АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/455/18 Справа № 186/581/16-ц

Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С. С. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання зобов'язань за договором припиненими, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 вересня 2009 року між ВАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», правонаступником якого є позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір №09-0/2117 про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення. Пункт 2.6 договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року, передбачає до отримання охоронного документа укладення з творцями договору про добровільне заохочення та використання раціоналізаторської пропозиції, в якому необхідно передбачити авансову виплату в сумі 1000,00 грн. протягом двох місяців з моменту підписання договору про добровільне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції, сплатити винагороду за перший та другий рік використання раціоналізаторської пропозиції, але не більше ніж до отримання охоронного документу (розмір річної винагороди складає 10% від суми фактичного річного економічного ефекту, але не менше 1000,00 грн. і не більше 30000,00 грн.). Таким чином, умови про авансову виплату та про винагороду до 30000,00 грн. повинні бути передбачені умовами іншого договору, а саме договору про добровільне заохочення та використання раціоналізаторської пропозиції, який не був укладений. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

У зв'язку з чим, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просило суд визнати такими, що припинилися зобов'язання за п. 2.6. та п. 2.7 Договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення.

Рішенням від 12 червня 2017 року позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було задоволено: визнано такими, що припинилися зобов'язання за п. 2.6 та п. 2.7 договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2009 року між творцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та роботодавцем ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступник ПрАТ «Павлоградвугілля», був укладений договір №09-0/2117, предметом якого є передання творцями роботодавцю права на одержання в Україні та в іноземних державах патенту на «ІНФОРМАЦІЯ_1» (раціоналізаторська пропозиція «Проведення монтажної камери одночасним монтажем імпортного обладнання на ПСП «Шахта «Степова»), що має своїм наслідком набуття роботодавцем майнових прав на нього з моменту одержання охоронного документу, а також майнових прав, набутих на підставі заявки.

Пунктом 2.6 цього договору передбачено обов'язок роботодавця до отримання охоронного документу укласти з творцями договір про добросовісне заохочення використання раціоналізаторської/ інноваційної пропозиції відповідно до регламенту організації інноваційної діяльності у ВАТ «Павлоградвугілля», в якому передбачити: авансову виплату в сумі 1000,00 грн. протягом двох місяців з моменту підписання договору про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської/ інноваційної пропозиції та сплатити винагороду за перший та другий рік використання раціоналізаторської/інноваційної пропозиції, але не більше, ніж до отримання охоронного документу (розмір річної винагороди складає 10% від суми фактичного річного економічного ефекту, але не менше 1000,00 грн. і не більше 30000,00 грн.)

Відповідно до п. 2.7 зазначеного договору, роботодавець зобов'язаний у разі отримання охоронного документу укласти з творцями договір про виплату винагороди, яка розраховується залежно від фактичного економічного ефекту, який може бути або вже отримано від використання об'єкта права інтелектуальної власності ( у власному виробництві і /або від надання ліцензії на використання третій особі, і/або від передавання права власності на об'єкт інтелектуальної власності третій особі та інше).

За пунктом 9.1 цей договір набрав чинності з дня його підписання сторонами і діє до виконання умов, зазначених у п. 2.6 та п. 2.7 цього договору.

10 грудня 2009 року ВАТ «Павлоградвугілля» видано свідоцтво НОМЕР_1 на раціоналізаторську пропозицію, подану 27 квітня 2009 року співавторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (раціоналізаторська пропозиція «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

11 травня 2010 року у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі зареєстровано патент на корисну модель НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», який включає попереднє проведення і кріплення монтажної камери перетином меншим за необхідний, для розміщення механізованого очисного комплексу, здійснення наступного її розширення зі сторони забою лави монтаж секцій механізованого кріплення і лавового конвеєра, встановлення очисного комбайна, який відрізняється тим, що розширення попередньо проведеної монтажної камери здійснюється на венличину повного перекриття його покрівлею поверхні верхнього перекриття секції механізованого кріплення, що монтують.

Згідно зазначеного патенту НОМЕР_2, датою подання заявки є 22 липня 2009 року; дата з якої є чинними права на корисну модель - 11 травня 2010 року, винахідниками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, влаником - ВАТ «Павлоградвугілля».

12 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» третя особа - ОСОБА_3 про зобов'язання виконати певні дії в якому прохав суд зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» виконати умови пункту 2.7 договору №09-0/2117 між творцями і роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення від 03 вересня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВАТ «Павлоградвугілля».

Рішенням Павлоградського мціськрайонного суду від 08 липня 2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2016 року в задоволенні позовних ОСОБА_2 відмовлено. Крім того, суд зазначив, що п. 2.7 договору не відповідає вимогам п. 3 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», згідно, яким письмовий договір щодо розміру та умов виплати винахіднику винагороди роботодавець повинен укласти ще до отримання охоронного документу (патенту), протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення.

В 2017 році ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації та моральної шкоди, посилаючись на невиконання п. 2.6 та п. 2.7 зазначеного вище договору. Даний позов судом по суті не розглянуто.

Згідно ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Iстотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України та виходив із того, що так як патент на корисну модель НОМЕР_2 отримано 11 травня 2010 року та від її використання не наступив економічний ефект, а п. 2.6, п. 2.7 договору передбачено термін укладення договору про добросовісне заохочення до отримання охоронного документу і такий договір про виплату винагороди повинен бути укладений у разі отримання охоронного документу, то спірні пункти договору у відповідність до ч. 3 ст. 635 ЦК України припинили свою дію.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а також, на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення.

Зокрема, основним доводом апелянта є те, що в даному випадку не можуть бути застосовані положення ч. 3 ст. 635 ЦК України, оскільки договір передбачений п. 2.6, п. 2.7 про добросовісне заохочення до отримання охоронного документу і такий договір про виплату винагороди не було укладено з вини саме ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Однак, колегія суддів не погоджується із такою позицією апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення зобов'язань за попереднім договором призводить не укладення основного договору протягом строку встановленого в попередньому договорі, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Тобто, аналізуючи вищевказану норму, слід дійти висновку, що обов'язок на направлення проекту договору покладається на обох сторін і у разі, якщо жодна із них не направить другій стороні пропозицію про його укладення, то попередній договір припиняється - в даному випадку договір №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року.

Таким чином, враховуючи, що п. 2.6 та п. 2.7 договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року між Творцем і Роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення укладеного між ВАТ «Паввлоградвугілля», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять елементи попереднього договору, зобов'язання за якими припинилися у відповідність до ч. 3 ст. 635 ЦК України, так як між сторонами не було укладено основного договору в строки передбачені зазначеними вище пунктами договору, та сторонами не було надано пропозицій про його укладення, то колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апелянта.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова