ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року

справа № 804/110/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В.,

суддів: Білак С.В. Чумака С. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 804/110/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 30.12.2016 року (згідно штампу на відповідному конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.07.2016 року №18/07/10-ТР, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 року №19/07/10-ТР.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля Porsche Cayenne з об'ємом двигуна понад 2967 куб.см., 2015 року випуску, дата першої реєстрації - 21.01.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 липня 2016 року ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення №19/07/10-ТР, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000,00 гривень (а.с.9).

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року. Вказаним законом шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до пп.267.1.1. п.267.1. ст.267. ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп.267.3.1. п.267.3. ст.267. ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.267.4. ст.267. ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пп.267.5.1. п.267.5. ст.267. ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп.пп.267.6.1. та 267.6.2. п.267.6. ст.267. ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року); щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з пп.267.6.5. п.267.6. ст.267. ПК України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт; контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пп.267.6.6. п.267.6. ст.267. ПК України за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Згідно з пп.267.7.1. п.267.7. ст.267. ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.8.3. ст.8. ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з п.12.3. ст.12. ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пп.пп.12.3.1., 12.3.2. п.12.3. ст.12. ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно з пп.12.3.4. п.12.3. ст.12. ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Проте, пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пп.12.4.1. п.12.4. ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Проте, згідно з пп.267.2.1. п.267.1. ст.267. ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Судом встановлено, що Дніпропетровською міською радою 28.01.2015 року прийнято рішення №7/60, яким внесено зміни у відповідне рішення міської ради, згідно яких на території міста Дніпропетровська встановлено місцеві податки, зокрема транспортний податок (пункт 2.1.2), а також визначено об'єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов'язкові елементи транспортного податку, згідно зі ст.ст.46-49, 267 ПК України (а.с.136-138).

Отже, у фізичних осіб, що мають власні зареєстровані у встановленому порядку легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виникає обов'язок зі сплати транспортного податку.

Зазначену вартість транспортного засобу визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн..

Таким чином, у 2016 році об'єктом оподаткування транспортним податком були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. 00 коп..

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля Porsche Cayenne з об'ємом двигуна понад 2967 куб.см., 2015 року випуску, дата першої реєстрації - 21.01.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с.13).

19 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №19/07/10-ТР, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000,00 гривень (а.с.9).

Згідно інформації, взятої з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість автомобіля, що належить позивачу, навіть на 06.11.2017 року становить 1578339,00 гривень (а.с.120).

Вказані обставини позивачем не спростовані.

Таким чином, належний позивачу транспортний засіб Porsche Cayenne з об'ємом двигуна понад 2967 куб.см., 2015 року випуску, дата першої реєстрації - 21.01.2015 року, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення мав середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та як наслідок цього, був об'єктом оподаткування транспортним податком в 2016 році у розумінні ст.267 ПК України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 19.07.2016 року №18/07/10-ТР.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами п.6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня 2018 року становить 1762 гривень, тобто до незначних у 2017 році відносяться справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 гривень.

Як зазначалось вище, предметом спору в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 року №18/07/10-ТР, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000 грн., що не перевищує 176200 гривень, у зв'язку з чим справа, що розглядається, на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції є незначною, а тому оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі №804/110/17 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 804/110/17 скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: С.Ю. Чумак