Провадження № 2-а/675/112/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Мордач К.О., сторін та інших осіб, які беруть участь в справі:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав Хмельницької області в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання обмеження прав та законних інтересів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (по тексту – ОСОБА_1В.) звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до про визнання обмеження прав та законних інтересів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

У своїй позовній заяві обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що вимогами кримінально-виконавчого законодавства України гарантується засудженому право користування мережею Інтернет під контролем адміністрації колонії протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. На думку позивача, час відведений для користування мережею Інтернет суттєво скорочений до 30 хвилин лише один раз на тиждень, що унеможливлює використання наданого права ефективно.

ОСОБА_1 вказує, що КВК України передбачено користування мережею Інтернет кожного дня та не зазначено будь-яких обмежень щодо тривалості одного сеансу. Такі обмеження з боку відповідача, як зазначає позивач, є протиправними.

Також позивач звертає увагу, що по причині бездіяльності відповідача, обмежений в праві користуватися електронною скринькою. Вважає, що внаслідок зазначених вище протиправних дій Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" йому завдано моральної шкоди, яка полягає у неможливості реалізувати свої права внаслідок службової недбалості адмністрації колонії.

Просив зобов’язати відповідача діяти виключно в межах та у спосіб передбачений Законом України та стягнути з нього на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.

Крім того, позивачем подано заяву від 19.10.2017 року, в якій вказував, що протиправні дії відповідача щодо надання користування мережею Інтернет продовжуються. Додатково зазначив, що користування мережею Інтернет надається лише один раз на тиждень протягом 30 хвилин, протягом місяця доступ суттєво скоротився до 2 годин.

Вважає, що заслуговує уваги та обставина, що провайдер СІКС, який надає підключення до мережі Інтернет збільшив абонентську плату за доступ до мережі з 20 до 50 гривень. Передбачений у цьому тарифному плані об’єм даних абоненту для використання складає 5000 Мбайт, однак в силу обмеження доступу до мережі відповідач завдає матеріальних збитків, що в свою чергу викликає душевні страждання в зв’язку з відчуттям повної безпорадності.

Тим самим позивач просив суд визнати порушенням його прав відповідачем при наданні користування глобальною мережею Інтернет та стягнути з врахуванням первісної позовної заяви з нього додатково 5000, 00 гривень моральної шкоди.

У судових засіданнях позивач підтримав у повному обсязі позовні вимоги на підставах заявлених у поданій суду позовній заяві та з врахуванням поданої суду заяви про зміну позовних вимог від 19.10.2017 року просив відновити його порушене право.

Представник відповідача Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» у судовому засіданні щодо заявленого адміністративного позову заперечувавав у повному обсязі. Пояснив, що засуджений ОСОБА_1 користуються глобальною мережею Інтернет відповідно до частин 5, 7, 8 статті 110 КВК України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 серпня 2014 року №1275/5, та Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 № 3233/5, у визначений розпорядком дня час.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Ухвалюючи судове рішення по суті заявлених вимог враховано наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Замкова виправна колонія (№58)», ознайомлений з вимогами КВК України, КПК України, КК України та нормативно-правових актів, що регламетують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, що стверджується розпискою від 20.04.2015 року, яка знаходиться в матеріалах особової справи засудженого №2-К-15.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (по тексту - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Згідно ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. (ч. 1, 2, 4 ст. 7 КВК України).

На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (ч. 2 ст. 151 КВК України).

Згідно ч. 1 ст. 107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.

Частиною 5 ст. 110 КВК України визначено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.

Крім того, ч. 7 ст. 110 КВК України визначає, що засудженим надається право користуватися мережею Інтернет під контролем адміністрації.

Засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань ознайомлюється зі змістом вхідних та вихідних повідомлень у разі, якщо це необхідно з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених.

Під час користування глобальною мережею Інтернет засудженим забороняється:

вносити будь-яку інформацію, у тому числі направляти листи, коментарі, знаки тощо, та реєструватися на веб-сайтах, крім випадків створення та користування електронною поштовою скринькою в порядку, визначеному цією статтею, а також у разі необхідності здійснення реєстрації для користування дозволеними сайтами;

формувати будь-які бази даних та накопичувальні диски, у тому числі віртуальні;

відвідувати веб-сайти соціальних мереж, сайти, що пропагують жорстокість, насильство, еротичного або порнографічного змісту, переглядати сайти, що можуть негативно вплинути на психічний стан засудженого.

Перелік сайтів, до яких дозволяється доступ, формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та за заявою засуджених може бути доповнений адміністрацією установи виконання покарань сайтами, зміст яких не суперечить вимогам цієї статті.

Користування глобальною мережею Інтернет проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.

Користування глобальною мережею Інтернет оплачується з особистих коштів засуджених або коштів інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.

Засуджені під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров’я, не віднесених до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з дозволу адміністрації установи виконання покарань можуть мати при собі та користуватися під контролем адміністрації портативними персональними комп’ютерами з доступом до глобальної мережі Інтернет.

Сам же порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України (ч. 8 ст. 110 КВК України).

Згідно з ч. 1 розділу І Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.08.2014 № 1275/5 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 3233/5 від 19.10.2017) для надання засудженим можливості доступу до глобальної мережі Інтернет адміністрація установи виконання покарань чи слідчого ізолятора забезпечує оптимальний спосіб підключення установи до провайдера, який надає послуги доступу до глобальної мережі Інтернет. Вказана норма відображена і в чинній редакції Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 19.10.2017 № 3233/5.

Згідно з ч. 3 розділу ІІ Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.08.2014 № 1275/5 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) для упорядкування користування глобальною мережею Інтернет адміністратором складається графік роботи інтернет-класу, затверджений начальником установи, відповідно до поданих засудженими заяв та кількості робочих місць.

При цьому у відповідності до ч.ч. 4, 5 розділу ІІ Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.08.2014 № 1275/5 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на користування глобальною мережею Інтернет та включення конкретних веб-ресурсів до переліку засуджені подають через начальника відділення соціально-психологічної служби установи, які у дводенний строк розглядаються комісією установи. Засуджені користуються глобальною мережею Інтернет у вільний час, відведений розпорядком дня, згідно з графіком роботи інтернет-класу.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 розділу ІІ Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 19.10.2017 № 3233/5 на підставі Переліку веб-сайтів, до яких дозволяється доступ засудженим, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148, адміністрація установи з урахуванням вимог Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року № 2186/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за № 1656/26433, розробляє список електронних адрес, до яких дозволяється доступ.

За заявою засуджених список може бути доповнений адміністрацією установи електронними адресами, зміст яких не суперечить вимогам статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Відповідно до ч. 2 розділу ІІ вказаного вище Порядку засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи. Засуджений може використовувати виключно особистий обліковий запис електронної поштової скриньки.

При цьому, як визначено у ч. 6 розділу ІІ такого Порядку користування Інтернетом проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.

Слід відміти й те, що для упорядкування користування Інтернетом та забезпечення права всіх засуджених адміністратор складає графік роботи інтернет-класу, який затверджується начальником установи (ч. 8 розділу ІІ Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 19.10.2017 № 3233/5).

Частиною 11 розділу ІІ вказаного Порядку визначено і те, що користування Інтернетом оплачується власними коштами засуджених або коштами інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.

При розрахунку для засуджених вартості оплати за користування Інтернетом враховуються вартість тарифного плану підключення установи до провайдера, час, впродовж якого засуджений користувався Інтернетом, витрати на обслуговування мережі та інтернет-класу.

У ході розгляду справи з’ясовано, що між ТОВ «Мережа-С» та Замковою виправною колонією УДПтСУ у Хмельницькій області (№58) було укладено Договір №К58/А-2 від 15.10.2015 року про розгортання та забезпечення функціонування Спеціальної інформаційно-комунікаційної системи органів та установ ДПтСУ України.

Наказом Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 17.01.2017 року №38/ОД-17 затверджено склад комісії установи, що проводить перегляд та затвердження веб-ресурсів, до яких надається доступ для користування засудженими та надає дозвіл на користування засобами IP-телефонії і відеозв’язку через спеціальну інформаційно-комунікаційну систему (СІКС) в Замковій виправній колонії №58; затверджено графік роботи інтернет-класу (понеділок-п’ятниця 14:00 – 16:00 (крім вихідних та святкових днів), субота-неділя вихідний).

Згідно акту прийому-передачі обладнання на тимчасове зберігання від 22.10.2015 року у відповідності до Договору №К58/А-2 від 15.10.2015 року відповідачу було передано обладнання: маршрутизатор MikroTik hap Lite (1 шт.) та планшетний комп'ютер Lenovo A3500-FL (1 шт.).

Встановлено і те, що позивач у справі є користувачем спеціальної інформаційно-комунікаційної системи, що стверджено відповідним договором від 02.11.2016 року, укладеного між ним та ТОВ «Мережа-С».

У ході розгляду справи встановлено, що Наказом Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 25.07.2017 року №151/ОД-17 затверджено Положення про порядок надання засудженим користування послугами мережі Інтернет в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)" та затверджено графік роботи інтернет-класу.

Згідно затвердженого графіку роботи інтернет-класу для надання доступу засудженим до локальної мережі Інтернет та користування засобами ІР-телефонії і відеозв’язку через мережу Інтернет годинами роботи є 14:00-16:30 з понеділка по п’ятницю (крім святкових та вихідних днів), субота-неділя є вихідними.

Суд враховує і те, що згідно розпорядку дня для засуджених, які утримуються в ізольованому секторі до довічного, затвердженого наказом начальника Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 03.02.2017 року за №58/ОД-17 надання глобальної мережі Інтернет здійснюється з 14:00-16:30 год., крім вихідних та святкових днів.

Як вбачається з довідки від 31.08.2017 року начальника відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації ОСОБА_3 перелік веб-сайтів, якими на даний час користуються засудженні колонії сформований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері виконання кримінальних покарань та пробації, відповідно до частини 7 ст. 110 КВК України, що в свою чергу вказує на те, що в установі даний перелік не розробляється та не затверджується, а лише може доповнюватись адміністрацією установи за заявою засудженого, зміст яких не суперечить вимогам вище вказаної статті КВК України.

Згідно довідки начальника сектору - начальника відділення соціально - психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 04.09.2017 року вбачається, що від засудженого ОСОБА_1, в період з 26.01.2017 року по 05.06.2017 року заяв щодо доповнення переліку дозволених в користування веб-сайтів глобальної мережі не надходило.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи витягів з книги № 7167 обліку надання засудженим доступу на користування мережею Інтернет ОСОБА_1 реалізовував своє право на доступ до мережі Інтернет.

Таким чином, судом не встановлено з боку відповідача порушень дотримання порядку надання засудженому ОСОБА_1 доступу до мережі Інтернет, обставини на які покликається позивач спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Судом враховано також і те, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не було доведено заподіяння йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)", а тому в суду немає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди в сумі 15 000, 00 грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 297 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29.12.2017 року.

Суддя: О.В. Король