Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________________

Справа № 572/3204/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя -Рижий О.А.

при секретарі -Мороз Ю.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Вирівська сільська рада про визнання права власності на займане житло в порядку приватизації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право спільної часткової власності кожному по 1/3 частці на квартиру АДРЕСА_1 в порядку приватизації.

Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що на балансі ДП "Клесівське лісове господарство" знаходиться двохквартирний житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Рішенням Вирівської сільської ради будинку була присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1. В квартирі АДРЕСА_1 проживає сім'я ОСОБА_4, а в квартирі №2 сім'я позивачів. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25.03.2010 року визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності в порядку приватизації житла. ОСОБА_1 працювала свинаркою Федорівського лісництва і їй була виділена квартира №2 в двохквартирному будинку по АДРЕСА_1. Згідно виписки погосподарської книги №11 за 2016-2020 роки відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 на дану квартиру і яка рахується за ОСОБА_1 Дана квартира знаходиться на балансі підприємства ДП "Клесівське лісове господарство". В зв'язку з тим, що в ДП "Клесівське лісове господарство" орган приватизації не може бути створений. Позивачам було відмовлено у передачі житлового приміщення. Іншим несудовим шляхом позивачі не мають можливості отримати у спільну часткову власність займане житлове приміщення.

Від позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшли заяви якими вони позовні вимоги підтримують і просять їх задоволити.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, якою вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить долучити до матеріалів справи епікриз про стан здоров'я та довідку до акту огляду МСЕК №0206727 про визнання інвалідом першої групи "Б" довічно.

Представник відповідача ДП "Клесівське лісове господарство" ОСОБА_8, який представляє інтереси підприємства згідно довіреності №1 від 023.2018 року, позовні вимоги визнає в повному обсязі і просить їх задоволити, так як згідно Положення про порядок передачі квартири (будинків) у власність громадян, яке затверджено Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1999 року із відповідними змінами та доповненнями, а також Законом України "Про приватизацію Державного житлового фонду" передбачено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації які створені на підприємстві. Враховуючи те, що на ДП "Клесівське лісове господарство" такий орган не створений, рішення про передачу займаного житла у власність не може бути прийняте, а тому позовні вимоги позивачів просять задоволити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог сільський голова Вирівської сільської ради не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_9, просить справу розглядати без представника Вирівської сільської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

З долучених до позовної заяви письмових доказів встановлено, що технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 виданий на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виготовлений 14.11.2017 року, але не зареєстрована в органах БТІ. Балансова вартість будинку по АДРЕСА_1 станом на 08.11.2017 рік, становить 93942,87 грн., що підтверджується довідкою №309 від 08.11.2017 року виданою ДП "Клесівське лісове господарство". Даною довідкою підтверджується, що на балансі даного підприємства перебуває двохквартирний житловий будинок АДРЕСА_1

Із технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1 власником вказаного житлового будинку є ДП "Клесівське лісове господарство". Рішенням виконкому Вирівської сільської ради №167 від 17.10.2008 року було присвоєно юридичну адресу двохквартирному житловому будинку в АДРЕСА_1, саме квартира 1, де проживає сім'я ОСОБА_4, квартира 2, де проживає сім'я ОСОБА_1

Рішенням Сарненського районного суду від 25.03.2010 року було визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності в порядку приватизації житла. На підставі даного рішення, 29.04.2010 року ОСОБА_4 був виготовлений технічний паспорт на квартиру, яка була зареєстрована в реєстраційних органах.

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сімї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Передача квартир у власність громадян оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення .

Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію.

Таким чином, для участі в приватизації необхідно дотримання двох умов: постійне проживання у приміщенні, яке підлягає приватизації та його особисте звернення до органів приватизації.

Згідно погосподарської книги №11 за 2016-2020 роки, особовий рахунок НОМЕР_1 будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_1 Довідкою №3123 від 26.10.2017 року підтверджується, що будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на території Вирівської сільської ради.

В будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 з 08.10.1983 року, ОСОБА_2 з 11.12.1981 року, та ОСОБА_3 з 05.03.2010 року, що підтверджується довідкою про склад сім'ї наймача квартири №3124 від 26.10.2017 року. Також в матеріалах справи міститься заява, якою позивачі зверталися до ДП "Клесівське лісове господарство" з приводу приватизації.

З відповіді за №2257 від 27.10.2017 року на звернення позивачів ДП "Клесівське лісове господарство" вбачається, що орган приватизації на даному підприємстві не може бути створений, тому рішення про передачу у власність квартири не може бути прийнято.

Пунктом 10 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Вирівська сільська рада не заперечує проти визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1.

Відповідач ДП "Клесівське лісове господарство" позовні вимоги визнав, що відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Рішенням суду на одну квартиру в будинку АДРЕСА_1 визхнано право власності.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися позивачі, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Таким чином, в ході судового розгляду даного позову судом встановлена правомірність набуття позивачами права власності на займане житло в порядку приватизації державного житлового фонду.

На підставі викладеного,ст.ст.15,16, 328 ЦК України, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Вирівська сільська рада про визнання права власності на займане житло в порядку приватизації - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_3 право спільної часткової власності (кожному по 1/3 частці) на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з квартири А-1, ганку «а», коридора 2-1 площею 7.0 м2, комори 2-2 площею 7.8 м2, кухні 2-3 площею 8.8 м2, житлової 2-4 площею 13.5 м2, житлової 2-5 площею 19.7 м2- загальною площею 56.8 м.2, житловою - 33.2 м2, допоміжною - 23.6 м2 та надвірних будівель: сараю "Б", навісу "В", вбиральні "Г", огорожі №1, воріт №2, вартістю 46971 грн.44 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Рижий