АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Чернівці справа № 713/1151/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.

секретаря: Герман Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання частково незаконним та скасування рішення Іспаської сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та запису у Поземельній книзі, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Пилип»юк І.В.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося в суд з позовом, посилаючись на те, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землями смуги відведення в межах Іспаської сільської ради ДТГО «Львівська залізниця» укладено договір із землевпорядною організацією ПП «Ріга» від 30.12.2013р. №Л/П-134382/НЮ про виконання робіт з інвентаризації земель та виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО «Львівська залізниця» в межах існуючої смуги відведення.

22-ц/794/1289/ 2017р. Провадження № 713/28/18 Головуючий у 1 інстанції Пилип’юк І.В.

Категорія 29 Доповідач Височанська Н.К.

На виконання умов зазначеного договору ПП «Ріга» виготовило Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об'єктами залізничного транспорту за напрямком «Завалля-Вижниця» від 28км+986м до 34км+300м в адміністративних межах Іспаської сільської ради, що є підставою для реєстрації земель. В результаті проведеної інвентаризації смуги відведення виявлено, що земельна ділянка на 31км+540м до 31км+557м, що перебуває у власності ОСОБА_1 частково, площею 0,0009 га, накладається на смугу відведення залізниці. Спірну земельну ділянку рішенням виконавчого комітету Іспаської сільської ради №279-18/12 від 22.11.2012р. передано у власність ОСОБА_1 Вищевказана земельна ділянка, яка накладається із смугою відведення залізниці площею 0,0009 га, зареєстрована в державному земельному кадастрі №7320582500:01:002:1259.

Позивач зазначав, що рішення Іспаської сільської ради від 22.11.2012 року є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки порушує право ДТГО «Львівська залізниця» на користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху. Іспаська сільська рада перевищила свої повноваження в частині розпорядження земельними ділянками державної власності під залізницями, які відповідно до ч.4 ст.84 ЗК України не можуть передаватися у приватну власність.

На підставі наведеного, позивач просив: визнати незаконним та скасувати рішення Іспаської сільської ради №279-18/12 від 22.11.2012р. в частині надання земельної ділянки ОСОБА_1 у приватну власність, що в с. Іспас Вижницького району; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7320582500:01:002:1259 та скасувати його державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; скасувати запис у Поземельній книзі щодо даної земельної ділянки, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування; стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2017 року позов ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення 18 сесії 6 скликання Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №279-18/12 від 22.11.2012р. в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0009 га, розташованої на території Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Визнано частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №754949, кадастровий №7320582500:01:002:1253, виданий Відділом Держкомзему у Вижницькому районі Чернівецької області 20.02.2012 року ОСОБА_1 в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0009 га.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, посилалося на те, що рішення Іспаської сільської ради не може бути частково визнано незаконним чи бути частково скасованим. Так, відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Іспаської сільської ради прийнято із перевищенням повноважень щодо розпорядження землями державної власності, передбачених ст.ст.12, 122 ЗК України, із недотриманням вимог ч.2 ст.149 ЗК України щодо вилучення земельних ділянок, порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, чим порушено права та інтереси Залізниці на користування земельною ділянкою, якою володіє відповідач ОСОБА_1, а тому оскаржуване рішення сільської ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню повністю.

Оскільки, на підставі незаконного рішення Іспаської сільської ради від 22.11.2012р. ОСОБА_1 оформила державний акт на право власності на земельну ділянку, то він також має бути визнаний недійсним в цілому, а не частково.

Крім цього, вважає висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про скасування державної реєстрації на земельну ділянку та запису в Поземельній книзі невірним. Так, п.п.60-61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Також на підставі рішення суду вноситься запис про скасування державної реєстрації прав згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Сторони в судове засідання, призначене на 10 січня 2018 року не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення – в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та запису у Поземельній книзі скасувати та задовольнити ці вимоги. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Судом встановлено, що земельні ділянки під існуючими об'єктами залізничного транспорту за напрямком «Завалля-Вижниця» від 28км+986м до 34км+300м в адміністративних межах Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області перебувають на балансі ПАТ «Українська залізниця».

Рішенням Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 22 листопада 2012 року №279-18/12 ОСОБА_1 у власність виділено земельні ділянки площею 0,3196 га, з них 0,1124 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по 1-му провулку Шевченка, 2 та 0,2072 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі даного рішення ОСОБА_1 отримала 20 грудня 2012 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №754949, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 0,2072 га, яка розташована в с.Іспас Вижницького району, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства.

Пред»являючи позов, ПАТ «Українська залізниця» посилалося на те, що до складу земель, виділених ОСОБА_1, входить земельна ділянка площею 0,0009 га, розташована на смузі від на 31км+540м до 31км+557м, яка перебуває на балансі ПАТ «Українська залізниця».

З аналізу ст. 68 ЗК України, ст. 11 Закону України «Про транспорт», ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» вбачається, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів залізничного транспорту.

Пунктом 4 Положення про землі, надані транспорту, затвердженого постановою Центрального виконавчого комітету СРСР № 58, Ради народних комісарів СРСР від 07 лютого 1933 року № 50, до земель, наданих транспорту відносилися землі, зайняті залізничними шляхами та іншими об'єктами залізничної інфраструктури. Це положення набрало чинності та діяло на вказаних землях з 1939 року, на підставі Закону СРСР «Про включення Західної України у склад СРСР із возз'єднанням її із УРСР» від 01 листопада 1939 року, до набрання чинності Положення про землі надані транспорту, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 08 січня 1981 року № 24, ст. 1 якого встановлено, що землями транспорту визнаються землі, надані підприємствам, установам і організаціям транспорту для здійснення покладених на них спеціальних задач. Розміри земельних ділянок, наданих для вказаних цілей визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технічної документації.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що частина земельної ділянки площею 0,0009 га, яка перебуває на балансі ПАТ «Українська залізниця», є землею залізничного транспорту та яка накладається на земельні ділянки залізниці, була незаконно передана ОСОБА_1 у приватну власність, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення Іспаської сільської ради Чернівецької області №279-18/12 від 22.11.2012р. в цій частині. В іншій частині права позивача не порушуються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки встановлення смуги відведення залізниці необхідне перш за все для забезпечення безпеки руху залізничного транспорту та згідно з приписами ч. 3 п. 2 ст. 83 ЗК України, такі землі залізниці не можуть передаватись у приватну власність.

З матеріалів справи вбачається, що вилучення земельної ділянки у встановленому порядку в залізниці не проводилося. Із залізницею як суміжним землекористувачем не було погоджено акт встановлення і узгодження меж землекористувачів у натурі та не було отримано погодження на вилучення спірних земельних ділянок.

Відповідно до п. «б» ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями.

Положеннями ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого і шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на викладені обставини рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання частково незаконним та скасування рішення Іспаської сільської ради Чернівецької області №279-18/12 від 22.11.2012р. та визнання частково недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку в частині накладення земельної ділянки площею 0,0009 га є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що необхідно скасувати рішення сільської ради та визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним в повному обсязі є безпідставними з наступних підстав.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Колегія суддів вважає, що право ПАТ «Львівська залізниця» на іншу частину земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 та яка не накладається на земельну ділянку Залізниці не порушено. В той же час, інша частина земельної ділянки належить на праві власності ОСОБА_1 і вона не може бути безпідставно позбавлена цього права.

Відмовляючи в задоволенні позову про скасування державної реєстрації та запису в Поземельній книзі щодо права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку є підставою для скасування запису у Поземельній книзі та у Державному реєстрі прав.

Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до п.п. 60 - 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Пунктом 115-2 зазначеного Порядку встановлено, що у разі коли до 01 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність, або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою згідно з п.п. 107 - 111 і 113 цього Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. «а» п. 2 частини шостої ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та внесення змін до Державного земельного кадастру можливе після ухвалення рішення про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Наведеного суд першої інстанції не врахував та безпідставно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування державної реєстрації та запису в Поземельній книзі щодо права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч.13 ст.141, п. «в» ч.4 ст.382 ЦПК України з позивача на користь КЕВ м.Чернівці підлягають стягненню судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та запису у Поземельній книзі скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та запису у Поземельній книзі задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію та запис в Поземельній книзі права власності ОСОБА_1, внесений на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №754949. Виданого Відділом Держкомзему у Вижницькому районі 20 грудня 2012 року ОСОБА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги по 1320 грн. з кожного

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її складення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_2

Судді /підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно: