Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2017 року № 826/2937/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи – Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2016 № 140,

В С Т А Н О В И В:

ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту – позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту – відповідач, НКРЕКП), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 04 лютого 2016 року № 140 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.

В судовому засіданні 08 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 04 лютого 2016 року № 140 за результатами позапланової перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії на позивача накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн. за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме, підпункту 3.1.1.пункту 3.1 Ліцензійних умов в частині надання додаткової звітності, визначеної комісією в установленому порядку, підпункту 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов в частині надання інформації про ліцензовану діяльність ліцензіата, яка необхідна Комісії для виконання своїх обов’язків, підпункту 3.5.5 пункту 3.5 Ліцензійних умов в частині обов’язку ліцензіата протягом 10 днів повідомити Комісію про зміни установчих документів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації). Оскаржувана постанова була прийнята позивачем на підставі Акта позапланової перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 02 лютого 2016 року № 3. Позапланова перевірка проводилась з 20 січня по 02.лютого 2016 року, відповідно до наказу НКРЕКП від 18 січня 2016 року №9 , за період діяльності з 01 січня по 31 грудня 2014 року.

Позивач вважає протиправним висновок відповідача незаконним, а Постанову – протиправною з огляду на порушення , які були допущені відповідачем під час проведення позапланової перевірки, складання Акта та винесенні постанови.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Третя особа у письмовому запереченні проти позову підтримала правомірність постанови НКРЕКП від 04 лютого 2016 року № 140, посилаючись на необхідність проведення перевірки через наявність загрози національній безпеці.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 12 Закону України «Про електроенергетику» - одним із основних завдань НКРЕКП є контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V), дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 4.1. розділу IV Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 882 від 19 травня 2011 року, підставами для здійснення позапланових перевірок є: подання ліцензіатом письмової заяви до НКРЕ про здійснення перевірки за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих ліцензіатом; перевірка виконання ліцензіатом приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів НКРЕ щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок НКРЕ; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом ліцензійних умов та вимог законодавства в галузі електроенергетики або у сфері теплопостачання. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди НКРЕ на його проведення; неподання в установлений термін ліцензіатом документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю ліцензіата.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може проводити позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування з підстав: 1) наявності повідомлення в письмовій формі про порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування; 2) видання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування з метою перевірки його виконання органом ліцензування; 3) виявлення інформації, що вказує на порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування (зокрема, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, листах, щорічних звітах та офіційних інформаційних ресурсах органів ліцензування); 4) рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про необхідність проведення перевірки додержання певним органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування; 5) за дорученням Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 7 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з підстав, перелічених в ч. 9 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зокрема, пунктом 7 якої передбачено - реалізація загрози життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, яка безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері, – з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, що пов’язані з відповідним випадком.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для здійснення позапланового заходу відповідачем вказано лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 18 листопада 2015 року №8/2/2-13277.

У зазначеному листі №8/2/2-13277 зазначено про можливий механізм нанесення збитків державі, що призводить до невиконання програм розвитку вітчизняної енергетичної галузі , розтрати коштів тарифу на виробництво електричної енергії та, як наслідок, до безпідставного зростання оптово - ринкової ціни на електроенергію. Крім того посилання на ст. 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та п.7 .ч.9 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Аналізуючи зміст листа, суд звертає увагу, що до листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 18 листопада 2015 року №8/2/2-13277 не надано жодних додатків.

Зі змісту листа випливає, що підставою для здійснення позапланової перевірки є закупівля у період 2013-2015 рр. ДП «Енергоатом» уранового оксидного концентрату у ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». При цьому, правовою підставою для проведення позапланової перевірки, як зазначено в акті та постанові відповідача був п.7.ч.9. ст. 19 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» - реалізація загрози державній безпеці. Відповідної до даної законодавчої норми, метою позапланової перевірки є додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, що пов’язані з відповідним випадком, який зазначено в листі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 18 листопада 2015 року №8/2/2-13277.

Так згідно ч.1 ст.6 ЗУ України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Як вбачається зі змісту листа №8/2/2-13277від 18 листопада 2015 року Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України ініціювало проведення позапланової перевірки з дотримання ДП «Енергоатом» протягом 2014 року вимог Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 08.02.1996 № 3 згідно з переліком питань, визначених у додатку 2 Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії на теплоцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕ від 19.05.2011 № 882.

Проте у чинному законодавстві України, яким врегульовано повноваження Служби безпеки України (та відповідних управлінь) відсутні підстави для ініціювання перевірки суб’єкта господарювання, крім випадків здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Натомість, представник Служби безпеки України не надав підтверджень здійснення оперативно-розшукової діяльності щодо позивача та/або наявності кримінального провадження.

Крім того, матеріали справи підтверджують, що відповідач не надав належних доказів, які підтверджували б наявність у межах спірних правовідносин реалізації загрози життю чи здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, яка безпосередньо пов'язана з провадженням ДП «НАЕК «Енергоатом» діяльності з виробництва електричної енергії та або діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використання нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії; відповідач не надав суду документального підтвердження органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері щодо загрози життю чи здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці з боку позивача, та не довів, що позапланова перевірка додержання ДП «НАЕК «Енергоатом» вимог ліцензійних умов пов'язана із відповідним випадком загрози.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, необхідність проведення позапланової перевірки позивача відповідачем не обґрунтована належними та допустимими доказами, не доведено наявність правових підстав для її проведення.

Суд зазначає, що відсутність у контролюючого органу законних підстав для проведення позапланової перевірки ДП «Енергоатом» на підставі п. 7 ч.9. ст. 19 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».

За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, враховуючи недоведеність відповідачем правових підстав для здійснення позапланової перевірки ДП «Енергоатом», суд приходить до висновку про протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.02.2016 № 140.

Відповідно до частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, системно проаналізувавши норми законодавства, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04 лютого 2016 року №140. “Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії”.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа