ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2017 року № 826/10972/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Улибіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_3

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_3 (далі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.07.2017 року про відмову адвокату іноземної держави ОСОБА_3 у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України; зобов'язати відповідача прийняти рішення про включення адвоката іноземної держави ОСОБА_3 до Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказала на незаконність спірного рішення, яке прийнято відповідачем з порушенням вимог статті 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VІ.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечував, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач 08.06.2017 року подала заяву про включення її до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ), яка була зареєстрована Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва за № 159 від 08.06.2017 року.

До заяви про включення позивача до ЄРАУ були подані наступні документи: заява (не встановленої форми) про включення до Єдиного реєстру адвокатів України; квитанції про сплату плати за складання кваліфікаційного іспиту; копія паспорту; довідка адвокатської палати Рязанської області № 194 від 02.07.2017 p.; відомості з Інформаційного порталу Міністерства юстиції Російської Федерації; посвідчення адвоката ОСОБА_3. № 1126 від 29.05.2017 pоку; угода про наміри від 09.06.2017; довідка Національної асоціації адвокатів України № 505/0/2-17 від 12.06.2017 року.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідачем 26.07.2017 року прийнято рішення № 6 про відмову у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі пункту 3 частини четвертої статті 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини другої статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Частина перша статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлює, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації й діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, у тому числі делегує представників до органів державної влади, Національна асоціація адвокатів, яка об'єднує всіх адвокатів та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим актом (стаття 45 Закону).

До цих організаційних форм, зокрема, віднесено з'їзд адвокатів України, Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури та ревізійні комісії регіонів (стаття 46 Закону).

На Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, які формуються відповідно з'їздом адвокатів та регіональними конференціями адвокатів, закон покладає забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів із нього. За приписами статті 45 Кримінального процесуального кодексу захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, а звідси - не може здійснювати конституційну функцію забезпечення права на захист від обвинувачення (стаття 17 Закону).

Рішення з'їзду адвокатів та Ради адвокатів є обов'язковими до виконання всіма адвокатами України (стаття 57 Закону).

Із системного аналізу норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що діяльність адвокатури спрямована, зокрема, на забезпечення гарантованої державою можливості будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань.

Оскільки функції, з метою реалізації яких діють органи адвокатського самоврядування, визначені статтею 46 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є публічно-правовими, то справи, пов'язані з виконанням цих функцій, належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічної позиції щодо визначення юрисдикції спорів дотримується Вищий адміністративний суд України (лист від 19.09.2013 №1278/12/12-13).

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності дій відповідача щодо відмови у внесенні запису до Єдиного реєстру адвокатів України, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені такі дії у межах повноважень відповідача та за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 4 вказаного Закону, адвокат іноземної держави здійснює адвокатську діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно вимог частини першої статті 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до частини другої вказаної статті адвокат іноземної держави, який має намір здійснювати адвокатську діяльність на території України, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання чи перебування в Україні із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України. До заяви додаються документи, що підтверджують право такого адвоката на заняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі. Перелік таких документів затверджується Радою адвокатів України.

Нормативне регулювання особливостей та порядку включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України регулюється рішенням Ради адвокатів України № 155 від 01.06.2013 року "Про затвердження Положення про перелік документів та порядок включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України" (далі - Положення).

Однією з підстав, як це прямо передбачено пунктом 3 частини четвертої статті 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", для відмови у включенні адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України є: неподання документів, передбачених частиною другою цієї статті, або їх невідповідність установленим вимогам.

Так, як зазначає відповідач, заявник звернувся до нього з заявою невстановленої форми.

Форма заяви про включення адвоката іноземної держави до ЄРАУ передбачена Додатком №1 до рішення РАУ № 155 від 01.06.2013 року.

Зокрема, Додатком № 1 до рішення РАУ № 155 від 01.06.2013 року встановлено, що у заяві вказується Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону, до якої подається заява. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час подання заяви, а саме 08.06.2017 року, не було вказано до якої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону подана заява про включення до ЄРАУ.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про включення до ЄРАУ у якості адвоката іноземної держави, відповідач вказав на те, що згідно сторінки 10 паспорту громадянина України, серія НОМЕР_1, виданого 1-м відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму, 05.04.2008 року, заявниця зареєстрована у АДРЕСА_2. При цьому рекомендував заявниці звернутися до належної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (за місцем проживання).

Позивач же вважає, що іноземний адвокат може звернутися із заявою про включення його до ЄРАУ як за місцем проживання, так і за місцем перебування, яке підтвердила угодою про наміри від 09.06.2017 року, укладеною з адвокатом ОСОБА_1, згідно якої місцем здійснення діяльності позивача, як адвоката, визначено: м.Київ. АДРЕСА_1, а відтак вважає, що звернулася до належної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва звернулася 08.06.2017 року, тоді як, угода про наміри позивача, укладена з адвокатом ОСОБА_1, датована 09.06.2017 року.

Відтак, вказана угода не є належним доказом, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджує факт перебування позивача на території м.Києва.

Крім того, позивачем до заяви про включення її до ЄРАУ від 08.06.2017 року надано довідку Національної асоціації адвокатів України від 12.06.2017 року №505/0/2-17, яка є недійсною на момент звернення до відповідача з відповідною заявою.

З огляду на викладені обставини, КДКА м. Києва, приймаючи оскаржуване рішення діяла у межах та у спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішенням РАУ № 155 від 01.06.2013 p., відтак відсутні підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про включення позивача до ЄРАУ, слід зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду України від 06.09.2016 року у справі № 21-966а16 розмежовано судові юрисдикції в залежності від спору в якому стороною є орган адвокатського самоврядування. Так, якщо виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правомочності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункти 2, 3 частини п'ятої статті 50 Закону № 5076-VI), оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державною владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. З огляду на це, в рамках даного спору, КДКА м. Києва є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 року № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки, стаття 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить імперативної норми щодо обов'язкового включення до ЄРАУ адвоката іноземної держави на підставі поданої заяви (оскільки, КДКА наділена повноваженнями щодо відмови у включенні) та враховуючи позицію суду щодо меж компетенції адміністративного суду, вимога позивача про зобов'язання КДКА м. Києва включити її до ЄРАУ на підставі заяви від 08.06.2017 року не підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва прийняте у відповідності до положень законодавства, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами статей 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов