ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 року Справа № 904/8853/17

м. Дніпро (пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін

від відповідача: Тріпатхі Х.К., посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 30.12.2015р., фізична особа-підприємець; Дрозд Р.Ю, довіреність №221 від 06.03.2017р., представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чмихало Євгена Володимировича, м. Синельникове Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі №904/8853/17 (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складений 17.11.2017)

за позовом Фізичної особи-підприємця Чмихало Євгена Володимировича, м. Синельникове Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Тріпатхі Хемант Кумар, м. Дніпро

про стягнення 25 016,00 грн заборгованості за договором оренди, 533,97 грн - 3% річних, 835,33 грн - інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувалась перерва з 20.12.2017 по 17.01.2018.

У жовтні 2017 року Фізична особа-підприємець Чмихало Євген Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тріпатхі Хемант Кумар заборгованості - 25016,00 грн, 3% річних - 533,97 грн, збитків від інфляції - 835,33 грн, плати за послуги адвоката - 3500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору оренди приміщення від 01.02.2017 в частині оплати за орендоване приміщення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 (суддя Бондарєв Е.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване відсутністю правових підстав для стягнення спірної заборгованості з огляду на не доведення первинними доказами факту передачі Відповідачу в оренду приміщення саме за визначеним Позивачем договором, а відтак і не можливостю встановлення факту укладення договору від 01.02.2017, стягнення спірного боргу та притягнення Відповідача до відповідальності за його невиконання.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на наступне:

- суд безпідставно відмовив у позові, оскільки Позивач довів передачу приміщення в оренду та довів наявність боргу, а Відповідач в свою чергу не довів сплати за оренду приміщення;

- суд не надав оцінки доводам Позивача, чим порушив принципи верховенства права та не врахував рішення Європейського суду з прав людини про те, що сторони повинні бути почуті.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.) апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Чмихало Євгена Володимировича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі №904/8853/17 прийнята до розгляду.

20.12.2017 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Подобєд І.М. на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2017 справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О. та прийнята зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 20.12.2017.

У судовому засіданні 17.01.2018 повноважні представники Відповідача проти апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Зазначили, що апеляційна скарга не містить відомостей, у чому полягає незаконність і необґрунтованість судового рішення. Матеріали справи не містять відомостей про наявність згоди сторін щодо майна, яке передається в оренду; договір не містить ані номеру приміщення, ані схематичного відображення місця його знаходження; на фактичне користування Відповідачем приміщенням вказує договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016, укладений з попереднім власником - ФОП Журба В.П. та до цього часу не розірваний; договір, що є предметом розгляду, є неукладеним, Відповідач не здійснював жодної оплати в рахунок погашення за ним; сплата орендної плати, на яку вказує Позивач здійснювалася Відповідачем по договору від 01.04.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2017 апеляційну скаргу підтримував, просив її задовольнити, явку повноважного представника в судове засідання 17.01.2018 не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (розписка в матеріалах справи, а.с. 86).

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 01.02.2017 між Фізичною особою-підприємцем Чмихало Євгеном Володимировичем як орендодавцем (надалі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Тріпатхі Хемант Кумаром як орендарем (надалі - Відповідач) був укладений договір оренди приміщення (надалі - Договір) строком дії з 01.02.2017 по 01.12.2019. Приміщення надається Відповідачу для використання його у підприємницькій діяльності.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендна плата підлягає сплаті до 15 числа місяця, поточного за поточним та становить 5000,00 грн (ПДВ не передбачений) за місяць оренди. Розмір орендної плати може бути переглянутий та змінений один раз на рік за згодою сторін, про що укладається додаткова угода до даного Договору.

У порушення умов Договору, як зазначено Позивачем, Відповідачем обов'язок по сплаті орендної плати виконаний частково, сплачено Позивачу суму 14984,00 грн. Станом на 28.09.2017 у Відповідача виникла заборгованість в сумі 25016,00 грн (за березень 2017 року - 1011,00 грн, за квітень 2017 року - 4005,00 грн, за травень 2017 року - 5000,00 грн, за червень 2017 року - 5000,00 грн, за липень 2017 року - 5000,00 грн, за серпень 2017 року - 5000,00 грн).

Вказане стало підставою для звернення із даним позовом.

Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача борг 25016,00 грн, 3% річних за загальний період прострочення оплати з 16.03.2017 по 28.09.2017 у сукупності - 533,97 грн, інфляційні втрати за період з березня по вересень 2017 року у сукупності - 835,33 грн, а також витрати на послуги юриста в сумі 3500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому до числа істотних умов договору відносяться у тому числі умови про його предмет.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст. 640 Цивільного кодексу України).

З характеру спірних відносин вбачається, що вони є відносинами оренди. Тому, регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення у оренду засвідчується актом здачі-приймання приміщення у оренду. Повернення приміщення орендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акту здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні Договору.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, Позивачем не надано доказів передачі Відповідачу в оренду приміщення за актом приймання- передачі, не надано доказів звернення до Відповідача з вимогою підписання такого акту, оскільки умовами Договору такий обов'язок покладено саме на Позивача. Відповідач заперечує отримання спірного приміщення у Позивача за актом приймання-передачі та укладення Договору, акт з його сторони не підписаний (а.с.54).

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між Відповідачем як орендарем та ФОП Журбою В.П. як орендодавцем був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого Відповідачу було передано у користування для розміщення аптеки нежитлове приміщення загальною площею 80 кв.м, що знаходиться за адресою м. Синельникове, вул. Воровського, буд. 18. Орендна плата складає 4000,00 грн (взимку - додатково за опалення 500,00 грн) Договір укладений на строк до 01.09.2018 включно. У пункті 7.4. зазначено, що у разі зміни власника приміщення, що орендується, до нового власника переходять усі права та обов'язки орендодавця (а.с. 74-75).

27.01.2017 між Журбою В.П. як продавцем та Чмихало Є.В. як покупцем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлової будівлі №18), розташованого за адресою м. Синельникове, вул. Затишна (раніше вул. Воровського). Опис об'єкта: А-ІІ нежитлова будівля, №1 огорожа, загальна площа нежитлової будівлі складає 456,8 кв.м. Зазначений договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Власником майна з 27.01.2017 зазначений Чмихало Є.В.

Разом з тим, посилання Позивача на договір із попереднім власником від 01.04.2016 не може бути підставою для стягнення з Відповідача орендної плати, оскільки вказаний договір не є підставою позову, а договір від 01.02.2017 не місить умов щодо заміни орендодавця в діючому договорі оренди від 01.04.2016 у зв'язку із заміною власника приміщення. Крім того, Позивачем не доведено, що вказані договори стосуються одного і того ж приміщення (різна площа орендованих приміщень - 50 кв.м і 80 кв.м; не визначено інші параметри чи ідентифікаційні ознаки приміщень, що передавалися в оренду - загальна площа приміщень складає 456,8 кв.м, в експлікації відсутнє приміщення площею 50 кв.м; різний розмір орендної плати по визначеним угодам).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є недоведеними, бо передача Відповідачу в оренду майна загальною площею 50 кв.м по Договору Позивачем не доведена, як і часткова оплата за оренду вказаного приміщення, про що наголошував позивач у позові, а договір із попереднім власником від 01.04.2016 не є підставою позову. Тому підстави для стягнення з Відповідача заборгованості за Договором в сумі 25016,00 грн, 3% річних - 533,97 грн, збитків від інфляції - 835,33 грн відсутні.

Доводи апелянта є необґрунтованими та недоведеними.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позову відсутні, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване судове рішення, підстави для скасування якого відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу відсутні. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, а також пов'язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) відповідно до п.2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чмихало Євгена Володимировича, м. Синельникове Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі №904/8853/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі №904/8853/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п.17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 22.01.2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя М.О. Дармін