Справа № 456/2258/17

Провадження № 1-кп/456/50/2018

ВИРОК

іменем України

24 січня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий Львівської області кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Стебник Дрогобицького району Львівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, раніше судимої вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2016 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт; вироком Залізничного районного суду м.Львова за ч.1 ст.369 КК України до штрафу в розмірі 8500 грн. (штраф сплачений), яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи засудженою вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2016р. до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, достовірно знаючи про призначене судом покарання, ознайомленою 17.03.2017 року з порядком та умовами його відбування і попередженою про кримінальну відповідальність за ч.2ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання, була скерована для відбування покарання в КП «Надія» за адресою: м. Стрий вул. Матейка,7, де згідно наказу № 15 від 20.03.2017 року зобов`язана була виконувати громадські роботи відповідно до встановленого графіку. Однак, в порушення умов відбування вказаного покарання без поважних на те причин ОСОБА_4 в березні 2017р. відпрацювала лише 12 (дванадцять) годин із запланованих 44 (сорока чотирьох) годин, в квітні 2017р. - із запланованих 56 (п`ятдесяти шести) годин не відпрацювала жодної години, в результаті чого ухилилася від відбування 88 годин громадських робіт.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнала повністю, ствердила, що була ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного їй покарання у виді громадських робіт та попереджена про те, що в разі ухилення від відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Приступила до відбування покарання в КП «Надія». Однак згодом захворіла, тому припинила з`являтися в КП «Надія» для відбування громадських робіт. Після видужання покарання не відбувала, до органу апробації не зверталася. У вчиненому розкаялась, просила суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачена не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, оскільки остання ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття. Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання останній, суд не вбачає.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 після вчинення злочину, її щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, обставини кримінального провадження в їх сукупності, тому суд прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді арешту.

Окрім цього, відповідно ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком, ОСОБА_4 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2016р., яким вона засуджена до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт з врахуванням правил складання покарань, передбачених ст.72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити покарання - арешт на строк 2 (два) місяці.

На підставі ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2016р. у виді 10 (десяти) днів арешту і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) місяців 10 (десяти) днів арешту.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Головуючий-суддя ОСОБА_1