ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року

Справа № 804/5233/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Коренева А.О.

за участі секретаря судового засідання

Голод К.Д.

за участі:

позивача - ОСОБА_3, представника позивача - ОСОБА_4, представника відповідача - Альохіна Н.І. представника відповідача - Кунашної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області, 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситу про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області про визнання протиправними визнання протиправними та скасування наказів з урахуванням уточнень просив:

Визнати протиправним та скасувати наказ № 47 від 01.02.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині звільнення із займаної посади та зарахування майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області у розпорядження начальника 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області з 01.02.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 81 від 09.03.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині запропонування накласти за результатами службового розслідування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 134 від 12.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 144 від 21.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 154 від 03.07.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 309 від 05.07.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині призначення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 на посаду інспектора 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області з охорони об'єктів.

Поновити ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1), на посаді старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень посилався на те, що згідно контракту № 322/13 від 08.07.2013 року «Про проходження служби цивільного захисту» ДСНС України в Дніпропетровській області гр. ОСОБА_3, прийнятий на посаду заступника начальника 2 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. В період із 08.07.2013 року по 01.02.2017 року жодних стягнень відносно позивача - ОСОБА_3 не застосовувалось, в тому числі й усних. 27.01.2017 року ДСНС було винесено наказ № 43 «Про призначення службового розслідування», в тому числі ОСОБА_3 Підставою для призначення службового розслідування стало факт внесення відомостей до ЄРДР за № 42016040010000325 від 20.12.2016 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України полковником служби цивільного захисту ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також інформація «пов'язаної із вказаним фактом інформація негативного характеру стосовно службової діяльності старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління майора служби цивільного захисту ОСОБА_3.». Однак точно не зазначено, що це за інформація і звідки вона надійшла до ДСНС. Підставою для призначення службового розслідування, нібито, слугувало проведення слідчих дій 27.01.2017р. співробітниками Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону спільно із співробітниками УСБУ у Дніпропетровській області у приміщеннях 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ та Дніпровського міського управління ГУ. Зазначені слідчі дії проводились в кабінеті начальника 18 ДПРЧ, проте з невідомих причин службове розслідування було призначено і щодо Позивача, хоча слідчі дії щодо нього 27.01.17 року не проводились.

Також позивач зазначив про те, що службове розслідування було розпочато, але не до всіх працівників 18 ДПРЧ, якщо Головне управління вважає сам факт проведення в приміщеннях цієї частини слідчих дій, підставою для проведення службового розслідування щодо ОСОБА_3 Посилання на проведення саме у Позивача обшуку 01.02.2017 року не має підґрунтя, оскільки ухвали про проведення обшуків були прийняті лише 31.01.2017 року, а службове розслідування було розпочато Наказом від 27.01.2017р. № 43 щодо призначення службового розслідування саме щодо ОСОБА_3 є безпідставним та не законним.

Як наслідок є безпідставним та незаконним Наказ № 47 від 01.02.2017р. про звільнення із займаної посади та зарахування позивача у розпорядження начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, оскільки, відповідно до Наказу № 43 від 27.01.2017р. ОСОБА_3 вже був усунутий від виконання службових обов'язків, на час проведення службового розслідування. Крім того, що саме службове розслідування щодо Позивача, було не законним. Позивач вважає, що підставою винесення оскаржуваних наказів є те, що він є свідком обвинувачення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України, а відтак є безпідставними та незаконними і підлягають скасування з поновленням позивача на посаді.

Представник відповідача, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, обґрунтовуючи свою думку наступним. Підставою для призначення службового розслідування наказом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській № 43 від 27.01.2017 року, стосовно позивача слугувала негативна інформація викладена у доповідній записці начальника СПЗВК ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 На підставі ухвал Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2017р. співробітниками Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону і УСБУ у Дніпропетровській області проведено обшуки за місцем проживання ОСОБА_3 та в його транспортному засобі на наявність грошових коштів, отриманих в якості частини неправомірної вигоди. Таким чином, посилання позивача щодо непричетності до кримінального провадження №42016040010000325, внесеного до ЄРДР 20.12.2016р., є безпідставним, а службове розслідування відкрите стосовно нього на підставі негативної інформації є законним і скасуванню не підлягає. Крім того, зазначили, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника служби ЦЗ ОСОБА_7 та полковника служби ЦЗ ОСОБА_8, не може бути факт підозри кожного з них к вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Такою підставою для керівництва Головного управління повинен бути лише документ (рішення, постанова або вирок суду, який набрав законної сили), який містить остаточні висновки про наявність вини кожного з них у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Тільки наявність такого документу може бути офіційними підтвердженням того, що вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержавши неправомірну вигоду шляхом використання займаної на той час посади (станом на 27.01.2017р.) та пов'язаних з цим можливостей, полковник служби ЦЗ ОСОБА_7 та полковник служби ЦЗ ОСОБА_8, як особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, порушили заборони встановлені статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» та обов'язок додержуватися вимог антикорупційного законодавства, встановлений пунктом 31 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. № 593 (далі - Положення), і таким чином підлягають дисциплінарному покаранню у зв'язку з цим. Станом на 16.02.2017 року, на день завершення комісією Головного управління службового розслідування призначеного наказом Головного управління від 27.01.2017 р. № 43 «Про призначення службового розслідування», таких підстав для накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_8 та ОСОБА_10 керівництво Головного управління не мало і не має станом на теперішній час. Враховуючи вищезазначене просили у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача, 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області, у судовому засіданні заперечувала проти позову та зазначила, що адміністративний позов ОСОБА_3 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно Наказу 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 21.06.2017 року за № 91 «Про проведення службового розслідування», у відповідності з наказом Міністерства внутрішніх справ від 05.05.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту», відносно ОСОБА_3 проведено службове розслідування з дотриманням вимог чинного законодавства та вищезазначеної інструкції. Відповідно до витягу з наказу 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області за №132 від 08.06.2017 року «Про кадрові питання», майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, який перебуває у розпорядженні начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області визнано таким, що приступив до виконання службових обов'язків після тимчасової непрацездатності з 8 червня 2017 року. У в'язку з тривалим перебування ОСОБА_3 на лікарняному 119 днів, з метою недопущення погіршення здоров'я та своєчасного виявлення і лікування майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, начальником медичної служби ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_11 була надана начальнику Головного управління доповідна записка від 12.06.2017 року №4685/19-17, в якій запропоновано ОСОБА_3 направити на позачерговий медичний огляд, який може проводитись за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров'я такої особи перешкоджає подальшому проходженню служби або виконання службових обов'язків за контрактом». На виконання вищевказаної доповідної записки було видане направлення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 08.06.2017 року №527 для проходження позачергового медичного огляду, т.в.о. начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області був виданий наказ від 12.06.2017 року № 134 «Про направлення ОСОБА_3.», яким майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 було направлено на позачерговий медичний огляд до ДЗ «СБЛ №1 МОЗ України» з 13 червня 2017 року по 20 червня 2017 року. Не виконання вказаного наказу від 12.06.2017 року №134, а саме не надано довідку, що підтверджує проходження медогляду. У зв'язку з чим було розпочато службове розслідування (наказ №91 від 21.06.2017 року «Про призначення службового розслідування щодо невиконання вимог наказу т.в.о. начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління від 12.06.2017 року №134 «Про направлення ОСОБА_3.» Відповідно наказу т.в.о. начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління від 03.07.2017 року за №154 «Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних», за грубе порушення службової дисципліни, що виразилась у невиконанні наказу начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління, порушення вимог статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту щодо зобов'язання в межах службової дисципліни виконувати вимоги наказів начальників, враховуючи наявність дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідність, оголошену наказом начальника Головного управління від 08.06.2017 року №204 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за допущений факт порушення вимог ст. 44 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 21 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту в частині відповідальності за невиконання правомірного наказу, а також беручи до уваги факт тривалої відсутності на службі через хворобу, виведено майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 з розпорядження начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління та призначено його на посаду з меншим обсягом роботи - інспектора 22 Державної пожежно-рятувальної частини 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління з охорони об'єктів з 06 липня 2017 року. Просили у задоволенні позову до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання строку звернення до суду суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (редакція Закону, яка діяла на момент подання позову до суду, та є за змістом аналогічною діючої редакції Кодексу адміністративного судочинства України з 15.12.2017 року ч. 1,2 ст. 122 ст. ч. 1 ст. 123 КАС України).

Отже, чинне законодавство, встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, оскільки доказів отримання позивачем оскаржуваних наказів № 47 від 01.02.2017 року та № 81 від 09.03.2017 року, суду не надано.

Вирішуючи питання строку звернення до адміністративного суду щодо оскаржуваних наказів: № 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, № 134 від 12.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, № 144 від 21.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, № 154 від 03.07.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, № 309 від 05.07.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, судом встановлено, що ОСОБА_3 в перше звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.07.2017 року, ухвалою від 12.07.2017 року позовна заява була залишена без руху. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 року позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки вимоги ухвали суду не виконані (повернувся конверт з відміткою «за закінчення терміну зберігання) Вдруге позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 15 серпня 2017 року. Суд вважає, що строк позивачем пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 прийнятий на посаду заступника начальника 2 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області згідно Контракту 322/13 від 08.07.2013 року «про проходження служби цивільного захисту ДСНС України в Дніпропетровській області.

27 січня 2017 року Головним управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області було винесено наказ № 43 «Про призначення службового розслідування», по факту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення полковником служби цивільного захисту ОСОБА_7 та полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також пов'язаної із вказаним фактом інформації негативного характеру стосовно службової діяльності майора служби цивільного захисту ОСОБА_3

На підставі пункту І розділу VI Інструкції усунуто від виконання службових обов'язків за займаною посадою на період проведення службового розслідування тимчасово виконуючого обов'язки начальника Дніпровського міського управління Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_8

На підставі пункту І розділу VI Інструкції усунуто від виконані службових обов'язків за займаною посадою на період проведення службової розслідування начальника 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_7

На підставі пункту І розділу VI Інструкції усунуто від виконані службових обов'язків за займаною посадою на період проведення службової розслідування старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 (а.с. 16)

Наказом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області від 01 лютого 2017 року, звільнено із займаної посади та зараховано майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, старшого інспектора 18 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області у розпорядження начальника 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, з 01 лютого 2017 року.

Підстава: наказ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 27.01.2017 № 43 «Про призначення службового розслідування». (а.с. 17).

У пунктах 2,3,4 наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 09.03.2017 року № 81 «Про результати службового розслідування», зазначено, що за допущений факт порушення вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 21 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI, на майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління, за результатами службового розслідування комісією запропоновано накласти дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Рішення про притягнення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності за інформацією про одержання ним неправомірної вигоди (дії з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України) прийняття після встановлення його вини або не винуватості відповідно до закону за результатами кримінального провадження №42016040010000325 (зареєстрованого 20.12.2016 по ЄРДР). Врахувати, що полковником служби цивільного захисту ОСОБА_7 подано документи про звільнення зі служби у зв'язку із станом здоров'я, та на теперішній час вказані документи перебувають на розгляді у керівництва ДСНС України для прийняття остаточного рішення за ними.

Рішення про притягнення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності за інформацією про одержання ним неправомірної вигоди (дії з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України) прийняти після встановлення його вини або не винуватості, відповідно до закону за результатами кримінального провадження №42016040010000325 (зареєстрованого 20.12.2016 по ЄРДР) (а.с. 18-19).

Наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 08.06.2017 року № 204 «Про накладення дисциплінарного стягнення» на майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. (а.с. 20). Позивач ознайомлений 09.06.2017 року

Наказом 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області № 134 від 12.06.2017 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 направлено на позачерговий медичний огляд до ДЗ «СБЛ № МОЗ України» з 13 червня 2017 року по 20 червня 2017 року (а.с. 23). Позивач ознайомлений 12.06.2017 року.

Наказом 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області № 91 від 21.06.2017 року «Про призначення службового розслідування» призначене службове розслідування за фактом невиконання вимог наказу начальника 8 ДПРЗ від 12.06.2017р. № 134 «Про направлення ОСОБА_3.», майора служби цивільного захисту, який перебуває у розпорядженні начальника 8 ДПРЗ (а.с.24). Позивач ознайомлений 21.06.2017 року.

Наказом 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області № 154 від 03.07.2017 року за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні наказу начальника, порушення вимог статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, щодо зобов'язання в межах службової дисципліни виконувати вимоги наказів начальників, враховуючи наявність дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідність, оголошеного наказом начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 08.06.2017 року № 204 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за допущений факт порушення вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 21 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, керуючись статтею 22 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту в частині відповідальності за невиконання правомірного наказу, а також беручи до уваги факт тривалої відсутності на службі через хворобу, клопотали перед керівництвом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо виведення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 з розпорядження начальника 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та призначення його на посаду з меншим обсягом роботи. Позивач ознайомлений 04.07.2017 року

Наказом ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області № 309 від 05.07.2017 року призначено майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 на посаду інспектора 22 Державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів. Призначений у порядку накладення дисциплінарного стягнення. Підстава: подання начальника 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 05.07.2017 року, протокол атестаційної комісії ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 05.07.2017 року № 28. Позивач ознайомлений 05.07.2017 року.

Позивач вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів..

Так, порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу і регулювання питань, пов'язаних з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, здійснює Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які добровільно прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно Положення спеціальні звання.

Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обовязки відповідно до законодавства та цього Положення (п. 28 Положення).

Згідно із п. 31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов'язані чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обовязки; чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, сприяти підтриманню порядку і дисципліни тощо.

Відповідно до п. 29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), затверджений Законом України від 05.03.2009 року №1068-УІ, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно до п.1 Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Положеннями п.3 Статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень тощо.

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (п. 8 Дисциплінарний статуту).

Згідно із п. 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, в тому числі, порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня.

Згідно п. 2 Розділу VIII Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Відповідно до п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Відповідно до п. 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме:

- невихід на службу без поважних причин;

- порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;

- вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;

- порушення статутних правил несення служби;

- втрата службового посвідчення, службових документів;

- невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;

- самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;

- невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.

Відповідно до п. 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать:

порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту;

брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків;

приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);

інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке зазначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (п. 83 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини (п. 75 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 № 515 затверджено Інструкцію проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту (далі- Інструкція). Вказана Інструкція визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушення дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами), начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсанти закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу) обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його висновків, прийняття за ним рішення.

Пунктом 1 Розділу II Інструкції передбачено, що службові розслідування призначаються в разі, 1) невиходу на службу без поважних причин; 2) порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; 3) уживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; 4) порушення статутних правил несення служби; 5) втрати службового посвідчення, службових документів; 6) невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; 7) невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб; 8) самовільного відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;

9) невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами; 10) скоєння особою (особами) рядового і начальницького складу корупційного правопорушення, надходження припису Національного агентства з питань запобігання корупції або подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції;

11) унесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення особою (особами) рядового і начальницького складу кримінального правопорушення; 12) повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення; 13) розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації з обмеженим доступом, що охороняється законом, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків; 14) скоєння особою рядового і начальницького складу дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула(и) чи отримала(и) тілесні ушкодження особа (особи) рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту чи інші особи; 15) загибелі або травмування особи (осіб) рядового і начальницького складу; 16) самогубства або спроби самогубства особи (осіб) рядового і начальницького складу.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення особі рядового або начальницького складу про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 11 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, а до особи (осіб), винної(их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що 20.12.2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016040010000325 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 Кримінального Кодексу України, начальником 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_7 та т.в.о. Дніпровського міського управління ГУ полковником служби цивільного захисту ОСОБА_8

У зв'язку з чим Головним управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області винесено наказ № 43 від 27.01.2017 року про призначено службового розслідування, який став підставою для звільнення із займаної посади ОСОБА_3 та зараховано у розпорядження начальника 8 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, згідно наказу від 01.02.2017 року.

Суд вважає, що вказаний наказ є протиправним, а висновки службового розслідування були передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області від 27 січня 2017 року № 43 «Про призначення службового розслідування», позивача усунуто від виконання службових обов'язків на підставі пункту І розділу VI Інструкції, яким встановлено, що особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути усунена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.

У той же час пунктом ІІІ розділу VI Інструкції встановлено, що тривалість усунення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати час, передбачений для проведення службового розслідування.

Таким чином, відповідач в порушення вищевказаної норми закону безпідставно на підставі наказу № 47, звільнив позивача з посади, тоді як Інструкцією встановлено, що усунення від виконання службових обов'язків за посадою з терміном, що не може перевищувати час, передбачений для проведення службового розслідування, закінчення якого встановлено наказом № 81 від 09.03.2017 року.

Крім того, судом встановлено, що у висновках службового розслідування від 16 лютого 2017 року зазначено, що Ст. інспектор 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ майор служби ЦЗ ОСОБА_3 являючись особою начальницького складу підрозділу цивільного захисту, в 27.01.2017 вчинив серію взаємопов'язаних дій з виконання незаконного доручення отримав для виконання від прямого начальника, а саме: начальника 8 ДПРЗ ГУ полковника служби ЦЗ ОСОБА_7, фактично не утримався від виконання такого незаконного доручення, чим свідомо порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», статті 21 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (а.с 111).

У той же час вказаний висновок, не містить рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за незаконне доручення, посилаючись на те, що притягнення полковника служби ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності після встановлення його вини, або не винуватості.

Тобто, відповідач ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, приймаючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, у зв'язку з виконанням незаконного доручення свого прямого керівника ОСОБА_7 у висновках службового розслідування не встановив в діях останнього вини або протиправності.

Крім того, ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в запереченнях на позов вказали, що станом на 16.02.2017 року підстав для накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 керівництво не мало і не має на теперішній час .

Досліджуючи питання щодо підстав призначення службового розслідування, є доповідна записка, в якій зазначено, що 27.01.2017 року здійснено перевірку за інформацією про проведення співробітниками правоохоронних органів процесуальних дій на території 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Підставою для проведення вказаної процесуальної дії є Ухвала від 27.01.2017 року слідчого судді Жовтневого району міста Запоріжжя прийнята за результатами розгляду клопотання прокурора про проведення такого обшуку по кримінальному провадженню № 42016040010000325 від 20.12.2016. А також у ході спілкування зі співробітниками Військової прокуратури та УСБУ у Дніпропетровській області з'ясовано, що до подій, які відбулись (27.01.2017) та стали підставою проведення процесуальних дій у вигляді затримання осіб начальницького складу підрозділів ГУ ДСНС, проведення обшуків у службових приміщеннях підрозділів ГУ, причетні три особи начальницького складу підрозділів ГУ ДСНС, а саме:

полковник служби ЦЗ ОСОБА_7 (18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ), полковник служби ЦЗ ОСОБА_8 (Дніпровське МУ ГУ), майор служби ЦЗ ОСОБА_3 (18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ).

Однак, як вбачається зі змісту ухвал Жовтневого району міста Запоріжжя від 27.01.2017 року, які стали підставою для вчинення процесуальних дій, жодного посилання на вчинення будь-яких протиправних дій ОСОБА_3 або процесуального статусу не містять.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, як на підставу для призначення 27.01.2017 року та проведення службового розслідування у відношення ОСОБА_3, у зв'язку з проведенням в його квартирі та автомобілі обшуку, оскільки вказані ухвали винесення судом 31.01.2017 року. Тобто відповідач на час призначення службового розслідування, 27.01.2017 року не міг знати про їх існування. Більш того, відповідачем ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, не надано жодного письмового доказу, що на момент призначення службового розслідування у відповідача була інформація щодо причетності ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача за відсутності дисциплінарного проступку, що є підставою для визнання протиправними та скасування наказу № 81 від 09.03.2017 року в частині запропонування накласти за результатами службового розслідування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність та наказу № 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.

Крім того, відповідно ст. 69 Дисциплінарного статуту, встановлено, що на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді:

1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Тобто, наказами № 47 від 01.02.2017 року та № 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в порушення ст. 77 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано два дисциплінарних стягнення у вигляді звільнення з посади та попередження про неповну службову відповідність.

Тому, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що накази Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області № 47 від 01.02.2017 року, № 81 від 09.03.2017 року в частині запропонування накласти за результатами службового розслідування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, № 204 від 08.06.2017 року підлягають скасуванню, як протиправні.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказів 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області № 134 від 12.06.2017 року, № 144 від 21.06.2017 року, № 154 від 03.07.2017 року суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Зокону України «Про відпустки», щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Із наказу 8 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 21.06.2017 року № 144, вбачається, що підставою для перенесення чергової відпустки майору служби цивільного захисту ОСОБА_3 є доповідна записка підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_12, начальника відділення з персоналу 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.06.2017 року.

Однак, матеріали адміністративної справи не містять згоди позивача на перенесення чергової відпустки позивача, як доказів необхідності такого перенесення, враховуючи те, що наказ № 144 виданий 21.06.2017 року про перенесення відпустки за 2017 рік на липень 2017 року.

Таким чином, наказ № 144 виданий 21.06.2017 року про перенесення відпустки ОСОБА_3 з червня 2017 року на липень 2017 року є протиправним, оскільки прийнятий без дотримання вимог закону «Про відпустки», а саме за відсутності письмової згоди працівника.

Вирішуючи питання щодо наказу № 154 від 03.07.2017 року 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області, суд виходить з наступного.

За результатами службового розслідування встановлено, що за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконані наказу начальника, порушення вимог статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту щодо зобов'язанім в межах службової дисципліни виконувати вимоги наказів начальників, враховуючи наявність дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідальність, оголошеного наказом начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 08.06.2017 № 204 «Про накладення Дисциплінарного стягнення» за допущений факт порушення вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 21 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, керуючись статтею 22 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту в частині відповідальності за невиконання правомірного наказу, а також беручи до уваги факт тривалої відсутності на службі через хворобу, клопотати перед керівництвом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо виведення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 з розпорядження начальника 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та призначення його на посаду меншим обсягом роботи.

Однак, матеріалами справи встановлено, що позивач 08.06.2017 року звернувся до ДЗ «СБЛ №1 МОЗ України», про що були зроблені відповідні записи медичного огляду у направлені на ЛЕК ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Крім того, судом встановлено, що на адресу відповідача була направлена відповідь на запит від 22.06.2017 року № 944/04-17, в якому зазначено, що для надання висновку встановленого зразку, щодо виконання ним службові обов'язки, просили надати документацію про тривалу не працездатність.

Таким чином, висновки розслідування щодо невиконання позивачем наказу начальника, є без підставними та спростовані матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також скасування судом наказу від 08.06.2017 року № 204, суд приходить до висновку про скасування наказу 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Дніпропетровській області № 154 від 03.07.2017 року та наказу № 309 від 05.07.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, оскільки вони є похідними один від одного та безпідставність яких встановлено судом під час розгляду адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 16,17 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Наказ чи розпорядження має віддаватися (видаватися) начальником відповідно до повноважень згідно із займаною посадою, на підставі законодавства, не принижувати честі та гідності підлеглих, бути чітким, зрозумілим і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Згідно Доповідної записки полковника служби цивільного захисту ОСОБА_13 начальника 8 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 08.06.2017року та начальника медичної служби Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_11, начальнику ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_14, зазначили, що у зв'язку з тривалою не працездатністю майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 ставлять питання, про направлення останнього на позачерговий медичний огляд.

На підставі Доповідної записки начальника медичної служби Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_11 та направлення № 527 від 08.06.2017 року видано наказ № 134 від 12.06.2017 року про направлення на позачерговий медичний огляд ОСОБА_3

Пунктом 8,9 розділу ІV Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій вставлено, що на прохання особи рядового чи начальницького складу або рятувальника проводиться позачерговий медичний огляд, якщо така особа вважає, що погіршення стану її здоров'я пов'язане з виконанням нею професійних обов'язків або перешкоджає подальшому проходженню служби. Позачерговий медичний огляд особи рядового чи начальницького складу або рятувальника може проводитися за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров'я такої особи перешкоджає подальшому проходженню служби або виконанню службових обов'язків за контрактом.

Враховуючи вищевказане, суд приходить висновку про те, що наказ про направлення позивача на позачерговий медичний огляд № від 134 від 12.06.2017 року є необґрунтований та безпідставний, оскільки доповідна записка містила інформацію, щодо недопущення погіршення стану здоров'я та своєчасному лікуванні захворювання, і ні як не пов'язане з подальшим проходженням служби або виконанням службових обов'язків.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а накази № 47 від 01.02.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, № 81 від 09.03.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині запропонування накласти за результатами службового розслідування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність,№ 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, № 134 від 12.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, № 144 від 21.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області,№ 154 від 03.07.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, № 309 від 05.07.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині призначення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 на посаду інспектора 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області з охорони об'єктів з поновленням ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. .

Керуючись ст. ст. 139,241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 47 від 01.02.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині звільнення із займаної посади та зарахування майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області у розпорядження начальника 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області з 01.02.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 81 від 09.03.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині запропонування накласти за результатами службового розслідування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 204 від 08.06.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 134 від 12.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 144 від 21.06.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 154 від 03.07.2017 року 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Дніпропетровській області;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 309 від 05.07.2017 року ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області в частині призначення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 на посаду інспектора 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області з охорони об'єктів.

Поновити ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1), на посаді старшого інспектора 18 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

А.О. Коренев