Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – судді – Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- ОСОБА_2

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражного колективу «Лада» про скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-3), який в ході розгляду справи неодноразово уточнював і доповнював (а. с. 31-32, 52-53, 64-66, 85-88) та просив визнати рішення, оформлене протоколом № 1 від 02.03.2013 року, про обрання головою правління ГК «Лада» ОСОБА_4, недійсним; визнати наказ № 120 від 27.08.2013 року про визнання недійсним п. 2 наказу № 1 від 05.01.2010 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду голови правління ГК «Лада» та викладення його в новій редакції незаконним і скасувати його; визнати наказ № 121 від 27.08.2013 року про визнання недійсним п. 1 наказу № 92 від 03.03.2013 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління ГК «Лада» та викладення його в новій редакції незаконним і скасувати його; визнати наказ № 92 від 03.03.2013 року голови правління ГК «Лада» про звільнення з займаної посади голову правління ОСОБА_3 з 03.03.2013 року незаконним і скасувати його; поновити ОСОБА_3 на посаді голови правління ГК «Лада» з дня його звільнення; стягнути з ГК «Лада» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2013 року по 03.09.2013 року в сумі 12 074,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до ГК «Лада» на посаду голови правління на підставі наказу № 1 від 05.01.2010 року. На підставі рішення конференції від 02.03.2013 року наказом № 2 від 03.03.2013 року ОСОБА_3 було звільнено з порушенням положень статуту ГК «Лада» і законодавства про працю. 27.08.2013 року наказами № № 120, 121 незаконно були внесені зміни в накази про прийняття на роботу і звільнення ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_3, посилався на те, що на загальних зборах членів гаражного колективу 05.01.2010 року він був обраний головою на 5 років.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, позивач та його представник підтримали позов в редакції заяви від 11.09.2013 року. Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на такі обставини у виступі в суді та у письмових запереченнях і поясненнях (а. с. 34-35, 70-71, 97-100): ОСОБА_3 на посаду голови ГК «Лада» відповідно до п. 4.4. статуту не обирався; 05.01.2010 року загальні збори не проводились, що підтверджується поясненнями свідків та копією протоколу на а. с. 89; що ОСОБА_3 лише тимчасово виконував обов’язки на час хвороби ОСОБА_4 02.03.2013 року за рішенням правління були проведені загальні збори членів колективу у формі конференції і відповідно до рішення, прийнятого більшістю голосів, був обраний новий голова – ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_3 відмовився надати печатку і документи ГК «Лада», в т.ч. про призначення рядних делегатів. Крім того, до 02.03.2013 року ОСОБА_3 перешкоджав проведенню загальних зборів гаражного колективу.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано рішення, оформлене протоколом № 1 від 02.03.2013 року, про обрання головою правління гаражного колективу «Лада» ОСОБА_4 недійсним. Визнано накази гаражного колективу «Лада» за № 92 від 03.03.2013 року, за № 120 від 27.08.2013 року, за № 121 від 27.08.2013 року незаконними і скасувано їх. У задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітку, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року, в якій просить рішення суду від 15.11.2013 ротку скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити його на посаді голови правління гаражного колективу «Лада» з дня його звільнення та стягнути з гаражного колективу «Лада» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2013 року по 03.09.2013 року в сумі 12 074,340 грн., в решті рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року залишити без змін, посилаючись на те, що вважає оскаржуване судове рішення незаконним і таким, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та межах оскарження і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, в частині мотивувальної частини, в оскаржуваній частині, з наступних підстав. При цьому, судова колегія зазначає, що не робить висновків стосовно не оскаржуваної частини рішення суду, щодо визнання рішення, оформленого протоколом № 1 від 02.03.2013 року, про обрання головою правління гаражного колективу «Лада» ОСОБА_4 недійсним та щодо визнання наказів гаражного колективу «Лада» за № 92 від 03.03.2013 року, за № 120 від 27.08.2013 року, за № 121 від 27.08.2013 року незаконними і скасування їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є зокрема: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що із копії статуту на а. с. 9-16 слідує, що в 1973 році було створено Гаражний колектив «Лада»; що діюча редакція статуту затверджена 04.02.1999 року; що колектив «Лада» – гаражна стоянка закритого типу, добровільне об’єднання громадян автомобілістів, власників транспортних засобів; що головні завдання цього колективу: об’єднання громадян автомобілістів з метою створення, спільної експлуатації стоянки, дотримування правил дорожнього руху, забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів і зберігання транспортних засобів.

Згідно довідки на а. с. 69 станом на 15.04.2013 року в ГК «Лада» зареєстровано 780 членів гаражного колективу.

Відповідно до п. 4.1 вказаного статуту вищим керівним органом ГК «Лада» є загальні збори (конференція) членів колективу, які проводяться в міру необхідності, але не рідше 1 разу на рік. Із п. 4.2 цього статуту слідує, що загальні збори вважаються правомочними, приймають рішення при наявності більше 1/2 складу членів колективу, що всі рішення приймаються відкритим голосуванням та ухвалюються, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на зборах членів колективу (а. с. 12).

Згідно п. 4.3 статуту слідує, що делегати на конференцію обираються із рахунку один делегат від 50 членів колективу (а. с. 12).

П. 4.6 статуту передбачено, що рада рядних представників являється керівним органом, діючим в період між зборами колективу; що рада рядних представників обирається на 5 років загальними зборами кожного ряду (1 чоловік від одного рядку); рада рядних представників проводить засідання 1 раз на квартал і визначає головні напрямки діяльності колективу, заслуховує квартальні звіти правління, установлює суму річних внесків на утримання та експлуатацію стоянки, визначає оплату праці робітників колективу, затверджує розклад штату.

Сторони не надали доказів щодо обрання рядних представників і делегатів на конференцію з повноваженням станом на 05.01.2010 року, на 02.03.2013 року, коли приймались рішення відносно обрання голови ГК «Лада» (а. с. 89, 36-37, 50-51). Порядок делегування уповноважених статутом не визначений взагалі.

Повноваження голови встановлені п. 4.14 статуту (а. с. 14-15).

Відповідно до п. 4.16 статуту на штатних робітників колективу поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення та соціальне страхування (а. с. 15).

Згідно ст. 41 Закону України «Про кооперацію», який набрав чинності з 27.08.2003 року, кооперативи та кооперативні об’єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом; до приведення статутів у відповідності із цим законом кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Із ст. 4 Закону України «Про кооперацію» вбачаються такі основні принципи кооперації, як рівне право голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу – один голос), безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, статут кооперативу повинен містити відомості щодо форми участі членів кооперативу в його діяльності, порядку формування, складу і компетенції органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Згідно ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких віднесено утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу інших органів кооперативу, заслуховування звітів його органів управління і органів контролю. Із вказаної статті також слідує, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік; що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення; що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу; кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом; загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених.

Згідно ст. 34 Закону України «Про кооперацію» трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку; для здійснення мети і статутних завдань кооперативна організація може залучити до роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами; що у разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про об’єднання громадян» на ГК «Лада» поширювалась дія і цього Закону. Однак суд не бере до уваги посилання сторони позивача на вказаний закон, т.я. він втратив чинність на підставі Закону № 4572-V1(4572-17) від 22.03.2012 року.

Із копії трудової книжки (а. с. 5-7), копії наказу № 1 від 05.01.2010 року (а. с. 68, 90), довідок на а. с. 33-48 слідує, що ОСОБА_3 з 01.02.2010 року був призначений на посаду голови правління ГК «Лада» і працював на цій посаді до 03.03.2013 року.

Копією протоколу зборів від 05.01.2010 року (а. с. 89) підтверджується, що 05.01.2010 року до журналу «протоколи засідань правління ГК «Лада» головою ОСОБА_4 було занесено протокол зборів ГК «Лада» (на правах конференції), на яких ОСОБА_3 був обраний головою ГК «Лада».

Суд першої інстанції вважав, що ні наказ від 05.01.2010 року (а. с. 68, 90), ні копія протоколу 05.01.2010 року (а. с. 89) не свідчать про обрання ОСОБА_3 головою з дотриманням вимог діючого законодавства та п. 4.4 статуту ГК «Лада», т. я. не зазначено кількість присутніх, внесення у повістку питання про обрання голови (після сплину терміну повноважень голови ОСОБА_4 або звільнення ОСОБА_4А.), результатів голосування. Із пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збори 05.01.2010 року були незапланованими, їх запросив ОСОБА_4 як рядних представників, зібралось не більше 12-15 чоловік, за кандидатуру ОСОБА_3 ніякого голосування не проводилось, ОСОБА_4 запропонував призначити ОСОБА_3 тимчасово виконувати його обов’язки на час хвороби.

Частиною 2 ст. 3 КЗпП України встановлено, що особливості праці членів кооперативів визначаються законодавством та їх статутами.

Діюча редакція статуту ГК «Лада» не передбачає можливість призначення на виборну посаду голови тимчасово, в т.ч. на підставі трудового договору.

Із ст. 34 Закону України «Про кооперацію» вбачається, між ГК «Лада» та найманим працівником (який не є членом ГК) за згодою сторін міг заключатись договір у формі контракту у разі залучення на визначений строк чи на час виконання певної роботи. Робота на виборній посаді голови не є роботою за трудовим договором (в т. ч. вказаним контрактом).

Згідно ст. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року судам слід мати на увазі, що чинне законодавство не поширює на випадки звільнення членів кооперативів із певних посад (роботи) норми КЗпП, що регулюють підстави і порядок припинення трудового договору, що спори з цих питань належить вирішувати виходячи з відповідних норм законодавства про кооперативи, норм їх статутів.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанціїх дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, про неможливість задоволення цих вимог.

Однак, суд вважав, що інші позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню за наступних підстав.

Копією протоколу № 1 від 02.03.2013 року (а.с. 36-37, 50-51) підтверджується обрання 76 членами ГК «Лада» головою ОСОБА_4 ОСОБА_1 рішення не відповідає вимогам п. п. 4.2-4.4 статуту ГК «Лада». При цьому, суд взяв до уваги те, що сторонами не надані докази щодо скликання зборів уповноважених, виборів уповноважених, що статут ГК «Лада» не відповідає вимогам ст. ст. 15, 16 Закону України «Про кооперацію», в частині необхідності визначення статутом кооперативу порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, порядку відкликання голови.

Таким чином, на загальних зборах прийняли участь 76 членів кооперативу із 780 членів і таке рішення не може бути правомірним без надання додаткових доказів у підтвердження скликання зборів уповноважених делегатів і повноважень цих делегатів.

В зв’язку з обранням ОСОБА_4 на посаду голови 02.03.2013 року з порушенням вимог статуту ГК «Лада» і Закону України «Про кооперацію» у ОСОБА_4 були відсутні повноваження по прийняттю оспорених наказів № 92 (а. с. 8, 30, 49), № 120 (а. с. 76), № 121 (а. с. 177), які стосуються звільнення позивача, а докази повноважень ОСОБА_4 до 01.02.2010 року, в т.ч. щодо строку цих повноважень суду не надані.

Згідно ст. 16 Закону України «Про кооперацію» порядок обрання або відкликання голови кооперативу визначаються статутом кооперативу; голова кооперативу обирається загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п’ять років.

За таких обставин, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3

Судова колегія, не роблячи висновків, в частині не оскаржуваної частини рішення суду, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, судова колегія не погоджується в повній мірі з мотивувальною частиною рішення суду, в цій частині, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об’єднання громадян» чинного на час видання наказу № 1 від 05.01.2010 року про прийняття позивача на посаду голови правління гаражного колективу «Лада» (а. с. 68) та прийняття рішення звітно-виборних зборів г/к «Лада» на правах конференції від 05.01.2010 року (а. с. 89), об’єднання громадян діє на основі статуту або положення.

Відповідно до Розділу IV статуту гаражного колективу «Лада» (а. с. 12-13) вищим керівним органом його є загальні збори (конференція) членів колективу, які проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Загальні збори вважаються правомочними, приймають рішення при наявності більше 1/2 складу членів колективу. Всі рішення приймаються відкритим голосуванням та будуть ухвалені, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на зборах членів колективу. Делегати на конференцію обираються із рахунку один делегат від 50 членів колективу. До повноважень загальних зборів (конференції) відноситься обрання голови правління.

Тобто, відповідно до статуту гаражного колективу «Лада» голова правління обирається загальними зборами (конференцією) членів колективу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в гаражному колективі «Лада» станом на 15.04.2013 року зареєстровано 780 членів.

З протоколу зборів від 05.01.2010 року (а. с. 89), на який посилається позивач не вбачається, яка кількість членів колективу була присутня на цих зборах, що в повістку дня було включено питання про обрання голови правління гаражного колективу та якою кількістю членів колективу було прийнято рішення про обрання головою правління гаражного колективу «Лада» позивача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про обрання делегатів на конференцію відповідно до статуту гаражного колективу «Лада»

Інші докази про обрання відповідно до статуту позивача головою правління гаражного колективу «Лада» в матеріалах справи відсутні. Такі докази не представлені і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наказ № 1 від 05.01.2010 року про прийняття позивача на посаду голови правління гаражного колективу «Лада», на який посилається позивач, не підтверджує обрання позивача головою правління відповідно до статуту гаражного колективу «Лада».

За таких обставин, відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаду голови правління гаражного колективу «Лада», на яку він не обирався в порядку встановленому статутом, а тому ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, в зв’язку з цим не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від позовних вимог про поновлення на роботу, враховуючи обґрунтування позивачем цих позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог стосовно поновлення позивача на посаду голови правління гаражного колективу «Лада».

Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу необхідно відмовити саме з цих підстав.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, не роблячи висновку стосовно не оскаржуваної частини рішення суду, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, необхідно відмовити з вищезазначених підстав, а мотивувальна частина рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року, в оскаржуваній частині, підлягає зміні, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо обґрунтування рішення суду, в оскаржуваній частині, та не погоджується з доводами апеляційної скарги, в частині висновків суду, на підставі вищезазначеного, оскільки не можна поновити особу на ту посаду, на яку вона не обиралася у встановленому законом порядку.

Проте, заробітна плата за виконання певних обов’язків може бути стягнута з інших підстав при наявності таких підстав.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.11.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражного колективу «Лада» про скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_7

ОСОБА_2