ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/4128/17 № 826/8557/17 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

27 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передана з Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка згідно відмітки суду подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ).

Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції зазначеного Закону передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч положенням наведеної норми, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про звільнення від його сплати.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Однак, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не наведено жодних обґрунтованих обставин щодо неможливості сплати судового збору та не надано жодних доказів на підтвердження цих обставин (незадовільний майновий стан скаржника тощо).

Таким чином, скаржником не наведено обставин та правових підстав, які б зумовлювали можливість звільнення від сплати судового збору, а тому, відповідно, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Одночасно, частиною першою вищезазначеної правової норми Закону №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення до суду з цим адміністративним позовом, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2017 року, у якому позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень.

Питання щодо визначення розміру ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду врегульовано підпунктом 1 пункту 3 статті 4 Закону №3674-VI, а статтями 2, 3, 6 цього Закону встановлено перелік суб'єктів, які є платниками судового збору, об'єкти справляння такого, розміри ставок і порядок його сплати.

З урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, суб'єкта звернення до адміністративного суду з даним позовом і касаційною скаргою, характеру позову і предмету спору, часу звернення із цим позовом до суду першої інстанції, змісту і кількості його вимог, а також виходячи з приписів названих вище положень Закону №3674-VI у відповідній редакції, розмір ставки судового збору за подачу до касаційного суду цієї скарги становить 768 гривень (640 гривень Х 120 відсотків).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).

Також частиною 4 статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

За змістом частини 3 статті 58 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Водночас і нормами КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини 3 та 6 статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.

Касаційна скарга від імені Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підписана ОСОБА_3 як його представником, на підтвердження чого додано жодним чином не засвідчену копію довіреності й, до того ж, підписану в.о. начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_4 без подання доказів в підтвердження таких повноважень, що не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.

Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник