ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 Каланчацький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Скригун В. В.

за участю секретаря Березницької Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим будиноком, що розташований в АДРЕСА_1 та особою, яка підлягає зняттю з реєстрації за вказаною адресою без її згоди.

Свої вимоги позивач мотивує слідуючим. Він є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом. У належному йому будинку зареєстрована відповідач, оскільки перебувала у шлюбі з його сином ОСОБА_3 Однак 23.04.2002 р. шлюб між ними було розірвано. З часу розірвання шлюбу відповідачка у належному йому будинку не проживає, місце її проживання і перебування не відомо.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, натомість надіслав заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено слідуючі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2000 р. позивач є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

У належному позивачу будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, оскільки перебувала у шлюбі з сином позивача - ОСОБА_3 Однак 23.04.2002 р. шлюб між сином позивача та відповідачкою було розірвано, зідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 16.08.2002 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Каланчацького РУЮ Херсонської області.

З часу розірвання шлюбу відповідач у належному позивачу будинку не проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У п.33 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 34, 39 зазначеної постанови, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.

У цій справі виникли правовідносини між власником (позивачем) та відповідачем, яка є колишнім членом сімї власника житла.

Відповідач з 2002 року не проживає у спірному житловому приміщенні, при цьому будь-яких заперечень даного факту із зазначенням поважних причин непроживання відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню оскільки відповідач вже більше 10 років в будинку позивача не проживає, а тому втратила право кристування вказаним вище житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання проводиться протягом 7 днів на підставі заяви особи або остаточного рішення суду зокрема про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим будиноком, що розташований в АДРЕСА_1 та особою, яка підлягає зняттю з реєстрації за вказаною адресою без її згоди.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: Скригун В. В.