Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3313/17

номер провадження 2/695/1655/17

22 грудня 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на майно, в тому числі, у вигляді трьох земельних ділянок загальною площею 2,13 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, однак оформити її так і не зміг, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки. За таких обставин позивачу, постановою нотаріуса від 11.10.2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, а тому позивач був змушений звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивач не з'явився, однак його представник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, згідно з якою просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача - Шабельниківської сільської ради в судове засідання не з'явився, направивши до суду телефонограму, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 від 14.04.2004 року) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зроблено відповідний актовий запис №8.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Судом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином при вирішенні вказаної справи підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При вирішенні вказаної справи суд бере до уваги, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.08.2017 року встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та постійно проживав із нею разом до дня її смерті.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 4 ст. 82 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач є сином ОСОБА_2, який постійно проживав із спадкоємцем до дня її смерті та є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до загальних норм, закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, окрім іншого, належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Як вбачається із державного акту на право приватної власності на землю (серії НОМЕР_3) ОСОБА_2 на підставі рішення Шабельниківської сільської ради народних депутатів від 29.12.2001 року №37 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 2,13 га, що розташована на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та складається із трьох земельних ділянок площею 0.35 га, 1.48 га, та 0.30 га.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади позовні вимоги визнала повністю, а отже визнала і факт належності вказаних земельних ділянок, загальною площею 2,13 га ОСОБА_2.

Однак, судом встановлено, що позивач, при зверненні до нотаріуса, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки у спадкоємця відсутній оригінал правовстановлюючого документа.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

Оскільки ОСОБА_2 за життя отримала відповідне рішення сільської ради про передачу їй у власність земельних ділянок та отримала відповідний державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9 , а тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що їй за життя належали земельні ділянки площею 0,35 га, площею 0,30 га та площею 1,48 га призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається із повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори №1269/01-16 від 05.12.2017 року після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за №254/2017. 11.10.2017 року на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті своєї матері, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому позов підлягає до повного задоволення

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст., ст. 10, 76,

ст., ст.76, 264, 265 ЦПК України ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на три земельні ділянки площами 0,35 га, 0,30 га, 1,48 га, загальною площею 2,13 га, що розташовані на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, призначення яких є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належали померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_3 від 16 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя : Середа Л.В.