-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
22 січня 2018 року м. Херсон Справа № 923/1804/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши скаргу кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.11.2017 №140/-7-0-206 на дії керуючого санацією у справі
за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам'янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)
до Боржника: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)
про банкрутство
за участю представників:
від кредиторів :
ТОВ "Метизний завод "Шплінт.УА" - Курінний О.В. дов. б/н від 02.01.2017;
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Колібабчук О.А. дов. № 804/15 від 22.12.2015р.
ПАТ "Херсонгаз" - Гейко О.В. дов. № 171222/1014/6437 від 22.12.2017;
Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області - не прибули
US STEEL AND TUBES CORPORATION - не прибули
ОСОБА_6 - не прибув
OSCEOLO HOLDINGS LTD - не прибули
ТОВ "ДІАЛОГ - ПЛЮС" - не прибули
ТОВ "ОФІС НА БАРИКАДНІЙ" - не прибули
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій - не прибули
ТОВ "Синтиз" - не прибули
ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Етна" - не прибули
від боржника - Сапіга Д.П. дов. б/н від 18.08.2014;
розпорядник майна, арбітражний керуючий Циркунова О.О.- не прибула
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер Д 10742.
в с т а н о в и в:
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 р.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено 25.12.2014 року. Номер публікації 12931.
Ухвалою від 14.06.2016 р. затверджено реєстр кредиторів у справі № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", зокрема, вимоги кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 5 824 662,13 грн. внесені до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Ухвалою від 04.09.2017 р. введено процедуру санації ПАТ "Таврійська будівельна компанія" строком на 6 місяців, керуючим санацією призначено генерального директора ПАТ "ТБК" Малоока О.В., розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Циркунову О.О.
Офіційне оприлюднення оголошення про введення процедури санації боржника у справі № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія" здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено 05.09.2017 року номер публікації 45720.
До господарського суду 02.11.2017 надійшла заява кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) від 30 жовтня 2017р. № 140/14/5/79, якою він просить визнати поточні кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Таврійська будівельна компанія" (боржник) в сумі 2459684,91 грн.
Заява мотивована тим, що 10.02.2014 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Таврійська будівельна компанія" було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-03-3-0/002. В рамках Генеральної кредитної угоди між сторонами укладено кредитний договір № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014, відповідно до якої ПАТ "Таврійська будівельна компанія" надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 5544800,00 грн, строком дії лімітної операції до 30.04.2016 зі сплатою 19% річних.
Пунктом 2 кредитного договору встановлено, що на взаємовідносини сторін за цим договором поширюються положення Генерального договору та умов.
З метою забезпечення належного виконання ПАТ "Таврійська будівельна компанія" зобов'язань за кредитним договором укладені договори: договір іпотеки від 11.02.2014, договір застави основних засобів від 11.02.2014.
23.01.2015 АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до господарського суду Херсонської області з заявою про включення грошових вимог до реєстру кредиторів боржника у справі № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ «ТБК», які виникли станом на 25.12.2014 року тобто по 24.12.2014 року включно в загальній сумі 5 824 662,13 грн., що включає заборгованість по сумі кредиту 5 268 608,72 грн., заборгованість по процентам - 405 899,39 грн., пеню за невчасне повернення кредиту - 125 895,66 грн., пеню за несвоєчасне повернення процентів -23958,36 грн, заборгованість зі сплати комісії - 300грн.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.06.2016 р. затверджено реєстр у справі № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", відповідно до даної ухвали, вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 5 824 662,13 грн. внесені до окремого реєстру боржника, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Пунктом 3.3. Генерального договору, п.п.2.1., 2.2. Умов, п.1.9. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує проценти, які розраховуються на основі визначеної договором процентної ставки.
Оскільки боржник з дати порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «ТБК» не здійснював погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, то відповідно до умов кредитного договору №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014 р. за період з - 24.12.2014 по 19.10.2017 включно, останньому нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 2 459 684,91 грн.
Таким чином, станом на 20.10.2017 р. розмір поточних кредиторських вимог за розрахунком банку за кредитним договором №010/Р2-01 -03-3-0/003 від 10.02.2014 становить 2459684,91 грн.
Банк звертає увагу, що дана заява не подається в порядку п. 2 ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та даною заявою АТ "Райффайзен банк Аваль" не відмовляється від предмету забезпечення вимог заставного кредитора.
Частиною 4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Згідно ст.28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією зобов'язаний розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство; здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю).
З огляду на викладене, суд листом від 09.11.2017 попросив надати суду та кредитору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції відомості про результати розгляду заяви від 30 жовтня 2017р. № 140/14/5/79 про включення до реєстру вимог кредиторів поточні вимоги (вимоги, що виникли під час провадження у даній справі про банкрутство) у загальній сумі 2 459 684,91 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.
Листом від 16.11.2017 № 542/07 (а.с. 50, т. 13) керуючий санацією ПАТ "Таврійська будівельна компанія" Малоок О.В. повідомив суд, що 07.11.2017 він отримав заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про включення грошових вимог до реєстру вимог в сумі 2459684,91 грн. Розглянувши зазначену заяву, він не визнав вимоги за необґрунтованістю, надіславши банку лист від 16.11.2017 № 541 (а.с. 51, т. 13).
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вважає, що керуючий санацією неналежно виконує обов'язки, встановлені ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим звернувся 28.11.2017 до суду зі скаргою від 27.11.2017 №140/-7-0-206 на його дії.
Скарга мотивована наступним.
Частиною 6. ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом Закон) визначено коло обов'язків керуючого санацією боржника, до яких зокрема відноситься обов'язок розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації.
30.10.2017 р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» як заставний кредитор Боржника звернувся до суду та керуючого санацією Малоока О.В. з вимогами до боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника.
22.11.2017 р. АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав лист від керуючого санацією Малоока О.В. від 16.11.2017 р. № 541, яким повідомлено, що керуючий санацією ПАТ «ТБК» не визнає заявлені грошові вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» за необґрунтованістю.
Відповідно до ч.15. ст. 28 Закону дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю).
АТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає, що невизнання керуючим санацією поточних грошових вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( вимог, які виникли після порушення справи про банкрутство ) за «необґрунтованістю» є незаконним та порушує права банка на задоволення вимог кредитора у справі про банкрутство ПАТ «ТБК».
Відповідно до ч.6. ст. 28 Закону керуючий санацією зобов'язаний заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство.
Банк у скарзі на дії керуючого санацією повідомляє, що керуючий санацією ПАТ «ТБК» Малоок О.В., у відповідь на заявлені грошові вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив, що не визнає ці вимоги за необґрунтованістю. Разом з тим, керуючий санацією на підтвердження своїх заперечень не надав жодних пояснень та доказів, які спростовували б існування заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014 р. в розмірі 2 459 684,91 грн. у заявлений банком період.
Отже, на переконання банку, відповідь керуючого санацією від 16.11.2017 р. № 541 не може вважатись належними запереченнями проти заявлених до боржника поточних вимог кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» в розумінні ч. 6. ст. 28 Закону, оскільки керуючим санацією не наведено жодної правової норми, в чому полягає «необґрунтованість» вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» та н енадано жодного доказу на підтвердження своєї позиції.
Банк наполягає, що заява АТ «Райффайзен Банк Аваль» з кредиторськими вимогами до боржника обґрунтована порушенням обов'язків боржника за укладеним правочином та нормами діючого законодавства, що застосовуються до такого виду правочину.
Банк звертає увагу, що до заяви кредитора було надано в якості доказів існування заборгованості розрахунок боргу та рух коштів по рахункам боржника.
Крім цього, заборгованість по сплаті процентів за кредитним договором за період з 25.12.2014 р. по 23.06.2016 р. в сумі 1 244 509,35 грн. підтверджена рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2016р. по справі №201/14224/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. з фінансового поручителя боржника - ОСОБА_6, яке набрало законної сили 10.08.2017 р.
Банк зауважує, що відповідно до ч.3.ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частина 3 ст. 35 ГПК вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер, містять обов'язкові факти, установлені судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Крім цього, за письмовими зверненнями боржника, АТ «Райффайзен Банк Аваль» неодноразово надавав боржнику виписки по рахункам з відображенням нарахованих процентів за певний період.
Так, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у скарзі повідомляє, що 14.01.2016 р. за вих. № 140-7-0-05 надано виписки по рахункам за 2015 р. та 10 місяців 2016 року, 14.02.2017 р. за вих.№ 140-7-0-26 надано виписки по рахункам за листопад-грудень 2016 р., 19.08.2017 р. за вих.№140-7-0-132 боржнику надано виписки по рахункам за перше півріччя 2017 року.
Банк звертає увагу суду, що з боку боржника та арбітражного керуючого жодних зауважень щодо неправомірності чи неправильності нарахування процентів АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором до Банку не надходило.
З огляду на вищенаведене, банк вбачає, що керуючий санацією без будь-яких підстав відхилив кредиторські вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль», що може свідчити про неналежне виконання керуючим санацією обов'язків, встановлених ст. 28 Закону.
Керуючись ст.ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить задовольнити скаргу на дії керуючого санацією Малоока О.В. у справі № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ «Таврійська будівельна компанія» та визнати поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до боржника Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» у сумі 2 459 684,91 грн. та включити до реєстру вимог боржника.
На підтвердження викладеного у скарзі, АТ «Райффайзен Банк Аваль» додав копію рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. по справі №201/14224/14-н; листа ТБК від 08.11.2016 р. № 394/04; листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11.01.2016 р. № 140-7-0-05; листа ТБК від 20.01.2017 р. № 16/04; листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 14.02.2017 р. № 140-7-0-26; листа ТБК від 10.08.2017р. № 404/04; листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 19.08.2017р. № 140-7-0-132, докази направлення даної скарги керуючому санацією та розпоряднику майна.
Крім того, представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у в засіданні суду посилається на те, що відповідно до розділу V Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010 № 788, арбітражний керуючий веде реєстр вимог кредиторів, тому заявлені банком вимоги повинні бути включені ним до реєстру.
Ухвалою від 29.11.2017 суд призначив скаргу до розгляду в засіданні суду 14.12.2017.
05.12.2017 суду надано план санації, який схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу від 29.11.2017 № 10, та повідомлено, що план санації направлено для погодження забезпеченому кредитору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Листом від 15.12.2017 № 140-7-0-213 (а.с. 1-3, т. 14) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомив боржника, що не погоджує план санації у зв'язку з необґрунтованістю.
В засіданнях суду 14.12.2017, 22.12.2017 та 17.01.2018 судом оголошувалась перерва.
13.12.2017 боржник подав письмові пояснення (№ 618 від 13.12.2017) на скаргу, посилаючись на те, що вносити зміни до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою суду від 14.06.2016, не можна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Боржник також посилається на те, що відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні вимоги банку, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
ПАТ "Таврійська будівельна компанія" вважає, що ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не вимагає від керуючого санацією надавати розгорнуте обґрунтування невизнання ним кредиторських вимог.
Також боржник не погоджується з посиланнями банку на те, що заборгованість підтверджена рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016р. по справі №201/14224/14-ц, оскільки в цьому рішенні не зазначено періоду, за який проводилось нарахування процентів.
21.12.2017 боржник надав суду доповнення до його відповіді на адресу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 16.11.2017 № 541, в яких він зазначає, що наразі, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вносити зміни до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою суду від 14.06.2016, не можна. А відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні вимоги банку, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
22.12.2017 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подав до суду відповідь на відзив боржника на скаргу, в яких він зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заставний кредитор, в даному випадку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відокремлений від кола конкурсних та поточних кредиторів, тому положення Закону щодо порядку пред'явлення вимог конкурсними та поточними кредиторами не застосовуються до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Крім того, банк посилається на положення п.п. 2.2, 2.3 договору іпотеки від 11.02.2014 та договору застави від 11.02.2014, ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку", виходячи з яких він вважає, що має право на повне задоволення всіх своїх існуючих та вимог, які виникнуть в майбутньому за рахунок предмету застави/іпотеки переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звертає увагу на те, що при розгляді Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська справи №201/14224/14-ц боржник брав участь в якості третьої особи, тому банк вважає безпідставним посилання боржника на не те, що рішення не підтверджує заборгованість, оскільки в ньому не зазначено періоду нарахування процентів. З огляду на викладене, 22.12.2017 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подав для залучення до матеріалів справи копії ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 у справі №201/14224/14-ц, копію позовної заяви, розрахунок боргу станом на 16.10.2014, копію заяви про збільшення розміру позовних вимог та розрахунок боргу станом на 23.03.2016.
17.01.2018 боржник подав доповнення до письмових пояснень на скаргу, в яких звертає увагу на те, що в скарзі банк зазначає період нарахування заборгованості з 25.12.2014 р. по 23.06.2016 р., в той час як в мотивувальній частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/14224/14-ц зазначено заборгованість станом на 23.03.2016, а в заяві про збільшення розміру позовних вимог - заборгованість станом на 23.03.2015.
Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в засіданні суду усно пояснив, що в скарзі і в заяві про збільшення розміру позовних вимог технічна описка здійснена, вірною датою розрахунку заборгованості є 23.03.2016.
Представники кредиторів "Метизний завод "Шплінт.УА" та ПАТ "Херсонгаз" вважають, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заперечують проти задоволення скарги, посилаючись на передчасність вимоги Банку про визнання судом поточних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів. При цьому посилаються на приписи ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якою поточні кредитори усі грошові вимоги, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, в процедурі розпорядження майном та санації, можуть пред'явити після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Суд звернув увагу учасників справи на те, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 247 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку загального позовного провадження.
Суд розглядаючи скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Із заяви банку, вбачається, що заявлені грошові вимоги в сумі 2 459 684,91 грн. виникли після 24.12.2014, тобто після порушення провадження у справі, тому є поточними вимогами. Ця теза визнається Банком та усіма учасниками провадження.
Оскільки станом на день розгляду скарги суд не приймав рішення про визнання боржника банкрутом, спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, відповідно до ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Розглядаючи скаргу на дії (бездіяльність) керуючого санацією боржнику, суду необхідно встановити факти невиконання або неналежного виконання керуючим санацією повноважень, покладених на нього Законом. Так, відповідно до п.6 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". керуючий санацією зобов'язаний: прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів;
забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової вітності; здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність; повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить п'ятдесят і більше відсотків; надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації; на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі; здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
Банк стверджує, що керуючий санацією не виконав саме обов'язку розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; та заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство.
Судом встановлено, що керуючий санацією розглянув, проте на задовольнив (не сплатив) заявлені Банком поточні вимоги в сумі 2 459 684,91 грн., які виникли після 24.12.2014, тобто після порушення провадження, у процедурах розпорядження майном та санації боржника та відмовився включити заявлені поточні вимоги до реєстру вимог кредиторів. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи листами боржника від 16.11.2017р. № 541/07 та від 20.12.2017р. № 627/07, направлених на адресу Банку, та які були предметом дослідження у судових засіданнях.
Суд зазначає, що Законом про банкрутство на керуючого санацією не покладено обов'язку вести реєстр вимог кредиторів, включати до реєстру поточні вимоги кредиторів. Такий обов'язок, в силу приписів п.3 ст.22 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладено на розпорядника майна у процедурі розпорядження майном.
Досліджуючи посилання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на те, що відповідно до розділу V Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010 № 788, арбітражний керуючий на всіх стадіях провадження у справах про банкрутство (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) веде реєстр вимог кредиторів ( тому заявлені банком вимоги повинні бути включені керуючим санацією до реєстру вимог кредиторів) суд зазначає наступне.
Як зазначено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), " Частиною другою статті 2 Закону передбачено, що Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі. Отже, у разі коли в розгляді справи буде з'ясовано, що нормами певних законодавчих актів відповідні правовідносини врегульовано по-іншому, ніж Законом, то застосовуванню підлягають норми Закону."
Згідно ст. 3 ГПК України ( Законодавство про господарське судочинство) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд враховує приписи ст.11 ГПК України ( Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом) , за якими суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Відтак, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є правовим актом вищої юридичної сили ніж наказ Міністерства економіки України від 02.07.2010р. № 788.
На підставі викладеного суд, розглядаючи скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.11.2017 №140/-7-0-206 на дії керуючого санацією , відхиляє посилання банку на порушення керуючим санацією Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010р. № 788.
В судових засіданнях встановлено, що Банком оскаржується саме відмова керуючого санацією боржника включити поточні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 2 459 684,91 грн., які виникли після 24.12.2014, тобто після порушення провадження, у процедурах розпорядження майном та санації боржника. Проте суд встановив, що така вимога ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про включення наразі , у процедурі санації боржника, поточних вимог, що виникли після 24.12.2014, тобто після порушення провадження, у процедурах розпорядження майном та санації боржника, не грунтується на приписах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В судових засіданнях досліджено посилання Банку на положення ст. 19. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Мораторій на задоволення вимог кредиторів).
Необхідно зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів у даній справі введено судом відповідно до ухвали про порушення провадження від 24.12.2014 р.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.
Разом з тим, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим, санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Відтак, суд погоджується з доводами Банку про те, що на поточні вимоги Банку мораторій не поширюється, тому боржник, у разі наявності грошових коштів, має право здійснити їх оплату.
Проте положення Закону про особливості дії мораторії щодо вимог поточних вимог кредиторів не зобов'язують керуючого санацією визнати поточні вимоги кредитора та включити їх до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд залишає скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.11.2017 №140/-7-0-206 на дії керуючого санацією без задоволення.
В засіданні суду 22.01.2018 оголошувалась вступна те резолютивна частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 23, 25, 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 12, 232, 233, 234 ГПК України,
у х в а л и в:
1. Скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.11.2017 №140/-7-0-206 на дії керуючого санацією залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено 26.01.2018.
За приписами ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала набрала законної сили 22.01.2018 та може бути оскаржена.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Т.Г. Пінтеліна
скопійовано
-
скопійовано
-
