Справа №295/13317/17

Категорія 87

2-а/295/1055/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суд м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії, шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення (оздоровчі) в розмірі 14256,39 грн., премії одноразової в розмірі 300 грн., пенсійної доплати в розмірі 16041,41 грн., індексація в розмірі 11158.95 грн., відпускних у розмірі 15669,12 грн. та виплатити недоплачену пенсію, починаючи з 09.10.2016 року; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду..

На обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії оскільки одноразові виплати з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування включаються до грошового забезпечення як різновиду заробітної плати, натомість включення до грошового забезпечення для призначення пенсії одноразових виплат суперечить ст.ст. 43 та 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач надав заперечення проти позову, у яких позовні вимоги не визнав.

Від відповідача надійшло заперечення на позов, відповідно до якого останній позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Відповідач на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснює повноваження щодо призначення, нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України та ст. 15 КАС України можуть бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з грудня 2013 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

04.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки начальника Головного управліня ДФС України у Житомирській області про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з грудня 2011 року по листопад 2012 року.

Листом Головного УПФУ в Житомирській області було відмовлено в задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії, у зв'язку з відсутністю посилань у статтях 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому підстав для перерахунку немає.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Щодо вимог про врахування при проведенні перерахунку пенсії грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Аналізуючи вище згадані норми, Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно до статей 83, 84, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування неправомірною, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо часу, з якого позивач має право на перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся з заявою про проведення перерахунку пенсії 09.10.2017 року, тобто позивач набув право на перерахунок пенсії із врахуванням показників довідки начальника Головного управліня ДФС України у Житомирській області про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з грудня 2011 року по листопад 2012 року.

З урахуванням вимог статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок і виплату пенсії позивачу необхідно здійснити починаючи з 01.11.2017 року.

Враховуючи наведене, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок і виплачувати пенсію ОСОБА_2 починаючи з 01.11.2017 року.

Також, у позовній заяві міститься вимога позивача про встановлення судового контролю за виконання судового рішення.

За своєю правовою природою,ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України регулює різні моменти відносин та визначення судового контролю. З одного боку, - встановлення такого судового контролю за виконання постанови, які узгоджуються з вимогами ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та стосується регулювання відносин встановлення судового контролю під час винесення постанови суду, та контролювання його виконання, з іншого - встановлення факту порушення внаслідок його не виконання.

Перший судовий контроль встановлюється та визначається при ухваленні постанови, а інший (визнання протиправним рішення, дії або бездіяльність) вирішується після прийняття такого судового рішення.

Однак, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень є правом суду, а не його обов'язком, згідно із п. 4 ч. 1ст. 207 КАС України.

З цих підстав, суд вважає вимогу позивача про встановлення судового контролю за виконання судового рішення є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.9ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Статтею 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з огляду на задоволення позовних вимог із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст. 8,19 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб», ст.ст. 6, 8, 9, 11, 17, 71, 94, 161, 162, 183-2, 256 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії, шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення (оздоровчі) в розмірі 14256,39 грн., премії одноразової в розмірі 300 грн., пенсійної доплати в розмірі 16041,41 грн., індексація в розмірі 11158.95 грн., відпускних у розмірі 15669,12 грн., з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно довідки начальника Головного управліня ДФС України у Житомирській області про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з грудня 2011 року по листопад 2012 року, починаючи з 01.11.2017 року.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.Г. Перекупка