АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/269/18

Головуючий по 1 інстанції - Колода Л. Д.

Категорія: 57

Доповідач в апеляційній інстанції - Пономаренко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі

суддів Пономаренка В.В.

Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

секретар Торопенко Н.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_5

представника відповідача Шевченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - ,:

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва на спадщину за заповітом від 24.04.2003 року.

В даному правовстановлюючому документі вказано, що квартира № 1 складається з таких приміщень:1-2, 1-3, 1-4, 1-5. Дана нерухомість є газифікованим об'єктом побутового споживача і має свою поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2, що підтверджується правовстановлюючим документом. Свідоцтво на право на спадщину за заповітом «...спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: квартири АДРЕСА_1, та становить 21/100 (двадцять одну соту) частину вказаного будинку...» відповідно якого укладався договір на постачання газу, оплата за спожитий газ проводилася за квитанціями абонентської книжки постачальника.

Представником структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» публічного акціонерного товариства «Черкасигаз», 17.08.2017 р. без повідомлення, без пред'явлення посвідчення - майстром ОСОБА_8 було припинено газопостачання до квартир АДРЕСА_1 шляхом опломбування крану в/в під блок пристрій вводу до багатоквартирного будинку, який знаходиться у власності кількох власників та видано акт б/н про відключення газових приладів.

Вищевказані дії проводилися з порушенням припису п. 17 Правил постачання природного газу від 30.09.2015 р. № 2496, а саме:

1.повідомлення про припинення газопостачання з відміткою про вручення не надсилалась позивачу;

2.на вимогу позивача, представником відповідача службове посвідчення не пред'являлося;

3.акт б/н про припинення газопостачання виготовлений в одному примірнику для трьох незалежних споживачів, які володіють об'єктами за різними поштовими адресами та без їх підписів.

Після ряду дій споживачів газу за іншими поштовими адресами постачання газу в квартири 2, 3, 4 було відновлено, про що свідчить акт на відновлення газопостачання від 28.08.2017 р.

28.08.2017 р. представником газового господарства ПАТ «Черкасигаз» Бандурка О.А згідно акту б/н від 28.08.2017 р. було припинено газопостачання шляхом опломбуванням крану перед лічильником до газифікованого об'єкту газопостачання квартири № 1, власник якої позивач заборгував відповідачеві за спожитий газ 16088,25грн.

31.08.2017 р. позивач звернувся до ПАТ «Черкасизаз збут» із заявою вхід. № Я. 153 про реструктуризацію боргу на три роки, поскільки він є пенсіонером з невеликим розміром пенсії. 22.09.2017 р.позивач отримав від відповідача відповідь про неможливість реструктузувати борг.

Відносини між газопостачальними організаціями та споживачами природного що регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 та Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам».

Пунктом 15 Розділу III Правил № 2496 визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашений заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи не оплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Пунктом 4.10 Постанови № 2500 НКРЕКП від 30.09.2015 р. «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості (на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

З викладеного вище вбачається, що діючим законодавством України передбачено право, а не обов'язок газопостачального підприємства при наданні реструктуризації заборгованості споживачам. Окрім того, реструктуризація заборгованості можлива лише у разі неплатоспроможності споживача сплачувати за послуги газопостачання.

Позивач вважає, що всі ці питання докладно, чітко викладені у Законі України N 554-ІУ «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Закон набрав чинності 1 липня 2003 року і нині діє.

Оскільки згідно Закону «Про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги»: Стаття 1. Заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги ( водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (даті - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово- комунальні послуги. Установити, що період погашення реструктиризованої заборгованості та своєчасну сплату комунальних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Позивач вважає, що його права порушені неправомірними діями відповідача, а тому просив постановити рішення, яким ухвалити рішення про укладання окремого договору про реструктуризацію заборгованості в розмірі 16088,25 грн. на 60 календарних місяців, про визнання неправомірними дій постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» щодо припинення газопостачання до об'єкту за адресою: АДРЕСА_3. Відновити порушені права споживача ОСОБА_7 шляхом відновлення газопостачання в квартирі АДРЕСА_1. Судові витрати стягнути з відповідача на користь держави.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року в позові ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне встановлення обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове , яким задоволити позовні вимоги повністю.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно є власником квартири АДРЕСА_1 та становить 21/100 частину вказаного будинку( а. с. 3).

Згідно типового договору №16220 від 07.10.2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Черкасигаз збут» постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачеві, членам його сім»ї та іншим особам, зареєстрованим в квартирі для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень), а споживач зобов'язуться своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами, у строки і на умовах, передбачених договором( а. с. 5-6).

Колегія суддів вважає, що районним судом вірно зазначено, що правовідносини між постачальником та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), умовами Типового договору постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2500 (далі - Типовий договір) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2 розділу III Правил постачання за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Умови Типового договору розміщені на сайті постачальника www.aas-zbut.ck.ua, офіційному сайті Регулятора та опубліковано в газеті «Нова Доба» № 102-103 (1607) від 24.12.2015 року. Вказаний договір є типовим, публічним та укладається на невизначений строк з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

У випадку не повернення споживачем постачальнику заяви-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов Типового договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ та/або фактичне споживання природного газу.

Згідно п. 22 розділу III Правил постачання та п. 5.2. Типового договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами договору. Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка (п.4.6 Типового договору, п. 14 розділу III Правил постачання). За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену Типовим договором та чинним законодавством.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 15 Правил постачання у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Колегія повністю погоджується із думкою районного суду, що укладення договору реструктуризації боргу є правом сторін, а не обов'язком постачальника, і може бути реалізоване тільки за взаємною згодою (домовленістю) сторін.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальною засадою цивільного законодавства є свобода договору. Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відносини щодо постачання природного газу споживачу, строків та порядку проведення розрахунків визначається умовами Типового договору. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких умов реструктуризація заборгованості може мати місце за умови досягнення згоди між сторонами щодо порядку здійснення реструктуризації шляхом підписання відповідної угоди або внесення змін до існуючого договору. Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та Закон України «Про захист прав споживачів», на які посилається Позивач, не містить вимог щодо обов'язку укладення договорів реструктуризації заборгованості.

Крім цього на виконання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 27.06.2003 року затверджено Порядок погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги, у відповідності до положень п. 1 якого визначено, що створені органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування місцеві постійно діючі комісії з розгляду питань реструктуризації заборгованості з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) здійснюють діяльність, визначену вказаним Порядком відносно заборгованості, що утворилася на 1 липня 2003 р., перед підприємствами - надавачами цих послуг.

Згідно з положеннями п. 17 Правил постачання якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу, в тому числі через залучення до цих робіт оператора ГРМ.

В ході розгляду справи встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім'я позивача мається заборгованість в сумі 15749,28 грн., що склалася станом на 01.06.2017 року. Постачальником надано доручення Оператору ГРМ на виконання робіт по пооб'єктовому припиненню газопостачання споживачів-боржників, в тому числі за адресою: АДРЕСА_4.( а. с. 30, 31).

Згідно зч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до норми ст. 55 Конституції України кожна особа має право на захист свого порушеного права у суді і згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Даною нормою встановлено способи захисту прав, а саме: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Предметом даного позову, поряд з іншими вимогами, є вимога про укладення договору про реструктуризацію боргу. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що зважаючи на положення ст. ст. 11. 16, 203, 509 ЦК України позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що оскільки позивачу було достовірно відомо про порушення ним умов договору з газопостачання і він звертався до постачальника із заявою про реструктуризацію боргу на умовах, що пропонує він, без врахування думки постачальника та вимог Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги, то в зв'язку з цим, судом обґрунтовано вказано, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і суд правильно відмовив у задоволенні позову.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст.35, 258, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2018 року.

Судді Пономаренко В.В.

Сіренко Ю. В.

Ювшин В. І.