АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/1397/17 Справа № 202/7093/17

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванова А.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Іванова А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого оперуповноваженим СКП Індустріального ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області, мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Корольової 14/7;

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

за участю:

прокурора – Масалітіна Е.А.,

захисника – ОСОБА_3,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв’язку із вступом на службу до Національної поліції України 29 січня 2016 року ОСОБА_2 складено присягу працівника Національної поліції України.

Під час проходження служби в органах Національної поліції України, відповідно до наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 09 грудня 2016 року №352 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, звільнивши з посади слідчого того ж відділення поліції.

Відповідно до розділу 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»: у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 являється поліцейським, і у зв’язку з цим, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" є суб'єктом відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.

Згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов’язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2 така система розпочинає свою роботу в два етапи:

1) перший етап — з 00 годин 00 хвилин 01.09.2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб’єктів декларування:

- щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці.

- декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01.09.2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище.

2) другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб’єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

Станом на початок роботи першого етапу системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тобто на 01 вересня 2016 року ОСОБА_2 займав посаду слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, а тому на нього розповсюджувався обов'язок подати декларацію за 2015 рік до 30.10.2016 року, однак вказану декларацію останній до теперішнього часу не подав.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov.ua/search), здійсненому 09 жовтня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 опублікував щорічну декларацію за 2016 рік лише 18 липня 2017 року о 08 годині 57 хвилині.

Згідно офіційної відповіді голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4 від 02.03.2017 № 03-05/4886/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо роботи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб’єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Разом з цим, відповідно отриманої відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції від 03 жовтня 2017 року № 93-05/35127/17 на запит Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України про надання інформації щодо послідовності дій у Єдиному державному реєстрі декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2017 рік, встановлено, що оперуповноважений СКП Індустріального ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (на час подання) ОСОБА_2, зареєструвався в ІТС Реєстр 30.10.2016, однак декларацію за 2015 рік так і не подав, а декларацію за 2016 рік безпосередньо подав лише 18. липня 2017 року об 08 год. 57 хв. (дії користувачів логуються та зберігаються у ІТС Реєстр з 1 жовтня 2016 року). Тобто ОСОБА_2 до 18 липня 2017 року дій спрямованих на заповнення та подання декларації за2016 рік, не здійснював.

Таким чином, ОСОБА_2, станом на 01 січня 2017 року займав посаду поліцейського у зв’язку з чим відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП являється суб’єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Разом із цим, ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10 червня 2016 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 липня 2016 року за № 958/29088, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, тобто 18 липня 2017 об 08 годині 57 хвилин фактично перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6, поза межами терміну подачі декларації, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції та викладені в ній обставини не відповідають дійсним обставинам справи, суд ухвалив постанову з грубим порушенням матеріального та процесуального права.

Вказує, що правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП передбачає умисність дій правопорушника, чого не було в даній ситуації, оскільки ОСОБА_2 за 2015 та 2016 роки подав електронні декларації. Проте саме через технічні неполадки не вдалось подати декларації вчасно, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.

Крім того вказує, що судом першої інстанції не враховано, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, оскільки відповідальність за вчинене вищевказане адміністративне правопорушення передбачає – несвоєчасне подання декларації без поважних причин, а технічні збої він вважає цілком за об’єктивні поважні причини, що не залежали від його волі. Вказує, що ніяких змін до його електронної декларації не подано, та відомості які містяться в Єдиному державному реєстрі повністю співпадають з відомостями з поданою ним декларацією за 2015 рік на паперовому носії.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, при цьому посилаючись на її безпідставність, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно до п. 1 «з» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», дія цього закону поширюється на всіх без виключення поліцейських.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Зважаючи на те, що, як було правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, будучи суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2 лише 18.07.2017 р. здійснив опублікування щорічної декларації за 2016 рік о 08 годині 57 хвилиншляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - суд апеляційної інстанції, з урахуванням вищенаведених положень закону, вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є законним і обґрунтованим.

Доводами апелянта, який, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, у тій же час вважає, що у бездіяльності ОСОБА_2 у вказаній частині склад адміністративного правопорушення відсутній, такі висновки не спростовуються.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він намагався подати декларацію вчасно, суд визнає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Як вбачається із додатку послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_2 взагалі не намагався заповнити декларацію у встановлений законом період, оскільки початок сесії в нього відбувся в момент реєстрації в ІТС Реєстр 17.07.2017 року, а декларація була подана останнім фактично 18.07.2017 року, тобто вже, згідно закону, несвоєчасно.

Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтвердив те, що зареєструвався в ІТС Реєстр 30.10.2016 року, і що підтверджує наявність у останнього електронного цифрового підпису (ЕЦП), а тому на думку апеляційного суду, в останнього було достатньо часу, щоб подати електронну декларацію вчасно.

Будь-яких поважних причин, з яких Петруцик С,І., міг подати декларацію несвоєчасно, в апеляційній скарзі не наведено, не наведено їх і у судовому засіданні апеляційної інстанції в контексті вимог Рішень Національного Агенства з питань запобігання корупції №124 від 04.04.2017р. та № 224 від 08.06.2017р.

Що стосується посилання апелянта на неналежну якість закону, що встановлює обов’язок ОСОБА_2 своєчасно подавати деклараціїі, то їх суд апеляційної інстанції вважає особистою суб’єктивною оцінкою зацікавленої особи, що не має належного підґрунтя.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_2 умислу на несвоєчасне подання деклараціїі не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній був обізнаний про свій обов’язок, що випливає з положень Закону України «Про запобігання корупції», а невірне тлумачення ним закону не виключає наявність у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано та законно визнав винним ОСОБА_2 у вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Підстав для скасування постанови районного суду апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року у справі про адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області: ОСОБА_5