ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/917/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К. розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на суму 50000,00 грн до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем обліковується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50000,00 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог ст. 174 КАС України, на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, в якій запропоновано подати до суду відзив на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України.

Вищевказану ухвалу суду відповідачем отримано 29.12.2017 р. особисто, що підтверджується відмітками про вручення рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 24, 25).

Правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, відзив на позов до суду не направив.

Статтею 263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єктів владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.06.2015 р. позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №3737-17, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн (а.с. 14).

30.06.2016 р. позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №21910-13, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн (а.с. 16).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення № 21910-13 від 30.06.2016 р. вручено відповідачу, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 11.07.2016 р. (а.с. 17). Згідно наданих позивачем письмових пояснень, податкове повідомлення - рішення № 3737-17 від 11.06.2015 р. надіслано відповідачу 26.06.2015 р. та вручене 03.07.2015 р.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкове податкового повідомлення - рішення № 3737-17 від 11.06.2015 р. та податкове повідомлення - рішення № 21910-13 від 30.06.2016 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення- рішення є узгодженим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 50000,00 грн.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, Сторожинецьким відділенням Вижницької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №11053-24 від 11.11.2016 р. на суму 25000,00 грн. (а.с. 11).

Вищевказана податкова вимога отримана відповідачем 18.11.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 13).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 205, 241 та 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Михальча, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 50000,00 грн до місцевого бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог п.п. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.К. Левицький