КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року 810/4249/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Васильківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 656,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року, що підтверджується вимогою про сплату боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 17.01.2018.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу у строк до 17.01.2018 подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.

Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та як платник страхових внесків перебуває на обліку в Васильківському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 19.08.2016 №Ф-27, в якій повідомлялось про необхідність сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті за липень-грудень 2010 року в сумі 656,34.

Спеціальними законами, які регулювали відносини в системі пенсійного забезпечення в 2010 році був Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №1058).

Відповідно до п.п.4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України №1058 фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно п.п.2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України №1058 особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 Закону №1058 України сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України №1058 загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 цього ж Закону встановлено, що страхувальниками є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Статтею 17 Закону України №1058 визначене коло прав та обов’язків страхувальників, серед яких, відповідно до п. 6 ч. 2 цієї статті страхувальник зобов’язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України №1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону України №1058).

Отже, недоїмка за страхувальником встановлюється після настання однієї з обставин - або не нарахування страхувальником сум страхових внесків, або не сплата у строки, визначені ст. 20 Закону України №1058.

У зв’язку з тим, що статтею 20 Закону України №1058 для страхувальників, до яких відноситься фізична особа-підприємець ОСОБА_1, встановлено базовий звітний період - квартал, останнім у зв’язку з несплатою страхових внесків до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року допущено порушення вказаних вище норм.

Відповідно до абз. 5 п. 7 розділу VІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску забороняється.

Тобто, застосування норм Закону України №1058 здійснюється в розрізі редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України №1058 мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Отже, відповідач, як фізична особа-підприємець, був зобов’язаний сплачувати страхові внески за 3 та 4 квартал 2010 року (щомісячно) у розмірі, який становить не менше мінімального розміру страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених на відповідний період.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" у липні-вересні 2010 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 888 грн. 00 коп., у жовтні-листопаді 2010 року - 907 грн. 00 коп., грудень 2010 року - 922 грн. 00 коп.

Згідно абз. 11 п.п.4.1 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" за ставками: для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції, - 33,2 відсотка від сум виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п.2.1.3 п. 2.1 Інструкції № 21-1 платниками страхових внесків є: фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб-підприємців становить:

- за ІІІ-й квартал 2010 року - 888 х 33,2% = 294 грн. 82 коп. за липень 2010 року та в такому ж розмірі за серпень-вересень 2010 року, або 884 грн. 46 коп. за квартал;

- за ІV-й квартал 2010 року - 907 х 33,2% = 301 грн. 12 коп. за жовтень 2010 року та в такому ж розмірі за листопад 2010 року, та 922 х 33,2% = 306 грн. 10 коп. за грудень 2010 року, або 908 грн. 34 коп. за квартал.

Оскільки відповідач сплачував єдиний податок позивачем на підставі абз. 8 ч. 2 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему-оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 №746/99 та Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" було зараховано в рахунок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з липня по грудень 2010 року в сумі 504,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 632,46 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача становить 656 грн. 34 коп. (884 грн. 46 коп. + 908 грн. 34 коп. - 504 грн. 00 коп. - 632 грн. 46 коп.).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни та наявністю заборгованості, позивачем було виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 19.08.2016 №Ф-27 на суму 656,34 грн.

Вказана вимога була вручена відповідачу 26.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, вимога про сплату боргу 19.08.2016 №Ф-27 відповідачем оскаржена не була, доказів добровільної сплати суми грошового зобов’язання за страховими внесками відповідачем не надано.

Таким чином, зазначене грошове зобов’язання є узгодженим та підлягає обов’язковому перерахуванню до бюджету в рахунок погашення боргу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого на час звернення до суду із даним позовом від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн. 34 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.