ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

Львів

№ 876/11259/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дембіцького Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02 жовтня 2017 року (суддя Гайдук А.Л., м. Любомль, час прийняття - 14:39, повний текст складено 05 жовтня 2017 року) у справі № 163/1981/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

04 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2279/20500/17 від 03.07.2017 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Постановою від 02 жовтня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

З метою перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, посадовими особами Волинської митниці ДФС в адресу Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС України скеровано лист щодо направлення запиту до митних органів країн Європейського Союзу.

17.05.2017 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 05.05.2017 № 11413/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь з митних органів Французької Республіки, відповідно до якої транспортний засіб марки "Mercedes-Benz Sprinter", номер кузова НОМЕР_1, вперше був зареєстрований на території Європейського союзу 04 лютого 2010 року, тобто на момент митного оформлення автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter", номер кузова НОМЕР_1 експлуатувався понад 5 років.

Таким чином, на думку апелянта, ОСОБА_3, який станом на 22.05.2015 року працював на посаді директора ТзОВ "АВТО-АВАНГАРД" під час митного оформлення вищевказаного товару «автомобіль Mercedes-Benz Sprinter", вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 46178 гривень 11 копійок.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

29 листопада 2017 року від ОСОБА_3 до апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС, в якому зазначено, що доказів наявності в ОСОБА_3 інших відомостей, ніж викладені у технічному паспорті на транспортний засіб, на момент проведення митного оформлення ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять, як і доказів про наміри не сплачувати митні платежі в повному обсязі.

Також зазначає, що Конституція України не допускає обвинувачення особи на припущеннях. З огляду на викладене, просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 22.05.2015 року посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС проведено митне оформлення товару - «вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 313», календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 2143 см3, потужність двигуна 95kw, номер кузова НОМЕР_1, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, маса в разі повного навантаження 3200 кг., вантажопідйомність 1025 кг, категорія T3-N1, кількість місць, включаючи водія - 3, тип кузова - вантажний фургон, колісна формула 4x2, внутрішній-простір ТЗ не має стаціонарно встановлених місць для сидіння пасажирів та пристосування для їх кріплення, не має пристроїв безпеки. Ознаки комфорту в зоні задньої частини кузова відсутні. Не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля. Виробник "MERCEDES-BENZ", DE.Торговельна марка: "MERCEDES-BENZ", що був у використанні, який відповідно до рахунку-фактури (invoice) від 01.05.2015 року № 262-13 слідував з компанії "CAMPUR LP", LAS Suite, 5 St.Vincent Street, Edinburg, EH3 6SW, Scotland, UK, в адресу ТзОВ "АВТО-ABАНГАРД", Україна, 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева 1.

Митне оформлення вказаного транспортного засобу здійснене за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205070002/2015/005660, відповідно до якої декларантом (митним брокером) ТзОВ "АВТО-АВАНГАРД" виступав громадянин ОСОБА_3

Відповідно до поданого до митного контролю свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №2011BG29974, першою датою реєстрації вищевказаного автомобіля значиться 04.08.2010 року. В інших товаросупровідних документах, зокрема у Invoice №262-13 від 01.05.2015 року та експертній довідці №07227 від 22.05.2015 року, вказано лише рік випуску автомобіля та модельний рік його виготовлення 2010 рік.

З митної декларації №205070002/2015/005660 вбачається, що одержувачем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання при доставці вказаного транспортного засобу, є ТзОВ "АВТО-АВАНГАРД". Керівником цього товариства, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.05.2015 року, виступав ОСОБА_3

Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.05.2015 року стверджено, що оглянутий інспектором митниці автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», кузов НОМЕР_1, відповідає даним, заявленим у митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно Invoice №262-13 від 01.05.2015 року та граф 33, 42, 45 митної декларації, вартість автомобіля становить 4843,00 євро, що згідно курсу валют складає 112184,93 грн., код товару згідно УКТЗЕД 87042199, який передбачає ставку податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) у 0,02 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

Виходячи з такої ставки податку, за митне оформлення даного транспортного засобу ТзОВ "АВТО-АВАНГАРД" було сплачено 43814,33 грн. митних платежів.

У зв'язку з перевіркою, проведеною з метою встановлення обставин митного оформлення транспортних засобів, щодо яких могли бути заявлені недостовірні відомості про їх технічні та реєстраційні характеристики, на підставі наказу Волинської митниці ДФС від 02.11.2016 року №536, на адресу Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ДФС України 02.12.2016 року за вих.№11765/03-70-20-05 Волинською митницею ДФС було скеровано лист про направлення запиту до митних органів країн Європейського Союзу з метою встановлення автентичності поданих до митного контролю документів, в тому числі на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», кузов НОМЕР_1.

17.05.2017 року на адресу Волинської митниці ДФС з Київської міської митниці ДФС надійшов лист від 17.05.2017 року за вих. 1865/7/26-70-20-04 з відповіддю митних органів Французької Республіки, з неофіційного перекладу якої слідує, що автомобіль з номером шасі НОМЕР_1, який є білим фургоном марки «Mercedes», типу «Sprinter», вперше зареєстрований 04 лютого 2010 року та проданий у січні 2015 року і як викрадений не заявлений.

Виходячи з такої першої дати реєстрації транспортного засобу, автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», кузов НОМЕР_1, на момент заявлення його ОСОБА_3 до митного оформлення (22.05.2015 року), є таким, що використовувався від 5 до 8 років, відповідно ставка акцизного податку, згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», становить 0,8 євро за 1 см3.

Згідно службової записки начальника управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 21.06.2017 № 624/03-70-19-03-25, за митне оформлення автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter, номер кузова НОМЕР_1, з врахуванням ставки мита - 0,8 євро за 1 см3 та сплаченої суми митних платежів, обраховано недобори таких платежів, сума яких становить 46178,11 грн.

За викладених обставин 03.07.2017 року головним державним інспектором-кінологом відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС Остапуком В.В. складено протокол про порушення митних правил №2279/20500/17 відносно ОСОБА_3, який станом на 22.05.2015 року працював директором ТзОВ «АВТО-АВАНГАРД», за ознакамист.485 МК України.

26.07.2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_7 винесено постанову за вказаним протоколом про ПМП, якою ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він під час митного оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», кузов НОМЕР_1, за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205070002/2015/005660, вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 46178,11 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України, за яке на останнього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 138534,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час оформлення транспортного засобу позивач визначив розмір митних платежів, виходячи з дати першої реєстрації автомобіля, як такого, що використовується до 5 років, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб, адже пред'явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3, як декларанта та директора ТзОВ «АВТО-АВАНГАРД», прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є правильними.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 МК заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, <�…>.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність в ОСОБА_3 інших відомостей, ніж викладені у технічному паспорті на транспортний засіб, на момент проведення митного оформлення, а відтак, доводили би наявність в його діях умислу щодо зменшення суми митних платежів.

Крім того, з повідомлення Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області від 22.09.2017 року №10069/59/01-2017 вбачається, що матеріали за вказаним повідомленням Волинської митниці ДФС списані в порядку ст.ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки в матеріалах, що надійшли з митниці, відсутній оригінал документу на автомобіль, без якого неможливо провести будь-які дослідження з метою встановлення його автентичності, а допитати водія, який доставив цей автомобіль на територію України, не видалось за можливе через відсутність у надісланих матеріалах його анкетних даних.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи митного органу про те, що ОСОБА_3 як особі, яка виконувала обов'язки декларанта та директора ТзОВ "АВТО-АВАНГАРД", що був покупцем (отримувачем) транспортного засобу марки "Mercedes-Benz Sprinter", було вигідно подання документів які містять інформацію, що транспортний засіб використовується до п'яти років так як сума платежів сплачується значно менша ніж платежі які сплачуються за транспортний засіб який експлуатується понад п'ять років, оскільки такі припущення без належних доказів не можуть бути підставою для прийняття рішення щодо визнання позивача винним у вчинення порушення митних правил.

Таким чином, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскарженого судового рішення.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 163/1981/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 24 січня 2017 року.