Справа № 200/4081/17

Провадження № 2/200/2358/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"28" листопада 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2017 року позивач ОСОБА_2 «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02 лютого 2014 року в м. Дніпро на вул. Запорізьке шосе, у м. Дніпропетровську трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi L 200, державний реєстраційний номер АЕ 8791ЕХ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля DAF, д/н ВК 2239АТ, під керуванням ОСОБА_3С, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Транспортний засіб Mitsubishi L 200, державний реєстраційний номер АЕ 8791ЕХ був застрахований у ОСОБА_2 «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25 червня 2013 року. До позивача звернувся власник автомобіля DAF, д/н ВК 2239АТ ОСОБА_4 із заявою про пошкодження транспортного засобу в звязку з ДТП. Позивач на підставі зібраних документів, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 49000,00 грн. Позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 33 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач не повідомив страховика про вищевказану ДТП, в звязку з чим на підставі ст. 38 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача перейшло право регресної вимоги.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 49000 грн. та судові витрати по справі. Позивач просить також визнати поважною причину пропуску строку для подачі позовної заяви та поновити цей строк, оскільки початково позовна заява була подана до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відповідно до адреси, вказаної у постанові суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Проте судом було встановлено, що місце реєстрації відповідача є Шевченківський район м. Дніпра та ухвалою від 20.02.2017 року позовну заяву повернуто відповідачу.

В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність, та задовольнити заявлені вимоги. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, суду причини неявки не повідомив, повідомлявся належним чином про дату судового засідання, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено наступне.

25 червня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 «Страхова компанія «Арсенал Страхування» був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування автомобіля Mitsubishi L 200, державний реєстраційний номер АЕ 8791ЕХ, що підтверджується полісом АС/3212654.

Згідно полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, становить 50000,00 грн. Розмір франшизи 1000 грн.

02 лютого 2014 року о 17-30 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в районі заїзду до ТЦ «Епіцентр» по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпропетровську, під час руху не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, в результаті чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.4, 1.5, 12.1 ПДР України. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2014 у справі № 199/1327/14-п ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, які мали місце ці дії та вчиненні вони цією особою.

Згідно звіту № 04021200 від 13.12.2014 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 складає 130622,13 грн.

Власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, складеного аварійним комісаром ОСОБА_7, та страхового акту від 24.04.2014 року, розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті на користь потерпілого, з урахуванням ліміту страхової відповідальності та за вирахуванням франшизи становить 49000,00 грн.

Вказана сума була виплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 06 травня 2014 року № 8846.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею22 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зробленим навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 33.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Позивач стверджує, що з боку відповідача на адресу позивача будь-якого повідомлення про вищевказану ДТП не надходило.

Відповідач не надав заперечень чи спростувань щодо доводів позивача.

Відповідно до ст. 38.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі п. 1. ч. 1. ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідач має сплатити позивачу 49000,00 грн. суму страхового відшкодування, яка заявлена в позовних вимогах.

Відповідач не надав суду доказів щодо спростування розміру збитків, а також доказів, що вказана сума була ним сплачена позивачу.

Стосовно клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Днем виконання зобовязання позивачем є 06 травня 2014 року дата фактичної виплати потерпілому страхового відшкодування. До суду позивач звернувся 13 березня 2017 року, тобто до спливу трирічного строку від дня виконання основного зобовязання. Тобто, строк позовної давності позивачем не пропущено.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 226-226 ЦПК України, ст.993 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму майнової шкоди в розмірі 49000 грн. (сорок девять тисяч гривень) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску