Справа № 822/256/16

УХВАЛА

16 січня 2018 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Шевчука О.П. , суддів : Петричковича А.І. , Михайлова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Міграційної служби України , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Міністерства юстиції України, Служби безпеки України про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної Міграційної служби України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним, скасувати наказ №29-к від 01 лютого 2016 року, поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 822/256/16 (надалі - суд).

Суд 13 квітня 2016 року ухвалою зупинив провадження по даній справі на підставі ч.1 ст.156 КАС України (в редакції, що діяла станом на 13 квітня 2016 року), до вирішення Конституційним судом України конституційного подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

Представник позивача 12 січня 2018 року подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі №822/256/16 в порядку ст.ст.236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що 15 грудня 2017 року набула чинності нова редакція КАС України, відповідно до п.3 ч.1 ст.236 якої встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При цьому вважає, що згідно з положеннями нової редакції КАС України заборонено зупиняти провадження у справі у разі, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Посилаючись на п.10 ч.1 Перехідних положень КАС України, позивач зазначає, що по даній справі зібрані усі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а тому перешкод для подальшого розгляду справи по суті відсутні.

Враховуючи те, що прийняття рішення по суті в межах даного адміністративного позову можливе за відсутністю рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих норм та положень Закону України "Про очищення влади", оскільки на момент прийняття оспорюваного наказу відповідачем та його оскарження в судовому порядку, Закон України "Про очищення влади" чинний, дія окремих його положень не зупинена.

Крім того, акцентуючи увагу суду на положення : ч.2 ст.6, КАС України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року, ч.2 ст.75 Закону України "Про Конституційний Суд України", позивач вважає, що зупинення провадження по даній справі приводить до порушення його трудових прав, затягування строків розгляду справи та є порушенням Конституції України, КАС України, Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод, а також судової практики Європейського суду з прав людини.

На підставі зазначеного вище, позивач просить поновити провадження в даній справі.

Вивчивши доводи письмового клопотання позивача та матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КАС України ( в редакції станом на 07.01.2018 року), провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2018 року, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.10 ч.1 перехідних положень розділу VII КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.3 ст.6 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992, згідно якого зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Суд встановив, що ухвалою Конституційного Суду України від 18 березня 2015 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

При цьому, згідно з ч.2 ст.75 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII ( в редакції станом на 15.12.2017 року) строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.

Однак, у встановлений ч.2 ст.75 Закону України №№ 2136-VIII строк Конституційний Суд України не вирішив в порядку конституційного провадження вказане вище подання народних депутатів України.

Суд вважає, що розгляд даної справи та прийняття рішення по суті в межах даного адміністративного позову можливе за відсутності рішення Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих норм та положень Закону України "Про очищення влади", оскільки на дату прийняття оспорюваного наказу відповідачем та його оскарження в судовому порядку , Закон України "Про очищення влади" чинний, дія окремих його положень не зупинена.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно п.5 ч.1 ст.361 КАС України встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи є підставою для провадження за нововиявленими обставинами.

Пунктом 11 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного ( без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що існують підстави для поновлення провадження у справі, так як на даний час, відповідно до вимог ст.ст.3, 7, 236, 361 КАС України ( в редакції станом на 07.01.2018 року), для вирішення справи по суті відсутня потреба очікувати набрання законної сили судовим рішеннями Конституційного Суду України за розглядом Конституційних подань 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

Керуючись статтями 3, 7, 236, 237, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Міграційної служби України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Міністерства юстиції України, Служби безпеки України про визнання протиправним, скасування наказу №29-к від 01 лютого 2016 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2018 р. о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Судді

/підпис/ /підпис/ /підпис/

О.П. Шевчук А.І. Петричкович О.О. Михайлов

"Згідно з оригіналом" Суддя

О.П. Шевчук