ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Київ К/9901/1756/18 686/22410/15-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/22410/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, Давидковецького сільського голови Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича Олександра Івановича про скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та зобов'язання провести перерахунок населення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, прийняту 04 квітня 2016 року у складі: головуючого - Карплюка О.І. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, постановлену 13 липня 2016 року у складі колегії суддів : головуючого - Граб Л.С., суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, Давидковецького сільського голови Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича Олександра Івановича, в якому просив суд:

скасувати розпорядження №77-р від 07.10.2015 року сільського голови села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. про незаконне п'яте звільнення позивача з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу Давидковецької сільської ради за ст.40 п.1 КЗпП України;

зобов'язати Давидковецьку сільську раду і сільського голову Ланкевича О.І. прийняти на черговій сесії рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань виконавчого органу Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час його вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням;

стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень;

зобов'язати Давидковецьку сільську раду та сільського голову села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. в 15-ти денний термін створити комісію та провести перерахунок населення що проживає на території Давидковецької сільської ради відповідно до вимоги Хмельницької районної ради указаної в листі вих.№271/01-07 від 16.06.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з моменту повідомлення про наступне вивільнення та його звільненням минуло менше двох місяців, що є порушенням вимог ст. 49-2 ч. 1 КЗпП України. Крім того, звільнення позивача відбулось в момент перебування на лікарняному, що призвело до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідачів провести перерахунок населення, що проживає на території Давидковецької сільської ради, посилаючись на те, що посада заступника сільського голови вводиться тоді, коли чисельність наявного населення на території сільської ради становить більше двох тисяч чоловік.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, постановлену 13 липня 2016 року, позов задоволено частково. Розпорядження Давидковецького сільського голови Хмельницького району Ланкевича О.І. №77-р від 7 жовтня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Давидковецького сільського голови Хмельницького району з питань діяльності виконавчого органу ради на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України скасовано, поновивши його на займаній посаді; зобов'язано Давидковецьку сільську раду Хмельницького району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнуто з Давидковецької сільської ради Хмельницького району на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту повідомлення позивача про наступне вивільнення та його звільненням (з врахуванням перебування на лікарняному та у відпустці) минуло менше двох місяців, а тому оскаржуване розпорядження про звільнення позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. суди дійшли висновку, що незаконне звільнення позивача призвело до втрати життєвого комфорту та нормальної життєдіяльності останнього.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Давидковецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивача було звільнено із дотриманням вимог ст. 40 п. 1 КЗпП України, оскільки його повноваження в якості заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради закінчились після формування нового складу виконавчого комітету. Крім того, судами не було досліджено питання працевлаштування позивача за час вимушеного прогулу, наявність доходів, які він отримував будучи звільненим зі служби.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване розпорядження про звільнення прийняте всупереч вимогам п.2 ст.40 КЗпП України, оскільки на момент його прийняття позивач перебував на лікарняному. Крім того, головою сільради не було запропоновано позивачеві інших вакантних посад, чим порушено обов'язок роботодавця щодо працевлаштування звільненого працівника відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Незаконне п'яте звільнення призвело до моральних страждань позивача, погіршило його здоров'я, у зв'язку з чим він змушений постійно перебувати на лікарняному та нести великі затрати на лікування.

04 січня 2018 року касаційну скаргу Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 28 сесії Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 5-го скликання №18 від 26.07.2010 року "Про внесення змін до штатного розпису сільської ради, і затвердження кандидатури заступника сільського голови Давидковецької сільської ради" ОСОБА_1 затверджено заступником сільського голови з питань діяльності виконавчого органу.

Рішенням першої сесії Давидковецької сільської ради шостого скликання №5 від 19.11.2010 року "Про утворення виконавчого комітету Давидковецької сільської ради", утворено виконавчий комітет Давидковецької сільської ради в кількості 9 чоловік, ОСОБА_1 введений до складу виконкому.

На посаду заступника сільського голови позивача обрано відповідно до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 10 ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування" та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №494 від 23.05.2009 року "Про типові штати апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів", в силу положень яких, посада заступника сільського голови вводиться тоді, коли чисельність населення на території сільської ради становить більше 2000 чоловік.

Рішенням дев'ятнадцятої чергової сесії Давидковецької сільської ради шостого скликання № 3 від 08 лютого 2013 року "Про внесення змін до штатного розпису сільської ради, зняття з посади заступника сільського голови ОСОБА_1, та скорочення посади заступника сільського голови Давидковецької сільської ради", внесено зміни до штатного розпису Давидковецької сільської ради та скорочено посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради Давидковецької сільської ради.

Відповідно, розпорядженням сільського голови Ланкевича О.І. №97-р від 18 травня 2013 року "Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради» позивача звільнено з вказаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штатів або чисельності працівників).

Однак, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року скасовано розпорядження сільського голови Ланкевича О.І. №97-р від 18 травня 2013 року "Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради» - ОСОБА_1 та поновлено останнього на посаді з 18 травня 2013 року.

В подальшому сільським головою Давидковецької сільської ради Хмельницького району Ланкевича О.І. листом від 7 травня 2014 року повідомлено ОСОБА_1 про наступне звільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, а також повідомлено про необхідність відпрацювати згідно ст. 49-2 КЗпП України.

Розпорядженням сільського голови Ланкевича О.І. №99-р від 20 червня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради за ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Розпорядженням сільського голови Ланкевича О.І. №125-р від 20 серпня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради за ст. 40 п.1 КЗпП України про що внесено запис до трудової книжки позивача.

В той же час, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2015 року скасовано розпорядження сільського голови села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. №99-р від 20 червня 2014 року та розпорядження №125-р від 20 серпня 2014 року та поновлено позивача на роботі з 20.06.2014 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Розпорядженням сільського голови Ланкевича О.І. №77-р від 07 жовтня 2015 року "Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради» позивача звільнено з вказаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штатів або чисельності працівників).

ОСОБА_1, вважаючи звільнення протиправним та незаконним, звернувся до суду із вказаним позовом.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 40 п. п. 1 та 5 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

Згідно вимог ст. 49-2 ч. 1 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2015 року ОСОБА_1 попереджено про наступне скорочення посади заступника голови сільської ради з питань виконавчого органу ради (ст.40 п.1 КЗпП) і його вивільнення по закінченню 2-х місяців з моменту вручення цього попередження (ст. 49 КЗпП), відмічено, що запропонувати іншу посаду по Давидковецькій сільській раді немає можливості, в зв'язку з її відсутністю.

У послідуючому, Розпорядженням Давидковецького сільського голови Хмельницького району Ланкевича О.І. №77-р від 7 жовтня 2015 року позивача звільнено із займаної посади на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 4 серпня 2015 року по 11 серпня 2015 року, з 31 серпня 2015 року по 18 вересня 2015 року та з 28 вересня 2015 року по 16 жовтня 2015 року, що підтверджено листками непрацездатності.

Крім того, розпорядженням Давидковецького сільського голови Хмельницького району Ланкевича О.І. №62-р від 17 серпня 2015 року позивачу надано чергову відпустку строком на 30 календарних днів з 18 серпня 2015 року, яку продовжено з 21 вересня 2015 року по 7 жовтня 2015 року строком на 17 календарних днів відповідно до розпорядження цього ж сільського голови №71-р від 21 вересня 2015 року.

Таким чином, як вірно встановлено судами, з моменту повідомлення позивача про наступне вивільнення та його звільненням (з врахуванням перебування на лікарняному та у відпустці) минуло менше двох місяців.

Крім того, як вірно встановлено судами, звільнення ОСОБА_1 07.10.2014 року відбулось в момент перебування останнього на лікарняному.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності скасування розпорядження Давидковецького сільського голови Хмельницького району Ланкевича О.І. №77-р від 7 жовтня 2015 року про звільнення позивача з посади заступника Давидковецького сільського голови Хмельницького району з питань діяльності виконавчого органу ради на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України та наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.

Крім того, суди вірно зазначили про необхідність зобов'язати Давидковецьку сільську раду Хмельницького району нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки відповідачем порушено порядок звільнення позивача із займаної посади.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 237-1 ч. 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 п'ять разів було незаконно звільнено із займаної посади та поновлено на ній за рішеннями судів. У зв'язку із зазначеним, суттєво погіршився стан здоров'я позивача, що підтверджується лікарняними листами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., зважаючи на те, що незаконне звільнення позивача призвело до втрати життєвого комфорту та нормальної життєдіяльності останнього.

В частині позовних вимог про зобов'язання Давидковецьку сільську раду та сільського голову села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. в 15-ти денний термін створити комісію та провести перерахунок населення що проживає на території Давидковецької сільської ради колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" метою проведення Перепису населення є отримання достовірних, об'єктивних та цілісних даних щодо різноманітних характеристик населення країни в цілому та по кожній адміністративно-територіальній одиниці для інформаційного забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також розроблення та реалізації виваженої державної політики з питань народонаселення. Підставою для проведення Перепису населення є рішення Кабінету Міністрів України, яке приймається не пізніше ніж за 3 роки до його початку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 року №1349 «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» передбачено, що щодо дотримання типових штатів згідно з додатками №1 - 5 під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого апарату обласних, районних, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад (крім міст Києва та Севастополя), загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих комітетів носить рекомендаційний характер.

Виходячи із викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в цій частині позову вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.