2/154/8/17

Копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі Оніщук О.Б.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В позовній заяві покликається на ту обставину, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 грудня 2011 року визнано недійсними правовстановлюючі документи про її право власності на спадкове майно - житловий будинок і господарські споруди по вулиці АДРЕСА_2 припинивши право власності на її приватне майно. Судом визнано за відповідачем по справі ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 14 серпня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та до Володимир-Волинської міської ради і визнано незаконним рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради №350 від 18.12.1997 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок,які знаходяться в користуванні громадян» та рішення Володимир-Волинської міської ради №41/18 від 14.04.2010 року «Про уточнення рішень виконавчого комітету міської ради про передачу у приватну власність земельних ділянок,які знаходяться в користуванні громадян міста, згідно Постанов Кабінету Міністрів України №844 від 05.08.2009 року №1112 від 21.10.2009 року» в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0615 га по АДРЕСА_1 Судом визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий на ім'я позивача по справі Володимир- Водинською міською радою 05.05.2010 року. За ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку.

Зазначені вище судові рішення набрали законної сили.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та набуття права власності на спадкове майно у спірному будинку, вона за власні кошти провела ремонтні роботи,які розпочалися в 1998 році і тривали до 2011 року,оскільки умови проживання у цьому будинку були не найкращими.

Так, нею було проведено часткову заміну ветхих балок перекриття будинку, замінено дах будинку на новий (покриття шифером). Зовні будинок був утеплений мінеральною ватою та пінопластом,оштукатурений декоративною штукатуркою. Вставлені металопластикові вікна зі склопакетами в кількості 8 штук. Крім того,було проведено добудову і ремонт всередині житлових і нежитлових приміщень будинку - замінена електропроводка, стеля обшита листами гіпсокартону, пошпакльована і пофарбована. Проведено заміну міжкімнатних дверей, два дверні прорізи між приміщеннями 1-4/1-7 та 1- 5/1-6 закладено цеглою, стіни кімнат покрито сухою штукатуркою (гіпсокартоном).

Згідно з рішенням Володимир-Волинського міського суду від 15 листопада 2013 року у власність відповідачки ОСОБА_3 виділено ? частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 і виділено в натурі житлові кімнати 1-6 площею 19,9 м. кв.,коридор 1-7 площею 5,1 м.кв.,веранду і літню кухню-хлів. У житлових кімнатах, які перейшли у власність відповідачки, для ремонту позивачем було затрачено 17 листів гіпсокартону,витратні будівельні матеріали на шпаклювання й покраску стелі і стін. У цій частині будинку нею встановлено 4 сучасні вікна зі склопакетами, закладено цеглою 2 дверні прорізи, про які зазначалося вище. Над вказаними жилими приміщеннями частково замінено балки перекриття і влаштовано новий шиферний дах.

За судовим рішенням від 14.08.2015 року 1/2 частина подвір'я також перейшла у власність відповідачки ОСОБА_3 Позивачем по справі подвір'я було замощене бруківкою, а тому частина укладеної нею бруківки також перебуває у власності ОСОБА_3

Загальна сума коштів, витрачених позивачем на будівельні роботи і ремонт житлового будинку та укладення бруківки становила близько 120 000 гривень. Половина цих коштів витрачена на 1/2 частину житлового будинку,що належить відповідачці ОСОБА_3, які вона відмовляється компенсувати, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Оскільки чеки та квитанції на придбання будівельних матеріалів та витрат на оплату роботи будівельників на даний час не збереглися. фактичний розмір витрат можливо встановити шляхом проведення - судової будівельно-технічної експертизи.

Просить стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти,витрачені на будівельні роботи й ремонт 1/2 частини жилого будинку по вулиці АДРЕСА_1 в сумі 60 000 грн.

В подальшому позивач подала суду уточнену редакцію позовної заяви, зазначивши що оскільки вартість матеріалів та витрат по облаштуванню бруківки на частині подвір'я, що перейшла у власність відповідача,значно перевищує її витрати на укладення бетонної стяжки в приміщенні гаража загальною площею 25 кв.метрів, встановлені висновком експертизи. Із цих підстав не вбачає необхідності змінювати свої позовні вимоги щодо стягнення витрат на укладення бруківки, уточнивши свої витрати на облаштування бруківки в розмірі вартості укладення бетонної стяжки в приміщенні гаража 2 653,0 грн, як часткову компенсацію таких витрат. Загальна вартість витрачених нею коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт в частині будинку і господарських споруд, яка виділена у власність відповідачу ОСОБА_3, становить 48 711 грн., яку просить стягнути в свою користь.

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали та просять його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов визнали частково, не заперечують проти його задоволення в частині стягнення доведеної позивачем суми коштів, затрачених станом на січень 2011 року, оскільки інша дата проведення робіт не відома, що з урахуванням висновку експертів та роз'яснень експерта в суді, становить 17 198 грн.28 коп. В задоволенні решти вимог просять відмовити, покликаючись на ту обставину, що реальна вартість робіт та матеріалів станом на січень 2011 року визначена експертом не може бути, за відсутністю необхідних цін на використані матеріали, а визначений розрахунок станом на день проведення експертиз, відповідно до висновків та роз'яснень експерта, в порівнянні з реальною вартість станом на січень 2011 року, збільшений за рахунок здорожчання рівня життя та цін на матеріали та роботи з коефіцієнтом 2,3. Крім цього, не визнають вартості робіт та затрачених матеріалів, включених позивачем до переліку робіт, які фактично повинна була згідно рішення суду провести відповідач при виділенні частки будинку в натурі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши експерта, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 грудня 2011 року визнано недійсними правовстановлюючі документи про її право власності на спадкове майно - житловий будинок і господарські споруди по вулиці АДРЕСА_2 припинивши право власності на її приватне майно. Судом визнано за відповідачем по справі ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 14 серпня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та до Володимир-Волинської міської ради і визнано незаконним рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради №350 від 18.12.1997 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок,які знаходяться в користуванні громадян» та рішення Володимир-Волинської міської ради №41/18 від 14.04.2010 року «Про уточнення рішень виконавчого комітету міської ради про передачу у приватну власність земельних ділянок,які знаходяться в користуванні громадян міста, згідно Постанов Кабінету Міністрів України №844 від 05.08.2009 року №1112 від 21.10.2009 року» в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0615 га по АДРЕСА_1 Судом визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий на ім'я позивача по справі Володимир- Водинською міською радою 05.05.2010 року. За ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку.

Зазначені вище судові рішення набрали законної сили та містяться у матеріалах даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна... Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як пояснила позивач, після отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та набуття права власності на спадкове майно, яке в подальшому було скасоване судом, у спірному будинку, вона за власні кошти провела ремонтні роботи,які розпочалися в 1998 році і тривали до січня 2011 року, оскільки умови проживання у цьому будинку були не найкращими. Зазначає, що нею було проведено часткову заміну ветхих балок перекриття будинку, замінено дах будинку на новий (покриття шифером). Зовні будинок був утеплений мінеральною ватою та пінопластом,оштукатурений декоративною штукатуркою. Вставлені металопластикові вікна зі склопакетами в кількості 8 штук. Крім того,було проведено добудову і ремонт всередині житлових і нежитлових приміщень будинку - замінена електропроводка, стеля обшита листами гіпсокартону, пошпакльована і пофарбована. Проведено заміну міжкімнатних дверей, два дверні прорізи між приміщеннями 1-4/1-7 та 1- 5/1-6 закладено цеглою, стіни кімнат покрито сухою штукатуркою (гіпсокартоном).

За судовим рішенням від 14.08.2015 року 1/2 частина подвір'я також перейшла у власність відповідачки ОСОБА_3 Позивачем по справі подвір'я було замощене бруківкою, а тому частина укладеної нею бруківки також перебуває у власності ОСОБА_3

Загальна сума коштів, витрачених позивачем на будівельні роботи і ремонт житлового будинку та укладення бруківки становила близько 120 000 гривень. Половина цих коштів витрачена на 1/2 частину житлового будинку,що належить відповідачці ОСОБА_3, які вона відмовляється компенсувати, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Оскільки чеки та квитанції на придбання будівельних матеріалів та витрат на оплату роботи будівельників на даний час не збереглися, то позивач просила провести судову будівельно-технічну експертизу для визначення вартості робіт та матеріалів.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №7425-7426 стверджується, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведених позивачем ОСОБА_1 в частині житлового приміщення в АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3, станом на час проведення експертизи, становить 38 027,0 грн. У зв'язку з відсутність правовстановлюючих документів на право власності або право користування на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_3, експерт не має можливості провести необхідні дослідження по визначенню площі та вартості виконаних будівельних робіт облаштування бруківки. Вартість затрачених матеріалів та виконаних робіт, проведених по укладенню бетонної стяжки в приміщенні гаража, що належить згідно розподілу ОСОБА_1, становить 2 653,0грн.

Висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи №8471, підтриманим та роз'ясненим в суді старшим судовим експертом Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_6 стверджується, що Вартість ремонтних робіт, проведених позивачем ОСОБА_1 в належній на праві приватної власності частині житлового будинку, ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, а саме в приміщенні кімнати 1-6 станом на час проведення експертизи становить: 8 031,0 грн., в тому числі вартість будівельних матеріалів, застосованих при проведенні ремонтних робіт, становить 5585,0грн. Вартість фактично виконаних робіт житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, проведених позивачем ОСОБА_1 в належній на праві приватної власності житловій кімнаті 1-6 ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 позовній заяві не визначена, тому встановити її відповідність визначеній результаті проведення дослідження не надається можливим. В позовній заяві визначена тільки кількість використаних листів гіпсокартона - 17 штук, що відповідає фактично використаному обсягу. Обсяги шпаклівки та фарби використаних для виконання зазначених в позовній заяві ремонтних робіт з шпаклювання та фарбування стелі та стін не зазначені, тому встановити їх відповідність визначеним в результаті проведення дослідженні не надається можливим.

Як пояснила в суді експерт ОСОБА_6, при визначенні вартості робіт та матеріалів експертами застосовувались ціни станом на дату проведення експертизи, оскільки на ряд матеріалів відсутні дані про ціни що діяли на січень 2011 року. Для визначення вартості таких робіт та матеріалів слід застосовувати коефіцієнт 2,3, оскільки з січня 2011 року відбулось суттєве здорожчання матеріалів та робіт. Загальна вартість робіт та матеріалів, затрачених позивачем станом на дату проведення експертиз становить 46058 грн., а з урахуванням коефіцієнта 2,3 така вартість станом на січень 2011 року, тобто на дату закінчення ремонтних робіт, становить 20 025 грн.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що оскільки позивачем станом на дату закінчення нею будівельних та ремонтних робіт, тобто на січень 2011 року, було затрачено 20 025 грн. власних коштів, половина з цих покращень будинку відійшла у власність відповідача ОСОБА_3 які не можна відокремити, з урахуванням що частина цих робіт проведена нею самовільно замість відповідача ОСОБА_3 на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду (проведено заміну міжкімнатних дверей, два дверні прорізи між приміщеннями 1-4/1-7 та 1- 5/1-6 закладено цеглою), що становить 2826 грн.72 коп. А тому до стягнення з відповідача, з урахуванням часткового визнання позову відповідачем, підлягає фактично затрачена позивачем сума коштів за мінусом вказаної вище суми, що становить 17 198 грн. 28 коп.

Понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору та на оплату висновків експертиз, відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.319, 357, 360, 364, 387 ЦК України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Красностав, Володимир-Волинського району Волинської області, ІПН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1, 17 198 грн.28 коп. вартості поліпшень майна, 551 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 524 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи №7425-7426 та 2376 грн. на проведення додаткової будівельно-технічної експертизи №8471, а всього стягнути в її користь 23 649 грн.48 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі тридцяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий : /-/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир - Волинського

міського суду О.В.Лященко