КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3350/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Губської Л.В.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Комунальної корпорації "Київавтодор" до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тілльман Інжиніринг" про визнання протиправним та скасування пунктів 1-14, 16 вимоги про усунення порушень,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальна корпорація "Київавтодор" (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 26.06.2017 просила:

- визнати протиправними та скасувати вимоги пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 вимоги Державної аудиторської служби України, викладені у листі Державної аудиторської служби України від 02.02.2017 року № 06-14/120 «Про усунення порушень»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 16 вимоги Державної аудиторської служби України від 02.02.2017 року № 06-14/120 «Про усунення порушень».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеної постанови місцевого адміністративного суду та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду справи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Тілльман Інжиніринг" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, розглянувши і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.9 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України за ІІІ квартал 2016 оку та на підставі направлень від 27.09.2016 №№ 242, 243, від 14.11.2016 №№ 507, 508, від 18.11.2016 № 532, від 09.12.2016 №№ 615, 616, 617, 618, 619, від 28.11.2016 №№ 580, 581, від 09.12.2016 №№ 613, 614, працівниками Державної аудиторської служби України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунальної корпорації «Київавтодор» за період з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період 01.09.2016 року по 30.11.2016 року.

За результатами вищевказаної перевірки складений відповідний акт ревізії № 06-21/80 від 28.12.2016 року.

Листом №06-14/120 від 02.02.2017 року Державна аудиторська служба України надіслала на адресу позивача вимогу про усунення порушень, якою вимагала опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення та забезпечити відшкодування збитків (матеріальної шкоди) в установленому законодавством порядку. Крім того, розглянути питання про притягнення до встановленої законом відповідальності працівників Корпорації, які допустили зазначені порушення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, зазначені в оскаржуваних пунктах вимоги, є необґрунтованими та не знайшли свого документального та нормативного підтвердження в ході розгляду даної справи.

За правилами частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі по тексту - Закон № 2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в чинній реакції, далі по тексту - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з п. 10 статті 10 Закону №2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» визначено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства та має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Свої доводи апелянт обґрунтував тим, що пункти оскаржуваної вимоги є такими, що безпосередньо не породжують прав чи обов'язків для позивача, вказують на виявлені збитки та їх розмір. Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. На думку апелянта, правильність обчислення збитків не може перевірятися судом за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з твердженням апелянта та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначені права органу державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 статті 10 цього Закону (на момент оформлення листа Державної аудиторської служби України від 02.02.2017 року № 06-14/120 «Про усунення порушень»), орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Оскільки вимога органу державного фінансового контролю є обов'язковою для виконання підконтрольною установою, то вона породжує у підконтрольної установи певні обов'язки, реалізація яких може вплинути на результати діяльності підконтрольної установи. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у підконтрольної установи є право на оскарження такої вимоги і вона підлягає оскарженню, а наведені вище доводи відповідача - помилковими.

Щодо посилань апелянта у апеляційній скарзі на рішення Верховного суду України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновок Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладений в постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 07 жовтня 2014 року у справі № 21-368а14, від 20 травня 2014 року у справі № 21-93а14 та від 24 березня 2015 року у справі № 21-100а15 стосується випадків, коли оскаржується вимога до підконтрольної установи про відшкодування збитків.

Водночас, вказані постанови Верховного Суду України не містять висновку про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень, за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Крім того, Колегія Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Щодо оскаржуваних пунктів вимог колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно не підтвердження витрат на роботу окремих машин та механізмів по об'єктах в частині правовідносин з ПП «Київшляхбуд», що є порушенням вимог п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, необхідно вказати про таке.

Відповідно до п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 за динамічної договірної ціни: прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.

Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами.

Згідно п.6.2.2 та п.6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі фізичних обсягів виконаних робіт, нормативного часу роботи машин та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година), передбаченої в договірній ціні. Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година) може уточнюватися відповідно до умов, передбачених договором.

Вказане порушення мало місце внаслідок вини підрядника та виявлені порушення усунені шляхом підписання від'ємних актів виконаних будівельних робіт по об'єктах та повернення ПП «Київшляхбуд» коштів у сумі 107914,3 грн. на р/р КК «Київавтодор». Копії вказаних від'ємних актів виконаних будівельних робіт наявні в матеріалах справи.

Стосовно порушень вимог п.6.2.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 року №293, виявлених внаслідок співставлення вартості будівельних робіт, виставлених генпідрядником ПАТ «Броварське ШБУ №50», має місце зазначити про наступне.

За умовами договору № 26-08-4-3 на виконання робіт «капітальний ремонт об'єктів вулично-дорожньої мережі міста Києва (лот №3) від 12.09.2014 року, укладеного між комунальної корпорацією «Київавтодор» (замовник) та ПП «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (виконавець), для виконання робіт виконавець може залучати субпідрядників. Виконавець забезпечує координацію діяльності субпідрядників, контролює хід виконання договірних зобов'язань, здійснює приймання робіт, представляє їх інтереси у відносинах із замовником та несе повну відповідальність за частину робіт, що здійснена субпідрядними організаціями (п.12.1). Крім того, виконавець несе перед замовником відповідальність за дії субпідрядників такою ж мірою, як і за власні дії (п.12.2).

Умовами договору не передбачений обов'язок замовника перевіряти відповідність актів виконаних будівельних робіт субпідрядника актам виконаних будівельних робіт генпідрядника, які виставлені замовнику, тому дане порушення відноситься до компетенції виконавець, стосовно чого останній надав пояснення у запереченнях до акту зустрічної звірки.

Крім того, відповідно до роз'яснення Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132, згідно з п.1 ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність. Згідно статті 320 цього кодексу замовник, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, має право здійснювати контроль та технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконаних робіт проектам та кошторисам, перевіряти якість матеріалів, що застосовуються у будівництві тощо.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 року № 996-ХIV, підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу.

Форми М-29 «Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами» та М-19 «Матеріальний звіт» застосовуються для здійснення внутрішнього контролю підрядної організації за фактичним витрачанням будівельних матеріалів в співставленні з нормативними виробничими нормами, тобто форми М-29 та М-19 відображають внутрішньогосподарську діяльність будівельної організації, не є підтверджувальними документами обсягів виконаних робіт, і не підлягають перевірці замовником.

Згідно наказу № 62 від 29.04.2016 року відповідальним за проведення технічного нагляду за об'єктом призначено головного спеціаліста виробничо-технічного відділу КК «Київавтодор» Стельмаха С.І., який підтвердив обсяги та якість виконаних робіт, в тому числі «Виправлення профілю основ щебеневих з додаванням матеріалу фрезерування» (РН18-5-1), «Улаштування одношарових асфальтобетонних покриттів доріжок та тротуарів» (РН18-46-1), «На кожні 0,5 см зміни товщини шару додавати або виключати…» (РН18-46-2) та використання матеріалу «Суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний)» (С1421-9843).

Для підтвердження обсягу виконаних робіт надаються копії документів, а саме: виконавча схема асфальтобетонного покриття на тротуарі по капітальному ремонту покриття вул.. Серафимовича від Дніпровської набережної до вул. Березняківської у Дніпровському районі м. Києва; акт від 23.09.2016 року про придатність матеріалу від фрезерування (асфальтобетонна крихта) для подальшого використання для вирівнювання існуючого покриття тротуарів на даному об'єкті; фото фіксація відновлення профілю тротуарів з щебеню; лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

Щодо капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: П.Григоренка (до школи №309 та буд. 25, 25А) в Дарницькому районі м. Києва», проведеного на підставі договору №129 від 09.09.2015 року, вартісні та кількісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій, актом про закриття прихованих робіт на улаштування щебеневої основи під поребрик, листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Стосовно капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: бул. Перова, 26 - вул. Петра Запорожця, 17 у Дніпровському районі м. Києва, здійсненого на підставі договору №178 від 21.09.2015 року, вартісні та кількісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій, що містяться в матеріалах справи.

Вартісні та кількісні показники використання матеріалів при здійсненні капітального ремонту об'єктів вулично-дорожньої мережі міста Києва (лот №3) Капітальний ремонт вул.. Віскозної від пров. Червоногвардійського до буд. №32 у Деснянському районі м. Києва, здійсненого на підставі договору №26-08-4-3 від 12.09.2016 року, підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; фото фіксацією розливу бітумної емульсії; копією акту на закриття прихованих робіт на розлив в'яжучих матеріалів; копією акту на закриття прихованих робіт на улаштування двошарової основи із щебеню на залізничних переїздах; копією акту на додаткові роботи; копією акту на закриття прихованих робіт на улаштування вирівнювального шару покриття; актом відбору керн товщини асфальтобетонного покриття; копією виконавчої схеми верхнього шару асфальтобетонного покриття та тротуару; копією виконавчої схеми на влаштування вирівнюючого шару; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

Щодо капітального ремонту дорожнього покриття вул.. Тулузи на ділянці від Кільцевої дороги до просп.. Леся Курбаса в Святошинському районі м. Києва, здійсненого на підставі договору №26-08-7/1 від 06.08.2015 року, вартісні та кількісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; акту на закриття прихованих робіт (улаштування щебеневої основи із щебеню фракції 10-20 мм); акту на закриття прихованих робіт (виправлення профілю основ щебеневих з додаванням нового матеріалу на тротуарі (відсів); акту на закриття прихованих робіт (улаштування бетонної основи під плити); фотофіксацією влаштування основи під тротуари з відсіву; фото фіксацією влаштування асфальтобетонного покриття тротуару (тип Г); фото фіксацією влаштування щебеневої основи під поребрики із щебеню фракції 10-20; схемою на влаштування асфальтобетонного покриття на тротуарах, а також встановлення плит ПП-10; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Стосовно капітального ремонту дорожнього покриття вул. Василя Кучера на ділянці від вул. Сім'ї Сосніних до вул. Квартвелішвілі в Святошинському районі м. Києва, виконаного на підставі договору №26-08-7/2 від 06.08.2015 року, вартісні та кількісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; виконавчою схемою верхнього шару асфальтобетонного покриття на тротуарі листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Вартісні та кількісні показники використання матеріалів при виконанні капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: вул.. Бориспільська, № 3, 3/1 (проїзд до будинків) в Дарницькому районі м. Києва на підставі договору № 42 від 19.08.2015 року підтверджуються наявними копіями видаткових накладних та калькуляцій; акту на закриття прихованих робіт на улаштування щебеневої основи під поребрик; акту на додаткові роботи; акту на закриття прихованих робіт на улаштування щебеневих основ (на тротуарі); листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

Стосовно капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: вул. Привокзальна, 10 (проїзд до стадіону «Схід») в Дарницькому районі м. Києва, здійсненого на підставі договору № 43 від 19.08.2015 року, вартісні та кількісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; виконавчою схемою асфальтобетонного покриття на тротуарі; копією акту на закриття прихованих робіт на улаштування щебеневої основи під поребрик; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

На підтвердження кількісних та вартісних показників використання матеріалів при виконанні капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: бульв. Олексія Давидова, 10- вул. Ентузіастів, 7/3 в Дніпровському районі м. Києва на підставі договору № 49 від 19.08.2015 року, позивачем надано копії видаткових накладних та калькуляцій; акту на закриття прихованих робіт на улаштування бетонної основи під поребрик; лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Щодо капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: вул.. Ентузіастів, 21/1 (школа №137( в Дніпровському районі м. Києва, здійсненого на підставі договору №50 від 19.08.2015 року, кількісні та вартісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; виконавчою схемою асфальтобетонного покриття дороги; акту на закриття прихованих робіт на улаштування бетонної основи під поребрик; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Вартісні та кількісні показники використання матеріалів при виконанні капітального ремонту між квартальних проїздів та прибудинкових територій за адресою: вул.. Каштанова, 8-а в Деснянському районі м. Києва на підставі договору №59 від 25.08.2015 року підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; акту на закриття прихованих робіт на улаштування щебеневої основи; виконавчої схеми влаштування асфальтобетонного покриття на тротуарах (тип Г); виконавчої схеми влаштування верхнього шару асфальтобетонного покриття (тип В); листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

Стосовно капітального ремонту дорожньої мережі просп. Правди від вул. Вишгородської до просп.. Свободи в Подільському районі м. Києва, здійсненого на підставі договору № 26-08-18 від 09.12.2015 року, кількісні та вартісні показники використання матеріалів підтверджується копіями видаткових накладних та калькуляцій; виконавчої схеми нижнього шару асфальтобетонного покриття; виконавчої схеми верхнього шару асфальтобетонного покриття; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

На підтвердження кількісних та вартісних показників використання матеріалів при здійсненні капітального ремонту просп. Григоренка від вул. А.Ахматової до вул. Драгоманова в Дарницькому районі м. Києва на підставі договору №119-10 від 22.07.2016 року, позивачем надано копії видаткових накладних та калькуляцій; фото фіксації встановлення бортового каменю та поребрика; акту на закриття прихованих робіт (улаштування бетонної основи під плити); акту на закриття прихованих робіт (улаштування забивання пазух бетоном навколо плит КЦО-2); акту на закриття прихованих робіт (улаштування бетонної основи під бортовий камінь); акту на закриття прихованих робіт (укладання бетонної суміші для закріплення стійок НПО); листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року №7/10-1132.

Щодо капітального ремонту дорожнього покриття вул. Серафимовича від Дніпровської набережної до вул.. Березняківської у Дніпровському районі, виконаного на підставі договору №75-10 від 21.06.2016 року, кількісні та вартісні показники використання матеріалів підтверджуються копіями видаткових накладних та калькуляцій; фото фіксацією встановлення нового бортового каменю; листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.10.2005 року № 7/10-1132.

Стосовно порушень вимог п.6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при підтвердженні перевезення ґрунту, включеного у підсумкових ресурсних відомостях до актів приймання виконаних робіт з співставленням з товарно-транспортними накладними на перевезення ґрунту на об'єктах «капітальний ремонт просп.. Григоренка від вул.. А.Ахматової до вул. Драгоманова в Дарницькому районі м. Києва» та «капітальний ремонт дорожнього покриття вул.. Серафимовича від Дніпровської набережної до вул.. Березняківської у Дніпровському районі», необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 за динамічної договірної ціни: витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.

Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами.

Для фактичного підтвердження перевезення ґрунту, включеного у підсумкових ресурсних відомостях до актів приймання виконаних робіт по вказаних об'єктах в матеріалах справи міститься копія акту промірювання відстаней для перевезення вантажів автотранспортом з промислової бази ПАТ «Броварське ШБУ № 50», яка знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 139 на об'єкт, який знаходиться по просп. Григоренка від вул. А.Ахматової до вул. Драгоманова в Дарницькому районі м. Києва, згідно якого відстань перевезення вантажів складає 31 км, що свідчить про підтвердження відстані перевезення ґрунту.

Стосовно порушень вимог п. 5.4.16 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 щодо не підтвердження повернення отриманих зворотних матеріалів при виконанні робіт «Знімання асфальтобетонних покриттів доріг за допомогою машин для холодного фрезерування асфальтобетонних покриттів шириною фрезерування 500 мм та глибиною фрезерування 40 мм, зазначає про таке.

Згідно вимог п. 6.4.8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт вартість матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд, придатних для подальшого використання та застосованих на тій самій будові, визначаються на підставі їх номенклатури, кількості та обґрунтованих цін.

Якщо за домовленість сторін підрядник виконує роботи з доведення отриманих від розбирання матеріальних ресурсів до придатного для використання стану та транспортування їх до місця тимчасового складування, вартість цих робіт враховується у вартості будівельних робіт.

При цьому, при вирішенні питання щодо можливості подальшого використання (за первинним або іншим призначенням) на тому самому об'єкті будівництва, отриманих від розбирання матеріалів, виробів, конструкцій складається трибічний акт (замовник, проектувальник, підрядник), у якому методом експертної оцінки визначаються номенклатура зазначених матеріальних ресурсів, їх кількість, технічні або якісні характеристики та обґрунтовані ціни, які враховують зазначені в акті характеристики цих матеріальних ресурсів.

Відповідно до кошторисної документації, яка пройшла обов'язкову державну експертизу та затверджена в установленому порядку, по об'єктах КК «Київавтодор» у періоді, що підлягав ревізії, зворотні матеріали (асфальтобетонна крихта) при проведенні робіт із знімання асфальтобетонних покриттів за допомогою машин для холодного фрезерування асфальтобетонних покриттів шириною фрезерування 500 мм та глибиною фрезерування 40-50 мм, матеріал від розбирання визначається як матеріал не придатний для повторного використання та підлягає вивезенню з об'єкту як будівельне сміття, що контролюється представниками технічного нагляду корпорації зі складанням відповідного акту.

Щодо порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 застосування ресурсних елементних кошторисних норм з виконання робіт по об'єкту «Капітал ремонт дорожньої мережі вул.. Миропільської від вул.. Юності до вул.. Попудренка в Дніпровському районі м. Києва, а саме завищення норми вивезення сміття, одержаного від розбирання бортових каменів бетонних і залізобетонних в обсягах, більших ніж передбачено ресурсно-елементною кошторисною нормою, має місце вказати про таке.

Нормою РН18-2-1 «Розбирання бортових каменів» не враховано вагу бетонних бортових каменів, які після довготривалої експлуатації мали значні руйнування, оголену арматуру та були непридатними для подальшого використання на об'єкті і підлягали вивезенню з об'єкту як будівельне сміття. При цьому, в матеріалах справи наявні акти непридатності для подальшого використання бортового каменю.

Стосовно висновків ревізії про порушення позивачем вимог ст.. 193 Господарського кодексу України, п.3.15, 3.6, п.6.2.2, п.6.2.3, п. 6.3.1, п. 6.2.4 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, п.5.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-1:2013 в частині включення обсягів окремих видів робіт у кількості, більшій обсягам, передбаченим умовами пропозиції конкурсних торгів та проектно-кошторисній документації (робочий проект), розробленій ТОВ «Містпроект» у 2014 році та відкоригованій в частині обсягів робіт у 2016 році по об'єкту «Капітальний ремонт мостового полотна та деформаційних швів на металевій прогоновій будові вантової частини Південного мостового переходу через р. Дніпро (Дарницький район м. Києва), необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 за динамічної договірної ціни: прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.

Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами.

При визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма №КБ-3).

При розрахунках за виконані будівельні роботи за контрактами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародних фінансових установ за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Звіт про виконання робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період (місяць/рік)» (примірна форма №1), «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період (примірна форма №2), «Акт здавання-приймання виконаних робіт» (примірна форма №3).

Відповідно до п. 5.1 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 кошторисна вартість будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Кошторисна вартість будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

При визначенні вартості будівництва до будівельних робіт відносять роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні, пусконалагоджувальні роботи.

До вартості устаткування, меблів та інвентарю, що враховується в кошторисах на будівництво, належать: - вартість придбання (виготовлення) та доставки на приоб'єктний склад: - комплектів усіх видів (технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного, насосно-компресорного та іншого) устаткування, що монтується чи не монтується, в тому числі нестандартизованого (включаючи вартість його проектування), устаткування обчислювальних центрів, лабораторій, майстерень різного призначення, медичних кабінетів тощо; - транспортних засобів, технологічно пов'язаних з процесом промислового виробництва, включаючи руховий залізничний склад для перевезення вантажів по коліях, передбачених проектною документацією, а також спеціальних рухомий склад інших видів транспорту для перевезення немасових вантажів тощо; - контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматизації та зв'язку тощо; - інструменту, інвентарю, штампів, пристосувань, оснастки, спеціальних контейнерів для транспортування напівфабрикатів або готової продукції, які включаються до первісного фонду об'єктів виробничого призначення тощо; - устаткування, інструменту, інвентарю, меблів та інших предметів внутрішнього оздоблення, необхідних для первісного оснащення об'єктів невиробничого призначення тощо; - вартість шефмонтажу устаткування.

До інших витрат належать усі інші витрати, що не включаються до вартості будівельних робіт і вартості устаткування, меблів та інвентарю.

В інвесторській кошторисній документації зазначається дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Згідно п. 3.15 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовникам та підрядником) та обумовлена у договорі підряду; локальний кошторис - первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по будинках, будівлях, спорудах будь-якого призначення, лінійних об'єктах інженерно-транспортної інфраструктури і складається на підставі обсягів робіт, що визначені при розробленні проектної документації.

На підтвердження обсягу виконаних робіт позивачем надано копії виконавчої схеми влаштування покриття з гусасфальту на вказаному об'єкті; акти порівняння обсягів робіт в редакції КК «Київавтодор» з актами виконаних робіт, зазначеними в актах Державної аудиторської служби України за 2015 рік та за 2016 рік, а також коригування, внесені до кошторисної документації в частині влаштування асфальтобетонного покриття із гусасфальту, що погоджений ген проектувальною організацією.

Стосовно виявлених в ході ревізії порушень вимог п. 4 Наказу № 43 та п. 4 Постанови № 245 щодо оплати праці керівникам структурних підрозділів за сумісництво посад, судом вірно зазначено наступне.

Згідно наказу від 04.12.2015 року № 282-к начальника режимно-секретного органу ОСОБА_8. прийнято на вакантну посаду фахівця із цивільного захисту за сумісництвом з 07.12.2015 року на 0,5 ставки посадового окладу відповідно до штатного розпису та в період з 07.12.2015 року по 31.08.2016 року здійснено оплату праці за сумісництво в загальній сумі 26113, 64 грн.

На підставі наказу від 22.02.2016 року № 26-к завідуючого господарством ОСОБА_9 прийнято на вакантну посаду слюсаря-сантехніка IV розряду за сумісництвом з 22.02.2016 року на 0,5 ставки посадового окладу відповідно до штатного розпису та в період з 22.02.2016 року по 31.08.2016 року здійснено оплату праці за сумісництво в загальній сумі 12712,14 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 №43 (далі - Положення №43) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Пунктом 4 Положення №43 передбачено, що керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Трудові договори, укладені з вищевказаними працівниками про роботу за сумісництвом до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 245 ( 245-93-п ) "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", припиняються відповідно до пункту 4 зазначеної постанови.

Проте, відповідно до статуту позивача, КК «Київавтодор» є комунальним підприємством, яке в своїй діяльності безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації, а відтак обмеження щодо роботи за сумісництвом, які встановлені п. 4 Положення № 43, поширюються лише на працівників державних підприємств, установ і організацій і не поширюються на працівників комунальних підприємств, в тому числі в КК «Київавтодор».

Крім того, абз. 2 ст. 102-1 КЗпП України передбачено, що обмеження щодо роботи за сумісництвом, які встановлені Положенням № 43, поширюються лише на працівників державних підприємств, установ та організацій.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» згідно зі ст. 102-1 КЗпП працівники, які працюють за сумісництвом (виконують крім основної у вільний від неї час і іншу роботу на умовах трудового договору в того самого чи іншого роботодавця), одержують заробітну плату за фактично виконану роботу без обмеження її певним розміром. Сумісники мають право на оплату фактично виконаної роботи й тоді, коли було порушено встановлені для певної категорії працівників обмеження для роботи за сумісництвом. Такі порушення за певних умов можуть бути підставою для припинення трудового договору за сумісництвом.

Визначені Кабінетом Міністрів України відповідно до ст.102-1 КЗпП умови роботи за сумісництвом, у тому числі щодо її тривалості, яка протягом місяця не повинна перевищувати половину місячної норми робочого часу, поширюються лише на працівників державних підприємств, установ і організацій.

Наведене в сукупності свідчить, що позивачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства у зв'язку з прийняттям на роботу за сумісництвом ОСОБА_8. та ОСОБА_9

Крім того, з матеріалів ревізії вбачається, що в ході її проведення не надано докази індивідуального режиму (графіку) роботи ОСОБА_10 та не надано підтверджуючих документів щодо фактичного виконання працівником завдань згідно даного графіку.

У період з 19.01.2016 року по 31.08.2016 року юрисконсульту ОСОБА_10 нараховано та виплачено заробітну плату в загальній сумі 37197,19 грн. та здійснено відрахування внесків до державних цільових фондів на суму 8183,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу КК «Київавтодор» від 18.01.2016 року №6-к ОСОБА_10 з 19.01.2016 року прийнято на вакантну посаду юрисконсульта юридичного відділу КК «Київавтодор» за сумісництвом на 0,5 ставки посадового окладу.

Відповідно до посадової інструкції юрисконсульта юридичного відділу ОСОБА_10 їй був встановлений особливий режим роботи з ненормованим робочим днем, а саме: з понеділка по четвер з 17 год. 15 хв. до 21 год. 15 хв., в п'ятницю з 16 год. 30 хв. до 20 год. 30 хв. (без перерви на обід).

При цьому, підтвердженням фактичного виходу на роботу ОСОБА_10 є журнал виходу на роботу працівників КК «Кивїавтодор», в якому кожного робочого дня стоїть підпис ОСОБА_10 про вихід на роботу.

Також, перебуваючи на посаді юрисконсульта юридичного відділу юридичного відділу ОСОБА_10 за завданням генерального директора КК «Київавтодор», його заступників та начальника юридичного відділу виконувала коло посадових обов'язків, визначених її посадовою інструкцією.

За виконувану роботу ОСОБА_10 виплачувалась заробітна плата в межах посадового окладу, передбаченого штатним розписом КК «Київенерго», а підтвердженням фактичного виконання ОСОБА_10 посадових обов'язків є численна кількість вихідних листів позивача, в яких дана особа зазначена як виконавець. Крім того, відповідно до Порядку ведення договірної роботи в КК «Київавтодор», затвердженого наказом №36 від 21.03.2016 року, відповідальним за ведення Журналу реєстрації договорів призначено ОСОБА_10, яка в межах встановленого режиму роботи виконувала відповідні функціональні обов'язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність доводів та висновків ревізії в частині порушень вимог законодавства та завдання позивачу матеріальної шкоди на суму 37197,19 грн.

Стосовно висновків ревізії щодо не проведення позивачем претензійно-позовної роботи щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до спливу строків її стягнення, та, як наслідок, недоотримання доходів Корпорації в загальній сумі 7346,2 тис. грн.., що є порушенням вимог ст. ст. 523, 611 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218, ст. ст.. 220, 222 Господарського кодексу України, необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно підписаних між підприємством та корпорацією актів звірки взаємних розрахунків, строк позовної давності до вимог про сплату заборгованості, яка виникла в попередніх роках, не минув.

Крім того, матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу комунальних підприємств листів та повідомлень щодо наявності простроченої заборгованості.

Водночас, в бухгалтерському та податковому обліку дохід нараховано та з нього сплачено податки на бюджету.

В частині виявлених в ході ревізії зайво списаних обсягів пального А-95 загальною кількістю 35,88 грн. та завищення норми списання палива, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази притягнення відповідальних осіб до матеріальної відповідальності та зобов'язання відшкодування вартості безпідставно списаного пального шляхом повернення палива відповідної марки та кількості в натурі.

Стосовно висновків ревізії в частині порушення позивачем законодавства про закупівлі, суд правильно виходив з наступного.

Відповідно до вимог частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що в ході здійснення процедури закупівель «Ремонт доріг (капітальний ремонт вул.. Саперно-Слобідської від просп.. Науки до розв'язки по вул.. Кіквідзе у Голосіївському районі)», «Ремонт доріг (Капітальний ремонт Броварського проспекту від Лівобережної площі до мосту Метро через р. Дніпро в Дніпровському районі м. Києва», «Ремонт доріг (Капітальний ремонт просп.. Глушкова від вул.. Васильківської до межі обслуговування у Голосіївському районі м. Києва)», «Солерозкидаючі установки для вантажного автомобіля з бункером для суміші фрикційних матеріалів, ємністю для реагент та снігоочисним відвалом - «Солерозкидач», «Послуги з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва», «Ремонт доріг «Капітальний ремонт вул.. Трублаїні від Кільцевої дороги до вул.. 9-го Травня у Святошинському районі м. Києва)», «Ремонт доріг «Капітальний ремонт дорожньої мережі вул.. Лугової від вул.. Івашкевича до вул.. Богатирської в Оболонському районі м. Києва)», «Послуг з проектування автомобільних доріг (Виконання проектних робіт з будівництва транспортної розв'язки на перетині бул. Перова - просп.. Володимира Маяковського з просп.. Генерала Ватутіна (Керченська площа)», «Ремонт доріг (Капітальний ремонт вул.. Васильківської від просп.. Глушкова до буд. №35 у Голосіївському районі м. Києва» замовником встановлено вимогу надання додатково учасником довідок, що містяться у відкритих реєстрах, оскільки отримання вищевказаних довідок одним із учасників є одним із дієвих механізмів додаткової перевірки достовірності відомостей, так як, на станом на сьогодні відкриті реєстру не забезпечують повної автоматизації внаслідок несвоєчасного та неповного надходження до Міністерства юстиції України та МВС України облікових документів з органів досудового розслідування, судів та пенітенціарної служби.

Дана вимога не порушує будь-які права потенційних учасників, а також не призводить до спотворення результатів торгів та дискримінації учасників. При цьому, дана вимога документації конкурсних торгів жодного разу не оскаржувалася потенційними учасниками торгів, а також позивач стверджує, а відповідачем не спростовано доводів щодо відсутності будь-яких роз'яснень стосовно такої вимоги уповноваженим органом та не має відповідних рішень Антимонопольного комітету України.

Крім того, ПП «Київшлях» у складі пропозиції надано інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації, що мають необхідні знання та досвід, яких учасник планує залучити до виконання договору, що не підтверджує можливості виконання робіт, визначених у локальному кошторисі та розрахунку трудомісткості.

Для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність працівників відповідної кваліфікації, що мають необхідні знання та досвід» замовником в документації конкурсних торгів чітко визначено, які документи повинен надати учасник у складі пропозицій конкурсних торгів з метою підтвердження наявності саме основних спеціалістів, які будуть залучені до виконання робіт. При цьому, документацією конкурсних торгів не вимагалось від учасника підтвердження наявності в нього всіх робітників та службовців, яких учасник планує залучити до виконання робіт, а також не встановлювалась мінімально необхідна кількості таких працівників.

Щодо наявності в складі пропозиції учасника листа про те, що він не буде залучати до виконання робіт субпідрядників, то дана вимога стосується субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт в обсязі більше 20%.

За таких обставин, проведення розрахунку необхідних для виконання робіт працівників виходячи виключно з розрахунків 40-годинного робочого тижня, не враховуючи при цьому режим та графік роботи самого підприємства є неправомірним та некоректним.

Стосовно відсутності у складі пропозиції (процедури закупівель «Капітальний ремонт мостового полотна та деформаційних швів на металевій прогоновій будові вантової частини Південного мосту через р. Дніпро на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д1.1-1:2013», «Капітальний ремонт деформаційних швів естакадної частини Південного мостового переходу через р. Дніпро у Голосіївському районі м. Києва») інформації про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, які є предметом закупівлі, що не підтверджує можливості виконання робіт, визначених у локальному кошторисі та підсумковій відомості ресурсів, суд вірно зазначив, що відсутність в учасника певної одиниці техніки, не є підтвердженням неможливості виконання робіт, що є предметом закупівлі, оскільки брак даної техніки може бути компенсований за рахунок субпідрядника.

Крім того, як зазначено в Листі Державної фінансової інспекції України від 04.03.2015 року № 25-18/205 «Щодо підготовки вимог про усунення виявлених порушень», способи усунення встановлених порушень зазначаються у формі пропозиції (рекомендації) і мають відображати кінцеву мету вжитих заходів, а не можливі шляхи її досягнення (тобто "стягнути", "відшкодувати", "повернути", а не "провести претензійно-позовну роботу" чи "вжити заходи"). При цьому слід пам'ятати, що будь-які корегування в бухгалтерському обліку є вторинними по відношенню до відповідних господарських операцій.

Як вбачається з оскаржуваної вимоги, остання складена відповідачем без дотримання вказаних вище рекомендацій Державної аудиторської служби України, є неконкретизованою, не містить чітких рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень, а містить вказівку про усунення виявлених порушень законодавства в установленому законодавством порядку та необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків. Тобто, відповідач спонукає позивача визначити самостійно на підставі невизначених законодавчих актів які саме заходи вжити для усунення порушень, що в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.