^{_____________________________________________________________________________________________________________________}

Справа № 520/11478/17

Провадження № 2-о/520/530/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

ОСОБА_1, заінтересована особа – Головне управління міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

Встановив,

ОСОБА_1 у вересні місяці 2017 року звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким встановити факт що має юридичне значення, а саме, що вона - заявниця- є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Ворошиловоград громадянка України. Встановлення факту, що має юридичне значення заявниці необхідно для видачі їй паспорту громадянина України у зв’язку з втратою громадянського паспорту громадянина України ОСОБА_1 ЕК №466365, виданого 29 травня 1997 року Жовтневим РВУМВС України в Луганській області.

В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала і пояснила, що вона – ОСОБА_1 є громадянкою України, її постійне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 станиця Луганська, вул..Свердлова,51. ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи і фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 з березня 2015 року.

У березні 2017 року ОСОБА_1 втратила паспорт громадянина України і картку платника податків. За цим фактом ОСОБА_1 звернулась до Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП України в Одеській області. За результатами розгляду заяви ознак кримінального правопорушення не виявлено. Після отримання з відділу поліції письмової відповіді ОСОБА_1 звернулась до органів міграційної служби з заявою про видачу паспорту громадянина України, замість втраченого. Київський райвідділ ГУ Державної міграційної служби України в Одеській області видав заявниці довідку про тимчасове посвідчення особи (за №5112\103 від 20.04.2017 року). Відносно ОСОБА_1 органами міграційної служби була розпочата процедура встановлення особи та належності до громадянства України. За результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 органами міграційної служби відмовлено у видачі паспорту громадянина України з посиланням на те, що особу заявниці не встановлено, належність до громадянства України не підтверджено. Письмова відповідь від 29.06.2017 року містить рекомендацію для заявниці звернутися до судових органів за встановленням факту, що має юридичне значення.

Представник заінтересованої особи - органу міграційної служби до суду не з’явився, про час і місце слухання справи сповіщений.

Дослідивши надані ОСОБА_1 документи суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність заявлених вимог з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і березні 2017 року втратила паспорт громадянина України.

Здатність осіб здійснювати більшість своїх прав, як правило, залежить від їхньої можливості надати документи, що засвідчують особу, таких як свідоцтво про народження, офіційне посвідчення особи, паспорт, свідоцтво про шлюб тощо. Без документів особа позбавлена можливості отримати доступ до таких базових послуг, ІНФОРМАЦІЯ_4, охорона здоров'я, та соціальні послуги, у заявниці виникли труднощі щодо свободи пересування, перешкоди з роботою, з орендою житла, відкриттям банківського рахунку.

Принцип 20 (Принципи Пін’єйру) підтверджує, що кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності, і пояснює: з метою забезпечення цього права переміщеним усередині країни особам, відповідні органи влади видають їм всі документи, необхідні для реалізації і здійснення їхніх законних прав, а саме: паспорти, посвідчення особи, свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб. Зокрема, органи влади сприяють видачі нових документів або заміні документів, загублених під час переміщень, без будь-яких необґрунтованих вимог, таких, як вимога повернення на місце звичайного проживання для отримання цих або інших необхідних документів. Жінки і чоловіки мають рівні права на отримання таких необхідних документів і мають право на те, щоб такі документи виписувалися на їхнє ім'я. Що стосується території, яку було окуповано під час збройного конфлікту, що носить міжнародний характер, то у статті 50(2) Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Женевська Конвенція IV) передбачено: що окупаційна держава повинна вжити всіх необхідних заходів для полегшення процедури встановлення особи дітей та реєстрації їхніх сімейних зв'язків, також входить реєстрація народжень, смертей та шлюбів.

ОСОБА_2 Європи щодо ВПО відображає положення п. 20 Керівних принципів ООН і додає, що документи, необхідні для ефективної реалізації прав ВПО мають бути видані “якомога скоріше”.

З точки зору практики ЄСПЛ, потенційно релевантним до проблем, з якими можуть стикатися ВПО під час отримання документів в районах, непідконтрольних уряду, є рішення Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2016 року «Мозер проти Республіки Молдова та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia) (заява №11138/10), в якому було наголошено на необхідності уникати вакууму в системі захисту прав людини, і який, таким чином, має на меті гарантування того, що права, передбачені ЄСПЛ, будуть захищені на всій території всіх договірних Сторін, навіть на територіях, фактично підконтрольних іншій Договірній стороні, наприклад, через підпорядковану місцеву адміністрацію.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" створено Державний реєстр актів цивільного стану. Особа має право отримати витяг або дублікат втраченого свідоцтва про акти цивільного стану щодо себе. Відповідні вимоги встановлені постановою КМУ № 1064 від 22 вересня 2007 року "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян" (з відповідними змінами і доповненнями). Всі особи, включаючи ВПО, чиї дані містяться в електронному державному реєстрі, можуть безперешкодно звернутися за відновленням втрачених документів.

Правила, які стосуються внутрішніх паспортів, виданих до запровадження Єдиного демографічного реєстру, мають більшу залежність від інформації, що зберігається на паперових носіях. Процедура видачі втрачених національних паспортів є усталеною. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" ВПО може звернутися за відновленням свого втраченого національного паспорта або інших документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України до будь-якого підрозділу Державної міграційної служби за місцем свого проживання. Відповідно до ч. 6 ст. 5 вищевказаного Закону органи державної влади мають право використовувати інформацію з відповідних державних реєстрів (включаючи Державний реєстр виборців) для перевірки інформації, що стосується внутрішньо переміщеної особи.

Безпосередньою правовою основою статусу внутрішньо переміщеної особи є Конституція України та Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 р. №1706-VII.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання в результаті чи з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, для того, щоб отримати довідку, повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається із заявою про взяття на облік до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Проблема видачі паспорта громадянина України замість втраченого на сьогодні регламентується Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 1012 р. № 320 (далі – Порядок).

Згідно з положенням ст. 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» оформлення документів здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції, а саме – відповідний підрозділ Державної міграційної служби.

Відповідно до норм п. 6 Порядку в разі отримання паспорту в іншому територіальному підрозділі для підтвердження видачі втраченого паспорта саме тій особі не пізніше наступного дня після надходження заяви про втрату паспорта до цього територіального підрозділу відсилається запит за формою, наведеною в додатку 12 до Порядку. Відповідно до п. 8.2 Порядку до заяви про видачу паспорту додаються наявні документи з фотокартками. Якщо такі документи відсутні, то за письмовою згодою особи проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб. Їх кількість не може бути менше трьох. Після цього складається акт встановлення особи. Строк встановлення особи складає один місяць, в разі необхідності може бути продовжений до двох.

ОСОБА_1 до заяви про видачу паспорту додала свідоцтво про народження ОСОБА_1, свідоцтво про неповну середню освіту, диплом про отримання професії кравця легкого одягу, довідку №3678 від 15.02.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію картки платника податків №2694419347, свідоцтва про народження її дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за №№3678. У якості свідків ОСОБА_1 просила опитати рідну сестру ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_7 (знайомий), ОСОБА_7(власниця житла, де заявниця проживає).

Письмова відмова територіального підрозділу ДМС України у видачі ОСОБА_1 нового паспорту не містить переліку дій, які були вчинені для встановлення особи та належності її до громадянства України. Заявниця в судовому засіданні доводила, що свідки не опитувались, надані документи не досліджувались.

Ст.10 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр» і постанова Кабінету міністрів України №745 від 26.10.2016 року,якою затверджено новий Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (п.6), визначають, що у разі неможливості встановити особу за визначеною процедурою встановлення особи, особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення для видачі документу, що посвідчує особу та її громадянство України.

Керуючись ст.ст.212-215,256 ЦПК України, суд

Вирішив:

Встановити особу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8 (нині м. Луганськ), місце постійного проживання Україна, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська вул. Свердлова буд.51, що має статус внутрішньо переміщеної особи і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9 для видачі нового паспорту.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.