., вересень 2014 року - 352219 грн., жовтень 2014 року - 615716 грн., листопад 2014 року - 505065 грн., грудень 2014 року - 683214 грн., січень 2015 року - 307731 грн., лютий 2015 року - 523308 грн., березень 2015 року - 325500 грн., квітень 2015 року - 4080 грн., травень 2015 року - 679912 грн., червень 2014 року - 484824 грн., липень 2015 року - 372244 грн., серпень 2015 року - 50228 грн., вересень 2015 року - 147454 грн.;

4) п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 п.189.9 ст.189, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 598713 грн., у т.ч. в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 156453 грн., лютий 2013 року - 205636 грн., березень 2013 року - 151415 грн., квітень 2013 року - 3541 грн., травень 2013 року - 63979 грн., червень 2013 року - 17689 грн.;

5) п.185.1 ст.185, п.198.1 п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 13286004 грн., у т.ч. в розрізі відповідних звітних (податкових) періодів: серпень 2013 року - 7630 грн., вересень 2013 року - 6432 грн., листопад року - 612 грн., грудень 2013 року - 23479 грн., січень 2014 року - 65515 грн., лютий 2014 року - 7957 грн., березень 2014 року - 227733 грн., квітень 2014 року - 66489 грн., травень 2014 року - 84500 грн., червень 2014 року - 253986 грн., серпень 2014 року - 134143 грн., вересень 2014 року - 346807 грн., жовтень 2014 року - 368641 грн., листопад 2014 року - 615716 грн., грудень 2014 року - 1 549402 грн., січень 2015 року - 842499 грн., лютий 2015 року - 2077446 грн., березень 2015 року - 332541 грн., квітень 2015 року - 68285 грн., травень 2015 року - 1830872 грн., червень 2015 року - 2100681 грн., липень 2015 року - 1089176 грн., серпень 2015 року - 988403 грн., вересень 2015 року - 197059 грн.;

6) ст.275, ст.276 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по земельному податку за період 2015 рік на суму 428617,86 грн., у т.ч. за 9 місяців 2015 року - 321463,39 грн.;

7) ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями);

8) ч.6, ч.42 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; ч.1 ст.13 Закону України «Про електроенергетику»; ст.23 Закону України «Про теплопостачання» в частині відсутності ліцензій на здійснення окремих видів діяльності.

На підставі вказаного вище акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: 17.06.2016 року СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС:

- форми «Р» від №0000365103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 045 053,00 грн. (за основним платежем - 696702,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 348351,00 грн.) (а.с.104 т.1);

- форми «В1» №0000395103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 11 793 858,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 896 929,00 грн. (а.с.105 т.1);

- форми «Р» №0000375103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 19 267 342,5 грн. ( за основним платежем - 12844895,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6422447,5 грн.) (а.с.102 т.1);

- форми «П» №0000385103, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47 275 430,00 грн. (а.с.103 т.1);

- форми «Р» №0000415103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн. (а.с.107 т.1);

- форми «Р» №0000405103, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань на суму 3740,00 грн. (а.с.106 т.1);

та Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 15.06.2016 року №0000181400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 401 825,24 грн.. (а.с.113, 114 т.1).

Позивач не погодився з такими рішеннями відповідачів та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що податковими органами не доведено обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та навпаки, наданими позиваем перинними документами повністю підтверджується відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № 0000181400, яким Криворізькою Північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок та орендна плата з юридичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

На думку податкового органу, у зв'язку із застосуванням коефіцієнту орендної плати 2,82 грн. за 1 кв.м позивачем порушено ст.275, 276 ПК України та занижено податкові зобов'язання зі сплати земельного податку за період 2015 рік на суму 428617,86 грн., у т.ч. за 9 місяців 2015 року - 321463,39 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач являвся користувачем земельних ділянок згідно договорів оренди земельних ділянок (а.с.80-83, 120-123, 134-137, 147-150, 159-162, 170-173, 181-184, 201-204, 213-216, 230-233, 243-246 т.2). Як платник земельного податку та орендної плати за землю позивач перебуває на обліку в Криворізькій північній ОДПІ у м.Кривому Розі.

Положеннями ст.284 ПК України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно із п.285.1 та п.285.2 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно положень пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2008 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу»: п.п.1.1 - затверджено та введено в дію з 01.01.2014 року ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог п.1 ст.275 Податкового кодексу України як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб. Відповідно до п.275.1 ст.275 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах: 2,82 грн. - для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб.

01.04.2014 року Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ПК України, зокрема збільшено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено - ст.275 ПК України викладено в новій редакції та встановлено ставку 3,05 грн. за 1 кв.м для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб.

Рішенням Криворізької міської ради від 25.06.2014 року №2778 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 року №2088 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу» внесено зміни до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2008 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу», а саме, п.1.2 було доповнено словами «у новій редакції» та п.4.1 викладено в новій редакції.

Тобто, відповідно до Рішення Криворізької міської ради від 25.06.2014 року №2778 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 року №2088 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу» ставка земельного податку заземельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких непроведено, встановлювалася відповідно до ст.275 ПК України у редакції Закону України від 27.03.2014 р. №1166-VII«Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII ст.275 ПК України виключено.

Водночас, п.2 Рішення Криворізької міської ради від 25.06.2014 року №2778 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 року №2088 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу» передбачено, що рішення набуває чинності з 01.01.2015 року.

Тобто, Рішення Криворізької міської ради, яким з урахуванням положень ст.275 ПК України встановлювалась нова ставка податку на землю, набула чинності вже після втрати чинності положеннями ст.275 ПК України, до якої воно відсилало.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що Криворізькою міською радою не було встановлено ставки податку за земельні ділянки на податковий (звітний) період 2015 рік, а відтак, враховуючи положення пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України, податкові зобов'язання зі сплати земельного податку на 2015 рік мали визначатися з урахуванням положень рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2008 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м.Кривого Рогу», тобто застосуванню підлягала ставка, яка діяла до 31.12.2014 року, з чим погоджується колегія суддів.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно нараховувались та сплачувались податкові зобов'язання з земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб, виходячи зі ставки 2,82 грн. за 1 кв.м., а тому податкове повідомлення-рішення Криворізької Північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0000181400 від 15.06.2016 року є неправомірним та належить скасуванню.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в порушення п.п.135.5.13 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.146.13 п.146.14 ст.146 ПК України, позивачем не визначено доходи при передачі у комунальну власність міста Кривий Ріг об'єкта основних засобів соціальної інфраструктури (санаторій-профілакторій «Рассвет») у розмірі 5207745 грн., що призвело до заниження інших доходів по рядку 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 5207745 грн..

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою визначеною відповідно до ст.137 на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у ст.136 цього Кодексу.

Згідно із п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Водночас відповідно до п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 ПК України до складу інших доходів включаються доходи, визначені відповідно до ст.ст.146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу.

Пунктом 146.13 статті 146 ПК України передбачено, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Відповідно до п.146.14 ст.146 ПК України дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств виникає виключно у разі отримання платником податків прибутку, який визначається шляхом зменшення доходу платника на відповідні передбачені законодавством витрати.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «Євраз Суха Балка» від 16.09.2014 року вирішено надати згоду Виконавчому органу Товариства на передачу у комунальну власність будівлі профілакторію «Рассвет» площею 2024,2 кв.м., а також обладнання та інженерні мережі згідно Додатка №1 до протоколу (а.с.46-47 т.3).

Рішенням Криворізької міської ради від 24.09.2014 року №2963 «Про надання згоди на безоплатне прийняття об'єкта нерухомого майна від ПАТ «Євраз Суха Балка» до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу» визначено ПАТ «Євраз Суха Балка» передати будівлю профілакторію «Рассвет» площею 2024,2 кв.м., а також обладнання та інженерні мережі на балансовий облік КП «Будинок нічного перебування» (а.с.45 т.3).

Згідно акту приймання-передачі від 14.11.2014 року позивачем - ПАТ «Євраз Суха Балка» передано у комунальну власність (на баланс КП «Будинок нічного перебування») об'єкти основних засобів соціальної інфраструктури: будівля профілакторію «Рассвет» разом з обладнанням та інженерними мережами, ринкова вартість яких без ПДВ складає 5207745,00 грн., у тому числі будівля профілакторію «Рассвет» на суму 5023832,00 грн. Згідно інвентарної картки №4 на об'єкт «Будівля профілакторію «Рассвет» - дата введення об'єкта в експлуатацію 01.12.1966 року, дата вибуття 14.11.2014 року (а.с.55-57 т.3).

Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів №69 від 19.04.2011 року, за даними бухгалтерського обліку первісна вартість об'єкта «Будівля профілакторію «Рассвет»» складає 504443,00 грн., накопичений знос 502164,80 грн., залишкова вартість 2278,20 грн.. В інвентаризаційному опису основних засобів №69 від 19.04.2011 року зазначені також обладнання та інженерні мережі, які передані на баланс КП «Будинок нічного перебування» (а.с.48-54 т.3).

Вказані обставини апелянтами не заперечуються та не спростовуються.

З наведеного вище вбачається, що будь-якого прибутку у будь-якій формі від безоплатної передачі у комунальну власність об'єкта основних засобів соціальної інфраструктури - будівлі санаторію-профілакторію «Рассвет» разом з обладнанням та інженерними мережами позивачем не отримано, а отже, об'єкт оподаткування у розумінні статті 134 ПК України відсутній, а відтак контролюючим органом не доведено наявність з боку позивача порушень Податкового кодексу України в частині не визначення доходів при передачі у комунальну власність м.Кривий Ріг об'єкта основних засобів соціальної інфраструктури (санаторій-профілакторій «Рассвет»).

Далі, в акті перевірки податковим органом зазначено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, тобто не визначено об'єкт оподаткування ПДВ при передачі у комунальну власність міста основних засобів у сумі 5519299 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 1103860 грн., у т.ч. в розрізі відповідних звітних (податкових) періодів: листопад 2014 року - 1041549 грн.; лютий 2015 року - 62311 грн..

Як зазначалось вище позивачем безоплатно передано у комунальну власність об'єкти основних засобів соціальної інфраструктури - будівлю санаторію-профілакторію «Рассвет» разом з обладнанням та інженерними мережами, а також водопровідні мережі с.Новоіванівка. Будівля санаторію-профілакторію «Рассвет» разом з обладнанням та інженерними мережами безоплатно передана на баланс КП «Будинок нічного перебування» на підставі Рішення Наглядової ради ПАТ «Євраз Суха Балка», оформленого Протоколом від 16.09.2014 року таприйнята у комунальну власність на підставі Рішення Криворізької міської ради від 24.09.2014 року №2963 «Про надання згоди на безоплатне прийняття об'єкта нерухомого майна від публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу». Документально безоплатна передача об'єкта основних засобів оформлена актом приймання-передачі від 14.11.2014 року. Вказане підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів №4 та інвентарним описом основних засобів. Згідно інвентарної картки № 4 на об'єкт «Будівля профілакторію «Рассвет»: дата введення об'єкта в експлуатацію 01.12.1966 року, дата вибуття 14.11.2014 року.

Водопровідні мережі с.Новоіванівка безоплатно передані на баланс КП «Кривбасводоканал» на підставі Рішення Наглядової ради ПАТ «Євраз Суха Балка», оформленого Протоколом від 18.04.2014 року та прийняті у комунальну власність на підставі Рішення Криворізької міської ради від 27.08.2014 року №2883 «Про надання згоди на безоплатне прийняття водопровідних мереж, розташованих у с.Новоіванівці від ПАТ «Євраз Суха Балка» до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу» та Рішення Криворізької міської ради від 29.10.2014 року №3021 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.08.2014 року №2883. Документально безоплатна передача об'єкта основних засобів оформлена актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма ОЗ-1) №41 від 02.02.2015 року. Водопровідні мережі в с.Новоіванівці зняті з балансу ПрАТ «Євраз Суха Балка» на підставі акта на списання основних засобів (типова форма ОЗ-3) №199 від 02.02.2015 року (а.с.34-36, 37 т.3).

В матеріалах справи наявна інвентарна картка обліку основних засобів №131 та інвентарний опис основних засобів (а.с.32 т.3).

З урахуванням наведених матеріалів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безоплатна передача об'єктів основних засобів соціальної інфраструктури - будівлі санаторію-профілакторію «Рассвет» разом з обладнанням та інженерними мережами та водопровідних мереж с.Новоіванівка у комунальну власність документально оформлена у відповідності до вимог законодавства.

Згідно із п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.п.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Застосування пп.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України можливе за умови одночасного виконання наступних вимог:

- передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

- операція повинна здійснюватися між двома платниками податку на додану вартість або між двома юридичними особами;

- передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

- операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Вищезазначені операції з передачі об'єктів основних засобів є безоплатними, здійснювались між юридичними особами (ПрАТ «Євраз Суха Балка» та КП «Дім нічного перебування», а також ПрАТ «Євраз Суха Балка» та КП «Кривбасводоканал»), передача відбувалась у комунальну власність територіальної громади м.Кривого Рогу на підставі відповідних рішень Криворізької міської ради, а тому всі вимоги для застосування до вказаних операцій пп.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України позивачем було виконано.

Поилання апелянта на ту обставину, що в рішеннях Криворізької міської ради від 24.09.2014 року №2963 «Про надання згоди на безоплатне прийняття об'єкта нерухомого майна від публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу» та від 27.08.2014 року №2883 «Про надання згоди на безоплатне прийняття водопровідних мереж, розташованих у с.Новоіванівці від ПАТ «Євраз Суха Балка» зазначено про надання згоди на безоплатне прийняття, а не передачу об'єктів нерухомого майна до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки пп.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України визначає лише навність відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Фактична передача об'єктів у комунальну власність підтверджується наведеними вище документами.

Щодо посилань апелянта на порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Враховуючи зазначене, операція з безоплатної передачі товарів для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція не звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПК України. Враховуючи те, що операції з безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад міст об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням, зокрема, органів місцевого самоврядування, звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пп.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України, тому при здійсненні таких операцій п.198.5 ст.198 ПК України не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні товарів, що передаються, не коригується.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень позивачем податкового законодавства в частині не визначення об'єкта оподаткування ПДВ при передачі об'єктів основних засобів у комунальну власність громади м.Кривий Ріг.

Далі , в акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.138.2, пп.138.8.1, п.п.138.8.2, п.п.138.8.5 п.138.8, п.138.9 ст.138, п.146.11, п.146.12 ст.146 ПК України завищено витрати по рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 46451837 грн., в частині відображення показника незавершеного виробництва за 2012 рік.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до положень п.146.12 ст.146 ПК України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом вересня-листопада 2012 року здійснював реконструкцію скипової підйомної установки шахти Ювілейна.

Методологічні підходи до обліку незавершеного виробництва визначаються підприємствами самостійно з урахуванням галузевої специфіки. Незавершене виробництво на підприємствах, виконуючих роботи (послуги) складається з витрат на виконання незакінчених робіт, відносно яких підприємством ще не визнано дохід. Обсяг незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого циклу.

З матеріалів справи вбачається, що наказами по ПрАТ «Євраз Суха Балка» №208 від 04.02.2011 року та №3412 від 28.12.2012 року затверджено Порядки розподілу витрат на виробництво продукції та основних положень калькулювання собівартості продукції (а.с.76, 84, 95, 111 т.28).

Відповідно до акту планової документальної перевірки №102/16.3-00191329 від 09.08.2013 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Євраз Суха Балка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року» підтверджено належними первинними документами формування позивачем суми незавершеного виробництва станом на 31.12.2012 року, а відтак вказаний акт не містить висновків щодо заниження позивачем витрат в цілях оподаткування податком на прибуток за 2012 рік.

Крім того, з додатку до вказаного акту перевірки №2.17-2.19 «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат ПАТ «Євраз Суха Балка» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» вбачається, що за період з вересня по листопад 2012 року згідно первинних документів витрати на незавершене виробництво на суму 54253363,92 грн. були віднесені позивачем в податковому обліку до виробничої собівартості, проте до собівартості реалізованої продукції зазначену суму віднесено не було. Натомість, з грудня 2012 року, тобто в періоді отримання доходу від реалізації продукції, сума незавершеного виробництва починає враховуватись позивачем в розрахунку собівартості реалізованої продукції. Так, згідно матеріалів справи, за грудень 2012 року до складу собівартості реалізованої продукції Позивачем віднесено 7801526,58 грн..

Таким чином, станом на 31.12.2012 року в розрахунку собівартості реалізованої продукції в податковому обліку позивачем не врахована сума незавершеного виробництва у розмірі 46451837 грн., яка протягом вересня-листопада 2012 року була віднесена товариством в податковому обліку до виробничої собівартості. А тому, згідно наявних в матеріалах справи даних по рахунку 231000 «Основне виробництво» Головної книги ПрАТ «Євраз Суха Балка» за 2013 рік станом на 01.01.2013 року по цьому рахунку обліковується сальдо в сумі 47263527,94 грн..

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не спростовано апелянтами, що у вигляді незавершеного виробництва на рахунку 231000 накопичувались виключно витрати з гірничопрохідних робіт під час реконструкції скипової підйомної установки, що відповідає вимогам Наказу по ПрАТ «Євраз Суха Балка №2458 від 26.09.2012 року «Про розподіл витрат під час реконструкції скипової підйомної установки ш.Ювілейна», а витрати, понесені позивачем на реконструкцію такої та витрати по дільницям, які були в простої, відповідно до положень п.146.12 ст.146 ПК України, віднесені позивачем до складу витрат 2012 року, тобто в періоді їх фактичного понесення.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність з боку позивача порушень Податкового кодексу України в частині відображення у складі витрат 2013 року витрат на незавершене будівництво в сумі 46451837 грн..

Крім того, в акті перевірки контролюючим органом зазначено про порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2015 року на суму 5904098 грн. при ліквідації об'єкта основних засобів «Дробарка СМД-118». На думку податкового органу місцезнаходження (перебування) дробарки на глибині 1287 м неможливо підтвердити, та операція з її ліквідації не підтверджується первинними документами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до п.41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів від 30.09.2003 року №561 (далі по тексту - Методичні рекомендації) , для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Постійно діюча комісія: здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

Згідно п.42 а п.43 Методичних рекомендацій в актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо. У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів.

Таким чином, основним документом, який підтверджує знищення, розібрання або перетворення основного засобу, є акт на списання основних засобів. Типові форми актів на списання (ліквідацію) основних засобів №ОЗ-3 встановлено Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

На підтвердження ліквідації об'єкту основних засобів «Дробарка СМД-118» позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані наступні документи:

- наказ №2794 від 11.12.2014 року «Про списання основних засобів по ПАТ «Євраз Суха Балка» в грудні 2014 року»;

- обґрунтування вибуття/знецінення об'єктів основних засобів;

- наказ №2956 від 28.12.2013 року «Про встановлення в податковому обліку строків корисного використання основних засобів та МНМА, введених в експлуатацію, списання ОЗ та МНМА, що вийшли з ладу, в грудні 2013 року»;

- акт зміни строків експлуатації діючого обладнання за результатами річної інвентаризації;

- акт на списання основних засобів №208 від 25.02.2015 року;

- акт експертизи технічного стану основних засобів, які підлягають списанню від 01.12.2014 року;

- акт про неможливість витягу основних засобів від 10.02.2015 року;

- наказ №327 від 11.02.2014 року «Про виведення з експлуатацію основного засобу у зв'язку з ліквідацією»;

- інвентарна картка обліку основних засобів №3759;

- бухгалтерська довідка від 31.12.2014 року;

- службові записки №7092 від 25.12.2014 року, №7035 від 24.12.2014 року «Про розрахунок економічних втрат виробництва»;

- локальний кошторис на будівельні роботи №14 «Демонтаж дробарки СМД-118» від 24.11.2014 року.

- дефектний акт від 21.10.2014 року на демонтаж дробарки СМД-118.

Вказані документи складені відповідно до встановленої форми, їх зміст підтверджує неможливість використання, розібрання, знищення або перетворення основного засобу (а.с.2-69 т.28).

Так, зокрема, акт експертизи технічного стану основних засобів, які підлягають списанню від 01.12.2014 року складений та підписаний членами комісії відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів від 30.09.2003 року № 561; акт на списання основних засобів №208 від 25.02.2015 року складений за типовою формою ОЗ-3, встановленою Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Посилання апелянта про ненадання позивачем первинних документів, що підтверджували би проведення щорічних (щомісячних, подекадних, тощо) оглядів технічного стану дробарки, в яких би фіксувались будь-які конкретні факти та причини зменшення корисності використання об'єкта основних засобів, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки необхідність проведення таких оглядів не передбачена чинним законодавством.

Крім того, позивач використовував можливість ремонту вказаного об'єкта основних засобів, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів №3759, згідно якої вартість ремонтів об'єкта основних засобів «Дробарка СМД-118» складала 38685,47 грн.. Зазначена обставина спростовує твердження апелянта про відсутність інформації щодо проведення ремонтних робіт вказаної дробарки.

Колегією суддів також не приймається до уваги посилання апелянта на ту обставину, що на підтвердження неможливості подальшого використання дробарки СМД-118 у виробництві, позивач повинен був провести незалежну експертизу, оскільки таке посилання не грунтується на законі, та проведення незалежної експертизи для списання будь-яких основних засобів не передбачено Податковим кодексом та вказаними вище Методичними рекомендаціями.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем не надано достатніх доказів щодо недоцільності «витягу дробарки з під землі» (демонтаж), колегією суддів до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи наявні перелічені вище службові записки №7092 від 24.12.2014 року та №7035 від 24.12.2014 року «Про розрахунок економічних втрат виробництва», Локальний кошторис на будівельні роботи №14 «Демонтаж дробарки СМД-118» від 24.11.2014 року, які містять розрахунок праце- та матеріальних витрат, необхідних для демонтажу об'єкта основних засобів «Дробарка СМД-118». Відповідно до проведених обрахунків витрати по демонтажу дробарки будуть складати 5024800 грн., загальні затрати часу складають 35 годин з повною зкупинкою клетевого та скипового підйому, що складає 21070 тон сирої руди, 15380 тон товарної руди з якістю 60%. Зазначене доводить наявність обсяг великих праце- та матеріальних витрат, необхідних для ліквідації необоротного активу, що є нерентабельним та потягне недоцільні витрати виробництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно зменшив фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму залишкової вартості об'єкта основних засобів «Дробарка СМД-118», а тому в його діях відсутні порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПКУкраїни.

Далі , в акті перевірки податковим органом зазначено про позивачем порушення п.189.9 ст.189 ПК України при ліквідації основних засобів за самостійним рішенням, а саме: не включення до бази оподаткування вартості основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості, яка визначена за даними податкового обліку на момент ліквідації, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2013 року по 30.09.2015 року на загальну суму 3960581 грн., у т.ч. по періодах: січень 2013 року - 250221 грн.; лютий 2013 року - 195658 грн.; березень 2013 року - 147797 грн.; квітень 2013 року - 627 грн.; травень 2013 року - 60786 грн.; червень 2013 року - 7151 грн.; липень 2013 року - 1634 грн.; серпень 2013 року - 6432 грн.; листопад 2013 року - 15124; грудень 2013 року - 29135 грн.; січень 2014 року - 1603 грн.; лютий 2014 року - 220608; березень 2014 року - 1577 грн.; квітень 2014 року - 384 грн.; травень 2014 року - 752 грн.; червень 2014 року - 120388 грн.; серпень 2014 року - 3629 грн.; вересень 2014 року - 16422 грн.; листопад 2014 року - 2788 грн.; грудень 2014 року - 159285 грн.; лютий 2015 року - 1188304 грн.; березень 2015 року - 2832 грн.; квітень 2015 року - 64205 грн.; травень 2015 року - 742242 грн.; червень 2015 року - 639928 грн.; липень 2015 року - 28541 грн.; серпень 2015 року - 2921 грн.; вересень 2015 року - 49605 грн..

Підставою для таких висновків стало те, що надані до перевірки акти на списання основних засобів, що складені діючою на ПрАТ «Євраз Суха Балка» комісією, та накази про їх ліквідацію не містять інформації про відсутність згоди платника податку на таку ліквідацію (у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили або у разі викрадення), а безпосередньо існування відповідних обставин не підтверджено належними первинними документами. Як наслідок, надання позивачем контролюючому органу разом із податковою звітністю з ПДВ відомостей про ліквідацію основних засобів не може бути достатнім підтвердженням здійснення такої ліквідації без згоди платника податку.

Відповідно до п.189.9 ст.189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Положеннями п.189.10 ст.189 ПК України визначено, що у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання.

Документом, який підтверджує знищення, розібрання або перетворення основного засобу, є акт на списання основних засобів. Типові форми актів на списання (ліквідацію) основних засобів - №ОЗ-3 - встановлено Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Суд перої інстанції дійшов вірного висновку, що ліквідація основних засобів для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як постачання в тому разі, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, зокрема, у зв'язку з неможливістю подальшого використання основних засобів за первісним призначенням, що підтверджується відповідним документом про знищення, розібрання або перетворення основних засобів (акт на списання (ліквідацію) основних засобів), який платник податку подає контролюючому органу, з чим погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав податковому огану відповідні документи про знищення основних засобів, а саме акти списання основних засобів, складені за типовою формою №ОЗ-3.

Крім того, в матеріалах справи міститься індивідуальна податкова консультація №1396/6/99-99-19-03-02-15 від 26.01.2016 року, згідно якої ДФС України зазначає: якщо з незалежних від платника податку на додану вартість обставин основні виробничі або не виробничі засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник ПДВ змушений відмовитися від їх використання внаслідок загрози чи неминучості їх зміни, руйнування або ліквідації, то такий платник ПДВ, на підставі наказу керівника підприємства у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, здійснює їх ліквідацію та подає до контролюючого органу за місцем реєстрації відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням.

Таким чином, визначальною умовою для незастосування положень п.189.9 ст.189 ПК України в частині включення до бази оподаткування ПДВ залишкової вартості об'єктів основних засобів при їх ліквідації за самостійним рішенням платника податків є факт подання до контролюючого органу за місцем реєстрації відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням.

Посилання апелянта на те, що вказана індивідуальна податкова консультація була надана позивачеві вже після ліквідації основних засобів, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що той чи інший термін отримання податкової консультації жодним чином не нівелює суть роз'яснення щодо практичного застосування норм податкового законодавства, викладені в такій консультації.

З огляду вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушень п.189.9 ст.189 ПК України в частині невключення до бази оподаткування ПДВ вартостіоб'єктів основних засобів при їх ліквідації за самостійним рішенням платника податків.

Крім того, в акті перевірки податковий орган визначає порушення позивачем п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, що потягло завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2015 року на 6541571,33 грн..

Підставою для таких висновків контролюючий орган вказує те, що підприємством у фінансовій звітності «Звіт про фінансові результати» (ф.№2) внесено недостовірні дані по рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показника за період 9 місяців 2015 року в частині завищення собівартості внаслідок врахування сум вартості товарів (робіт, послуг), які не використані у господарській діяльності за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року на загальну суму 6541571,33 грн..

Згідно акту перевірки під час перевірки за даними бухгалтерського та податкового обліку встановлено факти реалізації на території України товарів (робіт, послуг) нижче ціни придбання (собівартості), при цьому мала місце невідповідність цін на товари чи послуги звичайному рівню за умови обізнаності платника податків з ринковою кон'юнктурою. Таким чином, на думку податкового органу наявна збитковість операції з причин реалізації товару (робіт, послуг) нижче ціни придбання чи собівартості, без наявності об'єктивних економічних причин для цього, ділова мета господарської операції є недобросовісною і відповідна операція є такою, що вчинена поза межами господарської діяльності. Зазначене має наслідком втрату платником податку права на врахування при визначенні об'єкта оподаткування сум у складі вартості тих товарів (робіт, послуг), які не використані у господарській діяльності.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, поняття «господарська діяльність» містить основну вимогу для віднесення діяльності підприємства до «господарської діяльності» - це отримання доходу (у тому числі від реалізації товарів).

Пунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Під доходом розуміється загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Відповідно до чинного законодавства поняття «дохід» і «прибуток» - різні правові категорії. Відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

- економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначення фінансового результату (прибутку/збитку) від окремої господарської операції або врахування таких господарських операцій частково, без врахування загального обсягу господарських операцій (всієї господарської діяльності) порядком ведення бухгалтерського обліку не передбачено.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно із п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 42 ГК України підприємництво визначено як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов'язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу.

Визначення ділової мети у розумінні п.14.1.231 ПК України вказує на економічний ефект від усієї господарської діяльності, яка не обмежена часовими рамками (окрім як з моменту виникнення суб'єкта господарювання до його ліквідації).

Колегія судді погоджється з висновком суду першої інстанції, що одне лише недосягнення мети отримання прибутку не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства за умови, що контролюючим органом було перевірено економічну доцільність зазначених дій.

Податковим органом помилково звужено зміст поняття ділової мети лише фактом отримання або неотримання прибутку за відповідним правочином.

Відповідачем - Офіс великих платників податків ДФС ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано обґрунтованих доводів на підтвердження відсутності у позивача ділової мети при реалізації на території України товарів (робіт, послуг) нижче ціни придбання (собівартості), та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Натомість, в матеріалах справи наявний розрахунок сум перевищення собівартоств реалізованих товарів (робіт, послуг) над ціною реалізації на території України за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року (а.с.200-203 т.43).

Вказаний розрахунок апелянтом не спростований.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність з боку позивача порушень Податкового кодексу України в частині врахування в складі собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період 9 місяців 2015 року сум вартості товарів (робіт, послуг), які були реалізовані нижче ціни придбання (собівартості) на загальну суму 6541571,33 грн..

Крім того, за результатами перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 ПК України, а саме занижено базу оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 1504146 грн., у тому числі в розрізі відповідних звітних періодів: травень 2015 року - 204359 грн.; червень 2015 року - 493364 грн.; липень 2015 року - 338796 грн.; серпень 2015 року - 467627 грн..

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та EAST METALS AG, (юридичною особою за законодавством Швейцарії) 19.12.2014 року укладений Контракт №2015 (додатки до нього №12 від 22.04.2015 року, №15 від 26.06.2015 року, №16 від 26.06.2015 року, технічні умови на поставку руди та специфікації )(а.с.67-83 т.3).

Згідно вказаного контракту позивач здійснив поставку покупцю - EAST METALS AG руди залізної агломераційної власного виробництва в період з травня по серпень 2015 року. Митне оформлення експортованої руди залізної агломераційної підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями (а.с.85-129 т.3).

Обсяг зазначених операцій за період квітень-серпень 2015 року становить 7520730,34 грн..

Відповідно до положень п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

-товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

-газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до п.193.1 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків.

Згідно положень п.194.1 ст.194 ПК України операції, зазначені у ст.185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» п.193.1 ст.193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01-Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15-Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16-Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання; 17-Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Таким чином, в даному випадку, до бази оподаткування усієї господарської операції за Контракт №2015 від 19.12.2014 року з постачання позивачем покупцю EAST METALS AG, (юридичною особою за законодавством Швейцарії) руди залізної агломераційної власного виробництва в період з травня по серпень 2015 року, застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (відповідно до п.п.п.«а» п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України) незалежно від співвідношення ціни придбання товару та фактичної ціни його реалізації на експорт та вимог законодавства щодо заповнення податкових накладних.

Правила складення податкової звітності з ПДВ, які наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957, не змінюють вказаного вище порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно застосовано нульову ставку ПДВ для господарських операцій з вивезення товарів (руди агломераційної власного виробництва) за межі митної території України.

Крім того, в акті перевірки податковий орган зазначає про порушення позивачем: п.п.135.5.4 п.135.5, п.137.10 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 2824079 грн. у т.ч. 2014 рік -2824079 грн. під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами: ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37841178), TOB «ТКМ МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 38922743), ТОВ «ЛІТПРОМ КРИВБАС» (код ЄДРПОУ 32097897), ТОВ «УКРТРАНССТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 36841596), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «КРИВБАСРЕМСНАБ» (код ЄДРПОУ 35230818), ПП «СПЕЦГОРТЕХ» (код ЄДРПОУ 36414130), ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «БУДЕКСІМ-КР» (код ЄДРПОУ 33453051); п.п.135.5.4 п.135.5, п.137.10 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 9254898 грн. у т.ч.: 2013 рік - 172561 грн., 2014 рік - 9082337 грн. під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами:ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «ОПТИМУМ» (код ЄДРПОУ 32633813), TOB «ВОСТОК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37674503), ТОВ «ДЕТ-ЮА» (код ЄДРПОУ 36029113), TOB «АМЗ» (код ЄДРПОУ 39109594), ТОВ «ДОНЭЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ» (код ЄДРПОУ 25341669), ТОВ «РЕМПРОМТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 31932421), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «ДЕМК» (код ЄДРПОУ 30809232), ТОВ «ПАЙПСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 33717265), ТОВ «ДНІПРСПЕЦРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32640752), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2), ТОВ «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 34810550), ТОВ «БУДЕКСІМ-КР» (код ЄДРПОУ 33453051), ТОВ «ОМЕГА-СКС» (код ЄДРПОУ 39085846), ТОВ «ТД ДНІПРОТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 38695629), ТОВ «БІШОФІТ» (код ЄДРПОУ 36993892), ТОВ «ЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 32197697), ТОВ «РЕМЕКСКАВАТОРМАШ» (код ЄДРПОУ 30735475), ТОВ «НВПЗІ ВІКОМ» (код ЄДРПОУ 33422180), ТОВ «СЕГМЕНТ» (код ЄДРПОУ 30734838), ТОВ «ТРАНСМАШЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 37275054), ТОВ «ТД СВІТЛОТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 32463645), ТОВ «ЄВРОТЕХ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38180812); п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що розраховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік в розмірі 402827 грн. під час декларування фінансово-господарських правовідносин з контрагентом ТОВ «ДОБРОМИРБУД» (код ЄДРПОУ 37663837); п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що розраховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 2873119 грн., у т.ч.: 2014 рік - 2873119 грн. під час декларування фінансово-господарських правовідносин з контрагентами: ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37841178), ТОВ «ОВАЛ» (код ЄДРПОУ 21581840), TOB «ТКМ МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 38922743), ТОВ «ЛІТПРОМ КРИВБАС» (код ЄДРПОУ 32097897), ТОВ «УКРТРАНССТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 36841596), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «КРИВБАСРЕМСНАБ» (код ЄДРПОУ 35230818), ПП «СПЕЦГОРТЕХ» (код ЄДРПОУ 36414130), ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «БУДЕКСІМ-КР» (код ЄДРПОУ 33453051); п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що розраховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 11306792 грн., у т.ч.: 2013 рік - 429022 грн., 2014 рік - 10877770 грн. під час декларування фінансово-господарських правовідносин з контрагентами: ТОВ «ОВАЛ» (код ЄДРПОУ 21581840), ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «ОПТИМУМ» (код ЄДРПОУ 32633813), ТОВ «ВОСТОК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37674503), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3), ТОВ «ДЕТ-ЮА» (код ЄДРПОУ36029113), ТОВ «АМЗ» (код ЄДРПОУ 39109594), ТОВ «ДОНЭЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ» (код ЄДРПОУ 25341669), ТОВ «РЕМПРОМТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 31932421), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «ДЕМК» (код ЄДРПОУ 30809232), ТОВ «ПАЙПСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 33717265), ТОВ «ДНІПРСПЕЦРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32640752), ТОВ «НВКФ «ПРОМІЗОТОП» (код ЄДРПОУ 21920638), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2), ТОВ «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 34810550), ТОВ «БУДЕКСІМ-КР» (код ЄДРПОУ 33453051), ТОВ «ОМЕГА-СКС» (код ЄДРПОУ 39085846), ТОВ «ПКП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 34488965), ТОВ «ТД «ДНІПРОТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 38695629), ТОВ «БІШОФІТ» (код ЄДРПОУ 36993892), ТОВ «ЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 32197697), ТОВ «РЕМЕКСКАВАТОРМАШ» (код ЄДРПОУ 30735475), ТОВ «НВПЗІ ВІКОМ» (код ЄДРПОУ 33422180), ТОВ ТРАНСМАШЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 37275054), ТОВ «ТД СВІТЛОТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 32463645), ТОВ «ЄВРОТЕХ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38180812), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5); п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що розраховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 1213345 грн., у т.ч.: 2013 рік - 334696 грн., 2014 рік - 878649 грн. під час декларування фінансово-господарських правовідносин з контрагентами: ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_7), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_8), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_9), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_10); п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Положення), розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України (далі по тексту - Інструкція), в частині внесення недостовірних даних у фінансовій звітності «Звіт про фінансові результати» (ф.№2) в частині відображення взаємовідносин із контрагентом-постачальником ТОВ «ДОБРОМИРБУД» (код ЄДРПОУ 37663837), що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на 138857 грн.; п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, 2 Положення, розділу І Інструкції, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за період три квартали 2015 року у розмірі 3563302 грн., у т.ч. занижено доходи - 1588027 грн., завищено витрати - 1975275 грн. по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ «ОВАЛ» (код ЄДРПОУ 21581840), ТОВ «ТКМ «МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 38922743), ТОВ «ЛІТПРОМКРИВБАС» (код ЄДРПОУ 32097897), ТОВ «ГОРМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 24995921), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «КРИВБАСРЕМСНАБ» (код ЄДРПОУ 35230818), ПП «ЮВІКС» (код за ЄДРПОУ 30166455); п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, 2 Положення, розділу І Інструкції, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за період три квартали 2015 року у розмірі 1965401 грн., у т.ч. занижено доходи - 1072037 грн., завищено витрати - 893364 грн. по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37841178); п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, 2 Положення, розділу І Інструкції, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за період три квартали 2015 року у розмірі 28 502 201 грн., у т.ч. занижено доходи - 14025793 грн., завищено витрати - 14476408 грн. по взаємовідносинам із контрагентами:ТОВ «ОВАЛ» (код ЄДРПОУ 21581840), ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «ГОРМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 24995921), ТОВ «ВП СВАРОГ» (код ЄДРПОУ 39149401), TOB «ВОСТОК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37674503), ПАТ «ГАЗЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 30589092), TOB «ТКМ МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 38922743), TOB «ITC» (код ЄДРПОУ 30004231), ТОВ ФІРМА «КАСКАД» (код ЄДРПОУ 23934596), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3), ТОВ «ЗАПОРІЖПІДШИПНИК» (код ЄДРПОУ 34975392), ТОВ ТД «ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 36509625), ТОВ «ДЕТ-ЮА» (код ЄДРПОУ 36029113), ТОВ «УКРПРОМІЗОЛ» (код ЄДРПОУ 37807011), ТОВ «МАКСИМА МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 39708443), ТОВ «КРИВБАСРЕМСНАБ» (код ЄДРПОУ 35230818), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «СПЕЦТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 31123407), ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 35601035), ТОВ «ПРОМФАКТОР» (код ЄДРПОУ 25019584), ТОВ «ПКП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 34488965), ТОВ «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 36104221), ТОВ «ЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 32197697), ТОВ «ПРОМБУДКОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31932840), ТОВ «НВП «ЕНЕРГОПРОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 21887763), ТОВ «ЛІТПРОМ КРИВБАС» (код ЄДРПОУ 32097897), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5); п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1, 2 Положення, розділу І Інструкції, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за період три квартали 2015 року у розмірі 660000 грн., у т.ч. завищено витрати - 660000 грн. по взаємовідносинам із контрагентами: ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_7), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_9).

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган зазначає про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: завищено податковий кредит на суму ПДВ 5909973 грн., у т.ч. в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 4221грн., лютий 2013 року - 9978 грн., березень 2013року - 3618 грн., квітень 2013 року -2914 грн., травень 2013 року - 3193 грн., червень 2013 року - 10538 грн., липень 2013 року - 5996 грн., жовтень 2013 року - 612 грн., листопад 2013 року -8355 грн., грудень 2013 року - 36380 грн., січень 2014 року - 6354 грн., лютий 2014 року - 7125 грн., березень 2014 року - 64912 грн., квітень 2014 року - 84116 грн., травень 2014 року - 83422 грн., червень 2014 року - 49424 грн., липень 2014 року - 134143 грн., серпень 2014 року - 343178 грн., вересень 2014 року - 352219 грн., жовтень 2014 року - 615716 грн., листопад 2014 року - 505065 грн., грудень 2014 року - 683214 грн., січень 2015 року - 307731 грн., лютий 2015 року - 523308 грн., березень 2015 року - 325500 грн., квітень 2015 року - 4080 грн., травень 2015 року - 679912 грн., червень 2015 року - 484824 грн., липень 2015 року - 372244 грн., серпень 2015 року - 50228 грн., вересень 2015 року - 147454 грн., по взаємовідносинах з постачальниками: ТОВ «ОВАЛ» (код ЄДРПОУ 21581840), ПП «ЮВІКС» (код ЄДРПОУ 30166455), ТОВ «ГОРМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 24995921), ТОВ «ВП СВАРОГ» (код ЄДРПОУ 39149401), ТОВ «ОПТИМУМ» (код ЄДРПОУ 32633813), TOB «ВОСТОК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37674503), ПАТ «ГАЗЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 30589092), TOB «ТКМ МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 38922743), TOB «ITC» (код ЄДРПОУ 30004231), ТОВ ФІРМА «КАСКАД» (код ЄДРПОУ 23934596), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3), ТОВ «ЗАПОРІЖПІДШИПНИК» (код ЄДРПОУ 34975392), ТОВ ТД «ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 36509625), ТОВ «ДЕТ-ЮА» (код ЄДРПОУ 36029113), ТОВ «УКРПРОМІЗОЛ» (код ЄДРПОУ 37807011), ТОВ «МАКСИМА МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 39708443), ТОВ «КРИВБАСРЕМСНАБ» (код ЄДРПОУ 35230818), TOB «АМЗ» (код ЄДРПОУ 39109594), ТОВ «ДОНЭЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ» (код ЄДРПОУ 25341669), ТОВ «РЕМПРОМТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 31932421), ПП «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 30499156), ТОВ «ДЕМК» (код ЄДРПОУ 30809232), ТОВ «ТРИОС ГРУП» (код ЄДРПОУ32366246), ТОВ «ПАЙПСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 33717265), ТОВ «ДНІПРСПЕЦРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32640752), ТОВ «СПЕЦТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 31123407), ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 35601035), ТОВ «НВКФ «ПРОМІЗОТОП» (код ЄДРПОУ 21920638), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2), ТОВ «ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 34810550), ТОВ «БУДЕКСІМ-КР» (код ЄДРПОУ 33453051), ТОВ «ОМЕГА-СКС» (код ЄДРПОУ 39085846), ТОВ «ПРОМФАКТОР» (код ЄДРПОУ 25019584), ТОВ «ПКП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 34488965), ТОВ «ТД ДНІПРОТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 38695629), ТОВ «БІШОФІТ» (код ЄДРПОУ 36993892), ТОВ «ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 36104221), ТОВ «ЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 32197697), ТОВ «РЕМЕКСКАВАТОРМАШ» (код ЄДРПОУ 30735475), ТОВ «НВПЗІ ВІКОМ» (код ЄДРПОУ 33422180), ТОВ «СЕГМЕНТ» (код ЄДРПОУ 30734838), ТОВ «ТРАНСМАШЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 37275054), ТОВ «ПРОМБУДКОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31932840), ТОВ «НВП «ЕНЕРГОПРОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 21887763), ТОВ «ТД СВІТЛОТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 32463645), ТОВ «ЄВРОТЕХ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38180812), ТОВ «НВП УКРМЕТПРОМ» (код ЄДРПОУ 37005313), ТОВ «ЛІТПРОМ КРИВБАС» (код ЄДРПОУ 32097897), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_9 (НОМЕР НОМЕР_5).

Підставою для таких висновків податкового органу є встановлення неналежного виконання умов укладених договорів між позивачем та контрагентами-постачальниками в частині дефектності первинних документів, які було надано до перевірки; відсутності первинних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, рахунків-фактур, журналів реєстрації, про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України тощо, виявлення порушення норм податкового законодавства в попередніх ланцюгах постачання.

Щодо правового обґрунтування правомірності формування позивачем витрат та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств та податкового кредиту ПДВ за результатами господарських відносин з вказаними вище контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України (в редакцій, чинній до 01.01.2015 року) до складу інших доходів підлягає включенню вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.137.10 ст.137 ПК України (в редакцій до 01.01.2015 року), суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Таким чином, до складу доходів звітного періоду, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включається вартість товарів, робіт, послуг, які були отримані платником податків безоплатно. Водночас, в матеріалах справи наявні копії банківських виписок та платіжних доручень, які підтверджують факт перерахування позивачем на розрахункові рахунки контрагентів вартості товарів, робіт, послуг, в т.ч. ПДВ. З огляду на це, в діях Позивача відсутні порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 ПК України в частині невідображення в складі доходів перевіряємого періоду вартості товарів, робіт, послуг, отриманих за укладеними з контрагентами договорами.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у п.138.2, 138.4 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015 року), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Факт використання даного товару підприємством, та, відповідно, реальність виконання договорів сторонами, у власній виробничий діяльності підтверджується фактичними та документальними доказами, які позивачем надані контролюючому органу під час перевірки та до матеріалів справи.

Правила визначення та нарахування податкового кредиту з ПДВ передбачені у ст.198 ПК України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції чинній протягом 2013-2014 р.р.), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПК України встановлює єдиний випадок, коли суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п.198.6. ст. 198 ПК України) не відносяться до податкового кредиту, зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла протягом 2013-2014 р.р.), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; повна або скорочена назва, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значені;загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла протягом 2013-2014 р.р.), податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 року №1621-VІІ, з 01.01.2015 року запроваджується система електронного адміністрування ПДВ.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла протягом 2015 року) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, починаючи з 01.01.2015 року всі податкові накладні складаються виключно в електронному вигляді та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру податку в одній податковій накладній.

Платникам ПДВ, починаючи з 2015 року, автоматично відкрито рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. З 01.01.2015 року в ЄРПН можна буде зареєструвати лише таку податкову накладну, сума ПДВ в якій, тобто величина податкового зобов'язання постачальника, не перевищуватиме певну дозволену йому суму - «ліміт реєстрації». Це сума, що розраховуватиметься автоматично конкретно для кожного платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ за встановленою формулою:

З наведених законодавчих положень вбачається, що право на віднесення до складу витрат в бухгалтерському обліку сум, сплачених постачальникам, а також на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого постачальникам ПДВ надається добросовісним платникам за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Згідно п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у перевіряємий перод мав господарські взаємовідносини з переліченими в акті перевірки контрагентами-постачальниками товарів/послуг.

На підтвердження вказаних господарських взаємовідносин позивачем надані наступні документи по контрагентам.

1.ТОВ «Укртрансстандарт»: договір купівлі-продажу товару №2766 від 28.05.2014 року, специфікації, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.164-196 т.10).

2.ТОВ «Укрпромізол ЛТД»: договір купівлі-продажу товару №3428 від 17.07.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.197-209 т.10).

3.ТОВ «Трансмашекспорт»: договір постачання обладнання та запчастин до нього №3300 від 19.10.2012 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.210-247 т.10).

4.ТОВ «Торговий дім «Дніпротехпром»: договір постачання №4237 від 22.11.2013 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, декларації про прийняття вантажів, експрес-накладні, виписки банку, прибуткові ордери, акти прийому-передачі обладнання до монтажу (а.с.1-119 т.11).

5.ПП «Ювікс»: договір купівлі-продажу товару №834 від 07.02.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери (а.с.120-212 т.11).

ПП «Ювікс»: договір купівлі-продажу товару №666 від 09.02.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку (а.с.11-116 т.12).

6.ТОВ «Мастер-Кабель Україна»: договір постачання №1768 від 14.05.2013 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.117-210 т.12).

7.ТОВ «Літпром Кривбас»: договір купівлі-продажу товару №2298 від 30.04.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.211-241 т.12, а.с. 1-255 т.13).

8.ТОВ «Овал»: договори на господарське обслуговування №1617 від 26.03.2014 року з дадатками, №1733 від 01.04.2015 року, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку, акти приймання виконаних робіт по кожному об'єкту, рахунки, дані про прання (а.с.1-17, 18-88 т.14, а.с. 51-196 т.46, а.с. 1-126 т.47).

Для організації робочих місць та послуг на виконання вказаного договору позивачем укладено з ТОВ «Овал» договори оренди майна, нежитлового приміщення №1720 від 01.04.2014 року, №1684 від 01.01.2015 року, виконання яких підтверджується додатковими угодами, актами приймання-передавання майна, розрахунки оплати, протоколами погодження ціни, перелік обладнання, прелік порушень, заявки на оформлення допусків транспорта та робітників на територію, службові записки на видачу допусків (а.с.128-166 т.47).

9. ТОВ «Торговий дім «Запорожподшипник»: договір купівлі-продажу товару №2787 від 14.08.2013 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, експрес-накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.89-175 т.14).

10.ТОВ «Будексім-КР»: договір купівлі-продажу товару №509 від 29.01.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.176-231 т.14).

11.ПП «Спецгортех»: договір купівлі-продажу №5930 від 09.12.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, картки бухгалтерського обігу, акт приймання-передачі, рахунок-фактур, дозвіл та горношахтне устаткування (а.с.232-245 т.14).

12.ТОВ «Кривбасремснаб»: договори купівлі-продажу №748 від 18.02.2015 року, №1375 від 11.03.2014 року, №839 від 23.02.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-151 т.15).

13.ПП «Квадрат»: договір купівлі-продажу №694 від 04.02.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-170 т.16).

14.ТОВ «Гормашкомплект»: договір купівлі-продажу №770 від 06.02.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-161 т.17).

15.ТОВ «ТКМ Метиз»: договори купівлі-продажу №1684 від 31.03.2014 року, №790 від 18.02.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-159 т.18).

16.ТОВ «Євтротех Груп»: договір поставки №155 від 15.01.2013 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.174-183 т.18).

17.ТОВ «Макс-метал»: договір купівлі-продажу №2982 від 19.06.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.184-244 т.18, а.с.1-122 т.19).

18.ТОВ «Профтехінструмент»: договір купівлі-продажу №2136 від 23.04.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.123-215 т.19).

19. ТОВ Фірма «Каскад»: договір купівлі-продажу товару №517 від 29.01.2014 року, специфікації, видаткові накладні, ТТН, відомості про вантаж, прибуткоі ордери, накладні-вимоги на відпуск матеріалів з додатками, вихідні платежі (а.с.1-142 т.20).

20. ТОВ «Добромирбуд»: договір підряду №1648 від 27.03.2014 року по виконанню робіт з поточного ремонту: баштової надшахтної будівлі ш.Ювілейна інв.№107 комп.1 (відм.62.000), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів (затрати по факту), розрахунки затрат, вихідні платежі, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками (а.с.143-203 т.20, а.с.1-153 т.21).

ТОВ «Добромирбуд»: договір підряду №4026 від 08.08.2014 року по виконанню робіт з ремонту приміщень в будівлі хімічної лабораторії ш.«Ювілейна» інв.№101 ПАТ,

довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів (затрати по факту), розрахунки затрат, вихідні платежі, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками (а.с.162- 232 т.21).

ТОВ «Добромирбуд»: договір підряду №4143 від 13.08.2014 року по виконанню робіт з ремонту санвузлу з умивальником і приміщень ЖДЦ в будівлі мех. та хімічної лабораторії ш.«Ювілейна» інв.№101, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів (затрати по факту), розрахунки затрат, вихідні платежі, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками (а.с.178-234 т.22, а.с.1-143 т.23).

ТОВ «Добромирбуд»: договір підряду №3055 від 13.06.2014 року по виконанню робіт з ремонту покрівель: КПП РВЦ інв..№300, КПП №1 ш.«Ювілейна» інв.№318, КПП ш.«Ювілейна» інв.№322, КПП №2 ш.ім.Фрунзе інв.№1690, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів (затрати по факту), розрахунки затрат, вихідні платежі, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками, виписки банку (а.с.187- 217 т.23, а.с.1-142 т.24).

ТОВ «Добромирбуд»: договір підряду №3700 від 22.07.2014 року на виконання робіт з ремонту улаштування пішохідних доріжок промислового майданчика ш.«Ювілейна» інв.№926/1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів (затрати по факту), розрахунки затрат, вихідні платежі, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками, виписки банку (а.с. 195-202 т.24, а.с.1-222 т.25).

21. ФОП «ОСОБА_7.»: договір купівлі-продажу товару №4706 від 19.09.2014 року, специфікації, додаткові угоди, додатки до договору, податкові накладні, рахунки-фактури, ТТН, відомості про вантаж, прибуткові ордери, видаткові накладні, протокол радіаційного дослідження та продукції з деревини, накладні, прибуткові ордери, виписки банку (а.с.1-177 т.22).

22. ТОВ «ПКП «Укрпромтехнологія»: договір №2661 від 22.05.2014 року на виконання робіт з капітального ремонту (із здійсненням заміни запасних частин і механізмів), додаткові угоди, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, відомісті ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, акти повернення запасних частин після виконання капітального ремонту, податкові накладні, виписки банку (а.с.144-186 т.23).

23. ТОВ»Омега-СКС»: договір купівлі-продажу товару №3753 від 23.07.2014 року, специфікаціі, видаткові накладні, експрес-накладні, квитанціі АЗС, прибуткові ордери, податкові накладні, акти повернення ТМЦ, розрахунки, квитанції, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з додатками (а.с.143-169 т.24).

24. «ПКП «Укрпромтехнологія»: договір №2551 від 28.05.2014 року на виконання робіт з капітального ремонту (із здійсненням заміни запасних частин і механізмів) гірничо-шахтного обладнання, додаткові угоди, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, розрахунки загальновиробничі витрат до локального кошторису, відомісті ресурсів, податкові накладні, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, виписки банку (а.с.170- 194 т.24).

25.ТОВ «ДЕТ-ЮА»: договори купівлі-продажу товару №933 від 13.02.2014 року, №72 від 12.01.2015 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, розрахунки корегування, рахунки на оплату, розрахунки згідно курсу НБУ, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, (а.с.1-213 т.26, а.с. 1-188 т.27).

26.ФОП «ОСОБА_9.»: договори купівлі-продажу товару №1044 від 04.03.2015 року, №291 від 23.01.2013 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, акти приймання-передачі основних засобів (а.с.170-214 т.28, а.с. 1-194 т.29, а.с.1-149 т.30, а.с.1-153 т.31).

27.ТОВ «Восток-Сервіс»: договори купівлі-продажу товару (робочого одягу) №619 від 31.01.2014 року, №505 від 03.02.2015 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, ТТН, виписки банку, протоколи розбіжностей, службові записки, розрахунки коригування, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-128 т.32, а.с.1-148 т.33).

28.ФОП «ОСОБА_11.»: договір поставки №174 від 05.01.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, відомості про вантаж товару, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-228 т.34).

29.ФОП «ОСОБА_8.»: договір купівлі-продажу товару №3600 від 15.07.2014 року, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, прибуткові ордери, виписки банку, довіреності, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-295 т.35).

30.ФОП «ОСОБА_12.»: договори купівлі-продажу №1139 від 28.03.2013 року, №668 від 09.02.2015 року, договірни листи, накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, виписки банку, ТТН, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.25-255 т.36).

31. ТОВ «Промбудколія»: договір підряду №2426 від 22.05.2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, розрахунки загальновиробничих витрат до актів, акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій, деталей при демонтажі основних фондів під час ремонту та їх використання, виписки банку, заявки на видачу дозволів на знаходження робітників на території підприємства позивача, службові записки, листи, журнали видачі тимчасових допусків, книги обліку, видачі та реєстрації тимчасових допусків, витяг зі щтатного розкладу працівників, довідки про рух матеріалів, переліки робітників, автотранспорту та залізно дорожнього обладнання для виконання робіт по ремонту шляху, видаткові накладні, ТТН, паспорта якості продукції (шпали, костилі, бруси) (а.с.1-64 т.37, а.с.167-231 т.47, а.с. 1-102 т.48).

32. ТОВ «Спецтехімпорт»: договірний лист №2794 від 11.06.2015 року, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку, прибутковий ордер, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів ( а.с.96-103 т.37).

33.ТОВ «Енергомаш»: договір купівлі-продажу №2942 від 05.06.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, виписки банку, розрахункові квитанції, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.104-181 т.37).

34.ФОП «Давидовський»: договір купівлі-продажу №4606 від 18.12.2013 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, ТТН, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.182-217 т.37).

35.ТОВ «Промфактор»: договір купівлі-продажу товарів №2812 від 02.06.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, ТТН, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.218-238 т.37).

36.ТОВ «Донбаська насосна компанія»: договір купівлі-продажу товарів №6079 від 24.12.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, ТТН, квитанції АЗС, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-33 т.38).

37. ТОВ «Проектреммонтаж»: договір на виконання робіт №4557 від 10.09.2014 року, розробка та погодження робочого проекту автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря на межі санітарно-захистної зони, технічне завдання, пояснювальна записка, інформаційне та технічне забезпечення, креслення, акти введення позивачем в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, інвентарні картки, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, податкові накладні, виписки банку (а.с.34-41 т.38, а.с.51-250 т.49).

38.ТОВ «НВ Підприємство з іноземними інвестиціями Віком»: договір купівлі-продажу №5317 від 28.10.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.42-58 т.38).

39. ТОВ «Торговий будинок «Світлотехніка»: договір купівлі-продажу товару №442 від 27.01.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.59-84 т.38).

40.ТОВ «Альянс машино-будівних заводів»: договір купівлі-продажу товару №2337 від 30.04.2014 року, специфікації, акти приймання-передачі (внутрішнє переміщення) основних засобів, видаткові накладні, податкові накладні, накладні, виписки банку (а.с.85-101 т.38).

41.ТОВ «Дніпроспецресурс»: договір купівлі-продажу товару №2326 від 05.05.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.102-218 т.38).

42.ТОВ «Донелектрообладнання»: договір купівлі-продажу №4378 від 29.08.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, виписки банку, акти приймання-передачі обладнання в монтаж (а.с.219-254 т.38).

43.ТОВ «Біошофіт»: договір поставки №472 від 23.01.2012 року, додаткові угоди, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні, акти прийому-передачі, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.255-273 т.38).

44.ТОВ «Газенергокомплект»: договір купівлі-продажу товару №379 від 22.01.2014 року, додаткова угода, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні, акти прийому-передачі, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-68 т.39).

45. ТОВ «Дніпровська електро-металургійна компанія»: договір купівлі-продажу товару №2030 від 16.04.2014 року, додаткова угода, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, ТТН, акти прийому-передачі вантажу, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.69-101 т.39).

46.ТОВ «Оптиум»: договір купівлі-продажу №2219 від 29.04.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.102-142 т.39).

47.ТОВ «Торговий дім «Даюта»: договір купівлі-продажу №2308 від 30.04.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, експрес-накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.143-168 т.39).

48.ТОВ «Паймсістем»: договір купівлі-продажу №2460 від 23.07.2013 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, експрес-накладні, акти прийому-передачі вантажу, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.169-226 т.39).

49.ТОВ «ІТС»: договір купівлі-продажу товару №2227 від 29.04.2014 року, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.1-52 т.40).

41.ТОВ «Сегмент»: договір поставки №290 від 23.01.2012 року, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, виписки банку, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.53-97 т.40).

50.ТОВ «Промізотоп»: договори №1541 від 26.04.2013 року, №52/13 від 27.12.2013 року, додаткова угода, протокол угоди ціни договору, видаткові накладні, податкові накладні, накладні, виписки банку, акти приймання-передачі (внутрішнє переміщення) основних засобів, акти прийому передачі обладнання в монтаж, паспорта на обладнання, кошторис, акти здавання-приймання робіт (а.с.98-166 т.40).

51.ТОВ «НВП Укрметпром»: договір підряду по виконанню робіт з демонтажу неекслуатуємої будівлі АПК ш.Центральна №3945 від 04.08.2014 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, прибуткові ордери, податкові накладні, виписки банку (а.с.168-236 т.40).

52.ТОВ «Ремпромтехніка»: договір капітального ремонту ГШО №2867 від 03.06.2014 року, договір поставки №3551 від 14.07.2014 року, додаткові договори та додаткові угоди, акти виконаних робіт, акти прийому-здачі відремонтованих та реконструйованих об'єктів, податкові накладні, виписки банку, специфікації, видаткові та податкові накладні, ТТН, прибуткові ордери, акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, виписки банку (а.с.227-257 т.40, а.с.1-10 т.41).

53.ТОВ «НВП «Енергопромсервіс»: договір ремонту ГШО №224 від 21.01.2015 року, додаткові договори та додаткові угоди, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, виписки банку (а.с.83-101 т.41).

54.ТОВ «Триос Груп»: договір на виконання робіт по технічному та експлуатаційному супроводженню автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії №20-2013/ТО від 25.03.2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, виписки банку (а.с.73-82 т.41).

55.ТОВ «Ремекскаватормаш»: договір постачання №3828 від 29.07.2014 року, сертифікати, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку (а.с.140-155 т.41).

Розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і виконавцями, проводились у безготівковому вигляді, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банків.

Видані позивачем та отримані позивачем від контрагентів податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Доказів протилежного апелянтами не надано.

Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені зазначеними вище угодами.

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу, що деякі первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані позивачем за перевіряємий період, не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ та послуг підприємству та їх оплату, та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами, позивач не має законодавчо визначених повноважень на здійснення контролю фінансово-господарської діяльності своїх контрагентів та дотримання ними вимог законодавства, при укладенні відповідних договорів. Позивачем при укладені договору із контрагентами всіма доступними йому способами було перевірено податкову правосуб'єктність таких контрагентів, а саме наявність статутних документів, взяття на облік в якості платника податків в податковому органі тощо.

Так, відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення та виконання господарських договорів контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини за вказаними в ЄДР видами діяльності, мають відповідні ліцензії на здійснення робіт.

Крім того, висновки податкового органу щодо правочинів, укладених між позивачем та зазначеними вище контрагентами, фактично містять вказівку на ознаки фіктивного правочину.

Частиною 1 ст.234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Проте, апелянтами а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження вказаних висновків, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Посилання апелянта - Офісу великих платників податків, на недійсність правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні як першої так й апеляційної інстанцій.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази наявності обвинувального вироку в кримінальній справі або відомостей щодо визнання в судовому порядку угод, укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними або недійсними.

Таким чином, податковим органом без належних доказів та підстав в акті перевірки позивача зазначено про відсутність реальності перелічених вище робіт (послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, що є тільки припущенням. Апелянтом не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Щодо посилання апелянта - Офісу великих платників податків про ненадання позивачем до перевірки по деяким господарським операціям товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, рахунків-фактур, журналів реєстрації, колегія суддів зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту та витрат (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Наказ Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» було прийнято на виконання пункту 3 розділу 1 Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 року № 7 (надалі - Програма).

Пункт 3 розділу 1 Програми не встановлює вимоги щодо необхідності віднесення товарно-транспортних накладних і дорожніх листів вантажного автомобіля до документів суворої звітності.

Законодавча нормативно-правова база не надає визначення «бланк суворої звітності». Поняття «бланк суворого обліку» визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку», згідно якої до номенклатури бланків суворого обліку не віднесені бланки товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автомобіля.

Вказані вище Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Разом з тим, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку операцій придбання товарів, послуг, робіт.

Далі, перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, встановлений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року за № 466/10746. Сертифікат якості є документом, який підтверджує відповідність товару, який підлягає сертифікації, стандартам та технічним умовам та не є первинними документом для податкового обліку операцій придбання товарів, послуг, робіт.

Для продукції, не вказаної в переліку, існує схема добровільної сертифікації. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Сертифікат якості стосується тільки якості поставленого товару та необхідні тільки для пред'явлення претензії щодо неякісного товару, у разі коли покупець за договором виявляє невідповідність якості товару, який вказаний в специфікаціях (додатках) до договору. Сертифікат якості товару не може підтверджувати та фіксувати факт здійснення тієї чи іншої господарської операції, а стосується виключно якості товару.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Проте , колегія суддів критично оцінює надані позивачем як під час перевірки так і до матеріалів справи первинні документи щодо підтвердження господарськх взаємовідносин позивача з контрагентами ФОП «ОСОБА_14.», ФОП «ОСОБА_10.» та ФОП «ОСОБА_16».

Так, 29.04.2009 року між позивачем та ФОП «ОСОБА_14.» укладено договір надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника №793. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до атералів справи надані: додаткові угоди, акти виконаних робіт, закази-наряди, виписки банку (а.с.11-72 т.41).

Як вбачається з умов договору, надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, повинно надаватись замовнику - позивачу. У перевіряємий період згідно актів виконаних робіт такі послуги надавались по автомобілям: Hyundai держномер НОМЕР_12, Toyota Prado держномер НОМЕР_13, Suzuki Grand Vitara держномер НОМЕР_14, Hyundai держномер НОМЕР_15 , Toyota Prado держномер НОМЕР_16, Suzuki Grand Vitara держномер НОМЕР_17, власником яких у вказаних актах зазначене ПАТ «Євраз Суха Балка»

Проте, позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано документів на підтвердження права власності на вказані автомобілі саме ПАТ «Євраз Суха Балка», та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, з наданих актів виконаних робіт вбачається, що зазначені автомобілі проходили технічне обслуговування майже кожного місяця.

В акті від 05.03.2014 року взагалі не зазначений виконавець (а.с.50 т.41).

Таким чином, за вказаною господарською операцією податковим органом правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 44905,00 грн. - за основним платежем, (22452,50 грн. - нараховані штрафні санкції), що входить до суми грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню форми «Р» №0000375103 (реєстр контрагентів, по яким проведено донарахування з податку на прибуток підприємств - а.с.7 т.50).

Далі, 20.11.2011 року між позивачем та ФОП «ОСОБА_10.» укладено договір надання транспортних послуг №4303 по перевезенню персоналу та безпечних вантажів замовника., на підтвердження виконання якого позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані акти приймання виконаних робіт, виписки банку (а.с.102-139 т.41).

Згідно п.2.1 договору вартість транспортних послуг визначена погодинно та подобово в доларах США.

Акти приймання виконаних робіт містять ціну робіт (послуг) в гривнях з посиланням на рахунки.

Проте, позивачем ані під час перевірки, ані суду першої та апеляційної інстанції не надані рахунки щодо обґрунтування ціни, визначеної в актах приймання робіт (послуг), довідки банку щодо курсу долара США до гривні.

Крім того, вказані акти не містять посилань щодо перевезення персоналу чи вантажів, пунктів призначення, наявність подорожніх листів.

Крім того, між позивачем та ФОП «ОСОБА_13.» укладено контракти про надання інформаційно-консультативних та посредничеських послуг в дослідженні ринка металопроката №SV/0301 від 01.09.2013 року, №2167 від 01.03.2014 року, на підтвердження виконання яких позивачем до матеріалів справи надані додаткові угоди, акти приймання-сдачі виконаних робіт, виписки банку (а.с.65-95 т.37, а.с.156-238 т.48, а.с.1-29 т.49).

Згідно умов зазначених контрактів підрядник проводить кон'юктурні дослідження ринку стального прокату, поточні консультації із замовником та інформацію замовника про зміни ситуації на ринку металопрокату та цінової політики учасників ринка.

Наявні в матеріалах справи акти приймання-сдачі виконаних робіт не містять переліку виконаних послуг по дослідженню ринка, в них відсутнє посилання в якому вигляді надана інформація та яким обсягом, акти не містять зазначеної кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількості годин, затрачених на їх виконання. Крім того, вказані акти не містять посилань на реквізити виготовленої інформації та маркетингової продукції, тобто, з вказаних актів здачі - приймання виконаних робіт фактично неможливо провести зв'язок з діяльністю та потребами позивача у відповідний період.

Позивачем до матеріалів справи надані звіти ФОП «ОСОБА_13.» про надання інформаційно-консультативних та посередницьких послуг в дослідженні ринка металопроката.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені звіти, оскільки вони містять звичайну інформацію та графіки, отримані з сіті Інтернет. У вказаних звітах відсутні будь-які консультації, дослідження щодо застосування такої інформації в господарській діяльності підприємства, обрахування передбачуваної вигоди та т.і..

Перелічені документи не свідчать про фактичне виконання ФОП «ОСОБА_13.» на користь позивача будь яких маркетингових послуг як результату аналітичної, дослідницької чи інформаційної роботи працівників ФОП «ОСОБА_13.», не містять посилань на використання якої-небудь інформації та її джерела.

Крім того, позивачем не наведено суду доказів, яким чином надана ФОП «ОСОБА_13.» зазначена вище інформація була використана ПАТ «Суха Балка» в господарській діяльності.

Таким чином, за вказаними господарськими операціями податковим органом правомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 502666,00 грн., що входить до суми грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню форми «П» №0000385103 (реєстр контрагентів, по яким проведено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - а.с.180 т.45).

Вказані вище недоліки господарськх взаємовідносин позивача з контрагентами ФОП «ОСОБА_14.», ФОП «ОСОБА_10.» та ФОП «ОСОБА_16» у своїй сукупності позбавляють надані акти виконаних робіт (послуг) сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та ФОП «ОСОБА_14.», ФОП «ОСОБА_10.» та ФОП «ОСОБА_16» договорів.

Позивачем не надано доказів використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Вказані обставини свідчать, що позивачем послуги за спірними договорами у власній господарській діяльності не використовувались, що підтверджує висновки акту перевірки щодо відсутності зв'язку зазначених послуг ФОП «ОСОБА_14.», ФОП «ОСОБА_10.» та ФОП «ОСОБА_16» з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи те, що наданими документами не розкрито змісту господарських операції між позивачем та ФОП «ОСОБА_14.», ФОП «ОСОБА_10.» та ФОП «ОСОБА_16», не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності, висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій по взаємовідносинам з цими контрагентами, не відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: форми «Р» №0000375103 в частині суми 44905,00 грн. - за основним платежем, (22452,50 грн. - нараховані штрафні санкції), та форми «П» №0000385103 в частині суми 502666,00 грн..

Під час розгляду справи судом першої інстанції у справі було призначено комісійну судову економічну експертизу, проведення якою доручено Дніпропетровському науково-дослідному інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно висновку №5348/5349-16 від 31.01.2017 року за результатами проведеного дослідження:

1) зазначені в Акті №10/28-01-51-03/00191329 від 01.06.2016 року порушення пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; пп.135.5.4, пп.135.5.11, пп.135.5.13 п.135.5 ст.135; п.137.1, п.137.10 ст.137; п.138.2 ст.138; пп.138.8.1, пп.138.8.2, пп.138.8.5 п.138.8 ст.138; п.138.9 ст.138; пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; п.146.11, п.146.12, п.146.13 ст.146 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 12844 895 грн., у т. ч.: 2013 рік - 7733213 грн., 2014 рік - 5111682 грн., та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за три квартали 2015 року у сумі 47586984 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

2)зазначені в Акті №10/28-01-51-03/00191329 від 01.06.2016 року порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 п.189.9 ст.189, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 8072731 грн., у т.ч в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 250221 грн., лютий 2013 року - 195658 грн., березень 2013 року - 147797 грн., квітень 2013 року - 627 грн., травень 2013 року - 60786 грн., червень 2013 року - 7151 грн., липень 2013 року - 1634 грн., серпень 2013 року - 6432 грн., листопад 2013 року - 15124 грн., грудень 2013 року - 29135 грн., січень 2014 року - 1603 грн., лютий 2014 року - 220608 грн., березень 2014 року - 1577 грн., квітень 2014 року - 384 грн., травень 2014 року - 752 грн., червень 2014 року - 120388 грн., серпень 2014 року - 3629 грн., вересень 2014 року - 16422 грн., листопад 2014 року - 1044 337 грн., грудень 2014 року - 221596 грн., лютий 2015 року - 1250615 грн., березень 2015 року - 2832 грн., квітень 2015 року - 64205 грн., травень 2015 року - 1150960 грн., червень 2015 року - 1626565 грн., липень 2015 року - 70633 грн., серпень 2015 року - 938175 грн., вересень 2015 року - 49605 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

3) зазначені в Акті №10/28-01-51-03/00191329 від 01.06.2016 року порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 5909973 грн., у т.ч. в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 4221 грн., лютий 2013 року - 9978 грн., березень 2013 року - 3618 грн. квітень 2013 року - 2914 грн., травень 2013 року - 3193 грн., червень 2013 року - 10538 грн., липень 2013 року - 5996 грн., жовтень 2013 року - 612 грн., листопад 2013 року - 8355 грн., грудень 2013 року - 36380 грн., січень 2014 року - 6354 грн., лютий 2014 року - 7125 грн., березень 2014 року - 64912 грн., квітень 2014 року - 84116 грн., травень 2014 року - 83422 грн., червень 2014 року - 49424 грн., липень 2014 року - 134143 грн., серпень 2014 року - 343178 грн., вересень 2014 року - 352219 грн., жовтень 2014 року - 615716 грн., листопад 2014 року - 505065 грн., грудень 2014 року - 683214 грн., січень 2015 року - 307731 грн., лютий 2015 року - 523308 грн., березень 2015 року - 325500 грн., квітень 2015 року - 4080 грн., травень 2015 року - 679912 грн., червень 2015 року - 484824 грн., липень 2015 року - 372244 грн., серпень 2015 року - 50228 грн., вересень 2015 року - 147454 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

4) зазначені в Акті №10/28-01-51-03/00191329 від 01.06.2016 року порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 п.189.9 ст.189, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 598713 грн., у т.ч. в розрізі звітних (податкових) періодів: січень 2013 року - 156453 грн., лютий 2013 року - 205636 грн. березень 2013 року - 151415 грн., квітень 2013 року - 3541 грн., травень 2013 року - 63979 грн., червень 2013 року - 17689 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

5) зазначені в Акті №10/28-01-51-03/00191329 від 01.06.2016 року порушення п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 13286004 грн., у т.ч. в розрізі відповідних звітних (податкових) періодів: серпень 2013 року - 7630 грн., вересень 2013 року - 6 432 грн., листопад 2013 року - 612 грн., грудень 2013 року - 23479 грн., січень 2014 року - 65 515 грн., лютий 2014 року - 7957 грн., березень 2014 року - 227733 грн., квітень 2014 року - 66489 грн., травень 2014 року - 84500 грн., червень 2014 року - 253986 грн., серпень 2014 року - 134143 грн., вересень 2014 року - 346807 грн., жовтень 2014 року - 368641 грн., листопад 2014 року - 615716 грн., грудень 2014 року - 1 549 402 грн., січень 2015 року - 842499 грн., лютий 2015 року - 2077446 грн., березень 2015 року - 332541 грн., квітень 2015 року - 68285 грн., травень 2015 року - 1830872 грн., червень 2015 року - 2100681 грн., липень 2015 року - 1089176 грн., серпень 2015 року - 988403 грн., вересень 2015 року - 197059 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

6) висновки Акту перевірки про порушення ПрАТ «Євраз Суха Балка» ст. 275, 276 ПК України та заниження податкових зобов'язань зі сплати земельного податку за період 2015 рік на суму 428617,86 грн., у т.ч. за 9 місяців 2015 року - 321463,39 грн. підтвердити документально не надається за можливе, оскільки вирішення питання передбачає надання оцінки договірних відносин та надання оцінки дій рішень посадових осіб Криворізької міської ради, що виходить за межі компетенції експертів.

Розглянувши висновок експерта, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Щодо податкового повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС від 17.06.2016 року №0000405103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань на суму 3740,00 грн. колегія суддів зазначає про таке.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) заборгованість за експортним контрактом №2009/13 від 12.05.2009 року у розмірі 0,01 дол.США не відображена позивачем в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями), суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк:

продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України;

подати Головній державній податковій інспекціїУкраїни декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року №207.

Згідно із п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та п.2.7 ст.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49, невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність - накладання штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Згідно акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій за порушення порядку декларування ПрАТ «Євраз Суха Балка» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, позивач мав задекларувати вказану дебіторську заборгованість в розмірі 0,01 дол.США по контракту №2009/13 від 12.05.2009 року, укладеному з Компанією EASTMETALSAG (Швейцарія), в деклараціях станом на 01.04.2013 року, 01.07.2013 року, 01.10.2013 року, 01.01.2014 року, 01.04.2014 року, 01.07.2014 року, 01.10.2014 року, 01.01.2015 року, 01.04.2015 року, 01.07.2015 року, 01.10.2015 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року №207, не передбачає окремого рядка для відображення заборгованості по експортним контрактам минулих звітних періодів.

Апелянтом не надано суду апеляційної інстанції обґрунтованих пояснень щодо можливості та способу відображення заборгованості по експортним контрактам минулих звітних періодів у зазначеній вище декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за якими не порушено законодавчо встановлених строків розрахунків, та інформація про валютні кошти і товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, відображається у розділі V Декларації. При цьому показники V розділу декларації заповнюються зростаючим підсумком з початку року.

Згідно даних обігово-сальдової відомості ПрАТ«Євраз Суха Балка» по рахунку №362100 «Розрахунки за прямими контрактами» станом на 01.01.2013 року обліковується дебетове сальдо в сумі 0,01 долар США по контракту №2009/13 від 12.05.2009 року, укладеному з Компанією EASTMETALSAG (Швейцарія), яке виникло 09.06.2010 року. Протягом перевіряємого періоду операції по даному контракту не здійснювались.

Таким чином, з огляду на те, що протягом перевіряємого періоду позивач не отримував валютну виручку, а дебетове сальдо в сумі 0,01 долар США виникло 09.06.2010 року, у позивача був відсутній обов'язок декларувати зазначену дебіторську заборгованість.

Крім того, пунком п.3.5 «Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій» акта від 09.08.2013 року №102/23.3-00191329 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Євраз Суха Балка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року» зазначено, що перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, порушень не встановлено.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушень ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994року «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», та як наслідок протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 року №0000405103.

Щодо податкового повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС форми «Р» від 17.06.2016 року №0000415103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 121.1 ст.121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у передбачених випадках тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Проте, ані в акті перевірки, ані в запереченнях на адміністративний позов, ані в апеляційній скарзі податковим органом не зазначено незабезпечення зберігання яких саме документів, як порушення вимог ПК України, допущено позивачем, а тому, податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 року №0000415103 прийняте відповідачем безпідставно та необґрунтовано.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 17.06.2016 року форми «Р» №0000365103, форми «В1» №0000395103, форми «Р» №0000415103, форми «Р» №0000405103, від 15.06.2016 року форми «Р» №0000181400, а також від 17.06.2016 року форми «Р» №0000375103 в частині суми 19199985,00 грн.(за основним платежем - 12799990,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6399995,00 грн.) та від 17.06.2016 року форми «П» №0000385103 в частині суми 46772774,00 грн..

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року у справі № 804/3952/16 скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 17.06.2016 року форми «Р» №0000365103, форми «В1» №0000395103, форми «Р» №0000415103, форми «Р» №0000405103.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 17.06.2016 року форми «Р» №0000375103 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 19199985,00 грн. (за основним платежем - 12799990,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6399995,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 17.06.2016 року форми «П» №0000385103 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46772774,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.06.2016 року форми «Р» №0000181400.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 1270288,00 (один міліон двісті сімдесят тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 00 копійок та витрати на проведення судової експертизи в сумі 52960 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 6027 (шість тисяч двадцять сім) гривень 38 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: С.Ю. Чумак