ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року 17 год. 36 хв.Справа № 808/3721/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ставного Г.І., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною і незаконною діяльність суб`єкта владних повноважень Командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, при здійсненні ними владних управлінських повноважень стосовно обмеження права військовослужбовця ОСОБА_1 на звільнення з військової служби яка є незаконною, суперечить чинному законодавству і призвело до порушень законних прав та інтересів на право звільнення зі служби; 2) зобов`язати Командира військової НОМЕР_1 Міністерства оборони України прийняти рішення стосовно звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби внаслідок невиконання командуванням умов контракту відповідності до діючого законодавства.

В адміністративному позові (а.с.3-5) зазначено, що 16.05.2016 з ОСОБА_1 командиром в/ч польова пошта НОМЕР_2 укладено строковий контракт терміном на три роки про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Згідно з п.2 Контракту сторона - МО зобов`язується: - відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби ОСОБА_1 додержання його особистих прав і свобод та прав членів його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України; - охорону здоров`я його та члені його сім`ї, які мають право на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров`я МО України. У зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 та не наданням кваліфікованої медичної допомоги у військовому шпиталі в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 був вимушений звернутися до іншого лікувального закладу Міністерства охорони здоров`я де його обстежено та встановлено захворювання - признаки параартикулярного тканевого утворення медіальної поверхності коліна, утворення в області правого колінного суглобу та рекомендовано лікування. До скінчення дії контракту 10.10.2017 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира 4 абтр в/частини НОМЕР_1 з проханням звільнити його з військової служби з лав ЗС України за контрактом у зв`язку з невиконанням командуванням в/ч НОМЕР_1 умов контракту, порушенням п.2 контракту, не наданням йому належного медичного забезпечення та відмову в кваліфікованому медичному обстеженні та лікуванні у зв`язку з чим він вимушений був звертатись до іншого лікувального закладу МОЗ де йому було встановлено вірний діагноз та надано відповідне медичне лікування та забезпечення. Командуванням в/ч НОМЕР_1 в порушення умов контракту з ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про розірвання контракту та дострокового звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку з захворюванням було відмовлено з посиланням на висновок з військового шпиталю НОМЕР_3 про відсутність вказаного захворювання ОСОБА_1 . Таке рішення відповідача в обмеженні права на звільнення з військової служби є незаконне та суперечить вимогам ст.22 Конституції України, Указу Президента України №5337 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку проходження військової служби", Закону України №1769-VІІІ від 06.12.2016.

Позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не прибув. Заяв, клопотань до суду не подавав.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача розглянувши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

У наданому позивачем до суду Контракті про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, укладеного 16.05.2016 між ОСОБА_1 (військовослужбовець) та Міністерством оборони України в особі: Командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_2 , зазначено наступне: "… 2.Міністерство оборони України зобов`язується відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України ОСОБА_3 додержання його особистих прав і свобод та прав членів його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України; призначення його на військові посади відповідно до отриманої освіти та військово-облікової спеціальності, присвоєння військових звань, просування по службі з урахуванням ділових і моральних якостей; навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, в інших вищих навчальних закладах України, відповідних підрозділах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців, навчальних закладах іноземних держав, без відриву від служби; охорону здоров`я його та членів його сім`ї, які мають право на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України; встановлену тривалість службового часу, крім періоду військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби у добовому наряді; вільне пересування територією України у вихідні, святкові та неробочі дні, крім періоду військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби у добовому наряді; надання відпочинку за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові і неробочі дні; належне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби; харчування за встановленими нормами військовослужбовців рядового складу, сержантського та старшинського складу, осіб офіцерського складу під час військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби у добовому наряді; виплату підйомної допомоги на нього та кожного члена його сім`ї, який переїжджає разом із ним на нове місце проходження військової служби; виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, знання та використання іноземної мови, відповідну кваліфікацію, спортивні і почесні звання та інших надбавок, доплат, винагород, премій; жиле приміщення йому та членам його сім`ї або виплату грошової компенсації за піднайом (найом) ним житлового приміщення; пенсійне забезпечення, виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; інші соціальні виплати йому та членам його сім`ї, визначені законами та іншими нормативно-правовими актами. 3.Цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки. 4.Сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами … 6.При вирішенні питань, не передбачених цим Контрактом, сторони керуються вимогами законів та інших нормативно-правових актів. 7.У разі порушення умов, визначених Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом …" (а.с.10-11).

Позивачем надано до суду Рапорт ОСОБА_1 в якому він 10.10.2017 просить від командира 4абатр клопотати перед вищим командуванням про проведення розслідування по факту надання позивачу некваліфікованої медичної допомоги. Зазначає у Рапорті, що лікарі - хірург і терапевт проігнорували (на той момент) невідоме утворення у правому колінному суглобі внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений звернутися до іншого лікувального закладу, який не є військовим для його обстеження і встановлення діагнозу. Також, у Рапорті ОСОБА_1 просить звільнити його з лав Збройних Сил України у зв`язку з невиконанням умов Контракту, а саме, порушення другого пункту, де оговорюється охорона його здоров`я (а.с.12).

Представнику позивача на адвокатський запит відповідачем надано наступну відповідь: "… По зверненню військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 до медичного пункту частини зі скаргами на біль коліні, його було направлено на консультацію до спеціалістів військової частини НОМЕР_3 . Проведено об`єктивне та рентгенологічне обстеження. Кітково-деструктивних змін при в/ч НОМЕР_3 від 04.09.2017 не виявлено, про що також свідчить консультативний висновок спеціаліста КУ "ЗОК Онкодиспансер" ЗОР від 28.09.2017 …" (а.с.9).

У наданому до суду Консультативному висновку спеціаліста Комунальної установи "ЗОК Онкодиспансер" ЗОР від 28.09.2017 (Форма №028/о) зазначено наступне: "7.Висновок спеціаліста (встановлений діагноз) - Ліпома області правого колінного суглобу. 8.Рекомендації: Лікування у хірурга за місцем мешкання …" (а.с.13).

Аналогічний діагноз виставлено ОСОБА_1 і в Комунальній установі "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (а.с.14).

Позов не підлягає задоволенню виходячи з вище викладеного та через наступне.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.26 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби.

У п.«б» ч.2 ст.26 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено, що звільнення зі служби проводиться: військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

Як передбачено ч.6 ст.26 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: а) у зв`язку із закінченням строку контракту; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; г) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі; д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України; е) через службову невідповідність; є) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; ж) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; з) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця); и) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; і) у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції"; ї) у зв`язку з неможливістю переведення на іншу посаду у разі безпосереднього підпорядкування близькій особі; й) у зв`язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки, яка здійснюється під час доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади (прийому на військову службу); к) у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем - жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років; л) у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"; м) у зв`язку із закінченням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст.19 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з п.15 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є інвалідом I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини - інваліда підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; д) у зв`язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; и) які є студентами, аспірантами чи докторантами денної форми навчання та були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Такі особи можуть продовжувати військову службу, якщо вони виявили таке бажання; і) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; ї) які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону. Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті; 2) під час воєнного стану: а) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; б) визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; в) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі; г) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; 3) після прийняття рішення про демобілізацію: а) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України; б) у зв`язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом; в) які досягли граничного віку перебування на військовій службі.

У ч.1 ст.11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено, що охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби. Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи. За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров`я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров`я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. (…) Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов`язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у ст.38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

За матеріалами справи позивач зміг: отримати медичну допомогу як у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , так й у КУ "ЗОК Онкодиспансер" ЗОР, КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР; вільно вибрати для отримання медичної допомоги заклади охорони здоров`я, лікарів та методи лікування відповідно до їх рекомендацій.

Судом не встановлено фактів перешкод у реалізації позивачем права на медичну допомогу, у виборі лікарів та рекомендованих ними методів лікування, закладів охорони здоров`я.

Як зазначено у ч.2 ст.14-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є: стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики; клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність; табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров`я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями); лікарський формуляр - перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Позивач, представник позивача не обґрунтували нормативно та документально порушення галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я при отриманні позивачем медичної допомоги у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_3 .

Доказів оскарження дій лікарів військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_3 до Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства оборони України позивач, представник позивача до суду не надали.

Звідси, нормативно та документально не доведено неналежне надання ОСОБА_1 медичної допомоги у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_3 .

За матеріалами справи, судом не встановлено порушення Міністерством оборони України в особі командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 , командира військової частини НОМЕР_1 пункту 2 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 16.05.2016 щодо забезпечення охорони здоров`я позивача, який має право на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України.

Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби визначений "Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженим 14.08.2008 наказом Міністра оброни України №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (надалі - "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України").

Згідно з п.1.1 розділу І "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.1.2 розділу І "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" військово-лікарська експертиза - це: - медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); - визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; - установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Як передбачено пп."б" п.6.1 розділу ІІ "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Згідно з п.6.4 розділу ІІ "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Доказів звернення ОСОБА_1 до: безпосереднього командування, органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, начальника гарнізону, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, чи інших осіб з метою направлення на медичний огляд ВЛК - до суду не надано.

Позивачем, його представником не доведено намагання захисту своїх прав та інтересів в порядку і спосіб, передбачений "Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Відтак, у відповідача не було жодних правових підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 243-246, 257, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 26.12.2017.

Суддя О.О. Прасов