2/212/336/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання - Борух Ю.К.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2017 року ОСОБА_1, яка діє від імені позивача ОСОБА_3, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 В обґрунтування своїх вимог зазначила, що позивачці на праві приватної власності, на підставі договору дарування належить спірна квартира. ОСОБА_4 був зареєстрований у даній квартирі за згодою колишньої власниці ОСОБА_5, яка була бабою відповідача. Вказує, що відповідач не є членом сім'ї позивачки, не проживає у спірній квартирі близько восьми років та фактично проживає за місцем реєстрації дружини за адресою: АДРЕСА_2 Просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом позбавлення ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням, стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 04.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 11.10.2017 року.

11.10.2017 року у зв'язку з неявкою сторін судовий розгляд справи відкладено на 13.11.2017 року.

13.11.2017 у зв'язку з неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 12.12.2017 року.

12.12.2017 року за клопотанням відповідача судовий розгляд справи відкладено на 27.12.2017 року.

27.12.2017 року, за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 22.01.2018 року.

Справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року (далі ЦПК України), що передбачено п.9 Розділу ХІІІ Перехідні Положення ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач зареєстрований за спірною адресою за згодою попереднього власника ОСОБА_5, яка була рідною бабою відповідача по лінії батька та відповідач проживав із останньою однією сім'єю зі своєю дружиною та сином, мав усі права та обов'язки члена родини з моменту реєстрації та до моменту смерті ОСОБА_5 Зазначив, що дарувальник використовуючи родинні зв'язки з відповідачем запевнив останнього, що вступить у спадщину лише на 1/2 частку житла належного спадкодавцеві, однак зловживаючи його довірою позбавив законного права на набуття спадщини за законом та виключив можливість доступу до особистих речей, документів та майна, яке було розташовано за адресою житла. На підставі положень статей 405,406 ЦК України просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_5. (а.с.7)

Відповідно до договору дарування квартири від 21 квітня 2017 року ОСОБА_6 (Дарувальник), від імені якого діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (Обдарована), від імені якої діяла ОСОБА_1, уклали цей договір відповідно до якого Дарувальник безоплатно передає у власність обдаровуваної а обдаровувана приймає у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Предмет договору належить дарувальнику на праві особистої приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим 20.10.2016 року. (а.с.5-6)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №85571319 від 21.04.2017 року, квартира АДРЕСА_1, зареєстрована на праві приватної власності, розмір частки 1/1, за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 21.04.2017 року за № 622. (а.с.31)

Згідно довідки ОСББ «Процвітання-3» від 08.09.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.8).

Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної у місті ради за №21416 від 07.12.2017 року, в квартирі АДРЕСА_1, станом на 07.12.2017 року зареєстрований ОСОБА_4, 1979 року народження. (а.с.32)

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачу ОСОБА_3 з 21 квітня 2017 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Даний спір виник між сторонами у зв'язку із визнанням відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 через зміну власника цієї квартири.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п.3 ч.1 ст.346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.

Судом було встановлено, що за згоди попереднього власника ОСОБА_5, її онук ОСОБА_4 21.01.1997 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_5, її спадкоємець за законом ОСОБА_6 подарував квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами, відповідач спільно з новим власником спірної квартири - ОСОБА_3 не проживав, спільним побутом не був пов'язаний.

У відповідності до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, будучи власником житлового приміщення, не може в повній мірі володіти, розпоряджатись та користуватись належним їй на праві власності майном, оскільки в приміщенні зареєстрований відповідач ОСОБА_4, який не є членом сім'ї позивача, зареєстрований в спірній квартирі за життя попередньої власниці та не проживає у квартирі АДРЕСА_1, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Водночас відповідачем не надано доказів, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, про те, що він є членом сім'ї власника спірної квартири, а тому судом не приймаються посилання відповідача на положення ст. 405 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 317, 319, 321, 328, 379, 391 ЦК України, ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права власності належною їй квартирою АДРЕСА_1, визнавши ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено та підписано 23 січня 2018 року.

Суддя: М. В. Зімін