РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2018 року

м. Рівне

№817/1169/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дорошенко Н.О., суддів Зозулі Д.П. Жуковської Л.А. , за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідачів: представник Захарець І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Міністерства юстиції України

про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду в липні 2016 року звернувся позивач ОСОБА_1 до відповідача Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області з адміністративним позовом про стягнення заробітної плати з 13 травня 2016 року до дня прийняття рішення суду з розрахунку окладу керівника 6892,00 грн. згідно з штатним розписом, 50 відсотків надбавки до нього за вислугу років та ранг державного службовця, відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" в редакції від 01 травня 2016 року; стягнення соціальних виплат за тимчасову непрацездатність та моральної шкоди в сумі 30000,00 грн.

В судовому засіданні 13.09.2016 відповідно до ст.52 КАС України суд залучив до участі в справі як другого відповідача Міністерство юстиції України (а.с.40 т.1).

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.09.2016 адміністративна справа визначена до розгляду колегією суддів в складі Сало А.Б. (головуючий суддя), Гломб Ю.О., Жуковська Л.А. (а.с.44 т.1).

Ухвалою суду від 01.02.2017 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 817/1349/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2017 у зв'язку з закінченням терміну повноважень справу визначено до розгляду колегією суддів, головуючий суддя Дорошенко Н.О. (а.с.198 т.1). Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2017 у зв'язку з закінченням терміну повноважень в складі колегії суддів замінено суддю Гломб Ю.О. суддею Зозуля Д.П. (а.с.216 т.1).

Ухвалою суду від 27.09.2017 провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.

29.11.2017 позивач подав уточнення до адміністративного позову, за змістом якого просив:

згідно з Законом України "Про державну службу", з врахуванням штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, затвердженого 01 травня 2016 року, стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату, починаючи з 13 травня 2016 року по 12 жовтня 2016 року в сумі 56920,00 грн. В основу розрахунку покласти посадовий оклад начальника управління згідно з штатним розписом 6892 грн., 700 грн. надбавки за ранг державного службовця (4 ранг) та 50 відсотків надбавки за вислугу років, що в місяць складає 11358,00 грн.;

зобов'язати Головне територіальне управління юстиції виплатити кошти з нарахуванням індексу інфляції (а.с.1-5 т.2).

Позовні вимоги з урахуванням уточнення від 29.11.2017 обгрунтовані тим, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 в справі №817/3413/15, яке підлягало до негайного виконання, ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції з 4 листопада 2015 року та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 32521,24 грн. Міністерство юстиції України видало наказ на виконання рішення суду лише 22.06.2016, з наказом позивач був ознайомлений 29.06.2016. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 817/3413/15 позивача було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 4 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року №115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545.

Позивач зазначив, що наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 № 4843/к на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 817/3413/15 його було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 4 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року №115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545. Враховуючи, що в пункті першому наказу № 115/5 від 30.01.2015 йдеться лише про перейменування Головного управління юстиції у Рівненській області в Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, позивач вважає, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду була виконана лише формально.

Позивач вказав, що в порушення законодавства України заробітна плата, яка повинна була йому нараховуватись, не нараховувалась та не виплачувалась. Він вважає, що затримка виконання судового рішення призвела до втрати середнього заробітку за період з 12.05.2016 по 11.10.2016. Крім того, за період вимушеного прогулу відбувалась зміна в оплаті праці, а тому стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення повинно проводитись з врахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу з 01.05.2016.

Позивач вважає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст.236 КЗпП України та з урахуванням п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, повинен бути виплачений з 13.05.2016 по фактичну дату поновлення на посаді відповідно до наказу №4843/к від 11.10.2016.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов з урахуванням уточнення від 29.11.2017 підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця та інше.

Згідно з частиною першою статті 52 цього Закону надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Враховуючи, що його стаж державного службовця складає понад 28 років, надбавка за вислугу років складає 50%.

Також позивач зазначив, що наказом Генерального прокурора України № 197-к від 30.03.1999 відповідно до ст.47 Закону України "Про прокуратуру" йому було присвоєно класний чин старшого радника юстиції. Додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 680 "Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" встановлено, що класний чин старшого радника юстиції працівника органів прокуратури відповідає 4 рангу державного службовця. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 розмір надбавки за ранг державного службовця четвертого рангу становить 700 грн.

Позивач зазначив, що з урахуванням фактично проведеної відповідачем-1 виплати за спірний період, залишкова сума заборгованості становить 49114,87 грн. (а.с.209-210 т.2).

Представник відповідачів адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.48-53 т.1, 26-38 т.2), за змістом яких надав пояснення в судовому засіданні. Зокрема, заперечуючи позовні вимоги з урахуванням уточнення від 29.11.2017, представник відповідачів зазначив, що на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 817/3413/15 наказом Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к позивача було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області. 22.06.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області прийнятий наказ № 502/04/к "Про поновлення ОСОБА_1.", відповідно до якого оголошений наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к про поновлення позивача з 04.11.2015 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області. ОСОБА_1 з наказом про поновлення ознайомлено 29.06.2016. Представник відповідачів пояснила, що після поновлення позивача на зазначеній посаді, йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата в розмірі, передбаченому штатним розписом Головного управління юстиції у Рівненській області, а також оплачувались дні тимчасової непрацездатності та відпустки. При цьому зауважила, що посади начальника Головного управління юстиції у Рівненській області не передбачено в штатному розписі від 24.05.2016, а відтак вважає відсутніми підстави для нарахування позивачу заробітної плати з урахуванням посадового окладу в розмірі 6892,00 грн.

Окрім цього, представник відповідачів зазначила, що відповідно до роз'яснення Нацдержслужби України від 04.05.2016 № 1-р/з "Щодо першочергових кроків для впровадження Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" після затвердження штатного розпису забезпечується присвоєння державним службовцям рангів з дня набрання чинності Закону. Оскільки затвердження штатного розпису Головного управління юстиції у Рівненській області після 30.01.2015 не здійснювалось, то ОСОБА_1 здійснювалась доплата за ранг, присвоєний за фактично займаною ним посадою. Вважає відсутніми підстави проведення доплати за інший ранг. Окрім цього, пояснила, що відповідно до Закону України "Про державну службу" N 3723-XII від 16.12.1993 позивачу виплачувалась надбавка за вислугу років в розмірі 40 відсотків від посадового окладу.

З урахуванням наведеного, в задоволенні адміністративного позову просила відмовити повністю.

Ухвалою суду від 17.01.2018 позовну заяву в частині позовної вимоги про зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Рівненській області виплатити кошти з нарахуванням індексу інфляції залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.240 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з урахуванням такого.

Матеріалами справи стверджено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 в справі № 817/3413/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа: ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №3727/к від 04.11.2015. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №806/04/к від 04.11.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 листопада 2015 року по день винесення рішення у розмірі 32521,24 грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу з один місяць в сумі 6556 грн.00 коп. допущена до негайного виконання.

Суд встановив, що на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 817/3413/15 Міністерством юстиції України видано наказ від 22.06.2016 № 3685/к, яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 04.11.2015 №3727/к "Про звільнення ОСОБА_1.". Поновлено ОСОБА_1 з 04.11.2015 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області (а.с.166 т.1).

Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області 22.06.2016 видано наказ № 502/04/к "Про поновлення ОСОБА_1.", відповідно до якого оголошено наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к про поновлення ОСОБА_1 з 04.11.2015 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області (пункт перший). Скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 04.11.2015 № 806/04/к "Про звільнення ОСОБА_1." (пункт другий). Зазначено, що ОСОБА_1 має 7 ранг державного службовця (пункт третій). Наказано відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, як такому, стаж державної служби якого становить 27 років 03 місяці 06 днів (а.с.167 т.1).

ОСОБА_1 власноручно виконані написи на вищевказаних наказах про ознайомлення з ними 30.06.2016. При цьому, відповідно до комісійного акта Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 29.06.2016 наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к та наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 22.06.2016 № 502/04/к оголошено шляхом зачитування ОСОБА_1 29.06.2016 (а.с.169 т.1), що підтвердив позивач в судовому засіданні.

Дослідженням табеля обліку використання робочого часу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 встановлено, що за червень 2016 року ОСОБА_1 за посадою начальника ГУЮ обліковано два робочих дні 29 та 30.06.2016 (а.с.116 т.1), за які нараховано та виплачено заробітну плату в липні 2016р., що підтверджується розрахунковим листом та платіжною відомістю за липень 2016р. (а.с.107, 92 т.1).

Дослідженням табелів обліку використання робочого часу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області за липень-жовтень 2016 року встановлено, що за липень 2016р. ОСОБА_1 обліковано чотири робочих дні, решта - дні тимчасової непрацездатності; за серпень 2016р. - дев'ятнадцять робочих днів, один день тимчасової непрацездатності, два дні - інший невідпрацьований час; за вересень 2016р. - дев'ятнадцять робочих днів, три дні тимчасової непрацездатності; за жовтень 2016р. - вісім робочих днів по 12.10.2016 включно (а.с.117-122 т.1), за які позивачу нараховано та виплачено заробітну плату (а.с.91-107 т.1).

При цьому дослідженими судом розрахунковими листами підтверджується, що заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась, а за період з червня по жовтень 2016 року нараховувалась з урахуванням посадового окладу за посадою начальника Головного управління юстиції у Рівненській області в розмірі 2638,00 грн., доплати за сьомий ранг державного службовця та надбавки за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу, що відповідає поясненням позивача та представника відповідачів в судовому засіданні.

Також суд встановив, що наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 №4844/к "Про ОСОБА_1." звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління юстиції у Рівненській області 12 жовтня 2016 року у зв'язку з продовженням проходження державної служби в Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області на одній із запропонованих посад державної служби, абзац третій частини четвертої статті 43, частина перша статті 41 Закону України "Про державну службу" (а.а.123 т.1).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 12.10.2016 № 659/04к "Про ОСОБА_1." оголошено наказ Міністерства юстиції України від 11.10.2016 № 4844/к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління юстиції у Рівненській області 12 жовтня 2016 року у зв'язку з продовженням проходження державної служби в Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області на одній із запропонованих посад державної служби, абзац третій частини четвертої статті 43, частина перша статті 41 Закону України "Про державну службу" (а.с.124 т.1).

Вирішуючи адміністративний спір по суті в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання судового рішення, суд враховує, що згідно з частинами 1, 7 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З аналізу наведеної норми слідує, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані із такою затримкою.

Дана стаття не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема, пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним зібраними у справі доказами, що відповідачем-2 допущено протиправну бездіяльність у зв'язку з невиконанням судового рішення від 12.05.2016 в справі № 817/3413/15 про поновлення на роботі позивача до часу видачі наказу про поновлення 22.06.2016.

Суд відхиляє як необгрунтовані доводи позивача про те, що період затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді слід обраховувати по 29.06.2016 включно як по дату, коли позивача було ознайомлено з наказом про поновлення на посаді.

При цьому суд враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відтак, суд вважає, що незалежно від причин, з яких позивач не приступив до виконання посадових обов'язків, він вважається поновленим на посаді саме з 22.06.2016.

Таким чином, період з 13.05.2016 по 21.06.2016 є періодом затримки виконання відповідачем-2 судового рішення про поновлення позивача на роботі.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 по справі №817/3413/15 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року. Абзаци 3 та 5 резолютивної частини постанови викладено в такій редакції.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання (а.с.47-52 т.2).

Наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 №4843/к "Про ОСОБА_1." на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №817/3413/15 пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к "Про поновлення ОСОБА_1." викладено в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545 (а.с.171 т.2).

Як встановлено постановами суду першої та апеляційної інстанції у справі №817/3413/15 розмір середньоденної заробітної плати позивача на час вирішення питання про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2015 по 11.06.2015 (справа № 817/461/15) становить 298,36 грн.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час вирішення справи судом) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, при вирішенні даного адміністративного спору суд враховує, що середньоденна заробітна плата позивача, яка підлягає врахуванню при обчисленні середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, становить 298 грн. 36 коп. Період затримки виконання судового рішення слід обраховувати з 13.05.2016, оскільки 12.05.2016 вже включене в розрахунок виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до судових рішень у справі № 817/3413/15.

За таких обставин, розрахунковим періодом затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі слід вважати період з 13.05.2016 по 21.06.2016, в якому було 27 робочих днів.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи, як зазначено вище по тексту судового рішення, ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04.11.2015. При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 № 4843/к "Про ОСОБА_1." на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №817/3413/15 пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к "Про поновлення ОСОБА_1." викладено в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545.

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №100/26545, наказано перейменувати головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи, що на підставі рішень суду як першої, так і апеляційної інстанції у справі №817/3413/15 позивач був поновлений на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04.11.2015, і станом на вказану дату був чинним наказ Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №100/26545, відтак позивач підлягав поновленню на попередній посаді з урахуванням зміненої назви місця роботи з Головного управління юстиції у Рівненській області на Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області.

Доводи представника відповідачів щодо того, що позивача було поновлено в Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області, однак за штатним розписом Головного управління юстиції у Рівненській області, не можуть бути визнані обгрунтованими з урахуванням такого.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну службу" N 3723-XII від 16.12.1993, посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

В пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про державну службу" N 889-VIII від 10.12.2015, визначено, що посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Чинне законодавство України не містить визначення штатного розпису. Разом з тим, в листі Мінпраці України № 162/06/187-07 вiд 27.06.2007 вказано, що штатний розпис - це дoкумент, що встановлює для дaного підприємства, установи, організації стpуктуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність пeрсоналу і оклади пo кожній посаді. А затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального лoкального нормативного акту (наказу), який визнaчатиме кількість працівників кoжної професії з рoзподілом штатних одиниць пo структурних підрозділах підприємства.

Для бюджетних установ встановлене обмеження відносно терміну затвердження штатного розпису - вони затверджують свої штатні розписи в місячний термін з початку року (абз. першого пункту 45 постанови Кабінету Міністрів України № 228 вiд 28.02.2002 "Пpо затвердження Порядку складання, рoзгляду, затвердження i основних вимог дo виконання кошторисів бюджетних установ").

Відтак, суд вважає, що штатний розпис підприємства, установи, організації поширює свою дію на період від його затвердження та введення в дію до внесення в нього змін та доповнень та введення в дію зміненого штатного розпису у встановленому порядку. При цьому чинним законодавством не встановлено можливості одночасної дії кількох різних за змістом штатних розписів одного й того ж підприємства, установи, організації.

Суд встановив, що в штатному розписі Головного управління юстиції у Рівненській області, затвердженому 24.01.2015 (а.с.115-118 т.2), посадовий оклад начальника головного управління визначений в розмірі 2638,00 грн.

В подальшому, після перейменування головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №100/26545, було затверджено та введено в дію новий штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

Так, суд встановив, що наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 11.02.2015 № 31/08 (а.с.159 т.2) введено в дію штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з 06.02.2015, затверджений 10.02.2015, з аналогічним розміром посадового окладу за посадою начальника управління - 2638,00 грн. (а.с.119-122 т.2). Такий же розмір посадового окладу начальника управління 2638,00 грн. визначений штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, затвердженим 30.09.2015 (а.с.123-126 т.2). Штатним розписом, затвердженим 25.12.2015, встановлений посадовий оклад начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в розмірі 3297,00 грн. (а.с.127-134 т.2), така ж сума посадового окладу начальника управління визначена штатним розписом, затвердженим 10.03.2016 (а.с.139-148 т.2). Штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на 2016 рік, затвердженим 24.05.2016, встановлено посадовий оклад начальника управління в розмірі 6892,00 грн. (а.с.149-158 т.2). Такий штатний розпис наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 30.05.2016 № 160/05 введено в дію з 01.05.2016 (а.с.164 т.2).

Таким чином судом встановлено, що станом на 22.06.2016 (дата поновлення позивача на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області) в штатному розписі тієї ж юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 34922678 лише зі зміненою назвою Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області посадовий оклад керівника визначено в розмірі 6892,00 грн., який був дійсним з 01.05.2016.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Пунктом 10 Порядку №100 встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, що включаються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення тарифної ставки (окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яку він мав до підвищення.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" N 1013 від 09.12.2015, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016, встановлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Співставленням відомостей щодо розміру посадових окладів, відображених в штатних розписах Головного управління юстиції у Рівненській області з 01.01.2015 та Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на 2016 рік (введений в дію з 01.05.2016), судом достовірно встановлено, що в розрахунковому періоді відбулося підвищення посадових окладів працівників відповідача-1, у тому числі посадового окладу керівника юридичної особи - з 2638,00 грн. до 6892,00 грн.

Таким чином, відповідно до пункту 10 Порядку № 100, для визначення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді за період з 13.05.2016 по 21.06.2016, з урахуванням коефіцієнту коригування, суд застосовує наступний алгоритм розрахунку:

6892,00 грн. (підвищений оклад) : 2638,00 (попередній оклад) х 298,36 грн. (середньоденний заробіток) х 27 (кількість робочих днів розрахункового періоду), що становить 21025,43 грн.

Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

З урахуванням фактичного перейменування юридичної особи, в трудових відносинах з якою до звільнення перебував позивач, та встановлення чинним на час поновлення позивача штатним розписом відповідача-1 нового розміру посадового окладу керівника управління в розмірі 6892,00 грн., суд вважає, що для розрахунку оплати праці позивача підлягав застосуванню посадовий оклад, визначений діючим штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Відтак, нарахування та виплата позивачу Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області після поновлення на посаді з 22.06.2016 до дати звільнення 12.10.2016 заробітної плати з урахуванням посадового окладу станом на 2015 рік, суд вважає неправомірним.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Незастосування відповідачем вимог Закону України "Про державну службу" N 889-VIII від 10.12.2015 при розрахунку заробітної плати ОСОБА_9 у спірному періоді суд вважає неправомірним.

Так, відповідно до частини першої статті 50 цього Закону в редакції на час виникнення спірних правовідносин Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Частиною другою статті 50 Закону встановлено, що заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, після поновлення ОСОБА_1 на посаді 22.06.2016 Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області нараховувало позивачу надбавку за 7 ранг державного службовця та надбавку за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить 27 років 03 місяці 06 днів, виходячи з вимог статті 33 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, однак такий Закон втратив чинність на підставі Закону N889-VIII від 10.12.2015 та не підлягав застосуванню в питаннях оплати праці державних службовців в травні-жовтні 2016 року.

При цьому, відповідно до частин 1,2 статті 52 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.

З огляду на пряму норму закону, в спірному періоді при нарахуванні позивачу заробітної плати підлягала включенню надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу.

Окрім цього, суд вважає безпідставним нарахування відповідачем-1 позивачу в складі заробітної плати спірного періоду надбавки за 7 ранг державного службовця, з урахуванням такого.

Механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження встановлений Порядком присвоєння рангів державних службовців, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Порядок № 306).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 306 особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016р. № 306.

Додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 306 "Співвідношення між рангами державних службовців і класними чинами працівників органів прокуратури" встановлено, що спеціальне звання старшого радника юстиції відповідає 4 рангу державного службовця.

Аналогічне співвідношення класного чина старшого радника юстиції до 4 рангу державного службовця було встановлено також додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України № 680 від 25.02.2012.

Суд встановив, що наказом Генерального прокурора України № 197-к від 30.03.1999 ОСОБА_1, заступнику прокурора Рівненської області, присвоєно класний чин старшого радника юстиції (а.с.194 т.2).

З огляду на наведене, в спірному періоді при нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_1 підлягала нарахуванню також надбавка за четвертий ранг державного службовця, а не за сьомий ранг державного службовця, як необгрунтовано враховував відповідач-1.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про хибність обрахунку Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області в період з 22.06.2016 по 12.10.2016 заробітної плати ОСОБА_1, що мало наслідком необгрунтоване заниження оплати праці позивача.

Разом з тим, суд вважає необгрунтованим наведений позивачем розрахунок невиплаченої йому суми заробітної плати в розмірі 49114,87 грн. (а.с.210 т.2), позаяк такий розрахунок виконано за повні п'ять місяців роботи. В той же час, судом достовірно встановлено і позивачем не заперечується, що в спірному періоді позивач неодноразово був звільнений від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Відтак, суд не може перебирати на себе повноваження відповідача-1 та розраховувати заробітну плату позивача, з урахуванням оплачених днів тимчасової непрацездатності та іншого невідпрацьованого часу, оплаченого роботодавцем. Тому, позовна вимога про стягнення заробітної плати в сумі 49114,87 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення, а тому позов в цій частині слід задовольнити. В іншій частині позовних вимог порушене право позивача на отримання оплати праці в розмірі, не нижчому встановленого законом, підлягає до судового захисту шляхом зобов'язання відповідача-1 здійснити перерахунок заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016 з розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016.

Таким чином позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.05.2016 по 21.06.2016 включно в сумі 21025,43 грн. (сума зазначена без урахування податків та обов'язкових платежів).

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016 з розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10512,72 грн. виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 29.01.2018

Головуючий cуддя Дорошенко Н.О.

Судді Зозуля Д.П.

Жуковська Л.А.