ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1903/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Д’якова В.І.,
за участі секретаря - Лазаренко В.Г.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА _3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі- ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) (форма “Ф”) від 29.08.2017 № 10883197.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є власником транспортного засобу Тоуоta Land Cruiser Prado 150, 2016 року випуску, з об’ємом двигуна 2755 см3, який придбала 23 червня 2016 року, а тому підстави для нарахування транспортного податку у 2017, який використовується до 5 років відсутні. Також, зазначає про те, що у 2017 році автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування, оскільки базовий податковий (звітний період) дорівнює одному року. Окрім того, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування у 2017 році, оскільки його середньоринкова вартість є меншою за визначену законом. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення відповідача є протиправним, винесеним з порушенням вимоги пп. 267.6.2 п. 267.6 статті 267 ПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що за позивачем рахується легковий автомобіль Тоуоta Land Cruiser Prado 150, 2016 року випуску, з об’ємом двигуна 2755 см3. Вказаний автомобіль зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Оскільки даний легковий автомобіль, є об’єктом оподаткування, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було сформовано податкове повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства. Враховуючи викладене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 250938, позивачем 23.06.2016 було зареєстровано загальний легковий універсал-В Тоуоta Land Cruiser Prado 150, з об’ємом двигуна 2755 см3 (а.с.17-18).
29.08.2017 ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 10883197, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб 18011000» у розмірі 25000 грн. 00 коп. відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України та відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового Кодексу України (а.с. 8).
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У ст. 265 Податкового кодексу України зазначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.
Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Як передбачено пп.267.1.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Відповідно до пп.267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно з пп. 267.3.1 п.267.3 ст.267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
У п. 267.4 ст.267 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Як передбачено пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 гривень.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньо ринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. 00 коп. (1200000 грн. 00 коп. = 3200 грн. 00 коп. х 375).
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений «Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженою 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №66 (надалі «ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів»).
Відповідно до п.2. «ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 (Офіційний вісник України, 2013 рік, №44, ст.1576).
Як передбачено п.13 «ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», Мінекономрозвитку відповідно до цієї ОСОБА_2 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, боєм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 «ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів»).
При здійснені судом калькуляції (розрахунку) на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля позивача марки Тоуоta Land Cruiser Prado, 2,8 внутрішнього згорання, дизель, 2016 року випуск, середньоринкова вартість даного автомобіля склала 1 059 543, 42 грн.
Відтак, суд зазначає, що автомобіль марки Тоуоta Land Cruiser Prado 150, 2016 року випуску з технічними параметрами, зазначеними у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу СХО 250938 не є об`єктом оподаткування у 2017 році (а.с. 35).
Щодо тверджень представника відповідача, що автомобіль позивача входить до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року та підлягає оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, суд зазначає наступне.
Судом досліджено «Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році», розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Зазначений перелік дійсно містить автомобіль Тоуоta Land Cruiser Prado, 2,8 внутрішнього згорання, дизель, але рік випуску якого (включно) до 1 року при тому, що строк використання автомобіля позивачем складає більше 1-го року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а отже автомобіль позивача не міститься у зазначеному списку.
Окрім того, згідно пункту 267.6.2 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи зазначені норми ПК України можна зробити висновок про те, що контролюючий орган зобов’язаний винести та направити податкове повідомлення-рішення платнику податків до 1 липня базового податкового (звітного) періоду.
Що ж стосується посилання відповідача на ст. 102 ПК України, суд вважає їх безпідставними, оскільки ст. 102 ПК України визначає поняття загальних строків давності та порядку їх застосування при проведенні перевірок, порядок нарахування та стягнення за їх результатами грошових/податкових зобов’язань та оскарження таких рішень платниками податків - і не мають відношення до порядку визначення суми транспортного податку, який врегульований п.п.267.6.2 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.
Відтак, ГУ ДФС у Чернігівській області в порушення зазначених вимог було винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку 29.08.2016, та, як свідчать відбиток штампів на конверті позивачу податкове повідомлення – рішення було направлено лише 18.09.2016 року.
Таким чином, відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення було направлено у вересні базового податкового року, тобто порушено вимоги законодавства щодо обов’язку направлення/вручення такого податкового повідомлення-рішення до першого липня базового податкового року, а відтак його винесення є незаконним.
З урахуванням викладеного, оскільки податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області (форма “Ф”) від 29.08.2017 № 10883197 не відповідає положенням податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області (форма “Ф”) від 29.08.2017 № 10883197.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183, вул. Реміснича, 11, Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Пушкіна, 34/Б кв. 13, м. Чернігів, 14000) судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков
