Справа № 484/2815/17

Провадження № 1-кп/484/31/18 р.

Кримінальне провадження № 12017150110001179

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Миколаївського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, фізична особа підприємець, не одруженого, на утриманні має троє малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий. -

у вчиненні злочинів передбачених ст. 125 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2017 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебував в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якому на протязі останніх 11-ти місяців проживала його колишня співмешканка ОСОБА_4 разом з їх спільними малолітніми дітьми. В цей же час між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на ґрунті особистих довготривалих неприязних відносин виникла сварка.

В ході сварки ОСОБА_7 , переслідуючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, схопив її за кисть правої руки та потягнув до приміщення ванної кімнати. Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , тримаючи останню обома руками за шию та маючи при собі металевий ніж завдовжки близько 30 см., з перев`язаною стрічкою жовто-блакитного кольору в області рукоятки, умисно наніс потерпілій декілька ударів по лівій частині чола та носа.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7 умисно наніс ОСОБА_4 ще два удари кулаком в область голови, після чого покинув приміщення будинку.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та просив його виправдати у зв`язку із тим, що він не завдавав потерпілій будь яких тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 підтвердив, що він дійсно приходив 16 травня 2017 року вночі до потерпілої додому за адресою: АДРЕСА_3 , де вони сварились, проте заперечував факт її побиття.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила викладене в обвинувальному акті, стосовно нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Заявила до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, на суму 60000 грн.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Крім потерпілої судом було допитано в судовому засіданні двоє малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були в домі під час побиття обвинуваченим потерпілої. Допитані в якості свідків діти своїми показаннями переконали суд в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 16 травня 2017 року вночі не лише сварився з потерпілою ОСОБА_10 а і побив її закрившись з нею у ванній кімнаті.

Визначаючи характер нанесених тілесних ушкоджень та механізм їх завдання суд виходить з показань потерпілої та висновку експерта № 244 від 17.05.2017 року, відповідно до якого у потерпілої виявлено перелом спинки носа, крововиливи, садна поверхневі ранки обличчя, шиї, правої кисті. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк вказаний потерпілою від дії тупого твердого предмета та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я.

Кореновський також обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за наступних обставин.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час придбав наркотичний засіб канабіс. В подальшому, для власного вжитку ОСОБА_7 незаконно зберігав вказаний наркотичний засіб без мети збуту за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

20.06.2017року в ході проведення обшуку в квартирі ОСОБА_7 , яка розташована за вищевказаною адресою в спальній кімнаті було виявлено та вилучено: газетний згорток з речовиною рослинного походження, три металеві ємності з речовиною рослинного походження, полімерний пакет із паперовим згортком, всередині якого знаходиться речовина рослинного походження, полімерний пакет із речовиною рослинного походження та пластмасову ємкість із речовиною рослинного походження.

Відповідно до висновку експерта № 948 від 05.07.2017 року знайдена під час обшуку речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса наданого на експертизу канабісу у висушеному стані 437,3 г.

У складі наданої на експертизу в пакеті №3 у згортку із фольги порошкоподібної речовини білого кольору виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса представленої на експертизу речовини 0,027 г., вміст амфетаміну у її складі 0,0138 г.

За вказаним фактом ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а його дії кваліфіковані як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Суд вважає, що в цій частині обвинуваченого слід виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із тим, що прокурором не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Дійсно ОСОБА_7 є одним із співвласників квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2017 року.

Проте достовірних доказів того, що саме обвинувачений зберігав у вказаній квартирі наркотичні засоби суду не надано.

Наркотичні засоби були виявлені під час проведення у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , обшуку.

Обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2017 року.

З ухвали слідчого судді вбачається, що дозвіл на обшук було надано з метою відшукання та вилучення знаряддя вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України металевого ножа, (довжиною близько 30 см. з перев`язаною ізоляційною стрічкою жовто-блакитного кольору рукояткою).

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У рішенні Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 зазначено наступне.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією ( 995_004 ), а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) ( 995_004 ) тощо.

Таким чином, даючи офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України (254к/96-ВР), Конституційний Суд України виходить з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України (254к/96-ВР) допускає такі обмеження.

Конституційний Суд України вважає, що положення частини третьої статті 62 Конституції України ( 254к/96-ВР ), відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, безпосередньо пов`язане з положенням частини першої цієї статті, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Верховна Рада України відповідно до пункту 3 частини першої статті 85, пунктів 1, 14 частини першої статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) законодавчо визначила повноваження органів дізнання і слідства щодо одержання фактичних даних, що можуть бути визнані доказами і які суд оцінює на предмет законності (допустимості), а також компетенцію органів прокуратури, які згідно з пунктом 3 статті 121 Основного ЗаконутУкраїни (254к/96-ВР) здійснюють нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 65 Кодексу ( 1001-05 ) доказами в кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша); ці дані встановлюються показаннями свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами (частина друга). Перелік суб`єктів, які можуть подавати докази, визначено у статті 66 Кодексу ( 1001-05 ).

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України (254к/96-ВР) "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

З огляду на викладені висновки Коституційного суду України, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ст.ст. 234, 235 КПК України визначено, що обов`язковою умовою проведення обшуку є зазначення у клопотанні про проведення обшуку та ухвалі слідчого судді відшукуваних речей, предметів та осіб.

Такі вимоги кримінального процесуального кодексу України прийняті з метою недопущення зловживань і порушень прав та свобод людей з боку органів досудового розслідування.

Таким чином, виявлені працівниками поліції під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , наркотичні засоби, є доказами, одержаними з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а тому суд визнає ці докази недопустимими.

Отже, в частині обвинувачення по ст. 309 ч. 1 КК України ОСОБА_7 слід виправдати.

На підставі викладеного, оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною вину підсудного ОСОБА_7 лише у вчиненні злочину передбаного ч. 2 ст. 125 КК України. Його дії слід кваліфікувати, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується, має на утриманні малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Суд також приймає до уваги думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

За такого, слід призначити підсудному покарання у вигляді арешту, що на думку суду буде достатнім для його перевиховання.

Також слід частково задовольнити цивільний позов потерпілої на підставі ст. 1167 ЦК України.

Позов потерпілої, на переконання суду є обґрунтованим, проте заявлена потерпілою моральна шкода підлягає зменшенню до 10000 грн. з огляду на реальний обсяг моральних страждань.

Речовий доказ металевий ніж, слід повернути обвинуваченому.

Речові докази наркотичні засоби, з огляду на визнання судом цих доказів недопустимими, слід знищити.

Підстав для обрання ОСОБА_7 будь-яких запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком 2 (два) місяці.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

На підставі ст. 100 КПК України речовий доказ металевий ніж сірого кольору, переданий на зберігання до кімнати речових доказів Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області за квитанцією № 325 від 20.06.2017 року - повернути обвинуваченому.

Речові докази наркотичні засоби, передані на зберігання до кімнати речових доказів Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області за квитанцією № 55 від 16.08.2017 року знищити.

В частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із тим, що прокурором не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: