УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

Справа № 686/7636/17

Проваджння № 22-ц/792/221/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар Гриньова А.М.

з участю: сторін, представника третьої особи

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/7636/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 листопада 2017 року (суддя Палінчак О.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА _1 звертаючись до суду з позовом просив визнати недостовірною та такою, що ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію відомості опубліковані у статті «Дурість Шепетівських чиновників? Хто перевірить ТОВ «ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ» на корупційні дії», яку було надруковано ІНФОРМАЦІЯ_1 року на офіційному сайті відповідача, зобов'язати відповідача спростувати інформацію відносно нього, оскільки поширені відомості не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію як юриста ТОВ «ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ».

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», ОСОБА_2 який є журналістом та головою Хмельницького осередку Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», розмістив статтю яка містить недостовірну інформацію: «Дурість Шепетівських чиновників? Хто перевірить ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на корупційні дії?», за змістом «… Не важко зрозуміти, що користуючись своїм посадовим становищем ОСОБА_1 намагається своїми діями приховано вимагати хабара. Всі мої зауваження, що в одному випадку ТОВ діє протизаконно і порушує низку законодавчих актів, на ОСОБА_1 ніякого впливу не мали», «… на сьогодні ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» так і не надала громадянці С. довідку про стан оплати за спожиту теплову енергію. Я думаю, що ні в кого не має сумніву, що чиновники тепломережі, своїми діями і користуючись службовим становищем, намагаються спонукати і примусити громадянку ОСОБА_7 дати хабар».

________________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Палінчак О.М. Провадження № 22-ц/792/221/18

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 41

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 листопада 2017 року в задоволені позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просив його скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, послався на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування усіх фактичних обставин справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Висновок суду першої інстанції відносно того, що інформація розміщена на сайті відповідача носить оціночне судження є невірними, оскільки приймаючи оскаржуване рішення суд повинен був розрізнити факти та оціночні судження та як наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Керівник Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», зловживаючи своїм правом на висловлення своєї думки, діючи несумлінно, розповсюдив інформацію у вигляді власних думок із метою створення негативних вражень щодо образу апелянта та створив підґрунтя для відповідних безпідставних сумнівів у широкого кола отримувачів інформації.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано висновки ЄСПЛ щодо того, що засоби масової інформації мають право на висловлювання оціночних суджень, але таке право може бути реалізоване із певним застереженням суть якого зводиться до того, що засоби масової інформації мають будувати власні оціночні судження на підставі мінімального набору фактів, оскільки у іншому випадку оціночні судження будуть розцінені, як зловживання свободою слова.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України нова редакція, якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження по яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», ОСОБА_2, який є журналістом та головою Хмельницького осередку даного громадського об'єднання «Журналісти проти корупції» розмістив статтю: «Дурість шепетівських чиновників? Хто перевірить ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на корупційні дії?».

В позовній заяві позивач просив, визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, ганьбить його честь, гідність, ділову репутацію інформацію, викладену в даній статті, а саме дві тези наступного змісту «… Не важко зрозуміти, що користуючись своїм посадовим становищем ОСОБА_1 намагається своїми діями приховано вимагати хабара. Всі мої зауваження, що в одному випадку ТОВ діє протизаконно і порушує низку законодавчих актів, на ОСОБА_1 ніякого впливу не мали», «… на сьогодні ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» так і не надала громадянці ОСОБА_7 довідку про стан оплати за спожиту теплову енергію. Я думаю, що ні в кого не має сумніву, що чиновники тепломережі, своїми діями і користуючись службовим становищем, намагаються спонукати і примусити громадянку ОСОБА_7 дати хабар.

Відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Таке конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно ст. 277 Цивільного кодексу України виникнення спірних правовідносин фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

За роз'ясненнями пп. 15, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобах масової інформації, принижують її честь, гідність чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства та роз'яснення Пленуму Верховного суду, з врахуванням обставин справи та вимог позовної заяви слід прийти до висновку, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті Всеукраїнського громадського об'єднання «Журналісти проти корупції», за підписом ОСОБА_2, який є журналістом та головою Хмельницького осередку даного громадського об'єднання «Журналісти проти корупції» в статті: «Дурість шепетівських чиновників? Хто перевірить ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на корупційні дії?» інформація є оціночним судженням, припущеннями відповідача, не містить фактичних даних щодо вчинення позивачем конкретних правопорушень, не висловлена в брутальній чи образливій формі, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача, а отже не є недостовірною чи негативною інформацією відносно позивача, тому не підлягає спростуванню та доведенню на її правдивість.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позов ОСОБА_5 є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості рішення суду першої інстанції слід відхилити. Дані доводи не спростовують висновків суду.

Твердження апелянта, що ОСОБА_2, усвідомлюючи неможливість притягнення його до відповідальності за оціночні судження, зловживаючи своїм правом на висловлювання своєї думки, діяв несумлінно, розповсюдив інформацію у вигляді власних думок з метою негативних вражень щодо образу позивача та створив підгрунтя для безпідставних сумнівів у широкого кола отримувачів інформації, не можуть прийняти до уваги. Апелянт фактично сам визнає оціночність суджень автора статті, а за таких обставин, як вказано вище відсутні підстави для задоволення позову.

При цьому, в поширеній інформації за змістом висловлювань автор лише припускає певні обставини, однак у вищезазначеній статті немає прямих звинувачень у вчиненні позивачем кримінального правопорушення.

Крім того, позивач відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України має право скористатися правом на відповідь, а також на власне тлумачення ситуації з громадянкою ОСОБА_6 у засобах масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 січня 2018 року.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

Згідно з оригіналом А.М. Костенко