ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В.,

суддів: Олефіренко Н.А. Чумака С. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №804/2913/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13.02.2015 року (згідно відмітки на відповідному конверті - а.с.178 т.1) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0053901703 на загальну суму 181819,32 грн., у т.ч. основний платіж (ПДФО) в сумі 103 743,57 грн. та штрафна санкція в сумі 78075,75 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.12.2014 року №0053901703 на загальну суму 181819,32 грн., у т.ч. основний платіж (ПДФО) в сумі 103743,57 грн. та штрафна санкція в сумі 78075,75 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03341397) (а.с.185-188 т.1).

Відповідач - Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 25.09.2014 року по 26.11.2014 року СДПІ по обслуговуванню великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів із залученням спеціалістів Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена виїзна планова документальна перевірка ПАТ «Криворіжгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року щодо правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, за результатами якої 10.12.2014 року складено акт №48/28-01-51- 03341397 (а.с.16-177 т.1).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1. ст.14, п.18.1, п.18.2 ст.18, п.110.1 ст.110, пп. «д», «е» п.п.164.2.17. п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, пп.168.1.4 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.6 та п.п. 168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового Кодексу України, що призвело до не нарахування та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 59618,64 грн.,

- пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1. ст.14, п.18.1, п. 18.2 ст.18, п.110.1 ст.110, п.п.168.4.6 та пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.п.170.5.4 п.170.5, пп.170.10.1 п.170.10 ст.170 Податкового Кодексу України, Закону України від 07.07.2011 року №3609-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», п.6 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано, не перераховано податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 44124,93 грн.,

- п.119.2 ст.119, пп.«б» п.176.2 ст.176 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України та порушення п.1.2 розділу 1, п.3.2 розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку№1020.

Означені висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що оподаткування дивідендів, нарахованих юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав за наслідками роботи у 2010 році, виплата яких відбувалась до 06.08.2011 року, здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України, тобто за ставкою 5%, а починаючи з 06.08.2011 року до 31.12.2012 року оподаткування доходів (дивідендів), що нараховуються (виплачуються) за періоди до 01.01.2011 року, здійснюється у відповідності до Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 цього Закону, тобто 15 %.

На думку податкового органу ПАТ «Криворіжгаз» в порушення наведених норм законодавства утримано податок з доходів фізичних осіб з дивідендів за період 2010 року, нарахованих до 06.08.2011 року, за ставкою 5%. Також зазначено порушення оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у не грошовій формі, отриманого як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого підприємством за його самостійним рішенням, не повідомлення боржника (фізичної особи) про анулювання боргу та не включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку по формі 1 ДФ.

На підставі вказаного вище акту перевірки Криворізькою південною ОДПІ 24.12.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0053901703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, за основним платежем на суму 193743,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 78975,75 грн. (а.с.14-15 т.1).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів встановлюються статтею 170 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.170.5.1. цієї статті податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно п.170.5.3. статті 170 ПУ України дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Згідно п.170.5.4. вказаної статті доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Водночас 06.08.2011 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, згідно яких до підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України додано пункт 6 наступного змісту: «Оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 01.01.2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01.01.2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання)».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно Протоколу чергових зборів акціонерів ПАТ «Криворіжгаз» б/н від 22.03.2011 року та Протоколу засідання Наглядової ради №2 від 22.04.2011 року прийнято рішення про виплату дивідендів та встановлено розмір дивідендів в сумі 6,392 грн. на одну акцію. Наглядовою радою ПАТ «Криворіжгаз» також прийнято рішення про встановлення дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 22 березня 2011 року та встановлено порядок і строки виплати дивідендів.

За даними бухгалтерського обліку в квітні 2011 року (Кт67.1.4 «Розрахунки за врахованими дивідендами з фізичними особами») були нараховані за резуотиаиами діяльності товариства за 2010 рік, але не виплачені, дивіденди фізичним особам на загальну суму 546553,14 грн. в тому числі фізичним особам резидентам 546329,45 грн. та нерезидентам 223,69 грн..

Податок на доходи фізичних осіб з дивідендів в сумі 27320,93 грн. був нарахований в квітні 2011 року за ставкою 5% та перерахований в лютому 2012 року платіжним дорученням №642 від 14.02.2012 року при виплаті дивідендів фізичним особам. Податкові розрахунки за ф. 1 ДФ, уточнюючі розрахунки за період перевірки з 01.10.2011 по 31.12.2013 року були надані до перевірки, що не заперечується сторонами.

Таким чином, позивач в повному обсязі нарахував дивіденди фізичним особам-акціонерам у березні 2011 року та сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з нарахованих дивідендів в лютому 2012 року, тобто до набрання чинності пункту 6 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України.

Отже, висновки контролюючого органу щодо порушення ПАТ «Криворіжгаз» норм Податкового кодексу України при обчисленні (нарахуванні) та сплати податку з доходів фізичних осіб є неправомірними, оскільки визначальним питанням для правильного вирішення справи є встановлення дати проведення позивачем саме нарахування дивідендів, за результатами чого і має бути проведено оподаткування, незалежно від факту (дати) виплати.

Щодо іншого порушення, а саме: правильності оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у не грошовій формі, отриманого як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого підприємством за його самостійним рішенням, не повідомлення – боржника (фізичної особи) про анулювання боргу та не включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку по формі 1 ДФ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відомостями на списання простроченої дебіторської заборгованості по населенню за спожитий природний газ, актами на списання з додатками, протоколами засідань робочих комісій за жовтень-грудень 2011року, що надавались для перевірки за реєстрами від 30.09.2014 року та від 15.10.2014 року засвідчено, що була списана дебіторська заборгованість населення за спожитий природний газ, за якою сплив термін позовної давності.

Апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної не надано доказів того, що термін позовної давності по вказаним сумам дебіторської заборгованості не минув, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того, апелянт взагалі вказаний факт, а саме сплив строку позовної давності, не заперечує.

Крім того, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Аналіз вказаної норми вказує, що списання дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, в бухгалтерському обліку не пов’язаний з обов’язком повідомлення - боржника (фізичної особи) про анулювання боргу та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку по формі 1 ДФ.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0053901703.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 804/2913/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 804/2913/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.Ю. Чумак