ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року (11 год. 12 хв.)

Справа № 808/3298/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Горбової І.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача 1 - Пушкарьової Т.М., Лишенко Т.В.,

відповідача 2 - Сілушиної М.Ю.,

відповідача 3 - Стельмащука І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1.Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 2.Комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 3. Гуляйпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання незаконним рішення, визнання незаконними дій, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі - відповідач-1, УПСЗН); Комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі - відповідач-2, Комісія); Гуляйпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач-3, Гуляйпільське ОУПФУ), у якому позивач просить суд: 1) визнати незаконним рішення №20 від 20.06.2017 «Про припинення соціальних виплат ОСОБА_1» протокол №15 від 20.06.2017 районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 2) визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області щодо припинення пенсійних виплат; 3) визнати незаконними дії відповідача-3 щодо припинення пенсійних виплат; 4) відшкодувати збитки, заподіяні незаконним рішення відповідача-2 та незаконними діями відповідача-1 щодо припинення пенсійних виплат, зобов'язавши відповідача-3, як орган, що виконував незаконне рішення, поновити виплати пенсії з липня 2017 року, з урахуванням компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з вини уповноваженого на це органу, у розмірі, визначеному Порядком проведення компенсації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159; 5) стягнути на користь позивача в рахунок компенсації моральної шкоди гроші: з відповідача-1 у сумі 6400 грн., з відповідача-2 у сумі 6400 грн., з відповідача-3 у сумі 6400 грн.

В адміністративному позові (а.с.4-9) зазначено, що ОСОБА_1 за інвалідністю 3 групи перебував на обліку в Управлінні пенсійного фонду України м.Донецьк. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території місця його проживання, був позбавлений можливості отримувати пенсію. У подальшому став на облік до Управління пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №2325000479 від 24.09.2015. Проте, з липня 2017 року виплату пенсії було припинено. 26.07.2017, не отримавши у встановленому порядку (22 числа) щомісячної пенсійної виплати, ОСОБА_1 звернувся до УСЗН за роз'ясненням, на якій підставі скасовується його довідка ВПО, і чому його не повідомили в триденний термін з дня прийняття відповідного рішення згідно ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Того ж дня в приміщенні УСЗН позивач отримав копію рішення комісії. Рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 20.06.2017 №20, було припинено виплату пенсії (щомісячного довічного утримання) відповідно до пунктів 12,14 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», у зв'язку з тривалою відсутністю (дані отримані від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17) за фактичним місцем проживання/перебування. На звернення позивача від 26.07.2017, Управління соціального захисту населення у відповіді №05/1142 від 31.07.2017, посилається на п.9 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365. Відповідно до довідки, виданої сільською радою с.Трудове, внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою реєстрації. Незважаючи на проходження позивачем фізичної ідентифікації в УСЗН, згідно п.91 Порядку. Керівництво УПСЗН проігнорувало встановлений Законом Порядок, і незаконним рішенням припинило пенсійні виплати без попереднього обстеження матеріально-побутових умов і складання акту обстеження 02.06.2017 зробило запит до Держприкордонслужби, і 08.06.2017 отримало відповідь, що не містить інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) за місцем реєстрації (повідомлення УСЗН від 31.07.2017 на заяву позивача). Рішення №20 комісії Новомиколаївської РДА від 20.06.2017 про припинення виплати пенсії у зв'язку з тривалою відсутністю, ухвалене за відсутністю акту обстеження,- незаконне, безперервна відсутність позивача за місцем реєстрації не перевищує 60 днів. Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №637 від 05.11.2014, встановлено, що продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.

У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача-1 подано до суду письмові заперечення (а.с.40-47) згідно яких 10.03.2017 робочою групою щодо здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування з метою контролю проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 Складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, в якому зазначено, що на момент перевірки вищевказаний громадянин був відсутній. Робочою групою залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до УПСЗН для проходження фізичної ідентифікації. Відповідно до пп.3 п.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 у десятиденний строк не повідомив письмово про зміну фактичного місця проживання/перебування УПСЗН за новим фактичним місцем проживання/перебування. 13.03.2017 позивач з'явився до УПСЗН, підтвердив фізичну ідентифікацію та залишив пояснення, до якого докладає доказ своєї відсутності - виписку із медичної карти хворого батька, виданої лікарнею із кутовим штампом так званої «ДНР». Цю виписку спеціалісти УПСЗН не можуть брати до уваги та керуватися в роботі. Наявність таких документів у справі є неприпустимим. Фактичне місце проживання не підтверджувала Трудова сільська рада (довідка від 17.03.2017 №176). Відповідно до вищевказаної довідки внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016, 2017 років. Але, ОСОБА_1, який на той час підтвердив фізичну ідентифікацію, продовжував отримувати пенсію. 17.03.2017 УПСЗН направило запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту. 08.06.2017 до УПСЗН надійшла відповідь від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17 щодо перетинання державного кордону внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_1 Відповідно до вищевказаного листа Головного центру обробки спеціальної інформації внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 12.03.2017 в'їхав на підконтрольну територію України, 13.03.2017 вищевказаний громадянин з'явився до УПСЗН, підтвердив фізичну ідентифікацію та залишив пояснення. Це свідчить про те, що на момент перевірки робочою групою позивача не було навіть на території Запорізької області. Родичі його попередили, що робочою групою залишено повідомлення відповідно до п.6 Порядку, тому він терміново, 12.03.2017 в'їхав на територію, підконтрольну українській владі, 13.03.2017 підтвердив фізичну ідентифікацію, а 14.03.2017 виїхав до м.Донецьк, що підтверджує вищезазначений лист Головного центру обробки спеціальної інформації. Далі відповідно до вищевказаного листа Головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_1 - 28.03.2017 в'їхав, 30.03.2017 виїхав; 23.04.2017 в'їхав, 24.04.2017 виїхав і до засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (20.06.2017) не повернувся на тимчасове місце проживання/перебування: АДРЕСА_1. 20.06.2017 на запит УПСЗН Трудовою сільською радою також була надана довідка, в якій зазначено, що внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016, 2017 років (довідка від 20.06.2017 №259). Тому 20.06.2017 на засіданні Комісії відповідно до пунктів 12, 14 Порядку ОСОБА_1, у зв'язку з тривалою відсутністю за фактичним місцем проживання/перебування, припинено соціальну виплату - пенсію (щомісячне довічне утримання). Копію рішення Комісії УПСЗН відправило поштою, вих.№920 від 22.06.2017. Лист, який повернувся до УПСЗН з позначкою «Повертається Новомиколаївка за зазначеною адресою не проживає» поштовий штамп від 01.07.2017, в УПСЗН зареєстровано у вхідній кореспонденції 05.07.2017 №1548/05. А 26.07.2017, коли ОСОБА_1 прибув до УПСЗН із заявою, йому було вручено повернуте поштою рішення Комісії. 26.07.2017 до УПСЗН надійшла заява від внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1, в якій він запитує «чому я досі не отримав рішення про скасування дії моєї довідки ВПО...». УПСЗН на той час не планувалось скасування дії його довідки. Але ОСОБА_1 чомусь в дуже емоційному стані вимагав надати рішення про скасування дії його довідки. Так як не було скасовано дію довідки, тому і не було надано рішення внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня його прийняття. УПСЗН поважає право ОСОБА_1 на отримання пенсії, саме тому не скасовано дію довідки, згідно «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365, йому дано можливість скористатися правом на поновлення пенсії і в листі УПСЗН від 31.07.2017 №05/1142 надано детальні пояснення з даного питання. Але ОСОБА_1 принципово не скористався цим правом, проігнорувавши лист УПСЗН. Так як робоча група жодного разу не застала ОСОБА_1 вдома за місцем фактичного проживання/перебування: АДРЕСА_1, йому неодноразово було повідомлено в усній формі, під час звернення до УПСЗН з різних питань, про те, що він, як внутрішньо переміщена особа, зобов'язаний повідомляти про зміну місця проживання УПСЗН за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. До УПСЗН надійшов лист від Новомиколаїського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області з інформацією про відсутність ОСОБА_1 за адресою фактичного місця проживання (лист від 13.12.2017 №7170/72/01-2017). Також УПСЗН отримано лист від Трудового відділення поштового зв'язку про те, що вся кореспонденція на ім'я позивача була повернута за довідкою з позначкою «За зазначеною адресою не проживає» (лист від 13.12.2017).

Представники відповідача-1 проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача-2 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.60-63) згідно якого Комісія з питань призначення (відновлення) та контролю за про веденням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області не є юридичною особою, не є суб'єктом владних повноважень, не виконує владні функції, немає відповідних рахунків в органах Казначейської служби, немає печатки, самостійного балансу. Розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації від 11.07.2016 №242 «Про створення комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за про веденням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області» та іншими розпорядженнями (про внесення змін до вищевказаного розпорядження) створено консультативно-дорадчий орган районної державної адміністрації та визначено персональний склад даної комісії. Позивач до вказаних подій мав проблеми із здоров'ям, до того ж, як відомо з позовної заяви він систематично повертається на окуповану територію саме тому стає неможливо визначити, які саме події в житті позивача спричинюють шкоду його здоров'ю. Разом з тим, в УПСЗН Новомиколаївської райдержадміністрації наявні підтверджуючи матеріали, які слугували причиною припинення виплат позивачу.

Представник відповідача-2 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача-3 подано до суду письмові заперечення (а.с.35-36, 57-59) згідно яких 22.06.2017 до Новомиколаївського відділу обслуговування громадян Гуляйпільського ОУПФУ надійшло рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №20 про припинення соціальних виплат ОСОБА_1, в якому зазначено, що відповідно до пунктів 12, 14 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365 у зв'язку з тривалою відсутністю за фактичним місцем проживання/перебування припинити соціальну виплату ОСОБА_1, а саме пенсію (щомісячного грошового утримання) з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення. На підставі вище вказаного рішення №20 від 20.06.2017 позивачу припинено виплату пенсії з липня 2017 року. Позивач до Гуляйпільського ОУПФУ не звертався щодо припинення виплати. Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Представник відповідача-3 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, заперечення представника відповідачів, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 виданого 12.05.1998 Будьоновським відділом соціального захисту населення м.Донецька ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням (а.с.11).

Позивач став на облік до Управління пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області, на підставі Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №2325000479 від 24.09.2015 (а.с.12). Вказана довідка має відомості як про місце мешкання позивача у м.Донецьк так і у с.Трудове, Новомиколаївського району Запорізької області по АДРЕСА_1, контактний номер мобільного засобу зв'язку. На звороті Довідка має відмітки про її продовження та штамп реєстрації тимчасового місця мешкання.

Розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації від 11.07.2016 №242 «Про створення комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за про веденням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердження її складу та Положення про неї» та іншими розпорядженнями (про внесення змін до вищевказаного розпорядження) створено консультативно-дорадчий орган районної державної адміністрації та визначено персональний склад даної комісії (а.с.64-77).

Судом досліджено Витяг з Протоколу комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №15 від 20.06.2017, в якому, зокрема, зазначено: «… Голова районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам: ОСОБА_10 Секретар районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам: ОСОБА_11 … Порядок денний: 1. Про розгляд подання управління соціального захисту населення райдержадміністрації про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) та припинення відповідної соціальної виплати (додається). СЛУХАЛИ: Про розгляд подання управління соціального захисту населення райдержадміністрації … про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) та припинення відповідної соціальної виплати. … 20) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований АДРЕСА_2. Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1. Дата та номер видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: від 24.09.2015 №2325000479. 10.03.2017 робочою групою з метою контролю проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1. Складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, в якому зазначено, що на момент перевірки вищевказаний громадянин був відсутній (акт додається). Робочою групою було залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до Управління для проходження фізичної ідентифікації. Відповідно до п.9 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 …, внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 у десятиденний строк не повідомив письмово про зміну фактичного місця проживання/перебування Управління за новим фактичним місцем проживання/перебування. 13.03.2017 вищевказаний громадянин з'явився до Управління, підтвердив фізичну ідентифікацію та залишив пояснення. Фактичне місце проживання не підтверджує Трудова сільська рада (довідка від 17.03.2017 №176 …). Відповідно до вищевказаної довідки внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016, 2017 років. 08.06.2017 до Управління надійшов лист від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17 щодо перетинання державного кордону внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_1 (…). Відповідно до вищевказаного листа Головного центру обробки спеціальної інформації внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 12.03.2017 в'їхав на підконтрольну територію України, а 14.03.2017 виїхав на тимчасово окуповану територію України, далі (28.03.2017 в'їхав, 30.03.2017 виїхав; 23.04.2017 в'їхав, 24.04.2017 виїхав) і на даний час не повернувся на тимчасове місце проживання/перебування: АДРЕСА_1. 20.06.2017 на запит Управління Трудовою сільською радою надана довідка, в якій зазначено, що внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: с.Трудове, вул.Щаслива. буд.7,кв.2, протягом 2016, 2017 років (довідка від 20.06.2017 №259 …). … ВИРІШИЛИ: відповідно до пунктів 12,14 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (із змінами), у зв'язку з тривалою відсутністю (дані отримані від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17) за фактичним місцем проживання/перебування припинити соціальну виплату ОСОБА_1: - пенсію (щомісячного довічного утримання) з місяця, що настає за тим, у жому прийнято відповідне рішення. Рішення комісії може бути оскаржено до суду у встановленому законодавством порядку та строки.. …» (а.с.48-49).

Зазначені у Витягу з Протоколу комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №15 від 20.06.2017 відомості підтверджуються: Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; Довідкою від 17.03.2017 №176 виданою Трудовою сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області (про те, що ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016, 2017 років); інформацією Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП Запорізької області (вих.№7170/72/01-2017 від 13.12.2017) про те, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 - не проживав (а.с.50, 53, 55).

Також до суду надано Листи Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вих.№0.64-17982/0/15-17 від 02.06.2017; вих.№0.64-1315/0/15-17 від 12.01.2017 та вих.№0.64-34327/0/15-17 від 20.10.2017) щодо перетинання державного кордону внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_1 (а.с.51, 118-119).

У судовому засіданні позивач підтвердив той факт, що постійно проживає у м.Донецьк, доглядає за літніми батьками та не може змінити місце проживання та проживати на території, яка підконтрольна українській владі. Також зазначив, що перетинає кордон з метою отримання соціальних виплат. Зазначив, що він є громадянином України, а тому має право на отримання таких виплат, незважаючи, що постійно проживає/перебуває на тимчасово окупованій території.

Відповідачем-3 надано до суду електронні витяги щодо останньої виплати ОСОБА_1 пенсії (а.с.124-125). Викладені відомості кореспондують дослідженим судом Випискам по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.26-27).

Судом досліджено Рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №20 від 20.06.2017 «Про припинення соціальних виплат гр.ОСОБА_1», в якому, зокрема, зазначено: «… Розглянувши подання управління соціального захисту населення райдержадміністрації щодо призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) та припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (…): 1.Відповідно до пунктів 12, 14 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживаняя/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (із змінами), у зв'язку з тривалою відсутністю (дані отримані від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17) за фактичним місцем проживання/перебування припинити соціальну виплату ОСОБА_1: - пенсію (щомісячного довічного утримання) з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення. Рішення комісії може бути оскаржено до суду у встановленому законодавством порядку та строки. …» (а.с.13).

Позивачем в обґрунтування позову надано Виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого терапевтичного відділення №856 про перебуванні на стаціонарному лікуванні з 14.02.2017 по 28.02.2017 у Центрацькій міській клінічній лікарні №16 м.Донецька ОСОБА_12 - батька (а.с.24).

Судом досліджено відповідь (вих.№05/1142 від 31.07.2017), надану позивачу на заяву УПСЗН, в якій, зокрема, зазначено: «… Відповідно до п.9 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 …, Ви як внутрішньо переміщена особа жодного разу у десятиденний строк не повідомили письмово про зміну фактичного місця проживання/перебування Управління за новим фактичним місцем проживання/перебування. Фактичне місце проживання не підтверджує Трудова сільська рада. Відповідно до довідки, виданої вищевказаною сільською радою, внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 постійно не проживав і не проживає за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016, 2017 років. 08.06.2017 до Управління надійшов лист від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17 щодо перетинання державного кордону Вами як внутрішньо переміщеною особою. Відповідно до вищевказаного листа Головного центру обробки спеціальної інформації Ви як внутрішньо переміщена особа 12.03.2017 в'їхали на підконтрольну територію України, а 14.03.2017 виїхали на тимчасово окуповану територію України, далі - 28.03.2017 в'їхали, 30.03.2017 виїхали; 23.04.2017 в'їхали, 24.04.2017 виїхали. Районною комісією з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 20.06.2017, протокол №15, відповідно до пп.5 п.12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 …, у зв'язку з Вашою тривалою відсутністю (дані отримані від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2017 №0.64-17982/0/15-17) за фактичним місцем проживання/перебування Вам припинено соціальну виплату - пенсію (щомісячного довічного утримання). … Ви маєте право поновити соціальні виплати, написавши заяву до управління соціального захисту населення райдержадміністрації (…). Після перевірки Вашого фактичного місця проживання/перебування робочою групою зі складенням акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї Ваше поновлення соціальної виплати буде розглянуто на районній комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. …» (а.с.15).

Позивачем, його представником не надано до суду доказів виконання алгоритму дій з відновлення соціальних виплат, викладених відповідачем-1 у відповіді (вих.№05/1142 від 31.07.2017). Натомість, позивач вказав, що не бажає звертатись до відповідача-1 із заявою про відновлення соціальних виплат, оскільки вважає, що його права порушені і він бажає відновити їх у суді.

1. Вирішуючи по суті спір щодо наявності/відсутності порушень відповідачами-1,2,3 вимог законодавства при прийнятті рішень щодо ОСОБА_1 суд, беручи до уваги викладене вище, виходить з такого.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (ч.3 ст.7 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Відповідно до п.2, п.3 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365: «2. Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (…). 3. Реєстрація місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи здійснюється в установленому законодавством порядку.

Позивач має Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №2325000479 від 24.09.2015 з відміткою УПСЗН від 23.09.2016 про безтермінову дію цієї довідки (а.с.12). Вказана довідка має відомості як про місце мешкання позивача у м.Донецьк так і у с.Трудове, Новомиколаївського району Запорізької області по АДРЕСА_1, контактний номер мобільного засобу зв'язку.

За результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (п.8 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»).

У разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації (п.9-1 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»).

Позивачем не спростовано відомості, викладені в Акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеного 10.03.2017 робочою групою (а.с.50) та у суді позивач підтвердив, що він проживає у м.Донецьк, а реєстрацію місця проживання на території, яка підконтрольна України, здійснив з метою отримання виплат.

Відсутність позивача на час обстеження у с.Трудове, Новомиколаївського району Запорізької області по АДРЕСА_1 підтверджує Лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вих.№0.64-17982/0/15-17 від 02.06.2017).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.9 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа зобов'язана: 3) повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від'їзду.

Позивач, його представник не надали до суду доказів додержання приписів п.3 ч.2 ст.9 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», своєчасного повідомлення відповідача-1 про виїзд до м.Донецьк.

За приписами абз.5 ч.1 ст.12 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Доказів подання заяв відповідачу-1 відповідно до ч.1 ст.12 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» позивач, його представник до суду не надали.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення його права на отримання пенсії суд бере до уваги, що згідно ч.1 ст.85 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

В той же час, відповідно до ст.3 Закону України №1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: … вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; … місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; … довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Крім того, як передбачено п.4.12. Розділу ІV «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затвердженого 25.11.2005 постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846), при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Відтак, пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, але вказане місце проживання повинно бути визначеним згідно Закону України №1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для встановлення конкретного територіального органу Пенсійного фонду України, який буде обслуговувати пенсіонера. Звідси, дії відповідачів-1,2,3 не обмежують, на думку суду, права позивача на одержання ним пенсії, як права на отримання «активу», гарантованого ст.1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Таким чином застосування спеціальних норм (п.3 ч.2 ст.9 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам») перед загальними нормами - є пріоритетним.

2. Надаючи правову оцінку діям відповідачів-1,2,3 суд бере до уваги наступне. Згідно п.3 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Як, зокрема, зазначено у п.4. «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» додаткова перевірка проводиться у разі: 1) наявності інформації про можливу зміну внутрішньо переміщеною особою фактичного місця проживання/перебування без повідомлення у десятиденний строк про це структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування або отримання такої інформації від територіальних органів Пенсійного фонду України, робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрів зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати); 2) наявності інформації про повернення внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповану територію України, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзду за кордон, або отримання такої інформації від МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Національної поліції, ДМС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Держприкордонслужба протягом п'яти робочих днів безоплатно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення на його запит інформацію про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту (п.8. «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування»).

Відповідно приписів п.10, п.11 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії протягом трьох робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, та відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї подання про припинення соціальної виплати. Комісія протягом п'яти календарних днів розглядає подання про припинення соціальних виплат та приймає відповідне рішення.

Відповідачами-1,2 додержано строків розгляду відповідної інформації.

Як, зокрема, зазначено у п.12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» соціальні виплати припиняються у разі: … 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; … 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Комісія не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення щодо припинення соціальної виплати надсилає копію такого рішення органам, що здійснюють соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (п.13 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування»).

Відповідно до п.14 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії припиняє соціальні виплати з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення, а у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 4 та підпунктом 4 пункту 12 цього Порядку, - з дня припинення виплати ПАТ "Державний ощадний банк України" або з дня скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як, зокрема, зазначено у п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016р. №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …».

У суду відсутні зауваження щодо виконання відповідачем-1,2 власних дискреційних функцій з контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі (ОСОБА_1.) за місцем його фактичного проживання/перебування.

Вирішуючи позовні вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних, на думку позивача, незаконним рішення відповідача-2 та незаконними, на думку ОСОБА_1, діями відповідача-1 щодо припинення пенсійних виплат, зобов'язавши відповідача-3, як орган, що виконував незаконне рішення, поновити виплати пенсії з липня 2017 року, з урахуванням компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з вини уповноваженого на це органу, у розмірі, визначеному Порядком проведення компенсації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 суд виходить з наступного.

Позивачем, його представником не доведено протиправність дій відповідачів-1,2,3 стосовно припинення виплати пенсії.

На думку суду зобов'язання відповідача-3 прийняти рішення певного змісту можливо за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

У вказаній конкретній ситуації право на здійснення адміністративного розсуду передбачено п.15. «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», згідно якого «поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.».

Без додержання вказаних процедур відсутні підстави для зобов'язання відповідача-3, поновити виплати позивачу пенсії з липня 2017 року, з урахуванням компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з вини уповноваженого на це органу, у розмірі, визначеному Порядком проведення компенсації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

3. Надаючи правову оцінку позовній вимозі щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України зазначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. […] Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Позивач у позові зазначив, що внаслідок порушення права на пенсійне забезпечення йому відповідачами-1,2,3 завдано моральну шкоду яка полягає: 1) у фізичному болю і стражданнях спричинених відсутністю належного медичного лікування, яке повинна забезпечувати призначена мені пенсія за інвалідністю 3 групи; 2) у душевних стражданнях, у зв'язку з протиправною поведінкою представників державних органів влади щодо позивача; 3) у душевних стражданнях, у зв'язку з реальними збитками, неотриманими гарантованими коштами; 4) у приниженні честі та гідності, у зв'язку з дискримінацією за місцем проживання, шляхом позбавлення пенсійних виплат на підставі що позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа.

Однак, документально вказані аргументи позивачем не підтверджені.

Суд, дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази, прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди гроші: з відповідача-1 у сумі 6400 грн., з відповідача-2 у сумі 6400 грн., з відповідача-3 у сумі 6400 грн.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом прийнято до уваги пояснення позивача, що він не проживає за місцем реєстрації внутрішньо переміщеної особи, а постійно проживає у м.Донецьк, реєстрацію на підконтрольній України території здійснив з метою отримання соціальних виплат.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн.НОМЕР_2) до Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області (вул.Івана Клевчука, 89, смт.Новомиколаївка, Новомиколаївський район Запорізької області, 70101, ЄДРПОУ 03193146); Комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області (вул.Космічна, 3, смт.Новомиколаївка, Новомиколаївський район Запорізької області, 70101, ЄДРПОУ 03193146); Гуляйпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пл.Героїв України, 4, м.Гуляйполе, Запорізька область, 70202, ЄДРПОУ 41248524) про визнання незаконним рішення, визнання незаконними дій, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 26.01.2018.

Суддя Ю.В.Калашник