Єдиний унікальний № 742/2687/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Бездідько В.М.,

при секретарі Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя ,- встановив:

З 21 червня 2014 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 5). Від подружнього життя мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Позивач за первісним позовом звернулася до суду з позовом про розлучення з відповідачем, вказуючи на те, що кожен з них має діаметрично протилежні погляди на шлюб та сім»ю, відсутнє взаєморозуміння, внаслідок чого постійно виникають сварки та конфлікти, які негативно впливають на дитину та роблять неможливим їх співжиття. Шлюбні відносини між подружжям припинено з березня 2017 року і на примирення позивачка не згодна. Подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем є неможливим, тому і просить суд розірвати даний шлюб, після розірвання шлюбу залишити прізвище «Коновал», стягнути понесені судові витрати.

Позивачка за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав та не заперечив проти розірвання шлюбу. Крім того заявлені ним позовні вимоги в частині передачі йому у особисту приватну власність частину спільного сумісного майна набутого ними за час шлюбу, а саме собаки породи померанський шпріч по кличці Лакі, а двох її щенят передати у приватну власність ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:

Основним аргументом при визначенні підстави припинення шлюбу являється стійкий розлад подружніх стосунків, а в даному випадку позивачка довела перед судом, що причини розірвання шлюбу являються суттєвими, оскільки сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на неможливість збереження сім”ї, а відповідач проти розлучення не заперечує.

За таких обставин, суд з”ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини розірвання шлюбу, приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, а тому шлюб підлягає розірванню.

Крім того беручи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі, а саме судовий збір сплачений при подачі позовної заяви у розмірі 640 грн.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Згідно ч.1 ст.368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Зважаючи на те, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 Сімейного кодексу України), собака породи померанський шпіц по кличці Лакі та двоє її щенят належать сторонам на праві спільної сумісної власності.

Домовленості про добровільний поділ сабики та двох щенят, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором або рішенням суду (ст. 70 Сімейного кодексу України, ст. 372 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Незважаючи на той факт, що собака породи померанський шпіц по кличці Лакі була зареєстрована лише на ім'я відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 (як одного з подружжя), це майно вважається спільним майном подружжя. Частки кожного із співвласників в праві на спільну собаку не визначені.

Згідно ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Під час розгляду справи встановлено, що сторонами, як подружжям, за час шлюбу, була придбана собака породи померанський шпіц по кличці Лакі, що підтверджується відповідним паспортом на собаку, яка відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя. На дане майно, відповідно до ст.63 СК України, сторони, як подружжя, мають рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном, а згідно ч.1 ст.70 цього Кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21грудня 2007року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обовязкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, суд виходить із того, що собака підлягає поділу між сторонами, шляхом визнання за кожним із них права власності на 1/2 частину її ідеальної частки, із залишенням такої собаки у спільному користуванні сторін.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

вирішив:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області, 21 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Казакова) ОСОБА_4, актовий запис № 215.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Коновал».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 640 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя – задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 собаку породи померанський шпіц по кличці Лакі та двох щенят

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на ? ідеальну частину собаки породи померанський шпіц по кличці Лакі та двох щенят та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальну частину собаки породи померанський шпіц по кличці Лакі та двох щенят.

Встановити порядок користування собакою породи померанський шпіц по кличці Лакі та двох щенят між ОСОБА_2 до ОСОБА_1, визначивши у такий спосіб кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по тижню за місцем їх проживання.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М.Бездідько