Провадження

№ 2/641/1241/2017

Справа № 641/2665/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді - Григор'єва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Експерт капітал», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Експерт капітал», ОСОБА_2, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просила суд: визнати недійсною експертну грошову оцінку майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1) виконаний суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» (і.к. 38495782), яке змінило назву на ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» (і.к. 38495782) та оцінювачем ОСОБА_2 (реєстраційний номер звіту в Єдиній базі Фонду державного майна України №663550_04092015_150904-092);

Визнати недійсним та скасувати звіт про експертну оцінку майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1) виконаний суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» (і.к. 38495782), яке змінило назву на ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» (і.к. 38495782) та оцінювачем ОСОБА_2 (реєстраційний номер звіту в Єдиній базі Фонду державного майна України №663550_04092015_150904-092);

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» отримало у Фонді державного майна сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №188/15 від 16.03.2015р. та займалось відповідною професійною оціночною діяльністю в Україні. Наказом Фонду Державного майна №1476 від 01.08.2016р. зазначений сертифікат було анульовано. 04.09.2015р. ТОВ «Експерт-Капітал», як суб'єктом оціночної діяльності було виконано звіт про експертну оцінку майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визначено її вартість у розмірі 140404,00 грн. Реєстраційний номер звіту в Єдиній базі Фонду державного майна України №663550_04092015_150904-092. Звіт було виконано оцінювачем ОСОБА_2. Замовником такого звіту зазначена вона, на той час її прізвище було «ОСОБА_4». Однак намірів на проведення оцінки квартири вони не мала, до відповідачів з цього приводу не зверталась, договір на проведення оцінки майна не укладала і не підписувала, а також не проводила оплату таких послуг. Із відповідачами ніколи знайома не була та не надавала для огляду майно, що оцінювалось. Майно вибуло у неї із володіння у зв'язку із скоєнням у вересні 2015 року кримінального правопорушення щодо її брата ОСОБА_3 За даним фактом Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження №12016040000000664 за ознаками ч.2 ст. 189 КК України і на сьогодні проводяться слідчі та розшукові дії направлені на встановленні і притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб. 17.09.2016р. вона уклала шлюб та змінила прізвище із «ОСОБА_4» на «Верба». В зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Представник позивача надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ТОВ «Експерт капітал» судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавав письмову заяву с проханням розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами. Стосовно ухвали про витребування оригіналу звіту повідомив, що надати для суду запитуваний звіт про оцінку майна не представляється можливим, оскільки оригінали документів та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачем в процесі проведення оцінки майна знаходились в ТОВ «Експерт капітал», а після завершення оцінки та виготовлення звіту, передані замовнику у відповідності до договору на проведення оцінки майна. Копії звітів про оцінку майна, документів та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачем в процесі проведення оцінки майна можуть зберігатися в архіві суб'єкта оціночної діяльності у разі, якщо інше не передбачено договором на проведення оцінки майна. На даний час він не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Експерт капітал», доступу до архіву вказаного товариства він не має.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.09.2015 року ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» було виконано звіт про незалежну оцінку майна №663550_04092015_150904-092. Звіт виконаний оцінювачем ОСОБА_2, замовник - ОСОБА_4 Мета оцінки - визначення оціночної вартості (ринкової) вартості об'єкта оцінки. Звіт підписаний директором ТОВ «Схід-П Експерт» ОСОБА_5

29.09.2016 року за № 10-36-18498 щодо розгляду скарги ОСОБА_4 надано відповідь, що згідно з інформацією, викладеному у листі, договір на проведення оцінки майна між вами та суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» не укладався. Відповідно до Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, затвердженого наказом Фонду 27..03.2006 № 513, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2006 року за № 417/12291 та рішення Екзаменаційної комісії від 30.06.2016 № 87, наказом Фонду від 01.08.2016 року № 1476 сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ» від 16.03.2016 року № 188/15 було анульовано.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

У п.2 ч. ст. 208 ЦК України зазначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 4 ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянувши лист Голови Апеляційного суду Кіровоградської області щодо деяких спірних питань судової практики зазначила про таке «Встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але експертизою підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, суд має виходити з того, що такий договір є вчиненим. У цьому випадку п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» про не вчинення договору, чи не укладення - не застосовується. Зазначене вище є підставою для визнання договору недійсним за ст. ст. 203, 215 ЦК України , підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Відповідно до ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України, передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У ст. 203 ЦК України визначено основні критерії чинності правочину, зокрема зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням ст. 4 ЦК. Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.

З приводу практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, Верховним Судом України видано узагальнення від 24.11.2008р., у якому зазначено, що недійсність правочину виникає через те, що дія, схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 ст. 32 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ №1440 від 10.09.2003р. є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ №1442 від 28.10.2004р., є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися у відповідності до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

- укладення договору на проведення оцінки,

- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Статтею 33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 96 ЦК України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Верховним судом України було сформовано відповідну правову позицію про те, що не проведення суб'єктом оцінювання огляду об'єкта оцінки є підставою для визнання протиправною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку, які викладені у постановах Верховного суду України по справах №6-227цс14, №6-42цс15.

Адвокату Вербі А.П. Фондом державного майна України 06.12.2017 року надана інформація за вих. № 10-59-23315 щодо розгляду питання стосовно оцінювача ОСОБА_2 З наданої інформації вбачається, що за результатами розгляду матеріалів Екзаменаційною комісією було прийнято рішення: позбавити (анулювати) ОСОБА_2 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 252, виданого 25.10.2014 року Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), тому числі земельних ділянок та майнових прав на них». Крім того в інформації зазначено, що оцінювач ОСОБА_2 повідомлявся про день та час проведення засідання. ОСОБА_2 листом повідомив Фонд про неможливість прибуття на засідання Екзаменаційної комісії, яке відбудеться 26.10.2017 року, оскільки повісткою про виклик його запрошено 26.10.2017 року взяти участь у судовому розгляді за справою № 641/2631/17. Враховуючи зазначений лист комісією було прийнято рішення перенести питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_2 на наступне засідання Екзаменаційної комісії, яке відбудеться 30.11.2017 року, про що оцінювача було повідомлено листом Фонду від 06.11.2017 року № 10-59-20890. На засіданні секретар Екзаменаційної комісії повідомила, що на її електронну адресу надійшов лист оцінювача ОСОБА_2 від 27.11.2017 року, яким надано відомості про цивільну справі № 641/2631/17, дата наступного судового розгляду 18.12.2017 року. Пояснень щодо складених Звіту № 1 та Звіту № 2 оцінювач ОСОБА_2 не надав. Членами Екзаменаційної комісії було одноголосно прийнято рішення включити до порядку денного засідання Екзаменаційної комісії 30.11.2017 року питання щодо професійної діяльності оцінювача ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного та на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд прийшов до висновку, що звіт про експертну оцінку майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 виконаний суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ», яке змінило назву на ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» та оцінювачем ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним.

Позовна вимога щодо визнання недійсною експертної грошової оцінки задоволенню не підлягає, оскільки вона є аналогічною з вимогою про визнання недійсним звіту про експертну оцінку майна.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2 ст. 15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пункті 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п'ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009). Звернення до суду для захисту конституційного права кожного на правову допомогу безпосередньо на підставі частини третьої статті 8 Конституції України гарантується.

Статтею 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат Верба Андрій Петрович здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Миколаївською обласною колегією адвокатів №738 від 24.12.2011р. Відомості про отримувача коштів - Адвоката Верба Андрія Петровича внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується витягом із такого реєстру. У зазначеному реєстрі відсутні які-небудь відмітки про зупинення або заборону на зайняття адвокатською діяльністю за весь час в т.ч. в період надання правової допомоги позивачеві. Доступ до реєстру є загальнодоступним в мережі Інтернет.

Адвокат Верба А.П. здійснює незалежну професійну діяльність, є самозайнятою особою за законодавством України. Із 26.12.2012р. він перебуває на обліку як платник податків у ДПІ Красногвардійського району м. Дніпропетровська, що підтверджується довідкою податкової інспекції за формою 4-ОПП. Починаючи із цієї дати він своєчасно і в повному обсязі сплачує податки до місцевого та Державного бюджету України.

Згідно наданих суду оригіналів квитанцій ОСОБА_1 сплатила Верба Андрію Петровичу 4500,00 грн., призначення платежу часткова оплата гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі № 641/2665/17, квитанція ПАТ АБ «Радабанк» № 10626.8288 від 27.09.2017 року та квитанція № 7536.7568 від 20.07.2017 року, якою сплачено 4000,00 грн. Таким чином суд стягує з відповідачів документально підтверджені позивачкою судові витрати на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та з двух заявлених вимог немайнового характеру, суд задовольняє одну, то з відповідачів підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 216, 236 ЦК України, ст.ст. 4, 76-78, 133, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати звіт про експертну оцінку майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1) виконаний суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СХІД-П ЕКСПЕРТ», яке змінило назву на ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» та оцінювачем ОСОБА_2 (реєстраційний номер звіту в Єдиній базі Фонду державного майна України № 663550_04092015_150904-092).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ТОВ «ЕКСПЕР КАПІТАЛ» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн., а всього стягнути 9140,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений 28.12.2017 року.

Позивач - ОСОБА_1, 53300, АДРЕСА_3

Відповідач - ТОВ «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ», 61001 м. Харків вул. Плеханівська 65, офіс 321-А, код 38495782

ОСОБА_2, АДРЕСА_4

Суддя:

. П. Григор'єв