АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________

Провадження: 33/790/1632/17 Головуючий І інстанції -

Справа № 614/754/17 Гуляєва Г.М.

Категорія: ч. 4 ст. 85 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області - Бездітко В.М.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на постанову Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Провідним державним інспектором державного агентства рибного господарства України управління державного агентства рибного господарства у Харківській області -Мороз М.В. (далі за змістом - інспектор) 07.10.2017 року складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 000581, 07.10.2017 року о 12-00 год. гр. ОСОБА_3 спільно з гр. ОСОБА_5 ловили рибу з гумового човна «Омега» з підвісним двигуном «Suzuki 2.2 к.с.» на Червонооскільському водосховищі біля смт. Борова, Борівського району, Харківської області забороненим знаряддям лову риби, а саме сіткою льосовою в кількості 1 шт., і виловили таку рибу: - щука - 17 шт.; лящ - 6 шт.; лин - 7 шт.; карась сріблястий - 2 шт. Загальна вага 20 кг. Збитки за незаконний вилов складають 7667 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП і призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. на користь держави з конфіскацією сітки льосової L-24м, h-1,5м, Q-32мм бувшої вжитку на користь держави, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначила наступне.

Постанова районного суду необґрунтована, винесена з порушенням діючого законодавства, порушенням норм процесуальних норм. Судовий розгляд проведено однобічно, поверхнево, без з'ясування всіх обставин справи, не надана правова оцінка показанням свідків.

Районний суд не надав уваги заявленому клопотанню про надання безоплатної правової допомоги згідно з Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

В порушення вимог інструкції державним інспектором не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Державним інспектором ОСОБА_6 було застосовано гладко ствольну зброю. Вважає, що інспектори в час складання відносно нього протоколу були на браконьєрському полюванні.

Просить визнати постанову Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року не чинною і закрити провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який обставини викладені в протоколі не визнав, апеляційну скаргу підтримав, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Стаття 63 «Закону України «Про тваринний світ» встановлює відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Згідно п. 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 N 19, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Відповідно до п. 4.6. Правил любительського і спортивного рибальства, дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі риби на водоймі загального користування -3 кг, на водоймі, закріпленими за громадськими об'єднаннями, а також ті, де впроваджене платне рибальство - 5 кг.

Пункт 6.1. Правил любительського і спортивного рибальства встановлює, що особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, крім протоколу підтверджується:

- рахунком матеріальної шкоди, відповідно до якого в наслідок незаконного вилову риби ОСОБА_3 заподіяно державі шкоди на суму 7667 грн. (а.с.3);

- описом-оцінки знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, виявлених у особи, яка підписана інспектором рибоохорони ОСОБА_6 та свідками, у ОСОБА_3 вилучено: човен «Омега» з двигуном «Suzuki 2.2 к.с.» -1 шт., - спінінг -1 шт., -сітка льосова L-24,0м, h-1,5м, Q-32мм, рибу свіжу: щука -17 шт., -лящ - 6 шт., лин -7 шт., карась сріблястий - 2 шт. ОСОБА_3 в присутності свідків від підпису відмовився (а.с.5). В подальшому човен «Омега», двигун «Suzuki 2.2 к.с.», спінінг, згідно розписки про прийняття на відповідальне зберігання рибальського майна та водних живих ресурсів від 07.10.2017 р., були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 (а.с.4);

- приймальним актом № 154, з якого видно, що сітка льосова L-24,0м, h-1,5м, Q-32мм передана 07.10.2017 року на зберігання на склад БДХРП (а.с. 5);

- накладною № Б/11 від 07.10.2017 р. з якої вбачається, що вилучена риба на суму 276 грн. у кількості 23 шт. провідним державним інспектором ОСОБА_6. була передана на реалізацію ФОП ОСОБА_7 (а.с.7).

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 «Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 № 101» (далі за змістом - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення

(далі - протокол ) згідно з додатком 1.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Положення п. 2.8. розділу 2 Інструкції, встановлюють, що протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

ОСОБА_3 таким правом скористався, надав пояснення, заперечень, зауважень щодо порушень державним інспектором законодавства при складанні протоколу за ч. 4 ст. 85 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, застосування відносно нього погроз, зброї не заявляв, протокол підписувати відмовився, в присутності двох свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 від отримання копії протоколу відмовився, про що державним інспектором відповідно до п. 2.8 розділу 2 Інструкції зроблено відповідний запис (а.с. 2).

Державним інспектором протокол про адміністративне правопорушення № 000581 від 07.10.2017 року відносно ОСОБА_3 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони інспектора або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства інспектором (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3. суду не надав.

Відповідно, у районного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого 4 ст. 85 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що районний суд не надав уваги заявленому клопотанню про надання безоплатної правової допомоги згідно з Закону України «Про безоплатну правову допомогу» не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

5) особи, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо слідчий суддя, суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття

рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини

другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання

психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

Заходи перелічені в п.п. 3, 4, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» відносно ОСОБА_3 не застосовувались тому, що відповідно до п.п. 1, 2, 8, 9, 10, 11, 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» ОСОБА_3 не відноситься до кола громадян, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

При апеляційному перегляді постанови районного суду ОСОБА_3 пояснив, що інспектором ОСОБА_6. вчинено проти нього злочин, його затримано із застосуванням погроз та гладкоствольної зброї.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості відповідно до ст.ст. 55, 56, 214, 215 КПК України про звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з заявою про вчинення проти нього злочину, на який він посилається та відповідно до вимог ст. ст. 276-279 КПК України, жодній особі не вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на час розгляду справи районним судом та апеляційного перегляду постанови районного суду.

Посилання в апеляційній скарзі на норми КАС України є помилковим, оскільки чинний КУпАП не передбачає застосування аналогії права, є спеціальним законом та крім іншого, регулює порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення (Розділ ІV).

Доводи апеляційної скарги про прийняття судом постанови з порушенням процесуальних та матеріальних норм суперечать матеріалам справи, тому не можуть бути підставою для зміни постанови суду.

Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення не встановлено.

Застосування Борівським районним судом Харківської області відносно ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене відсутні підстави для зміни або скасування постанови Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 278, 280, 283, 294, 295, 298 КУпАП , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишитибез задоволення.

Постанову Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Харківської області В.М. Бездітко