ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року № 826/15103/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - відповідач 1, Украерорух), Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просив визнати протиправними відмови відповідачів щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби протиправними та стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 невиплачену одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 305 652 грн. 25 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, які були підтриманні позивачем в судовому засіданні, останній послався на те, що при звільненні з військової служби, в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», жоден з відповідачів не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у відставку за станом здоров'я у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Представник відповідача 1 Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - Карачун І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, однак зазначив про те, що вказану грошову допомогу необхідно стягнути з Міністерства оборони України, оскільки Украерорух не отримує кошти з державного бюджету України, а, отже, не може здійснювати виплату зазначеної вище грошової допомоги.

В свою чергу, представник відповідача 2 Міністерства оборони України - Ліщенко С.М. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову, висловив згоду відносно того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, однак виплату таких коштів має здійснювати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України.

15.12.2017 набула чинності нова редакція КАС України відповідно до пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 17 січня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 1 - Карачуна І.О., представника відповідача 2 - Ліщенка С.М., вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 01.08.1986 по 01.10.2017 та є ветераном Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України від 08.12.1999 №704 був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України.

16.09.2017 наказом Міністра оборони України №648 відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» та направлено для зарахування на військовий облік до Ірпенсько-Бучанського ОМВК Київської області.

28.09.2017 наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №705/о на підставі наказу Міністра оборони України від 16.09.2017 №648 був звільнений з посади провідного інженера (старшого офіцера) організаційного відділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 01.10.2017.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки №2.2.1-39-339 від 09.10.2017, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, вислуга років позивача станом на момент звільнення становить 31 рік 2 місяці.

Крім того, як вбачається з вище вказаної довідки, одноразова грошова допомога при звільненні, яка повинна виплачуватись згідно вимог чинного законодавства, позивачу не видавалась.

Таким чином, ОСОБА_1 змушений був звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з проханням вирішити питання стосовно виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Так, 04.10.2017 листом №1-23-3988 Украерорух повідомило позивача про те, що дане підприємство не отримує кошти з державного бюджету України і тому не може здійснювати виплату зазначеної грошової допомоги, а тому для врегулювання питання забезпечення військовослужбовців, звільнених з Украероруху, запропонувало позивачу звернутися до Міністерства оборони України з метою вирішення питання, порушеного у листі ОСОБА_1

Міністерство оборони України, в свою чергу, надіслало позивачу лист-відповідь №248/31911/1440 від 19.10.2017, в якому зазначило, про те, що в чинній з 01.01.2007 редакції п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко вказано, що військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Таким чином, з 01.01.2007 для виплати Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які звільненні з військової служби з посад, займаних у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, законних підстав немає.

Не погоджуючись з наданими відповідями відповідачів та з невиплатою одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 305 652 грн. 25 коп., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Питання грошового забезпечення військовослужбовців врегульоване статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з ч. 9 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладах, затверджується Президентом України.

На виконання вимог даного Закону, а також у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №815 «Питання Державної авіаційної адміністрації» позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі у Збройних Силах та збереженням за ним всіх видів матеріального забезпечення, гарантій і пільг, передбачених законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

При цьому, згідно п. 155 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, за відрядженими до державних органів, установ і організацій військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства, одноразова грошова допомога, що виплачується військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, належить до складу грошового забезпечення військовослужбовців та виплачується за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним судом України в постанові від 07.10.2014 року у справі №21-398а14.

Як уже зазначалось, 28.09.2017 наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №705/о на підставі наказу Міністра оборони України від 16.09.2017 №648 був звільнений з посади провідного інженера (старшого офіцера) організаційного відділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 01.10.2017.

Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що обов'язок з виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби законодавець покладає як на Міноборони, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, так і органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади залежно від того, були відряджені зазначені військовослужбовці для подальшого проходження служби в органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади чи ні.

У разі коли військовослужбовці звільняються безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, підприємствах, установах, організаціях, вищих навчальних закладах, куди вони були відряджені для подальшого проходження служби із залишенням на військовій службі, обов'язок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби покладається законодавством на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади, відповідно, до яких були відряджені зазначені військовослужбовці та у яких вони працювали.

Наведене свідчить, що виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби повинна була здійснюватися Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки №2.2.1-39-339 від 09.10.2017, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, вислуга років позивача станом на момент звільнення становить 31 рік 2 місяці, загальна сума грошового забезпечення за місяць становить 19 719 грн. 50 коп.

Враховуючи все вище вказане, зважаючи, що позивачу під час звільнення не здійснено виплати одноразової грошової допомоги, суд, з урахуванням наведеного, приходить до висновку про необхідність для належного захисту прав та законних інтересів позивача у даній справі стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 305 652 грн. 25 коп.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання відмови Державного підприємства обслуговування повітряного руху України у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби протиправною та стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 305 652 грн. 25 коп.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-247, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у розмірі 305 652 грн. 25 коп.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 19477064, м.Бориспіль, Київська область, 08301) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м.Києві 10 жовтня 2000 року) заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 305 652 грн. 25 коп. (триста п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні двадцять п'ять копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко