Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 грудня 2017 р. справа №820/4241/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Воронковій К.П.,

за участю: представника позивача - Нефьодової Н.С.,

представників відповідача - Гордієнко Н.П., Гармаша Д.В., Комма Д.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач , Головне управління Держпраці у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт", у якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ "Горизонт" код ЄДРПОУ 31233910, розташованого за адресою: 61017, м. Харків, вул. Котлова. 106, шляхом зупинення експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: дільниця переробки втор сировини; ливарних цех; ресивер Р500.16.04 зав №0668, 2002 року виготовлення; повітрозбірник V=2 м3 зав. №749372063, 1977 року; котли з відведенням продукту згорання в димохід працюючий на твердому палеві в приміщеннях котелень №1, №2, №3, №4., №5, №6; котел "Маяк" зав. № 134; котел "Маяк" зав. № 486; котел "Маяк" зав. № 136; котел "Маяк" зав. № 467; котел "Маяк" зав. № 75; котел "Маяк" зав. № 62; водогрійний котел КВ 01 БТ зав. № 26.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в результаті планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ "Горизонт" складено акт, в якому відображено низку порушень вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці (охорони надр), виявлених під час перевірки, з яких 11 створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим є підстави для заборони експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Гордієнко Н.П. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов та додаткові письмові пояснення щодо предмету спору, в яких представник відповідача зазначила, що позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, оскільки позивачем не доведено, що виявлені порушення несуть загрозу життю та здоров'ю працівникам підприємства та не існує у відповідача таких порушень, що можуть бути підставою для зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки. Водночас, представник відповідача зазначила, що, враховуючи положення ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону праці", законодавцем не визначено права на звернення до суду Держпраці задля реалізації права зупинення експлуатації окремих об'єктів чи механізмів при наявності порушень у підприємства, які несуть загрозу життю працюючих, оскільки позивач наділений правом самостійно приймати рішення про зупинення роботи об'єктів та механізмів.

Представник позивача - Нефьодова Н.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені позовній заяві..

Представники відповідача - Гордієнко Н.П., Гармаш Д.В., Комма Д.В. у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (далі - ТОВ "Горизонт") зареєстрована як юридична особа.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Горизонт" є виробництво машин і устаткування для виготовлення пластмас і гуми; виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; виробництво інших виробів із пластмас; діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; оптова торгівля текстильними товарами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; відновлення відсортованих відходів.

На підставі плану проведення перевірки суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) ГУ Держпраці у Харківській області на 2017 рік, затвердженого наказом начальника Управління Держпраці від 29.11.2016 №01.01-7/1409, наказу ГУ Держпраці у Харківській області від 02.08.2017 №01.01-07/1008 (а.с.10), направлення проведення перевірки від 02.08.2017 №01.01-94/03.03/1831 (а.с.11), ГУ Держпраці у Харківській області проведено планову перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) ТОВ "Горизонт" за адресою - м. Харків, вул. Котлова,106.

Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки від 05.09.2017 №19-03-03-5308/1618 (а.с. 12-18). Даним актом було відображено низку порушень вимог нормативно-правових актів (65 порушень) з охорони праці (охорони надр), виявлених під час перевірки.

За результатами виявлених порушень контролюючим органом складено ряд приписів від 05.09.2017 №16-03-03-5308/1618-1642/5308 (а.с.19-21), від 05.09.2017 №19-03-03-5308/1618-1645/5222 (а.с.22), від 06.09.2017 №19-03-03-5308/1618-1651/5214 (а.с.23-28), якими звернуто вимоги про усунення встановлених порушень за переліком (23 пункти), зокрема: не проводилась перевірка димоходу від опалювальних приладів працюючих на твердому палеві в топкових. Відсутні акти перевірки димоходу; не розроблено інструкції з охорони праці по проведенню технічного обслуговування пристроїв і устаткування вентиляційних систем; не розроблена інструкція з експлуатації систем вентиляції підприємства, тощо.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, позивач визначив такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей 11 (п.24, п.26, п.28, п.29, п.30, п.33, п.35, п.42, п.62, п.63, п.64) з 65 перелічених в акті перевірки порушень.

Згідно до п. 1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02. 2015 N 96, Державна служба з питань праці України (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу з питань праці України, Держпраця України здійснює свої повноваження безпоосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, яке затверджено наказом Держпраці України від 04.02.2016 № 8, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй - впорядковується.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про охорону праці», державний нагляд за і держанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, її відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Перевіряючи правові підстави звернення ГУ Держпраці у Харківській області до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки за переліком, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позову, позивач звертається до суду , керуючись ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Так, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, вимоги ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підлягають застосуванню контролюючим органом в разі необхідності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення господарської діяльності суб'єкта господарювання (у т.ч. щодо зупинення виконання робіт як виду господарської діяльності).

Водночас, суд зазначає, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Горизонт" здійснює господарську діяльність у формі робіт, зокрема, за такими видами: виробництво машин і устаткування для виготовлення пластмас і гуми; виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; виробництво інших виробів із пластмас; відновлення відсортованих відходів, що підтверджується копією Статуту підприємства. Серед інших визначених видів діяльності виконання робіт чи надання послуг відсутнє.

Суд зазначає, що в даному випадку застосування ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині зупинення виконання робіт суб'єктом господарювання можливе до тих робіт (того виду господарської діяльності), які здійснюються відповідачем.

Проте, згідно змісту заявлених позовних вимог, позивач при зверненні до суду не просить застосувати заходи державного реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництва машин і устаткування для виготовлення пластмас і гуми; зупинення виробництва інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; зупинення виробництва інших виробів із пластмас; зупинення відновлення відсортованих відходів.

Водночас, як вбачається зі змісту заявлених вимог, позивач звернувся до суду для застосування заходів реагування - зупинення експлуатації окремих об'єктів, які є лише засобами праці (ст. 39 Закону України «Про охорону праці»), а не видом господарської діяльності відповідача.

Статтею 39 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

- одержувати від роботодавцям посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Враховуючи викладене, законодавцем не визначено права на звернення до суду Держпраці задля реалізації права зупинення експлуатації окремих об'єктів чи механізмів при наявності порушень у підприємства, які несуть загрозу життю працюючих, оскільки позивач наділений правом самостійно приймати рішення про зупинення роботи об'єктів та механізмів.

При вирішенні зазначеної справи суд вважає за необхідне перевірити наявність реальної загрози життю та здоров'ю працівників підприємства, оскільки від її наявності чи відсутності залежить застосування заходів реагування, враховуючи те, що ч. 5 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» визначено, що обов'язковою умовою для зупинення експлуатації окремих цехів є створення загрози життю та здоров'ю працюючих.

Так, судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з даним позовом визначив наступні 11 порушень, зазначених у акті перевірки, які несуть загрозу життю та здоров'ю людей, так:

1. Пунктом 24 розділу V акту визначено, що відповідачем не проведені чергові випробування на ефективність вентиляційних систем ливарного цеху підприємства спеціалізованою організацією, що є порушенням п. 4.2.1., 6.2. НПАО 0.00-1.27-09 «Правила по безпечній експлуатації систем вентиляції в хімічних виробництвах».

Відповідно до п. 4.2.1 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, які затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05.10.2009 №164, для забезпечення безперебійної та ефективної роботи вентиляційних установок на підприємствах повинна здійснюватися їх на експлуатація, яка передбачає:

а) необхідний штат працівників для обслуговування вентиляційних установок на кожному підприємстві;

б) періодичне проведення робіт з обстеження стану повітряного середовища в приміщеннях;

в) проведення робіт з визначення ефективності роботи вентиляційних установок і їх наладки;

г) забезпечення нормального технічного стану вентиляційних установок і проведення своєчасного ремонту.

На підтвердження виконання вказаного положення відповідачем до матеріалів справи надано договір від 07.12.2016 №Р-421/8 (а.с.55-56), який укладено між ТОВ "Горизонт" (замовник) та КП «Санепідсервіс» (виконавець), відповідно до умов якого виконавцем на об'єкті відповідача щоквартально проводиться обстеження (дослідження) стану повітря виробничого приміщення - ливарного цеху.

Також відповідачем на підтвердження відсутності у перевищенні вмісту шкідливих речовин у повітрі надано копії протоколів дослідження повітря робочої зони від 11.03.2015, від 01.07.2015, від 21.09.2015, 11.12.2016, від 21.03.2016, від 22.06.2016, від 25.11.2016, від 10.03.2017, від 26.06.2017 (а.с.45-54).

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, проведення робіт з визначення ефективності роботи вентиляційних установок проводиться таким чином: 1) здійснюються заміри показників повітряного середовища без застосування системи вентиляції; 2) здійснюються заміри тих самих показників із застосування системи вентиляції.

Зі змісту наданих до суду протоколів, відсутні відомості про наявність у повітрі шкідливих речовин при застосуванні вентиляційної системи та наявність шкідливих речовин у разі її вимкнення.

Таким чином, надані відповідачем докази свідчать про відсутність у виробничому перевищенні вмісту шкідливих речовин у повітрі, водночас, в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності в даному випадку загрози життю чи здоров'ю працівників підприємства, у зв'язку з встановленим порушенням.

2. Пунктом 26 розділу V акту визначено, що приміщення дільниці переробки вторсировини не обладнане системою вентиляції, що є порушенням п. 2.12 НПАОП 25.0-1.01-12 «Правила охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас».

Відповідно до п. 2.12 Правил охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас, усі виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища.

З аналізу наведеного положення вбачається, що наявність механічної системи вентиляції у приміщенні не є обов'язковою вимогою Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено дослідження повітря робочої зони дільниці переробки вторинної сировини, що підтверджується копією протоколу дослідження повітря робочої зони від 09.07.2013 № 2 (а.с.57). Зі змісту вказаного протоколу не вбачається перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Водночас, суд зазначає, що в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявності загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

3. Пунктом 28 розділу V акту визначено, що місця можливого виділення шкідливих речовин дільниці переробки вторсировини не обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції, що є порушенням п. 2.12. НПАОП 25.0-1.01-12 «Правила охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас».

Відповідно до п. 2.12 Правил охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас, місця можливого виділення шкідливих речовин необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено обстеження стану повітряного середовища дільниці переробки вторсировини, за результатами якого стан повітряного середовища є нешкідливим та відсутнє перевищення нормативів вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Такий стан повітря можливий з-поміж іншого завдяки відсутності місць можливого виділення шкідливих речовин.

Вищезазначене положення п. 2.12 Правил підлягає застосуванню лише за наявності місць можливого виділення шкідливих речовин.

Водночас, суд зазначає, що в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявності загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

4. Пунктом 29 розділу V акту визначено, що місця можливого виділення шкідливих речовин ливарного не в повному обсязі обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції, що є порушенням п. 2.12 НПАОП 25.0-1.01-12 «Правила охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас».

Згідно п. 2.12 Правил охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас, місця можливого виділення шкідливих речовин необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Суд зазначає, що вказаною нормою не визначено кількість відсмоктувачів, яка була б достатньою для підтримання нормального стану повітряного середовища у приміщенні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем щоквартально здійснюється контроль вмісту шкідливих речовин у повітряному середовищі робочої зони, відповідно до копій протоколів дослідження повітря робочої зони від 11.03.2015, від 01.07.2015, від 21.09.2015, 11.12.2016, від 21.03.2016, від 22.06.2016, від 25.11.2016, від 10.03.2017, від 26.06.2017 (а.с.45-54). Згідно змісту вказаних копій протоколів відсутні відомості про наявність у перевищенні вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявності загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

5. Пунктом 30 розділу V акту визначено, що місцеві відсмоктувачі, які встановлені в ливарному цеху об'єднані в одну систему місцевої витяжної вентиляції від різного устаткування, що є порушенням п. 2.12 НПАОП 25.0-1.01-12 «Правила охорони праці на об'єктах з переробки еластичних мас».

Відповідно до п. 2.12 Правил охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас, не допускається об'єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування в одну систему, де при з'єднанні пари різних речовин можуть утворюватись небезпечні суміші.

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, у ливарному цеху наявні станки одного типу.

На підтвердження зазначеного відповідачем до суду надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 104 за вересень 2017 року (а.с.58), а також фотознімки обладнання у ливарного цеху (а.с.59).

Суд зазначає, що в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявності загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

6. Пунктом 33 розділу акту визначено, що в виробничих приміщеннях (ливарний цех) не передбачена сигналізація щодо справності роботи вентиляційних систем, що є порушенням п. 2.13 НПАОП 25.0-1.01-12 «Правила охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас».

Згідно п. 2.13 Правил охорони праці на об'єктах з переробки пластичних мас, у виробничих, складських та допоміжних приміщеннях необхідно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, сигналізація справності роботи вентиляційної системи у ливарному цеху знаходиться на витяжному вентиляторі. На момент проведення перевірки сигналізація була наявна, проте інспектор протиправно не зазначив в акті про це.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи надано фотознімки (а.с.60-61).

В ході судового розгляду позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявність загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

7. Пунктом 35 розділу V акту визначено, що відповідачем не проведені виміри опору пристроїв, що заземлюють електрообладнання вентиляційних систем, що є порушенням п. 1.3.1. НПАОП 0.00-1.21- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 13.1 глава 13 розділу VII «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів».

Відповідно до п. 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, керівник підприємства зобов'язаний забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ).

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідач на виконання вимог цих Правил щорічно проводяться профілактичні вимірювання електроустаткування та захисного заземлення електроустановок виробничих приміщень. Останні вимірювання були проведені у лютому 2017 року та є дійсними до 10.02.2018.

На підтвердження вказаного відповідачем до матеріалів справи надано копії технічних звітів про проведення профілактичних вимірювань (а.с.88-112).

Відповідно до п. 1.1.1 Правил, вимоги цих Правил поширюються на працівників, що обслуговують діючі електроустановки споживачів напругою до 220 кВ включно і є обов'язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої залежності і форм власності на засоби виробництва.

Згідно п. 1.1.3 Правил, в цих Правилах викладені основні вимоги щодо убезпечення працівників під час експлуатації електроустановок.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідачем вищезазначені вимірювання проводяться на усіх робочих ділянках підприємства, на яких застосовується електроустаткування та людські ресурси. Також представник відповідача зазначив, що вентиляційна система функціонує без доступу до неї працівників, а обслуговується у вимкненому стані, через що проведення вимірів опору пристроїв, що заземлюють електрообладнання вентиляційних систем є недоцільним та не є необхідним, відповідно до Правил, оскільки працівники підприємства не проводять робіт у вентиляційних системах та не можуть бути травмовані таким чином. Усі об'єкти, на яких працюють працівники підприємства, підлягають щорічному обстеженню, саме з метою уникнення загрози їх життю чи здоров'ю працівників.

В ході судового розгляду позивачем до суду не надано належних доказів на підтвердження в даному випадку наявності загрози життю та здоров'ю працюючих у зв'язку з виявленим порушенням.

8. Пунктом 42 розділу V акту визначено, що на підприємстві відсутній дозвіл від органу Державного ляду (контролю) за додержанням законодавства про охорону праці на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, а саме: ресивер Р.500.16.04 зав №0668, 2002 року виготовлення та повітрозбірник У=2м зав №749372063, 1977 року виготовлення, що є порушенням вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. 107 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

Згідно матеріалів справи, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, видано дозвіл ТОВ «Горизонт» від 11.03.2015 №120.15.63 на експлуатацію машин та устаткування, строком дії до 10.03.2020, а також органом Державного пожежного нагляду видано дозвіл на початок робіт від 17.02.2005 (а.с. 62-66) .

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідачем порушено процедуру введення устаткування в експлуатацію, проте власне експлуатація повітрозбірника є безпечною, про що свідчить відсутність нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань у працівників копії журналу реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, та оперативної інформації щодо стану охорони праці, виробничого травматизму, умов праці та профзахворювань на 9 місяців 2017 року. Водночас, представник відповідача зазначив, що відсутність дозволу не має наслідком небезпеку експлуатації обладнання, яка створює загрозу життю працюючих.

Водночас, суд зазначає, що обов'язковою умовою і підставою для зупинення експлуатації будь-якого механізму є створення такою експлуатацією загрози життю працівників підприємства.

В ході судового розгляду позивачем до суду не надано належних доказів на підтвердження в даному випадку наявності загрози життю та здоров'ю працюючих, у зв'язку з виявленим порушенням.

9. Пунктом 62 розділу V акту визначено, що на підприємстві відсутня розроблена та затверджена інструкція для машиністів компресорного устаткування, що є порушенням вимог п. 4.3.2 НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».

Відповідно до п. 4.3.2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, яке затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9, інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати. Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 державний класифікатор України. Класифікатор професій".

Судом встановлено, що штатним розписом ТОВ «Горизонт» за вересень 2017 року не передбачено посади машиніста компресорного устаткування.

Згідно пояснень представника відповідача, у зв'язку з тим, що відсутня у штатному розкладі вказана посада, відсутня й сама інструкція з охорони праці для машиністів компресорного устаткування. Натомість на підприємстві наявна Інструкція з охорони праці при ремонті та обслуговуванні компресорних установок.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи надано копію Інструкція з охорони праці при ремонті та обслуговуванні компресорних установок, яка затверджена наказом директора від 04.05.2012 №28 (а.с.120-127).

Зі змісту вказаної інструкції вбачається, що вказаною інструкцією визначено дії осіб, які використовують компресорне устаткування.

На підтвердження ознайомлення відповідальної особи з вказаною інструкцією відповідачем до матеріалів справи надано витяг з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці з відповідно відміткою про ознайомлення відповідальної особи з вказаною інструкцією (а.с.128-129).

В ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності вказаного порушення та, відповідно, наявності загрози життю і здоров'ю працівників даного підприємства.

10. Пунктом 63 розділу V акту визначено, що відсутня проектна документація на встановлення в приміщеннях котелень МІ, №2, №3, №4, №5, №6 котлів «Маяк» зав. №134, зав. №486, зав. М136, зав. №467, зав. №75, зав. №62 та водогрійний котел КВ 01 БТ зав. №26 ТОВ "Горизонт", з відведенням продукту згорання в димохід працюючий на твердому палеві, що є порушенням п. п. 5.1.2, 5.1.5 НПАОП 45.25-1.01-92 Правила виконання робіт щодо ремонту печей і димових каналів, ст. 21 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до пункту 5.1.2 Правил виконання робіт щодо ремонту печей і димових каналів, будівництво та монтаж димових каналів (труб) повинні проводити ся відповідно проектної документації, розробленої у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-86 "Опалення, вентиляція та кондиціонування», СНиП 2.04.08-87 «Газопостачання», СНиП 3.03.01-87 «Правила виробництва та приймання робіт. Кам'яні споруди», «Правила безпеки в газовому господарстві».

Пунктом 5.1.5 Правил передбачено, що розміщення димових та вентиляційних каналів в опалювальних будівлях необхідно здійснювати з урахуванням вимог пожежної безпеки, а також зручності їх монтажу, ремонтування, обслуговування та експлуатації.

З аналізу наведених норм вбачається, що даними нормами врегульовано розміщення, встановлення димових та вентиляційних каналів, а не опалювального приладдя - котлів.

Відповідно до пояснень представника відповідач встановлено, що усе опалювальне приладдя та димові канали встановлені і функціонують з урахуванням правил пожежної безпеки, без загрози життю та здоров'ю працюючих .

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи надано копії приписів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту за 2015 - 2016 роки (а.с.130-135).

Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 1.1.1 Правил, вимоги цих Правил розповсюджуються на печі, ти водонагрівальні, а також на опалювальні побутові апарати і котли, через що дії цього нормативно-правового акту не розповсюджується на промислові котли.

11. Пунктом 64 розділу V акту визначено, що відповідачем не проводилась перевірка димоходів від опалювальних приладів працюючих на твердому палеві в котельнях з котлами «Маяк» зав. № 134, зав. 486, зав. № 136, зав. № 467, зав. № 75, зав. № 62 та водогрійний котел КВ 01 БТ зав. ДЬ26 - 1 один. Відсутні акти перевірки димоходу, що є порушенням п. п. 5.4.3, 5.4.13, 5.4.14, 5.5.1 НПАОП 45.25-1.01-92 Правила виконання робіт, ремонту печей і димових каналів погоджених.

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, перевірка димоходів від опалювальних приладів проводиться щорічно перед початком опалювального сезону.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи надано копії актів перевірки димоходів, які складені та підписані уповноваженими особами відповідача(а.с.136-137). Згідно змісту наданих копій акту димоходи знаходяться у належному стані.

Таким, чином, виходячи з наданих відповідачем доказів, а також враховуючи, що позивачем в ході судового розгляду не доведено, що експлуатація димоходів несе загрозу життю та здоров'ю працюючих.

З огляду на викладене, в ході судового розгляду встановлено відсутність ряду порушень, на які посилається позивач в обґрунтування позову, щодо інших - позивачем не доведено, що виявлені під час перевірки порушення стосовно відповідача створюють загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 77 КАС України встановлює, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для застосування судом заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, через те, що в ході судового розгляду не встановлено наявності загрози життю та здоров'ю людей, у зв'язку з виявленими порушеннями.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 січня 2018 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко