Справа №295/13940/17

Категорія 104

2-а/295/152/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Гумен Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України, щодо повернення без розгляду заяви (рапорт) та доданих матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, зобов'язати Головне управління ДФС у Житомирській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію», щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 року № 208-VIIІ), зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву (рапорт) та додані матеріали, стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закон) України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію», щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 року № 208-УІІІ, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що з 2001 року по 21 жовтня 2016 року проходив службу в податковій міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. ОСОБА_2 Наказу № 298-О від 07 жовтня 2016 року, був звільнений з податкової міліції в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Житомирській області.

Як вбачається з Довідки до акга огляду медико-соціальною експертною клмісією серії 12ААА № 901206 від 25.11.2016 року, позивачу встановлено третю групу інвалідності з 17.11.2016 року, захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи втрати професійної працездатності у відсотках, серії 12ААА № 015839, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у 30 %, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

02 березня 2017 року позивач звернувся із заявою (рапортом) до начальника Головного управління ДФС у Житомирській області, у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що позивачу встановлено третю групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ та долучив наступні документи: оригінал довідки МСЕК від 25.11.2016 року, серії 12AAA № 015839; копію довідки до акта огляду МСЕК від 25.11.2016 року, серії 12ААА № 901206; копія довідки про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги № 239/05 від 27.12.2016 року; копію свідоцтва про хворобу № 36/19-і від 28.10.2016 року, копію довідки ПАТ Страхової компанії «Брокбізнес» вих. № ЦВ9557/16 від 01.12.2016 року; копію довідки ПАТ «ПАСК «Оранта» від 12.01.2017 року № 0690-06-05/11.

ОСОБА_2 № 350/14/06-30-04-27 від 23.03.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області надало відповідь про те, що заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності розглянуто та матеріали направлені на адресу Державної фіскальної служби України для вирішення питання щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги.

04.10.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області своїм листом № 1782/14/06-30-04-27 повідомило, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснювалася підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції, згідно Порядку № 707. Також, зазначили, що відсутня правова підстава для прийняття заяви та матеріалів про призначення виплати одноразової грошової допомоги, оскільки групу інвалідності встановлено 17 листопада 2016 року, тобто після втрати чинності Закону України «Про міліцію». У зв'язку з викладеним, позивачу було повернуто документи.

Позивач вважає, що таким чином порушено його конституційне право на отримання допомоги.

02.01.2018 року представником відповідачів ОСОБА_3 надіслано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній не погоджуючись з позовом, просив відмовити у його задоволені.

Відповіді на відзив до суду не надійшло.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

ОСОБА_2 частини першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

ОСОБА_2 ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю до суду не надходило.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, поданий відповідачем відзив на позов, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, а також повідомлені відповідачем обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного (письмового) провадження.

ОСОБА_2 частини 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в податковій міліції ГУ ДФС у Житомирській області та наказом начальника ГУ ДФС Українив Житомирській області № 298-О від 07 жовтня 2016 року, був звільнений з податкової міліції в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 6)

Свідоцтвом про хворобу № 36/19-і встановлено, що на підставі медичного огляду 28.10.2016 року зроблено висновок, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 10).

ОСОБА_2 із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 901206 від 25.11.2016 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 17.11.2016 року внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 8).

У березні 2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 15).

Листом № 350/14/06-30-04-27 від 23.03.2017 року повідомлено, що його матеріали направлені до Державної фіскальної служби України для вирішення питання щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 13).

В подальшому ДФС України надіслало на адресу ГУ ДФС у Житомирської області лист за №34835/7/99-99-04-04-02-17 від 18.09.2017 року, яким матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті та повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. При цьому, ДФС України посилалося в листі також на те, що з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію".

В свою чергу ГУ ДФ в Житомирській області листом № 1782/14/06-30-04-27 від 04.10.2017 року повідомлено, що оскільки групу інвалідності встановлено 17.11.2016 року, тобто після втрати чинності Законом України "Про міліцію", в ГУ ДФ в Житомирській області відсутня правова підстава для прийняття матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги (а.с. 14).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Розділом ХVІІІ Податкового кодексу України, Законом України "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII від 20.12.1990) року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, ст. 23 Закону України "Про міліцію" було передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), яким встановлено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

За змістом п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Вищезазначеною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивач набув таке право у листопаді 2016 року, тобто після 12.03.2015 року, а тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із Законом №565-XII від 20.12.1990, а саме: у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідачів на те, що після втрати чинності Законом №565-ХІІ від 20.12.1990 законні підстави для прийняття заяв та подачі висновків про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції відсутні, та зазначає наступне.

Дійсно, Закон №565-ХІІ від 20.12.1990 втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580).

В свою чергу, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII було внесено зміни, зокрема, в п.15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

З аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

ОСОБА_2 до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачі не довели суду правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, із відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі, яка визначена ЗУ «Про судовий збір», 640,00 грн.

На підставі Закону України «Про міліцію», керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 19, 77, 139, 242-246, 257, 263, 293 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (м. Житомир, вул. Андріївська, 33-б, ін. НОМЕР_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області вул. Ю. Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195), Державної фіскальної служби України (м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до статті ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 № 208-VIII).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення згідно статті ст. 23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 № 208-VIII).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320,00 грн.

Стягнути із Державної фіскальної служби України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.В. Гумен