АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №761/10859/17

Апеляційне провадження: № 22-ц/796/663/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Музичко С.Г., Рейнарт І.М.

при секретарі Юрчуку С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року в справі за позовом Sheekar CorporationGА (США) до приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення суми, за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат - Чапали Юрія Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року,

встановила:

У березні 2017 року приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат») звернулось до суду з заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року у справі АС № 231у/2016.

Обґрунтовуючи клопотання, ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зазначало, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року ухвалено стягнути з ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Sheekar Corporation GА (США) 1 119 358 доларів США заборгованості за поставлений товар, 33 240,54 доларів США пені за порушення строків оплати товару та 20 958,40 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1 173 556,94 доларів США. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року містить тлумачення Контракту № 1636-08 від 07 квітня 2015 року, що виходить за межі арбітражної угоди, оскільки жодна із сторін з цього приводу до арбітражу не зверталася, а в арбітражному застереженні угоди про тлумачення змісту контракту немає.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - Чапала Ю.О. просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року та постановити нову, якою заяву задовольнити.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не враховані вимоги ч. 4 ст.389⁵ ЦПК України, якою визначено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а також залишено поза увагою роз'яснення п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України».

Зазначив, що наведене у п. 12.2. Контракту арбітражне застереження не конкретизує місце проведення арбітражу та склад такого суду, а Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, прийнявши справу до розгляду, без згоди сторін розтлумачив умови арбітражного застереження, вийшовши за його межі.

Крім цього, під час арбітражного розгляду було допущено порушення Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду приТоргово-промисловій палаті України, яке полягало у неповному з'ясуванні арбітражним судом обставин справи.

В запереченні на апеляційну скаргу представник Sheekar Corporation GА - Астаф'єв Є.В. просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Зазначив, що арбітражне застереження у п.12.2 Контракту містить вказівку на місце знаходження обраної сторонами арбітражної угоди установи - м. Київ. Відтак, арбітражне застереження не потребувало додаткового тлумачення, оскільки підпорядкування спору Міжнародному комерційному арбітражному суду приТоргово-промисловій палаті України унеможливлює вибір будь-якого іншого місця арбітражу (виходячи із вимог регламенту зазначеного суду, про застосування якого сторони прямо домовились у арбітражному застереженні).

Переглянувши справу за наявними доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухваленого судового рішення без змін з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року з підстав, встановлених у ч. 2 ст. 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 389-5 ЦПК України в редакції, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором та/або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Частиною 2 ст. 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:

1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або 2) суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Вказані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Судом встановлено, що 07 квітня 2015 року між ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та фірмою "Sheekar CorporationGА", США, укладено контракт 1636-08 на поставку товару.

Посилаючись на невиконання ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» своїх зобов'язань за вказаним контрактом, Sheekar CorporationGА звернулося з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 жовтня 2016 року у справі АС № 231у/2016 за позовом Sheekar Corporation GА до ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості за поставлений товар ухвалено стягнути з ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Sheekar Corporation GА 1 119 358 доларів США заборгованості за поставлений товар, 33 240,54 доларів США пені за порушення строків оплати товару та 20 958,40 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1 173 556,94 доларів США. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Пунктом 12.2. укладеного між сторонами контракту визначено (мовою оригіналу): " Все споры, разногласия, или требования, возникающие по настоящему контракту или в связи с ним, в том числе касающиеся его исполнения, подлежат разрешению в Международном Коммерческом Арбитражном Суде при Торгово-промышленной Палате Украины, г. Киев, в соответствии с его регламентом. Арбитражный суд состоит из трех арбитров. Правом, регулирующим настоящий контракт, является право Украины. Язык арбитражного разбирательства - русский".

Відповідно до ч.1 ст. 10 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України місцем арбітражу є м. Київ, Україна.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ні сторони, ні арбітражний суд не можуть змінити місце знаходження Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. При цьому місце арбітражу слід відрізняти від місця слухань, щодо яких сторони можуть прямо домовитись про їх проведення поза місцем знаходження МКАС.

Оскільки підпорядкування спору Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України унеможливлює вибір будь-якого іншого місця арбітражу, арбітражне застереження, наведене у п. 12.2 контракту, не потребувало додаткового тлумачення.

Доводи апеляційної скарги про те, що сторони арбітражного застереження не досягли згоди щодо кількості арбітрів, є необґрунтованими.

В п. 12.2 контракту зазначено, що арбітражний суд складається з трьох арбітрів.

Відповідно до умов арбітражного застереження та Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» листом від 27 червня 2016 року зробив вибір свого арбітра ОСОБА_6, що є свідченням згоди останнього з положеннями арбітражного застереження щодо суду у складі трьох арбітрів.

При цьому судом встановлено, що заявник протягом арбітражного розгляду не подавав заперечення проти розгляду спору Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ст. 36 Регламенту цього суду, якщо сторона не заявляє у передбачений строк або, якщо такий строк не встановлено, то без невиправданої затримки, заперечення щодо недотримання протягом арбітражного розгляду, який відбувся у МКАС, будь-якого положення Регламенту, арбітражної угоди чи застосованих норм законодавства про міжнародний комерційний арбітраж, від яких сторони можуть відступати, вважається, що вона відмовилася від свого права на заперечення.

Підлягають відхиленню також доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування арбітражним судом обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були подані сторонами арбітражного розгляду тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене ст. 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,374,375,382, 383 ЦПК України колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат - Чапали Юрія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 січня 2018 року.

Головуючий:

Судді: