Справа № 146/71/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" січня 2018 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря Бойко Т.Є.,

присяжних : Чубатюк В.В., Шулер Г.Г.

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Томашпіль цивільну справу за заявою Комунальної установи «Томашпільська центральна районна лікарня» в особі головного лікаря Краківської Олени Миколаївни, заінтересована особа ОСОБА_2 про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року КУ «Томашпільська центральна районна лікарня» звернулася до суду з заявою, в якій просить винести рішення про обов`язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_2 , 1988 року народження жителя АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтовано наступним.

Хворий ОСОБА_2 , 1988 року народження, житель с. Пилипи-Борівські Томашпільського району хворіє туберкульозом з 2008 року Д.S: ВДТБ (23.12.2008 р.) в/долі правої легені (інфільтративний) дестр (+) МБТ (-) М (-) К(0) резист (0) гіст (0)кат 1 ког 4 (2008р.). Лікувався в Крижопільському районному тубдиспансері з 22 грудня 2008 р. по 2 лютого 2009 року. В подальшому залишив відділення.

23 березня 2009 року для продовження лікування знову направлений в Крижопільський ртд, де пробув з 30 березня 2009 року по 8 квітня 2009 року. Однак за самовільне залишення стаціонару був виписаний.

Протягом трьох років місцезнаходження хворого було невідоме.

4 травня 2012 року ОСОБА_2 обстежений ренгенологічно та лабораторно, направлений в ОТД, де лікувався з 21 травня 2012 року по 20 серпня 2012 року з приводу Д.S:ПЛ(21.05.2012 р.) в/ч легень (дисемінований) дестр (+) МБТ (+) М (+) К (+) Резист (0) гіст (0) кат 2 ког 2 (2012р.). Під час стацлікування часто залишав стаціонар, пиячив, до лікування відносився байдуже. Залишав стаціонар самовільно.

З 19 вересня 2012 року призначено хворому амбулаторне-контрольне лікування за рекомендованою схемою Н0,3R0,6Е1,6Z2,0. Проте 22 жовтня 2012 року хворий ОСОБА_2 лікування перервав та з села вибув.

13 червня 2013 року обстежений в ЦРЛ та по домовленості направлений на лікування в Крижопільську ртд де лікувався з 3 липня 2013 року по 27 серпня 2013 року з приводу Д.S:ПЛ ( 09.07.2013р.) Залишив стаціонар самовільно.

2 вересня 2016 року доставлений знайомими в ЦРЛ з скаргами на худнення, кашель, відсутність апетиту. Після обстеження направлений ВОСТМО «Фтизіатрія», де лікувався з 5 вересня 2016 року по 23 січня 2017 року з приводу Д.SМРТБ (06.09.16 р.) обох легень (дисемінований) дестр (+)МБТ (+)М (+)МГ(+) Риф (+) К(+) резист І (+) (НRZS) резист ІІ (+) (АmCm) гіст (0) кат 4 ког 3 (2016 р.). Виписаний на АКЛ в ІФ з 6 лютого 2017 року по по 5 червня 2017 року.

ОСОБА_2 перебував на стацлікуванні в ВОСТМО «Фтизіатрія» з 14 червня 2017 року по 21 липня 2017 року, де зловживав алкоголем, порушував режим та був виписаний.

Після виписки з стаціонару ще протягом 1 місяця з 7 серпня 2017 року по 5 вересня 2017 року одержував амбулаторно-контрольне лікування в ІФ, після чого мав з`явитися в ВОСТМО «Фтизіатрія» протягом декількох днів. Проте з`явився в ВОСТМО «Фтизіатрія» тільки 3 листопада 2017 року. При контрольному обстеженні у хворого відмічено прогресування хвороби, а саме погіршення рентгенологічної картини, наявності в мокроті збудника туберкульозу. Від подальшого лікування хворий відмовився.

На даний час хворий ОСОБА_2 не лікується, перебуває вдома, пиячить. Таким чином хворий ОСОБА_2 , являючись бактеріовиділювачем та джерелом розповсюдження туберкульозу, становить загрозу для оточуючих, чим порушує протиепідемічний режим. За рішенням ЦЛКК-ХРТБ ВОСТМО «Фтизіатрія» № 95 від 5 грудня 2017 року хворий потребує примусового лікування. Рішенням обласної лікарської консультативної комісії Вінницького обласного спеціалізованого територіального медичного об`єднання «Фтизіатрія» № 231 від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 було встановлено діагноз МРТБ (06.09.16) обох легень (дисемінований) дестр (+) МБТ (+) М(+) МГ (+) Риф (+) К (+) Резист І (+) (НRZS) ІІ (+)(АmCm) гіст (0) кат 4 ког 3 (16) та винесено рішення про те , що хворий потребує стаціонарного лікування в умовах ВОСТМО «Фтизіатрія» терміном 3 місяці.

В зв`язку з вищевказаним КУ «Томашпільська центральна районна лікарня» вимушена звернутися до суду з даною заявою.

В судовому засідання представник КУ «Томашпільська центральна районна лікарня» Бондар С.О. заяву підтримала, просить її задовольнити.

Прокурор Томашпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на даний час не лікується, перебуває дома, пиячить, являється бактеріовиділювачем, тобто джерелом розповсюдження туберкульозу, відповідно становить загрозу для оточуючих, враховуючи думку учасників процесу та відповідно до вимог ст. 345 ЦПК України, справа розглядається у відсутність особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію.

Суд, заслухавши пояснення представника КУ «Томашпільська центральна районна лікарня», вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Як вбачається з рішення обласної лікарської консультативної комісії облтубдиспансера від 26.12.2017 року ОСОБА_2 , 1988 року народження, потребує стаціонарного лікування в ВОСТМ «Фтизіатрія» (терміном 3 місяці), так як є бактеріовиділювачем і становить загрозу для суспільства.

Відповідно до протоколу засідання ЦЛКК-ХРТБ ВОСТМО «Фтизіатрія» № 95 від 5 грудня 2017 року хворий ОСОБА_2 потребує примусового лікування.

Згідно виписок з історії хвороби ОСОБА_2 , останній має діагноз МРТБ (06.09.16) обох легень (дисемінований) дестр (+) МБТ (+) М(+) МГ (+) Риф (+) К (+) Резист І (+) (НRZS) ІІ (+)(АmCm) гіст (0) кат 4 ког 3 (16).

Крім того, наявність захворювання на небезпечну форму туберкульозу у ОСОБА_2 підтверджується витягом з його історії хвороби та виписками з медичної картки амбулаторного хворого.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обов`язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Ч. 3 ст. 20 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" передбачено, що на хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу покладено обов`язки дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров`я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; проходити у встановлені строки обов`язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я; дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу, ОСОБА_2 підлягає примусовій госпіталізації до протитуберкульозного закладу.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити заяву КУ «Томашпільська ЦРЛ» та примусово госпіталізувати ОСОБА_2 до Вінницького обласного спеціалізованого територіального медичного об`єднання «Фтизіатрія» на строк три місяці, починаючи з дня фактичної госпіталізації.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

Сторонами не було понесено судових витрат.

Відповідно до норми п. 7 ч. 1 ст. 430, ч.2 ст. 346 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 343-346, ст.12 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", -

ВИРІШИВ:

Заяву Комунальної установи «Томашпільська центральна районна лікарня» в особі головного лікаря Краківської Олени Миколаївни, заінтересована особа ОСОБА_2 про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу - задовольнити.

Примусово госпіталізувати ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Вінницького обласного спеціалізованого територіального медичного об`єднання «Фтизіатрія» в примусовому порядку на строк 3 (три) місяці, починаючи з дня фактичної госпіталізації.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.3 ст. 346 ЦПК України, після набрання рішенням законної сили, направити копію рішення до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони майна особи, стосовно якої ухвалено рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Пилипчук

Присяжні: