Провадження № 2/309/21/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Савицький С.А.

при секретарі судового засідання Росоха В.Ю.

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан», треті особи на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада, управління Держгеокадастру в Хустському районі Закарпатської області , про скасування рішень ОСОБА_7 міської ради, договорів купівлі – продажу та Державного акту на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан», треті особи на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада, управління Держгеокадастру в Хустському районі Закарпатської області в якому просять суд скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради від 19.01.2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду ТОВ «Каштан», скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради від 04.03.2009 року №1113 «Про затвердження звіту про оцінку ринкової вартості земельної ділянки ТОВ «Каштан», скасувати договір купівлі-продажу від 21.03.2009 року між ОСОБА_7 міською радою та ТОВ «Каштан», скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я ТОВ «Каштан» площею 0,0028 га., скасувати договір купівлі-продажу від 11.09.2009 року між ТОВ «Каштан» та ОСОБА_6, а також в заяві про уточнення позовних вимог представник позивача просив крім зазначених вище вимог скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради №447 від 26.09.2007 року.

Позов мотивовано тим, що позивачі є власниками будинку №8/2 по вул. Майдан Незалежності в м. Хуст. Даний будинок в цілому розташований на земельній ділянці площею 884 кв.м. На частині вказаної земельної ділянки площею 0,0028 га. була розташована тимчасова споруда – павільйон по прийому склотари. 10.09.2009 року ТОВ «Каштан» отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №440913.Позивачі вважають, що даний державний акт є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_7 міська рада уклала на підставі постанови Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2007 року. Згідно вказаної постанови ОСОБА_7 міську раду зобов’язано прийняти рішення про продаж ТОВ «Каштан» земельної ділянки площею 0,0028 га. за адресою м.Хуст, вул. П.Могили,б/н. Рішенням №447 від 26.09.2007 року на виконання рішення Господарського суду від 19.02.2007 року сесією ОСОБА_7 міської ради було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 0,0028 га. за адресою м.Хуст, вул. П.Могили,б/н ТОВ «Каштан». Однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2009 року постанову Господарського суду Закарпатської області скасовано, а справу направлено на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області, тобто законних підстав для укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_7 міською радою та ТОВ «Каштан» не було. Крім того, 11.09.2009 року ТОВ «Каштан» уклало з ОСОБА_6 договір купівлі –продажу спірної земельної ділянки. Позивачі вважають даний договір фіктивний, оскільки ОСОБА_6 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, який фактично володіє, розпоряджається та веде незаконне будівництво на спірній земельній ділянці.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 підтримали вимоги позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог з наведених в заяві підстав та просили скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради від 19.01.2009 року «про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду ТОВ «Каштан», скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради від 04.03.2009 року №1113 «Про затвердження звіту про оцінку ринкової вартості земельної ділянки ТОВ «Каштан», скасувати договір купівлі-продажу від 21.03.2009 року між ОСОБА_7 міською радою та ТОВ «Каштан», скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я ТОВ «Каштан» площею 0,0028 га., скасувати договір купівлі-продажу від 11.09.2009 року між ТОВ «Каштан» та ОСОБА_6 та скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради №447 від 26.09.2007 року.

В ході судового розгляду представник відповідача ОСОБА_4 вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на подані відповідачем заперечення. В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу вмк №585283 від 11.09.2009 року ОСОБА_6 придбано земельну ділянку за адресою м. Хуст, вул. П.Могили, №1 «А». Відповідно п.4 даного договору на час вчинення даного правочину відсутність заборони відчуження земельної ділянки перевірено за допомогою єдиного реєстру заборон. Даний договір відповідає вимогам законодавства, тому не вбачається правових підстав для скасування державного акту та договору купівлі-продажу земельної ділянки. Спір щодо визнання прав на вищенаведену земельну ділянку (справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_7 міської ради, третя особа ТОВ «Каштан»), вже розглядався Хустським районним судом. Рішенням Хустського районного суду від 03.04.2009 року в задоволенні позову відмовлено. Також рішенням Хустського районного суду від 25.03.2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан», треті особи на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада, управління Держгеокадастру в Хустському районі Закарпатської області про визнання недійсним державного акту на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки. Дане рішення суду набрало законної сили. Крім того відповідачем подано заперечення на уточнені позовні вимоги. В поданих запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачі є суміжними землекористувачами з спірною земельною ділянкою відповідно до їх державного акту від 24.01.2001 року, ніколи не були власниками або землекористувачами спірної земельної ділянки, в зв»язку з чим відповідно до ст.152 ЗК їх право не може бути порушеним. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2009 року, на яку посилаються позивачі, вимоги скаржників задоволено частково, скасовано постанову Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2007 року, справу направлено в суд першої інстанції на новий розгляд. Однак даною ухвалою, попри намагання скаржниками в апеляційній скарзі довести порушення їхніх прав, судом не встановлено порушення прав позивачів. Рішенням Хустського районного суду від 25.03.2013 року встановлено, спірний держакт складений, зареєстрований та виданий у відповідності до наказу Держкомзему №43 від 04.05.1999 року. Даним наказом передбачено виготовлення держакту тільки за наявності низки рішень органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу. Всі оспорювані рішення ОСОБА_7 міської ради, зокрема і рішення №447, договір купівлі-продажу знаходяться в техдокументації з виготовлення держакту, були витребувані та досліджені судом, і в суду, при встановленні даної обставини, не виникли сумніви щодо законності прийнятих рішень та договору купівлі-продажу від 21.03.2009 року. До заключення спірного договору купівлі-продажу від 21.03.2009 року власником земельної ділянки була ОСОБА_7 міська рада. Відповідно до ст.ст.321, 319, 317,316 ЦК України саме власникові належить право розпорядження майном та прав вчиняти щодо свого майна будь-які дії за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Дані статті не містять норми, за яких власник має погоджувати продаж власного майна із суміжними землекористувачами. Не містить таких норм і ЗК України. В зв»язку з придбанням ТОВ «Каштан» ще у 1995 році будівлі відповідно до ст.120 ЗК України відбувся перехід права на спірну земельну ділянку, а користуванням земельною ділянкою під будівлею на правах оренди за договором з ОСОБА_7 міською радою, ТОВ «Каштан» відповідно до ст.128 ЗК мало право на отримання у власність даної даної земельної ділянки за поданою заявою. Саме цими статтями Земельного кодексу і керувалася ОСОБА_7 міська рада при прийняття спірних рішень, що відображено в самих рішеннях.

Представник третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_7 міської ради ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, наведені в поданих письмових запереченнях. В запереченнях відповідач посилається на те, що відповідно до державного акту серії ІІІ-ЗК №029622 від 24.01.2001 року позивачі є власниками земельної ділянки площею 0,0306 га в м.Хуст на майдані Незалежності,8/2. Вказана земельна ділянка зареєстрована у приватну власність на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради №600 від 27.12.200 року у межах та розмірах, визначених землевпорядною та містобудівною документацією. Як вказано в державному акті від точки В до точки Б значаться землі громадського призначення. На момент отримання державного акту, а це 2001 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 межі та розміри земельної ділянки не оспорювали. Позивачі не є ані власниками, ані користувачами спірної земельної ділянки, а отже їх право не підлягає захисту в судовому порядку у відповідності до ст.152 Земельного кодексу України. На спірній земельній ділянці площею 0,0028 га по вул.П.Могили,б/н на час виникнення спірних правовідносин було розміщено павільйон «Ужгород», який належав на праві приватної власності товариству покупців магазину №1 «Каштан» структурного підрозділу ТОП «Поріччя» на підставі договору купівлі-продажу №8 від 21.12.1995 року. Право власності на об»єкт зареєстровано представництвом фонду державного майна у м.Хуст №12 від 06.03.1996 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради №382 від 11.05.2005 року ТОВ «Каштан» надано дозвіл на оренду земельної ділянки по вул.Петра Могили (Енгельса), б/н площею 0,0028 га для обслуговування павільйону «Ужгород». У відповідності до зазначеного рішення між ОСОБА_7 міською радою та ТОВ «Каштан» 11.05.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки для комерційного використання терміном на 1 рік. В подальшому договір було продовжено з тих самих підстав і на тих же умовах. Рішенням VIII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №447 від 26.09.2007 року ТОВ «Каштан» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул.П.Могили, б/н у м.Хуст для комерційної діяльності – обслуговування павільйону з метою її подальшого викупу. На підставі даного рішення між сторонами укладено попередній договір оренди земельної ділянки. Рішенням XII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1092 від 19.01.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.П.Могили у м.Хуст площею 0,0028 га для надання в оренду ТзОВ «Каштан» для комерційного використання за рахунок земель комунальної власності. Пунктом 3 рішення ТзОВ «Каштан» надано дозвіл на викуп орендованої земельної ділянки. Відтак рішенням ХІІ сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1113 від 04.03.2009 року затверджено звіт про оцінку ринкової вартості земельної ділянки по вул.П.Могили, 1 «а» у м.Хуст площею 0,0028 га та продано зазначену ділянку ТзОВ «Каштан» для комерційної діяльності. 12.03.2009 року між ОСОБА_7 міською радою та ТзОВ «Каштан» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради №627 від 31.07.2008 року будівлі павільйону присвоєно окрему поштову адресу: вул.Петра Могили, 1 «а» та зареєстровано її в Хустському державному підприємстві технічної інвентаризації на праві приватної власності за ТОВ «Каштан». Приймаючи оскаржувані позивачами рішення ОСОБА_7 міська рада діяла у межах власної компетенції, визначеної нормами чинного законодавства, та із чітким дотриманням положень Земельного законодавства. Не порушують прийняті рішення також і прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, оскільки ними реалізовано право на приватизацію земельної ділянки, яка перебувала у їх фактичному користуванні ще у 2001 році, до виникнення орендних відносин між ОСОБА_7 міською радою та ТОВ «Каштан». Таким чином відсутні підстави для задоволення позову. Не заслуговують на увагу суду твердження позивачів, що ОСОБА_7 міська рада не мала правових підстав вчиняти будь-які дії відносно спірної земельної ділянки, оскільки постанова Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2007 року не вступила в законну силу, оскільки, як видно із змісту рішень ОСОБА_7 міської ради щодо продажу земельної ділянки, то вони ґрунтуються на вимогах чинного на час їх прийняття земельного законодавства. Отже, безпідставним є твердження, що рішення сесії ОСОБА_7 міської ради на укладений на їх підставі правочин є недійсними. Посилання на норми Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину є безпідставними та необґрунтованими.

Також, позивачі стверджують, що під час оформлення права власності на земельну ділянку TOB «Каштан» не узгоджено її межі із власниками суміжної земельної ділянки, оскільки у матеріалах, наданих управлінням Держземагенства у акті погодження меж земельної ділянки відсутні підписи позивачів, а отже ОСОБА_7 міська рада порушила порядок оформлення права на земельну ділянку. Таке твердження не відповідає дійсним обставинам справи. У матеріалах проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки міститься акт комісії ОСОБА_7 міської ради від 12.02.2008р., про можливість передати в оренду земельну ділянку по вул. П. Могили, б/н TOB «Каштан» без погодження меж із суміжним землекористувачем, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 без об'єктивних причин відмовляються підписати акт погодження меж суміжної земельної ділянки. Розглядаючи земельний спір ОСОБА_7 міська рада діяла в порядку ст. 159 Земельного кодексу України.

Щодо визнання фіктивним договору купівлі-продажу від 11.09.2009 р. укладеного між ТOB «Каштан» та ОСОБА_6, то така вимога належним чином не обґрунтована, позивачі нічим не доводять, що договір між сторонами укладався без наміру його виникнення, або зміни чи припинення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу. Згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ, що засвідчується нотаріусом під час підписання договору.

Крім того, згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає державній реєстрації. Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 16.11.2009 р. викладених в пункті 24, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. Уразі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину. Очевидно, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.09 2009 р. між сторонами укладений в нотаріальній формі, за договором сплачена ціна земельної ділянки і відповідно здійснена реєстрація права власності покупця ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку. Наведене позивачами не спростовується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Статтею 321 Кодексу визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Позивачі намагаються позбавити власника права власності на майно, виключно із формальних підстав, не маючи на це жодних правових підстав.

Жодна із п'яти вимог позивачів належним чином не обґрунтована та не доведена. Як зазначають самі позивачі у позовній заяві, посилаючись на ухвалу Верховного суду України від 08.06.2011р., скасування державного акту на земельну ділянку залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування. Однак, при цьому у позові не зазначено жодної правової норми Закону, яку порушено ОСОБА_7 міською радою при прийнятті оскаржуваних рішень, так само, як не доведено і незаконність договорів. Згідно ч. 3 ст. 10 Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, позивачами пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Позивачі помилково тлумачать положення ст. 264 ЦК України на свою користь. Норма ч. 2 ст. 264 Кодексу встановлює, що перебіг позовної давності переривається пред'явленням позову до однієї особи, якщо предметом позову є лише частина вимоги. З викладеного випливає можливість подовження строку позовної давності шляхом пред'явлення лише частини вимоги, якщо за характером відповідного зобов'язання припускається можливість виокремлення такої частини.

Скасування державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я TOB «Каштан» площею 0.0028 га вже було предметом судового розгляду у справі №2-383/2011р. Оскарження стосувалося державного акту в цілому, а не його частини. Ухвалою Хустського районного суду в даній справі від 14.04.2011р. задоволено клопотання позивачів про витребування доказів, зобов'язано ОСОБА_7 міську раду надати для огляду в судовому засіданні матеріали, на підставі яких оформлявся договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_7 міською радою та TOB «Каштан». На вимогу суду ОСОБА_7 міською радою було надано рішення XII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1113 від 04.03.2009р. «Про затвердження звіту про оцінку ринкової вартості земельної ділянки по вул. П. Могили, 1 «а» у м. Хуст площею 0,0028га». Копія рішення наявна в матеріалах справи. Таким чином, про наявність оскаржуваного рішення позивачам стало відомо не пізніше квітня 2011р. В подальшому позов залишено без розгляду. Однак, 11.08.2011р. відкрито провадження у справі №2-1609/11, де позивачі повторно звернулися до суду із тими самими позовними вимогами до тих самих сторін. В даному провадженні також досліджувалися рішення XII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1113 від 04.03.2009р. та рішення XII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1092 від 19.01.2009р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. II. Могили у м. Хуст площею 0,0028 га для надання в оренду ТзОВ «Каштан» для комерційного використання за рахунок земель комунальної власності». Справу вирішено по-суті, в задоволенні позову відмовлено.

Оскільки стаття 268 Цивільного кодексу України не передбачає виключень щодо поширення позовної давності на вимоги про визнання недійсними рішень відповідних державних органів чи органів місцевого самоврядування про регулювання земельних відносин, то до цих вимог застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Поняття строку позовної давності встановлено ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст..261 Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На підставі вищенаведеного просять відмовити в задоволенні позову як безпідставному.

Представник третьої особи на стороні відповідача – управління Держгеокадастру у Хустському районі в судове засідання не з»явився. В.о. начальника управління ОСОБА_9 подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог; особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами; обов'язок доказування позову лежить на позивачеві, особа зобов'язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-61 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 212-215 ЦПК України).

Цивільні права особа здійснює, а цивільні обов'язки - виконує у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; діючи у цивільних відносинах на власний ризик, особа повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається (ст. 3 ч. 1 п. 6, ст.ст. 12-14 ЦК України (2003 р.).

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України та законів України (Земельного кодексу), право власності на землю та/або право землекористування набувається в порядку, передбаченому законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом; надання земельних ділянок у власність (користування) здійснюється в порядку відведення, приступати до використання ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється; з 01.05.2009 право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; законно набуте право землекористування, право власності на землю підлягає захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, в якій зазначено що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Хустського районного суду від 03.04.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «Каштан» про визнання права власності на земельну ділянку площею 28 кв.м. відмовлено.

Рішенням Хустського районного суду від 25.03.2013 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на землю, виданого 10.09.2009 року на ім»я ТОВ «Каштан» та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.09.2009 року, укладеного між ТОВ «Каштан» та ОСОБА_6 відмовлено. Згідно вказаного рішення суду, судом не встановлено законних підстав для визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10.09.2009 року ТОВ «Каштан», а також договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 11.09.2009 року між ТОВ «Каштан» та ОСОБА_6 Встановлено, що позивачами не предоставлено жодного доказу, який би вказував на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладений 11.09.2009 року між ТОВ «Каштан» та ОСОБА_6 є фіктивним, а покупець є недобросовісним набувачем. Судом встановлено, що при укладенні договору були дотримані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності та законності правочину, встановлені нормами ЦК України, зокрема, щодо змісту, форми, нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину.

Рішенням VIII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №447 від 26.09.2007 року ТОВ «Каштан» було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул.П.Могили, б/н у м.Хуст для комерційної діяльності – обслуговування павільйону з метою її подальшого викупу. На підставі даного рішення між сторонами укладено попередній договір оренди земельної ділянки. Рішенням XII сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1092 від 19.01.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.П.Могили у м.Хуст площею 0,0028 га для надання в оренду ТзОВ «Каштан» для комерційного використання за рахунок земель комунальної власності. Пунктом 3 рішення ТзОВ «Каштан» надано дозвіл на викуп орендованої земельної ділянки. Рішенням ХІІ сесії ОСОБА_7 міської ради V скликання №1113 від 04.03.2009 року затверджено звіт про оцінку ринкової вартості земельної ділянки по вул.П.Могили, 1 «а» у м.Хуст площею 0,0028 га та продано зазначену ділянку ТзОВ «Каштан» для комерційної діяльності. 12.03.2009 року між ОСОБА_7 міською радою та ТзОВ «Каштан» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради №627 від 31.07.2008 року будівлі павільйону присвоєно окрему поштову адресу: вул.Петра Могили, 1 «а» та зареєстровано її в Хустському державному підприємстві технічної інвентаризації на праві приватної власності за ТОВ «Каштан».

В судовому засіданні не встановлено законних підстав для скасування рішень ОСОБА_7 міської ради, які винесені в межах її повноважень і відсутні підстави вважати, що порушено права позивачів, як сусідніх землекористувачів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.

Ґрунтуючись на викладеному, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_10 слід відмовити в повному обсязі внаслідок їх необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись вимогами ст. ст. 10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.321 ЦК України, ст.ст. 116,125,152,153 ЗК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан», треті особи на стороні відповідача ОСОБА_7 міська рада, управління Держгеокадастру в Хустському районі Закарпатської області, про скасування рішень ОСОБА_7 міської ради, договорів купівлі – продажу та Державного акту на право власності на земельну ділянку – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_11

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_11