-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" січня 2018 р. Справа№ 910/14369/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Звєрєва Л.А. адвокат згідно договору №01/10/2017 від 01.10.17 про надання юридичних послуг
від відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2017 року
(за заявою ТОВ "Агропродекспорт" про відстрочення виконання рішення суду та зняття арешту з майна)
у справі № 910/14369/16 (суддя Спичак О.М.)
за позовом LACTOPUR INC
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт"
про стягнення 236 400 дол. США, що еквівалентно 5 864 865,57 грн., -
в с т а н о в и в :
LACTOPUR INC звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 185 400 дол. США попередньої оплати, 8 000 дол. США суми втраченого прибутку (упущеної вигоди), 43 000 дол. США збитків (т.І, а.с. 6-12, 172-173).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/14369/16 позовні вимоги LACTOPUR INC задоволено частково. Стягнуто із ТОВ "Агропродекспорт" на користь LACTOPUR INC 185 400 дол. США, що еквівалентно 4 599 602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України попередньої оплати та 2 781 дол. США судового збору (т.І, а.с. 203-215, т.ІІ, а.с. 39-55, 99-109).
11 січня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ (т.ІІ, а.с. 59)
13 липня 2017 року ТОВ "Агропродекспорт" звернулось з заявою від 13.07.2017, в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 строком на вісім місяців рівними частинами, зняти накладений у виконавчому провадженні № 53241157 арешт з коштів, що знаходяться на рахунках та майна боржника на час відстрочки виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2017 року у справі № 910/14369/16 відмовлено у задоволенні заяви від 13.07.2017 р. ТОВ "Агропродекспорт" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 та зняття арешту з грошових коштів та майна боржника.
29 листопада 2017 року ТОВ "Агропродекспорт" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2017 року у справі № 910/14369/16, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та заяву від 13.07.2017 р. - задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано неналежним дослідженням судом першої інстанції винятковості наведених відповідачем обставин.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Агропродекспорт" у справі № 910/14369/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.
11 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну ТОВ "Агропродекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А., справу призначено до розгляду на 26 грудня 2017 року.
26 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 09 січня 2018 року.
У судовому засіданні 09 січня 2018 року представник LACTOPUR INC надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Представник ТОВ "Агропродекспорт" у судове засідання 09 січня 2018 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення за № 0411615023620 (ухвали про відкладення розгляду справи на 09.01.2018 р.)
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).
За змістом ч. 2 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу ТОВ "Агропродекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 прийнято до провадження колегії суддів ухвалою від 11.12.2017 р., останнім днем строку розгляду вказаної апеляційної скарги є 09.01.2018 р.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду апеляційної скарги та враховуючи те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
Згідно з частиною п. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, з'ясувавши обставини справи і здійснивши перевірку їх доказами, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, надавши учасникам справи можливість виступити у судових дебатах встановила наступне.
28 лютого 2017 року ТОВ "Агропродекспорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про надання відстрочки виконання рішення та зняття арешту з коштів на рахунках, в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 р. у справі № 910/14369/16 строком на 6 місяців рівними частинами, та зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунках на час відстрочки виконання рішення суду, накладеного по виконавчому провадженні № 53241157 (т.ІІІ, а.с. 3-6).
Вказану заяву мотивовано тим, що: внаслідок накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, його діяльність майже повністю зупинилась оскільки припинились платежі за молочну продукцію і як наслідок зменшилась її реалізація; боржник тривалий час здійснював торгівлю з Російською Федерацією та Республікою Казахстан, проте внаслідок введення у 2014 року Російською Федерацією продуктового ембарго, боржник втратив ринки збуту, а внаслідок несприятливий обставин в Україні зменшився попит на продукція та відповідно обсяг її реалізації; внаслідок вказаних обставин, боржник залежний від залучених (кредитних) коштів; внаслідок низьких значень ліквідності активів не може своєчасно погасити короткострокову заборгованість, а одночасне виконання судового рішення неможливе внаслідок недостатності власних обігових коштів та може призвести до неплатоспроможності; відповідач посилався на порушення платіжної дисципліни зі сторони його контрагентів та вжиття ним заходів щодо стягнення заборгованості з ООО "Викейт плюс" та АО "Сукчез" шляхом подання позовів до Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України, виконання рішень яких дозволить розрахуватись з кредиторами; боржник планує звертатись з позовами і до інших боржників проте для цього необхідно сплачувати високі судові збори, чого боржник зробити не в змозі з огляду на арешт коштів на його рахунках; арешт коштів заблокував господарську діяльність боржника, що унеможливлює одержання ним доходу та виконання рішення у даній справі.
До вказаної заяви боржником подано постанови уряду РФ № 778 та № 842, копії постанов про накладення арешту на рахунки боржника, копії рішень Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України про стягнення з АО "Сукчез" заборгованості за поставлений товар у розмірі 741 000 доларів США та про стягнення з ООО "Викейт Плюс" заборгованості за поставлений товар у розмірі 216174645 російських рублів
06 квітня 2017 року від відповідача надійшли уточнення до заяви про відстрочення, в якій боржник просив відстрочити виконання судового рішення на 12 місяців, зняти арешт з майна та грошових коштів боржника на період розстрочення (т.ІІІ, а.с. 64-66).
Вказану заяву боржник обґрунтовував тим, що через наявну у загальному доступі інформацію про арешт майна боржника, контрагенти боржника відмовляються надавати йому транспортні послуги з відстрочкою платежу та вимагають передоплату, або оплату по факту наданих послуг, що неможливо у зв'язку з арештом коштів на рахунках; боржник вчиняє всіх можливих заходів для збереження господарської діяльності та отримання прибутку та погашення кредиторської заборгованості; у ІІ-IV кварталі боржник розраховує на значне надходження коштів у зв'язку з укладенням нових контрактів та пошуком нових ринків збуту, детальний розрахунок вказаного прибутку боржником наведено у доданому до вказаної заяви "Техніко-економічному обґрунтуванні операційної діяльності ТОВ "Агропродекспорт" за період 2-го кварталу 2017 року по 1 квартал 2018 року" (т.ІІІ, а.с. 67), а також надано копії контрактів по яким планується здійснення поставок (т.ІІІ, а.с. 68-83).
19 травня 2017 року відповідачем подано узагальнені пояснення по заяві про надання відстрочки виконання рішення суду, зняття арешту з коштів на рахунках та майна, у яких відповідачем: розтлумачено обсяги поставок до РФ, додано докази вчинення дій на зменшення кредиторської заборгованості (рішення про стягнення з ЧП Атаєва Айна 224899,43 доларів США), заборгованості, постанови МКА при ТПП України про прийняття до провадження позовів боржника про стягнення SIA "CEOLITAS" та ІП Комаренка О.В. заборгованості на загальну суму 1.21 млн.дол.США. На підтвердження укладення вигідних угод, за рахунок доходу від яких відповідач планує погашати заборгованість у даній справі, відповідачем надано контракти з: "Kaskat" Spolka z ograniczona odpowiezialnosciaз графіком поставок зі сплатою у період з лютого 2018 р. по грудень 2018 р. на суму 680365 доларів США, з "G.M.Group" з графіком поставок на суму 920048 доларів США та помісячною оплатою у період з 10.2017 р. по 06.2018 р., з CEOLITAS на суму 408260 доларів США з помісячною оплатою з 10.2017 р. по 10.2018 р. та ОСОБА_5 з графіком поставок на суму 1394054 доларів США та помісячною оплатою у період з 02.2018 р. по 06.2018 р. Відповідач зазначає, що накладення арешту на транспортні засоби відповідача (20 одиниць балансовою вартістю 3286806,16 грн., які перебувають у заставі), якими він здійснює перевезення продукції в т.ч. і за кордон, унеможливлює їх виїзд за кордон та зменшення витрат на доставку товару (т.ІІІ, а.с. 173-179).
19 травня 2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/14369/16 відмовлено у задоволенні заяви відповідача, що надійшла 28.02.2017 р. з урахуванням уточнень від 06.04.2017 р. та узагальнених пояснень від 19.05.2017 р. з огляду на необґрунтованість (т.ІІІ, а.с. 210-216).
27 липня 2017 року постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/14369/16 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 р. скасовано в частині відмови у задоволенні розстрочки виконання рішення та прийнято в цій частині нове рішення, яким заяву задоволено в частині розстрочення виконання рішення на 12 місяців (т.6, а.с. 142-146).
17 жовтня 2017 року постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р., а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 р. про відмову у задоволенні заяви залишено без змін (т.6, а.с. 212-219).
Аналогічні заяви надходили від відповідача:
- 29.05.2017 р. (т.4, а.с. 2-5), у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 08.06.2017 р. (т.4, а.с. 98-107), яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. (т.6, а.с. 149-152)
- 16.06.2016 р. (т.4, а.с. 117-123), яку крім вищезазначеного мотивовано збільшенням гривневого еквіваленту валютної заборгованості з моменту отримання цих коштів до моменту, коли у боржника виник обов'язок їх повернути; відповідачем надано Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за 2016 р.), банківські довідки про наявність відкритих рахунків та відсутність на них залишків коштів. У задоволенні вказаної заяви відмовлено ухвалою від 26.06.2017 р. (т.5, а.с. 145-181), яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. (т.6, а.с. 155-158/зворот).
13 липня 2017 року ТОВ "Агропродекспорт" вчетверте звернулось із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду та зняття арешту, в якій просить відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 строком на 8 місяців рівними частинами та зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунках та майна відповідача на час відстрочки виконання рішення суду, накладеного у ВП №53241157 (т.7, а.с.36-42).
Обґрунтовуючи наявність підстав для відстрочення виконання рішення у справі, відповідач посилався на те, що його господарська діяльність була пов'язана у більшій частині з поставкою товару на територію Російської Федерації, якою на теперішній час введено обмеження щодо ввезення продовольчих товарів з України. Одночасно, заявником наголошено на наявності великої дебіторської заборгованості, яка виникла через невиконання іншими контрагентами своїх зобов'язань з оплати поставленого товару перед ТОВ "Агропродекспорт". На думку відповідача, внаслідок накладення в межах виконавчого провадження арешту на майно та грошові кошти боржника фактично обмежуються господарська діяльність останнього, що як наслідок, спричиняє неможливість виконання судового рішення та позбавляє боржника можливості сплачувати відсотки по кредитам, що викликає накопичення заборгованості перед банком у якого майно товариства перебуває у заставі. За доводами відповідача, наприкінці 2017р. - початку 2018р. очікується прибуток за рахунок якого може бути погашено заборгованість перед позивачем. Відповідач зазначає, що не є свідченням отримання ним високих показників діяльності у поточному році наявність його у реєстрі великих платників податків, оскільки до цього реєстру його включено за результатами 2015 року-першої половини 2016 року, а відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік у відповідача обліковується збиток від господарської діяльності у загальному розмірі 320797 млн.грн.; відповідач посилається на курсову різницю між моментом отриманням від позивача коштів, та моментом у який у нього виник обов'язок з їх повернення.
Вказані обставини вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечуються.
Залишаючи без задоволення заяву ТОВ "Агропродекспорт" про надання відстрочки виконання рішення суду та зняття арешту, Господарський суд міста Києва в ухвалі від 24.11.2017 р. зазначив про недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин з якими чинна на момент винесення ухвали ст. 121 ГПК пов'язувала можливість надання відстрочки виконання рішення та відсутність підстав для зняття з коштів і майна відповідача арешту, накладеного в межах виконавчого провадження та недоцільність вирішення цього питання в межах розгляду заяви про відстрочення рішення (т.7, а.с. 102-107).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись з апеляційною скаргою ТОВ "Агропродекспорт" зазначав, що судом першої інстанції не взято до уваги його доводів викладених у заяві від 13.07.2017 р. Також боржник з посиланням на ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" зазначав, що враховуючи той факт, що право застави банку на майно відповідача виникло раніше від моменту винесення рішення у даній справі і вартість заставленого майна менше від розміру заборгованості відповідача перед банками-заставодержателями, звернення стягнення на майно відповідача для задоволення вимог позивача є неможливим. Апелянт зазначає, що разом із заявою ним було надано нові докази неспроможності виконати рішення, проте судом першої інстанції належної оцінки ним надано не було.
З'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, а також норм права, що регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012).
Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 р. Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, рішення суду у справі №910/14369/16, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Наказ про примусове виконання рішення у справі №910/14369/16 видано 11.01.2017 р., проте доказів виконання вказаного рішення матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України (у редакції чинній станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, /…/ господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Врахування винятковості обставин при розгляді питання про розстрочення виконання рішення передбачено також чинною станом на момент апеляційного розгляду редакцією статті 331 ГПК України.
За змістом наведених норм, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно зі ст. 33 ГПК України (у чинній станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали редакції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 74 ГПК України (у редакції чинній станом на момент здійснення даного апеляційного розгляду).
Враховуючи викладене, доведення наявність винятковості випадків та наявність підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим покладаються саме на сторону, якою подається відповідна заява.
Відповідно до приписів ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Можливість отримання прибутку відповідачем підтверджено наданими до матеріалів справи копіями контрактів, предметом яких є поставка ТОВ "Агропродекспорт" суб'єктам господарювання - нерезидентам, продукції, загальна ціна якої перевищує заборгованість, що була предметом розгляду у вказаній справі. Більш того, умови контрактів з "G.M.Group" та CEOLITAS передбачено початок періоду оплати з жовтня 2017 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що наявність у позивача зазначених договірних відносин вказує на здійснення останнім господарської діяльності, за наслідками якої останнім може бути отримано прибуток, тобто введення у даному випадку Російською Федерацією заборони на ввезення продовольчих товарів з України, порушення зобов'язань контрагентами відповідача та наявність у відповідача кредитних зобов'язань не є беззаперечним підтвердженням наявності виключних обставин неможливості виконання рішення, а є свідченням наявності несприятливих факторів у погашенні заборгованості перед LACTOPUR INC та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим.
Враховуючи викладене, наданий заявником звіт про результати діяльності ТОВ "Агропродекспорт" за 2016 р. є доказом певного майнового стану боржника у 2016 р. та не є доказом наявності ускладнення діяльності та збитковості підприємства у 2017р.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на техніко-економічне обґрунтування операційної діяльності ТОВ "Агропродекспорт" за період з 2-го кварталу 2017р. по 1 квартал 2018 р. включно не свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення.
Враховуючи положення ст.ст. 35, 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", наявність прийнятих Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України на користь відповідача судових рішень про стягнення на користь ТОВ "Агропродекспорт" заборгованості з інших контрагентів - нерезидентів також не свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки відповідачем не надано доказів вчинення дій, направлених на виконання вказаних судових актів.
При цьому, недостатність обігових коштів боржника не можна вважати безумовною і винятковою обставиною, за наявності якої виконання рішення суду має бути відстрочено з огляду на те, що у випадку відсутності або недостатності для покриття заборгованості у відповідача коштів на рахунку в банку, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно.
Більш того, наведені в обґрунтування заяви відповідача від 13.07.2017 р. обставини та докази, вже були предметом розгляду, за результатами якого ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 р., 29.05.2017 р. та 16.06.2016 р. відмовлено у задоволенні вказаних заяв, нових доказів та обставин в обґрунтування винятковості обставин які б достеменно свідчили про наявність ускладнень у виконанні судового рішення у справі чи неможливість погашення заборгованості, відповідач у заяві від 13.07.2017 р. не наводить.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви від 13.03.2017 р. про відстрочення виконання судового рішення по справі.
Крім того, за змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України (у редакції чинній станом на момент перегляду оскаржуваної ухвали у апеляційному порядку) розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України у редакції № 2147-VIII від 03.10.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Рішення від 26.09.2016 р., про розстрочення виконання якого просить відповідач у заяві від 13.07.2017 р. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 22.12.2016 р.
Відповідно до ст. 105 ГПК України (у редакції станом на 22.12.2016 р. постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Враховуючи викладене, навіть у випадку наявності обставин для розстрочення виконання рішення, вчинення такої дії господарським судом станом на момент здійснення даного апеляційного перегляду є процесуально неможливим.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог заяви в частині зняття арешту з майна та грошових коштів боржника з огляду на наступне.
У межах виконавчого провадження № 53241157 на грошові кошти та майно боржника накладено арешт.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").
Арешт на майно та кошти відповідача накладено 13.01.2017, рішення у справі № 910/14369/16 прийнято 26.09.2016. Боржник не був позбавлений права та можливості добровільно виконати рішення суду протягом трьох місяців.
Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок та підстави зняття майна з арешту. Зокрема, вказано, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
При цьому, чинною редакцією ГПК України взагалі не передбачено можливість зняття арешту з грошових коштів та майна боржника, що накладені в межах провадження з примусового виконання рішення у справі поза межами розгляду справи в порядку господарського судочинства, а вирішення питання щодо зняття арешту з майна та грошових коштів боржника саме в межах розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення є недоцільним.
До того ж колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 задоволенню не підлягаю.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 необхідно залишити без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 130 ГПК України покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт".
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284, 331, 344 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 року у справі № 910/14369/16 залишити без змін.
3. Справу №910/14369/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук
Дата складення повного тексту - 11.01.2018 р.
скопійовано
-
скопійовано
-
