ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року справа №805/3013/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 805/3013/17-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.), складену в повному обсязі 02 жовтня 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що в провадженні Центрального ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області перебуває зведене виконавче провадження № 53319716 щодо виконання рішень про стягнення з позивача штрафів, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 3360,90 грн. 18.07.2017 року позивачем було сплачено зазначений борг у повному обсязі.

Внаслідок сплати суми боргу позивач 19.07.2017 року, 20.07.2017 року та 21.07.2017 року звертався до установи відповідача із письмовою заявою щодо отримання постанови про зняття арешту, прийняття якої є правовим наслідком сплати суми боргу. Натомість відповіді на зазначені заяви надано не було, арешт з майна боржника не знято.

Також позивач наголошував, що 20.07.2017 року, тобто вже після сплати ним боргу, відповідачем було прийнято постанову про накладення арешту на автомобіль, що належить позивачу на праві приватної власності.

На підставі викладеного позивач вважає, що вищевказані обставини є грубим порушенням його прав як сторони виконавчого провадження, які підлягають поновленню та просив суд: визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не вирішення клопотання від 18.07.2017 року про зняття арешту з належного ОСОБА_1 майна, накладеного в межах виконавчого провадження № 53319716, ненадання ОСОБА_1 копії постанови про зняття арешту з його майна за виконавчим провадженням № 53319716 та ненадання відповідей на письмові звернення ОСОБА_1 від 19 липня 2017 року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53319716; зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії щодо вирішення клопотання від 18.07.2017 року про зняття арешту з належного ОСОБА_1 майна, накладеного в межах виконавчого провадження № 53319716, надати ОСОБА_1 копію постанови про зняття арешту з його майна за виконавчим провадженням № 53319716; зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надати ОСОБА_1 відповіді на його письмові звернення від 19 липня 2017 року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53319716.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 805/3013/17-а позов задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 копії постанови про зняття арешту з його майна за виконавчим провадженням № 53319716 та ненадання відповідей на письмові звернення ОСОБА_1 від 19 липня 2017 року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53319716; зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надати ОСОБА_1 копію постанови про зняття арешту з його майна за виконавчим провадженням № 53319716; зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надати ОСОБА_1 відповіді на його письмові звернення від 19 липня 2017 року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53319716; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

01.02.2017 року відповідачем було відкрито виконавче провадження № 53319716 щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 1700, 00 грн.

Згідно квитанції 0.0.808509771.1 від 18.07.2017 року ОСОБА_2 сплачено 3360,90 грн. Отримувачем зазначено Центральний ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області.

Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції відповідача, 18.07.2017 року позивач звернувся до установи із заявою про зняття арешту з усього належного йому майна у встановлений ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» строк та видати 19.07.2017 року відповідну постанову про зняття арешту тощо. До зазначеної заяви було додано квитанцію про сплату відповідного боргу.

19.07.2017 року позивач надав до установи відповідача заяву, в якій зазначив, що йому було відмовлено у видачі документів, які підтверджують зняття арешту.

Постановою відповідача від 20.07.2017 року припинено чинність арешту всього нерухомого майна боржника та всього рухомого майна боржника, накладеного за ВП 36922136 та № 52786634.

20.07.2017 року та 21.07.2017 року позивач також надав до установи відповідача заяви, в яких також зазначив, що внаслідок його звернення у видачі постанови про зняття арешту з майна йому було відмовлено.

Згідно супровідного листа 26.07.2017 року на ім'я начальника територіального сервісного центру 1441 РСЦ МВС у Донецькій області було скеровано постанову відповідача від 20.07.2017 року про закінчення виконавчого провадження відносно позивача в частині звільнення з-під арешту автотранспортного засобу.

Згідно довідки ТСЦ № 1441 РСЦ МВС в Донецькій області МВС України від 21.09.2017 року № 31/5-1441-11114 повідомлено, що 27.07.2017 року відповідачем була надана постанова про закінчення виконавчого провадження ВП 53319716 з вказівкою про повне виконання рішення за відповідними виконавчими документами. Разом з цим арешт був накладений за постановами ВП 36922136, ВП 52786634, які не були вказані в постанові про зняття арешту, відповідно арешт не знято.

Листом від 21.07.2017 року № 14.2.18/604 відповідачем було надано відповідь на заяву позивача від 18.07.2017 року в якому зазначено, що згідно ч. 5. ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. 19.07.2017 року було сформовано виписку по рахунках обліку депозитних сум, в якій зазначено про надходження коштів на рахунок відповідача, в наслідок чого 20.07.2017 року державним виконавцем прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) від 27.07.2017 року, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 16050628 з відповідною контрольною сумою, підстава вилучення - постанова про закінчення виконавчого провадження № 53319716 від 20.07.2017 року.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (в редакції від 05.01.2017 року, чинній на час виникнення правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі тощо.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Аналізуючи вимоги вказаної правової норми колегія суддів зазначає, що доведення до відома позивача постанови про закінчення виконавчого провадження є прямим обов'язком державного виконавця. Матеріали виконавчого провадження містять разом з іншим супровідний лист від 21.07.2017 року щодо скерування зазначеної постанови на адресу позивача. Разом з цим колегія суддів зазначає, що такий супровідний лист свідчить про належне оформлення постанови про закінчення виконавчого провадження, що лише передує процедурі відправлення, доказів щодо направлення такої постанови поштою (копія конверту, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виписка з журналу вихідної кореспонденції) або отримання даної постанови будь-яким іншим способом (розписка в отриманні) відповідачем надано не було.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до апеляційної скарги було додано, зокрема копію журналу вихідної кореспонденції 14.2-30 Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Оскільки зазначений документ не надався до суду першої інстанції та не завірений належним чином, тому в силу статей 78, 90, 94 Кодексу адміністративного судочинства, він не може бути належним доказом по даній справі.

Таким чином колегія суддів не може вважати, що постанова від 20.07.2017 року була доведена до відома боржника, як того вимагає ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно колегія суддів вважає протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 копії постанови про зняття арешту з його майна за виконавчим провадженням № 53319716.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не надання відповідей на письмові звернення ОСОБА_1 від 19 липня 2017року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53319716 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 ст. 15 «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 20 «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Колегія суддів зазначає, що матеріали виконавчого провадження містять відповідь на звернення позивача від 18.07.2017 року, але доказів належного повідомлення позивача щодо такої відповіді або будь-якого іншого доказу, який свідчить про ознайомлення позивача з даною відповіддю, до суду не надано.

Також матеріали виконавчого провадження не містять відповіді на звернення позивача від 19.07.2017 року - 21.07.217 року.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що бездіяльність позивача, яка полягає у ненаданні відповідей на письмові звернення ОСОБА_1 від 19 липня 2017 року, від 20 липня 2017 року, 21 липня 2017року в рамках виконавчого провадження № 53319716 є протиправною.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 805/3013/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 805/3013/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

Л.В. Ястребова