ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 р.

м.Одеса

Справа № 815/1820/17

Категорія: 3.7

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача

Семенюк Г.В.

суддів:

Потапчук В.О.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року по справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 29530,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 29530,82 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 до Державного бюджету України на користь Державної служби України з безпеки на транспорті заборгованість у загальному розмірі 29530,82 грн.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 19 травня 2017 року по справі № 815/1820/17 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2016 року працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно-вагового контролю автодороги М05 Київ - Одеса 451км. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки SCANIA, модель R144 L460, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_4.

За наслідками вказаного контролю фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0001476 від 23.09.2016р., у якому встановлено, що в транспортному засобі марки SCANIA, модель R144 L460, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_4, перевищено нормативно вагові параметри.

23.09.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено про перевищення в транспортному засобі марки SCANIA, модель R144 L460, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_4, нормативно вагових параметрів.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області також складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0001476 від 23.09.2016р., у якому визначено суму в розмірі 1013,76 євро.

Проте, вищевказана плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування ОСОБА_4 сплачено не було, що і послугувало підставою для звернення Державної служби України з безпеки на транспорті до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог Державної служби України з безпеки на транспорті та необхідності стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у загальному розмірі 29530,82 грн. Колегія суддів не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п.21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2016 року (далі - Порядок № 1567), у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п. 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 20 Порядку №879 встановлено, що за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку №879 зазначає, що разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно з пунктом 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

При цьому, згідно пункту 4 взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказ|Порядок, МВС|Міністерство інфраструктури України, від 10.12.2013, № 1007/1207:

1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю (ГВК):

2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення, робіт зі зважування транспортних засобів;

3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422;.

4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1);

5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плата за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 31(1) Порядку здійснення габаритно-вагового контролю (ГВК);

6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС;

7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2);

8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у .журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3);

9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку;

10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно- господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"».

Тобто діючим законодавством визначені повноваження органів Укртрансінспекції (Укртрансбезпеки) щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Повноваження Укртрансінспекції (Укртрансбезпеки), що стосуються плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КАС України, в редакції до 15.12.2017 року, та ст. 46 нової редакції КАС України, - позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

З системного аналізу норм ст. 50 КАС України слідує, що суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у справі лише у випадках, прямо встановлених законом.

Приписами п. 8 ст. 3 КАС України, в редакції до 15.12.2017 року, та п. 8 ст. 4 нової редакції КАС України визначено, що позивачем може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, аналізуючи вищевикладене та враховуючи той факт, що серед наявних в п.4 Положення відсутні повноваження щодо стягнення в судовому порядку на користь держави плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а також той факт, що такі повноваження не визначені жодним іншим правовим актом, колегія суддів дійшла висновку про те, що Державна служба України з безпеки на транспорті є суб'єктом владних повноважень, однак зазначає, що її повноваження щодо звернення до суду повинні бути передбачені у визначених законом випадках.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий адміністративний суд України в рішенні від 24 листопада 2014 року по справі № К/800/59737/14.

Судом першої інстанції не враховано, що за правилами ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

Аналогічні положення містяться і в ст. 48 нової редакції КАС України.

Однак, судом першої інстанції не вирішувалось питання про заміну позивача у даній справі.

Разом з тим, адміністративно-процесуальне законодавство не передбачає можливості застосування апеляційною інстанцією передбаченого ст. 52 КАС України, в редакції до 15.12.2017 року, та ст. 48 нової редакції КАС України, механізму заміни неналежного позивача на стадії апеляційного перегляду справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення заборгованості у загальному розмірі 29530,82 грн. належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на Постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року по справі № 815/1820/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_4, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач

Г.В. Семенюк

суддя

В.О. Потапчук

суддя

О.І. Шляхтицький