Номер провадження 2/573/6/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

15 грудня 2017 року

. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.,

при секретарях: Сітало Ю. С., Федорченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білопілля в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»,- про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1, а пізніше і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, уточнивши редакцію позовних вимог у подальшому, до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»,- про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги позивачі обгрунтували у наступний спосіб. 22 квітня 2016 року, близько 23 години, на перехресті автодороги Суми-Конотоп-Батурин та автодороги до с.Марківка в смт. Жовтневе водій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем марки «LIFAN x 60»д.н. 35-23НН, який фактично на той момент належав публічному акціонерному товариству КБ «Приватбанк», рухався з с.Марківка та переїжджав автодорогу Суми-Конотоп-Батурин та грубо порушив правила дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем позивача ОСОБА_2 під керуванням її чоловіка, позивача ОСОБА_1, марки « ВАЗ 21104», д.н. НОМЕР_1.

Зіткнення відбулося в результаті грубого порушення правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3. Потім, під час оформлення ДТП, в результаті порушення вимог правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_4, відбулось зіткнення його автомобіля марки «Богдан 211010», д.н. НОМЕР_2, яким він керував, з автомобілем позивача марки ВАЗ 21104, д.н. НОМЕР_1. В результаті зіткнень автомобілю позивача було завдано пошкоджень, які повністю відображені у висновку товарознавчої експертизи (висновок автотоварознавчого дослідження №007/2016 від 22 червня 2016 року). Згідно з зазначеним висновком вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля ВАЗ-21104, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталася 22.04.2016 року станом цін на дату дослідження без урахування ПДВ на роботи, матеріали та з урахуванням ПДВ на складові частини, складає 53 555 ( п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 98 коп. Автомобіль « ВАЗ 2110» ,д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, зареєстрований на його дружину, позивача ОСОБА_2, але фактично цим автомобілем володіє та користується ОСОБА_1.

Крім того, позивач звернувся для захисту своїх прав за юридичною допомогою в адвокатську контору «Лекс» та уклав договір про надання юридичної допомоги з адвокатом Курбатовим Д.В. від 26.05.2016 року № 0012, згідно якого витрати на правову допомогу ( послуги адвоката) складають 7000(сім тисяч) гривень, на підтвердження чого позивач приєднав розрахунок, але не приєднав квитанції про оплату послуг.

Також позивач вказав, що поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження № 007/2016 від 22 червня 2016 року в сумі 550 грн., але квитанцію на підтвердження витрат не приєднав.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що крім матеріальної шкоди йому завдана моральна шкода, так як протягом тривалого часу йому приходилося шукати гроші для ремонту автомобіля, чере що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий його бюджет довелося спрямувати на питання, пов'язані з вирішенням проблем пошкодженого в результаті ДТП автомобіля, що спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав до усього нервово ставитись. Внаслідок такого стану та нецільового використання сімейних коштів постраждали, крім нього самого, і члени його родини, що призвело до розладу стосунків у родині. Крім того, він був позбавлений можливості разом із родиною виїжджати на відпочинок з міста. Йому та його близьким довелося на тривалий час пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Він був змушений відкласти багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, а від деяких з них він взагалі був вимушений відмовитися, що спричинило проблеми з роботою. Розмір завданої йому моральної шкоди позивач оцінив у сумі 10 000 ( десять тисяч) грн., вважаючи, що саме ця сума враховує в собі усі страждання, які довелося перенести позивачу, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Остаточно уточнивши позовні вимоги в заяві від 20.04.2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 53 555(п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 98 коп., завдану йому моральну шкоду у розмірі 10 000 ( десять тисяч) грн., витрати на послуги адвоката в розмірі 7000(сім тисяч) грн., судові витрати. Та стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500(п'ятсот) грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 уточнені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовних вимог не визнали повністю та просили відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_11 позовних вимог не визнав та просив відмовити в задоволені позову.

Представник Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без участі представника та що позов не визнає, в запереченннях вказав, що у відповідності до ч.1 ст.809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, ( тобто ОСОБА_3.), якщо інше не встановлено договором або законом. Тому просив відмовити в позові за необгрунтованістю.

Представник Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» в судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без участі представника та що позов він не визнає. Від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» надійшло заперечення проти позову, так як позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження саме вини відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме відсутність будь-яких даних щодо порушення правил дорожнього руху саме цими особами, внаслідок яких потерпілому заподіяно шкоду. Також відповідач вказав на належність транспортного засобу ОСОБА_2, та що п.36.4 ст. 36 Закону № 1961-1У передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому, або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування. Зазначив, що страхове відшкодування зменшується на суму податку на додану вартість та суму франшизи. Крім того, згідно п.36.3 ст. 36 Закону № 1961-1У, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є дікілька осіб, розмір страхового відшкодування(регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначив, що страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Разом з тим позивач не надав будь-яких доказів ушкодження його здоров'я під час ДТП. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, зазначив, що вказана вимога є безпідставною, так як відповідачем не порушено прав та законних інтересів позивача.

Представник Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без участі представника та що позов він не визнає. Від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на адресу суду надійшло заперечення 16.12.2016 року, в котрому вказано, що страховик жодних прав позивача не порушував, що не встановлено винної в ДТП особи, та що відповідальність настає лише при наявності певних ознак: вини, протиправної дії та причинного зв'язку між протиправною дією і шкодою. За відсутності будь-якої із зазначених ознак встановлення цивільно-правової відповідальності неможливе. Позивач не є власником пошкодженого майна, тож стягнення коштів на його користь є порушенням права власності. Відповідно ч.36.3 ЗУ « ОСЦПВВНТЗ» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Відповідно до полісу № А1/806342 франшиза становить 1000 грн. Оскільки позивач не зазнав ушкоджень здоров'ю у спірній ДТП, ПрАТ УСК « Княжа вієнна іншуранс груп» не здійснювало страхових виплат за таку шкоду, а відтак- відсутні правові підстави для стягнення такої шкоди за рахунок страховика.Відсутність доказу на підтвердження перерахування позивачем коштів на правову допомогу в розмірі 7000(сім тисяч)грн. та реквізити адвоката /адвокатського об'єднання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, експерта, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 22 квітня 2016 року, близько 17.55 год., на перехресті автодороги Суми-Конотоп-Батурин та автодороги до с.Марківка в смт. Жовтневе сталася дорожньо-транспортна пригода за наступних обставин: водій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем марки «LIFAN x 60» д.н. НОМЕР_3, рухався з с.Марківка та переїжджав автодорогу Суми-Конотоп-Батурин та грубо порушив правила дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем позивача марки « ВАЗ 21104», д.н. НОМЕР_1, під керуванням позивача, який рухався з м.Суми в сторону смт.Терни. Автомобіль «LIFAN x 60» д.н. НОМЕР_3 отримав удар в правий бік передньою частиною автомобіля « ВАЗ 21104», д.н. НОМЕР_1. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких. ОСОБА_3 не прибув для проходження СМЕ.

В подальшому, під час оформлення ДТП, 22.04.2016 року, приблизно о 23.00 год., відбулось зіткнення автомобіля марки «Богдан 211010», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, з автомобілем марки «ВАЗ 21104», д.н. НОМЕР_1, який на момент зіткнення стояв на автодорозі Суми-Конотоп-Батурин передом в напрямку м.Суми. На момент ДТП в автомобілі «ВАЗ 21104» ніхто не перебував, після зіткнення транспортних засобів автомобіль НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2, який не був госпіталізований та не прибув для проходження СМЕ. За результатами СМЕ тілесні ушкодження у водія ОСОБА_4 відносяться до категорії легких.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 11 травня 2016 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016200130000249 від 23.04.2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК УКраїни у зв'язку з установленою відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Автомобіль «Богдан-211010» 2013 року випуску, сірого кольору,з пошкодженою передньою частиною, повернуто власнику ОСОБА_4 Зазначена постанова не була оскаржена ОСОБА_4.(а.с.89, т.1).

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 24 травня 2016 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016200130000248 від 23.04.2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України у зв'язку з установленою відсутністю в діянні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Автомобіль «LIFAN x 60» д.н. НОМЕР_3 з пошкодженим правим боком повернуто власнику ОСОБА_3, автомобіль «ВАЗ 21104» д.н. НОМЕР_1 з пошкодженою передньою частиною повернуто ОСОБА_1 Зазначена постанова не була оскаржена ОСОБА_3 та ОСОБА_1.(а.с.88,т.1).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зазнали механічних ушкоджень.

Згідно висновку № 007/2016 автотоварознавчого дослідження, складеного 22.06.2016 року, вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля марки ВАЗ -21104, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом цін на дату дослідження, без урахування ПДВ на роботи, матеріали та з урахуванням ПДВ на складові частини, складає 53 555 ( п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 98 коп. ( т.1, а.с.7-80).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_13 11 жовтня 1986 року уклали шлюб, актовий запис № 38 ( а.с.150,т.1).

Згідно полісу № АЕ/ 6293143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_3. АДРЕСА_1, забезпечений транспортний засіб - «LIFAN x 60», н.з. НОМЕР_3 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега» 16.12.2015 року. Договір набирає чинності з 17.12.2015 року по 16.12.2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча ( а.с.163,т.1).

Від ОСОБА_3 на адресу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» було направлено пояснення, яке компанією отримано 04.07.2016 року , згідно якого ОСОБА_3 щодо ДТП вказав: що 22.04. 2016 року, біля 17год.20 хв. він, ОСОБА_3, виїздив з другорядної дороги в с.Жовтневе Білопільського району Сумської області. Не пересвідчившись у відсутності транспорту в момент перетину головної дороги а/шляху Батурін-Конотоп-Суми в праву сторону його автомобіля на великій швидкості в'їхав автомобіль «ВАЗ 21104», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4. В поясненні описані ушкодження ТЗ. До пояснення додане схематичне зображення ДТП( а.с.164,165,т.1).

Згідно полісу № А1/ 8806342 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8,-попереднього власника автомобіля «Богдан 211010», 2013 року випуску, застрахована в ПАТ « Княжа вієнна іншуранс груп» 15.10.2015 року. Договір набирає чинності з 01.11.2015 року по 31.10.2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча ( а.с.180,т.1).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 198 від 08.11.2017 року з технічної точки зору в діях водія автомобіля «LIFAN x 60» вбачається невідповідність вимогам 16.11, 16.3, 8.1 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу».

Невідповідність вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 « Надати дорогу» в діях водія автомобіля «LIFAN x 60» знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Богдан 211010» вбачається невідповідність вимогам п. 2.3.б, 12.3 Правил Дорожнього руху України.

Невідповідність вимогам п.2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля «Богдан 211010» знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В діях водія автомобіля «ВАЗ-21104» вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, яка не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (а.с.239-249, т.2).

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що він підтверджує вищезазначений висновок судової автотехнічної експертизи, що він, проводячи судову автотехнічну експертизу, керувався, перш за все, ухвалою суду про призначення судової автотехнічної експертизи, схемою огляду місця пригоди, показами очевидців - учасників ДТП, фотоілюстрацією, процесуальними документами. Експерт підтвердив висновки судової автотехнічної експертизи щодо невідповідності дій водія автомобіля «Ліфан» правилам дорожнього руху, який створив саме такі умови, при яких водій, який користувався перевагою в русі, не мав можливості попередити ДТП. Потім, після того як сталося дане ДТП, знаходження автомобіля ВАЗ 21104 на проїзній частині, його огородження, створення умов небезпечності для руху інших транспортних засобів в даному конкретному випадку вже залежало не від дій водія автомобіля ВАЗ 21104, а від співробітників поліції, які оглядали місце ДТП. Подальші обставини, які привели до зіткнення автомобіля «Богдан» з автомобілем ВАЗ 21104 залежали від дій автомобіля «Богдан», тобто невідповідності його дій правилам дорожнього руху України, що призвело до взаємодії даних транспортних засобів.

Щодо дій водія автомобіля ВАЗ 21104 ОСОБА_1, який не помітив автомобіля «Ліфан» під керуванням ОСОБА_3, експерт пояснив, що в діях водія ОСОБА_1 немає невідповідності ПДР, немає причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_1, який не бачив автомобіля «Ліфан» і своєчасно не відреагував на те, що йому не надають дорогу та наслідками у виді ДТП. Водій автомобіля «Ліфан» з другорядної дороги перетинав головну дорогу, він повинен надати дорогу, умови небезпеки для руху створювались не водієм автомобіля «ВАЗ 21104», а водієм автомобіля «Ліфан». «Ліфан» створив умови, на які повинен відреагувати ВАЗ. Якби ВАЗ відреагував, то не уникнув би зіткнення з моменту виникнення умов небезпечних для руху. Швидкість автомобілів експерт відраховував за показами водіїв у судовому засіданні. «Ліфан»- 20-30 км/год, ВАЗ- 60 кв/год., а так як ВАЗ 21104 не бачив «Ліфан», то експерт брав теж саме по водію «ВАЗ 21104». Водій «ВАЗ 21104» сказав, що швидкість «Ліфан» була 80-90 км/год., але помітив він автомобіль «Ліфан» за 5 метрів, тобто за 0,3 секунди він долає цей шлях і оцінити швидкість на таких коротких проміжках часу не має можливості. Тобто приймалися до розрахунку швидкості, про які сказали водії у суді : «Ліфан»- 20-3- км/год., «ВАЗ 21104»- 60 км/год. Вираховувалося скільки часу потрібно, щоб зупинити автомобіль шляхом гальмування. При оцінці дій водія «ВАЗ 21104» створювались умови найбільш несприятливі для «ВАЗ 21104». З технічної точки зору умови небезпечні для водія виникають на той час, коли транспортний засіб, який повинен надати перевагу в русі, знаходиться на відстані перетинаючої межі і водій якого не застосовує гальмування. Відповідно до п.16.3 ПДР у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, учасник дорожнього руху повинен зупинити транспортний засіб перед стоп-лінією або ближньою межею перехрещуваної частини. В даному випадку ні стоп-лінії, ні знаку немає. Тому від водія вимагалась зупинка перед межею перехрещуваної частини. Ближня межа перехрещуваної частини- уявна лінія. Експерт користувався вихідними даними, які були встановлені в суді, досліджував схему ДТП, та надавав відповідь на поставлені конкретні питання. В даному випадку перешкодою для водія автомобіля «Богдан» є наявність автомобіля «ВАЗ 21104», фішок на смузі руху автомобіля «Богдан», дорожнього знаку, встановленого при огляді місця пригоди. Перешкодою в правилах дорожнього руху чітко визначено, що перешкода- це нерухомий об'єкт, який змушує водія застосувати гальмування. При дослідженні даних ДТП, оскільки «ВАЗ 21104» був огороджений фішками,- огорожа місця пригоди, при чому було встановлено в судовому засіданні на якій відстані вони знаходилися від «ВАЗ 21104», то при наявності подібних предметів на смузі руху від водія вимагається реагувати своєчасно та виконувати дії безпечні для свого руху, це: як гальмування так і безпечний проїзд. При виконанні експертизи ЦПК не дозволяє проводити слідчі експерименти по встановленню видимості. Аналіз дій водія проводився по по найбільш сприятливим для нього умовам, що він вибрав допустиму швидкість по умові видимості дороги. А для цього він повинен бачити дорогу в напрямку свого руху на відстані 27,7 метри якщо швидкість 50 км/год., та на відстані 37,9 метри якщо швидкість 60 км/год. Якщо він вибрав допустиму швидкість, то при попаданні фішки в цю зону він повинен її бачити, оскільки дорога освітлювалася його світлом фар. А якщо фішка знаходилася на відстані 50-70 м від «ВАЗ 21104», то у водія автомобіля «Богдан» було достатньо відстані та часу для попередження зіткнення, тобто він мав технічну можливість попередити зіткнення.

Пояснення експерта знайшли своє підтвердження в показах свідків, даних в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що навесні 2016 року під час свого чергування разом з ОСОБА_17 виїхав на ДТП, яке відбулося при виїзді з смт. Жовтневе на перехресті на цукровий завод і с.Марківка. Була дощова погода. На автодорозі Суми-Конотоп-Батурін, здається на правій полосі в напрямку м.Суми, стояв автомобіль «ВАЗ 21104» чорного кольору, а в напрямку цукрового заводу в кюветі знаходився автомобіль «Ліфан». Встановили власників, почали проводити огляд, склали схему, огородили місце пригоди. Під час огляду відбулася ще одна ДТП: їхав автомобіль «Богдан 211010», та його водій не побачив загороджувальних фішок і ударив «ВАЗ 21104» чорного кольору у передню частину і автомобіль відлетів від удару і вдарив понятого. Так як на очах свідка склалася така ситуація він доповів начальнику, черговому, приїхали начальник СВ ОСОБА_19, ст.слідчий ОСОБА_31., інспектор ОСОБА_32. і за нововиявленими обставинами склали опис. Схема ДТП відповідає дійсності. Позначення ширини дороги не нанесені, тому що ДТП сталася з понятим. Ширина автодороги Суми-Конотоп до 8 метрів. Ознак алкогольного сп'яніння у всіх водіїв не було. Оформлення події ДТП закінчилося через ДТП з понятим, не пам'ятає коли закінчили огляд місця пригоди. О 21-00 закінчили перший огляд, після першого ДТП, 0-35- закінчився огляд після другого ДТП. Освідування водії проводилося приблизно о 2-3 годині ночі. Дорога на дільниці, де відбулися ДПТ, погана, одні ями. Чи складався протокол огляду місця пригоди свідок не зміг відповісти, пояснив, що це питання до слідчого ОСОБА_33. Слідів гальмування не було. Сліди «юза» від «Ліфана» були по обочині. З боку смт.Жовтневе цього перехрестя в напрямку м.Конотоп невеличкий підйом, проглядається дорога достатньо добре. З закінченням цієї дороги до перехрестя, - суцільний підйом. На схемі є знак - пішохідний перехід. Де відбулося перше зіткнення- це питання до експерта. Зі слів водія автомобіля «ВАЗ21104»- автомобіль «Ліфан» швидко «пролетів». Зі слів водія автомобіля «Ліфан» він хотів «проскочити». Там обмеження швидкості 60 км на годину. Це перехрестя вважається населеним пунктом. Значного перевищення швидкості автомобіля, який вдарив «десятку» не було. На думку свідка, якщо б «Ліфан» рухався і 60 км/год., то так само б чорний «ВАЗ2104» «відлетів». Удари були: «ВАЗ21104» чорний ударив «Ліфан», потім сірий «Богдан 211010» ударив у перед чорний «ВАЗ 21104» і від удару чорний розвертається і багажником б'є понятого, який « відлітає». Огородження місця події було фішками та трикутником. До зіткнення всі машини об'їжджали місце пригоди: і грузові, і легкові. Куди саме удар від автомобіля «Богдан» відбувся свідок точно сказати не може. Після другого зіткнення приїхав інспектор ДАЇ ОСОБА_20 Дії працівників ДАЇбули наступні: огородити місце пригоди, включити аварійну сирену. Фішки були розставлені. В напрямку м. Суми фішка стояла на відстані метрів 20, може більше. ДАЇ повинні регулювати рух при зіткненні двох транспортних засобів. Даїшник знаходився на місці події, чи регулював він рух свідок не знає. Не знає, чи стояв інспектор на зустрічній полосі. Свідок пояснив, якщо б у нього було більше працівників у підпорядкуванні, він би перекрив з усіх сторін перехрестя. Свідок оформляв дтп в службовому автомобілі кольору стиглої вишні «Нива», який стояв на узбіччі на повороті на цукровий завод, на машині написано «ДАІ», по боках- жовто-блакитна стрічка. Коли проводили заміри, то дощу не було. На очах свідка сталося друге зіткнення: удар- понятого відкинуло- машину розвернуло. На момент другого удару ще не описали ушкоджень по першій ДТП. Свідок особисто ушкодження не описував. Він стояв майже на узбіччі дороги Суми-Конотоп-Батурін, як їхати із смт. Жовтневого на правій стороні.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що працює інспектором сектору кадрового забезпечення, виїхав зі слідчим на ДТП, ще було світло. Побачив перехрестя автодороги Батурін-Конотоп-Суми, де автомобіль «ВАЗ 21104» стояв на перехресті в сторону м.Суми, а автомобіль «Ліфан» знаходився в лівому кюветі. Водій «ВАЗ 21104» пояснив, що їхав із м.Суми в сторону Тернів. Зі слів обох водіїв зіткнення відбулося, коли автомобіль «Ліфан» проїхав практично перехрестя, саме автомобіль «Ліфан» не надав переваги «ВАЗ21104», який їхав по головній дорозі. «Ліфан» майже переїхав перехрестя, можливо йому туман заважав. Зі слів обох водіїв вони не бачили один одного. Водій ОСОБА_1 не бачив «Ліфана». Водій ОСОБА_3 не бачив «десятки». Була обмежена видимість. Знаки приорітету були на виїзді із с. Марківка та на виїзді із смт.Жовтневе. Свідок зрозумів зі слів водіїв, що коли вони зіткнулися, то була погана видимість після дощу - наче туман. Спочатку на ДТП виїхав слідчий Синиченко О.О., але він не закріплений в групі по ДТП. Фотографували місце пригоди ОСОБА_16 та ОСОБА_21 до момента зіткнення з другим автомобілем. «ВАЗ21104» від зіткнення з «Ліфаном» розвернуло в другу сторону. Робила аварійка, цілі обидві передні фари та решітка радіатора. А після зіткнення з машиною «Богдан 211010» в автомобілі « ВАЗ 21104» не робила аварійка, права фара була повністю розбита. А аварійка на автомобілі ОСОБА_4 працювала. Після другого зіткнення пошкодження на «Ліфані»: розбите праве переднє скло і деформована права сторона машини.

Водії були тверезі- драгера не було, в ЦРБ це встановили. Свідок забезпечував безпеку. Автомобіль «ВАЗ21104» стояв передньою частиною до м.Суми повністю загородивши центр перехрестя. Свідок виставив знак трикутник світловідбиваючий від переда «ВАЗ21104»» метрів за 35-40, і дорога була п'ятьма фішками від автомобіля позначена. На автомобілі «ВАЗ 21104» мигали дві фари та перехрестя у вечірній час трохи освітлювалося. Пояснення у водіїв по швидкості руху слідчий відбирав. Конкретно ніхто не сказав із свідків, що бачив сам момент зіткнення. Траса Суми-Конотоп- це головна дорога, перехрестя знаходиться на підйомі. Перехрестя є початком пологого підйому. Оглядовість добра, що для одного, що для другого водія. Після зіткнення йшов дощ, шляхів гальмування свідок не бачів. В «Ліфані» пошкодження: деформація обох дверей передньої та задньої, передня більше деформована. Повноваження слідчого: заміри, схема, описи, допит, а його завдання - забезпечувати безпеку руху. Швидкість він не досліджував. Його не було на місці зіткнення «Ліфана» з «десяткою», він особисто раніше не фіксував пошкодження. Він не опитував ОСОБА_4 У нього підозра була щодо водія ОСОБА_3- незвична поведінка. Видимість дороги була достатня. Наприклад, при виїзді із с.Марківка він бачить повністю весь схил до дамби- приблизно до 1 км. І так же видно в сторону Конотопа від Марківки до перехрестя . Коли було зіткнення друге, він знаходився на проїзній частині перехрестя на схилі до смт.Жовтневе. Так як виїхав на ДТП тільки він та ОСОБА_16, то ОСОБА_16 намагався намалювати схему(т.я не закріплений за ДТП). Перше, що свідок почув, то був стукіт знака і звук розбитого скла, «летіли» фішки і сталося зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 «ВАЗ-21104»., після чого водій автомобіля «Богдан 211010»» вийшов із машини і його перша фраза була: « А что случилось?». Машина ОСОБА_1 «ВАЗ-21104» стояла переднью частиною в сторону м. Суми. Післе першого удару ще робила на ній аварійка. Після першого удару їхали повз місця ДТП грузові автомобілі ( тягач, зерновоз). Після другого зіткнення їхало багато машин, і ніхто не допустив зіткнення. Після другого зіткнення на автомобілі «ВАЗ 21104» фара розбита була, перестала працювати сигналізація. Якби свідок стояв не на протилежній стороні, а біля машин, то його звідти б «увезли». Свідок вважає, що водій ОСОБА_4 скоріше заснув, він не гальмував і не зменшував швидкість. Машина ОСОБА_4 «Богдан 211010» збила п'ять фішок резинових і трикутник. Свідок почув звук скла від удару машини ОСОБА_4 об машину ОСОБА_1 Першим був збитий знак, потім фішки і наступним був удар в машину ВАЗ21104. Свідок не може сказати швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_4 «Богдана», але вважає, що їхав він у межах дозволеної швидкості. Це траса проходить через населений пункт. Потім буксирували автомобіль «Ліфан», слідів гальмування не було. Своїм ходом після ДТП поїхав ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що працює старшим інспектором Білопільського ВП. Коли повідомили про подвійне ДТП за участю трьох автомобілів, він знаходився в районі села Сергіївка. Він приїхав на місце ДТП через годину, коли вже було темно, проводив регулювальні дії, забезпечував безпеку на місці ДТП. Коли він приїхав, то стояла «Нива» поліції, якщо в сторону Сум рухатись - то справа. Можно було помітити світловий сигнал на «Ниві». Про сліди гальмування на місці ДТП свідок не пам'ятає. Автомобіль «Ліфан» був у лівому кюветі, він виїхав зі сторони с.Марківка. «Ліфан» після зіткнення наїхав на гілки чи пеньок передньою нижньою частиною автомобіля. Пошкодження було описано у протоколі, є фотографії. На 2-й десятці «Богдан-211010» також пошкоджена передня частина. Водій «Ліфана» їхав з другорядної дороги, за словами ОСОБА_17, і, за словами водія ОСОБА_1, не надав йому дорогу. Друге зіткнення відбулося внаслідок того, що водій «Богдана-211010» відволікся від чогось. В межах видимості дороги можливо було зупинити транспортний засіб. Але водій «Богдана» огороджувальні фішки збив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він як слідчий не розслідував дане кримінальне провадження, що йому зетелефонувала начальник СВ Білопільського ВП ОСОБА_19, яка повідомила, що при оформленні ДТП збили понятого. Виїхали на місце пригоди, було темно. Свідок допомагав слідчому, який робив огляд місця події, він не пам'ятає чи оформляв він протокол ДТП, але він міг робити заміри, схему складати. Огляд проводив ОСОБА_16 При огляді він був, був понятий та ОСОБА_16 Він оглянув протокол ОМП та пояснив, що значить він проводив огляд, але не пам'ятає. На місці ДТП були : ОСОБА_19, ОСОБА_22 і здається був заступник начальника ВП - Демченко, ще був інспектор ОСОБА_17. Вони приїхали пізніше. Протокол ОМП співпадає тим даним, погодним умовам. Схему ДТП він складав: ширина проїжджої частини в схемі - не визначалася. Він не знає ОСОБА_3, можливо його бачив. Ніхто з водіїв не звертався до нього для проведення медогляду.Повинен слідчий направляти на медосвідування, який безпосередньо чергував у слідчо-оперативній групі. Першим приїхав ОСОБА_17 і ОСОБА_16, можливо був ОСОБА_23, не знає на якій машині. Були фішки світловідбиваючі - в сторону Миколаївки на відстані метрів 20-25, чи були у другу сторону- не пам'ятає. Якусь фішку було збито. Машина була без спецсигналу. За забезпечення безпеки при ОМП відповідав співробітник ДАЇ. Де знаходилися працівники ДАЇ не може сказати, не пам'ятає чи знаходився ОСОБА_17 біля останньої фішки на зустрічній полосі руху. На трасі є перепади та підйоми, зі сторони м.Суми є підйом, але при цьому видимість що знизу вверх, що зверху вниз достатня, машини видно. На схемі ДТП два автомобіля ВАЗ, один-китайський. Послідовність знаходження автомобілів на схемі вірно вказана. Ушкодження повинні описувати співробітники ДАЇ. Під час огляду місця ДТП працівник ДАЇ ОСОБА_17 здійснював регулювання. Невідомо чи викликалися представники страхової компанїї. Освітлюючими приладами були ліхтарі, взяті в черговій частині ВП. Стояли : ВАЗ- 40-39 в напрямку Конотопа, ВАЗ 38-43- в напрямку Марківка- Улянівка, «Китаєць»- по відношенню Суми-Конотоп. Перехрестя дуги Суми-Конотоп-Батурин, Марківка-Улянівка. Схема відповідає дійсності. Фотозйомика не проводилася. Не зміг сказати яка відстань була між ВАЗами. Автомобілі безперешкодно в напрямку із Сум до Конотопа не могли рухатися, так як це перешкода. На місці події були світловідбиваючі фішки і співробітники ДАЇ. Де відбулося зіткнення не зміг відповісти. Оформляв протокол ОСОБА_17, тобто матеріальну шкоду повинен був описувати ОСОБА_17, а технічний стан автомобіля- описувати слідчий повинен. На цьому місці події спочатку одне ДТП було, потім друге зіткнення. Відомості до ЄРДР не знає по якій пригоді були внесені- першій чи другій, не експерт щоб робити такі висновки.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що йому позвонив ОСОБА_24- син позивача, сказав, що треба поїхати на місце ДТП. Він побачив два автомобіля- одна в кюветі, одна- на асфальті. ОСОБА_1 сказав, що він їхав з м.Суми і його не пропустив водій «Ліфана», який сидів в автомобілі і ні з ким не розмовляв. Поліція приїхала приблизно о 20-30 годині, попросили рулєткою свідка зробити заміри. При замірювання свідок стояв біля багажника автомобіля ОСОБА_1,- підтягував рулетку, після удару автомобіля ОСОБА_4 втратив свідомість. Прокинувся вранці,- перебинтований, позвонив другу ОСОБА_24, який розповів про обставини події. ОСОБА_4 компенсував йому вартість ліків, претензій до нього свідок не має. Щодо пошкоджень автомобіля ВАЗ 21104: розбито передній бампер, капот деформований, що видно було мотор, крило ліве переднє погнуте, розбита ліва фара. Не робили поворотники, потік тосол. Фішки поставили зі світловими маячками, то вони не горіли,- намагалися включити пару раз мигнули- і все. Телефонами підсвічував слідчий при складанні протоколу. Свідок схилився з рулеткою над бампером і відчув удар від якого втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює слідчим Білопільського ВП, що на саме ДТП він не виїздив, йому надавали матеріали, він проводив допит свідків, за їх результатами учасники ДТП відмовилися від СМЕ. По ОСОБА_1 є легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 не прибув для проходження СМЕ. «Ліфан» їхав зі сторони с.Марківка в сторону смт. Жовтневе. ОСОБА_1 їхав по Конотопській трасі, його «ВАЗ 21104» залишився на проїзній частині. По факту другого ДТП свідок пояснив, що під час огляду місця пригоди в автомобіль «ВАЗ 21104» в'їхав ще один автомобіль. На цей момент в машині ОСОБА_1 нікого не було, а в машині «Богдан 211010» був водій. При зіткненні автомобіля «Богдан-211010» з автомобілем «ВАЗ 21104» ударило понятого ОСОБА_12, який відмовився від СМЕ. Про другу ДТП знає з письмових пояснень водіїв і протоколів оглядів. На 2-й ДТП був ОСОБА_21 Після закриття кримінального провадження не направляли матеріали для складання адміністративного матеріалу, повинні адмінматеріал складати працівники ДАЇ. По другій ДТП ніяких службових перевірок не проводилося, не передавалися фото-відео матеріали. Не призначалася автотехнічна експертиза, так як ОСОБА_3 на СМЕ не з'явився, а участь учасників ДТП обов'язкова, завчасно з експертами треба домовлятися. Пошкодження «Ліфана»- обоє дверей але чи з правої, чи з лівої сторони свідок не пам'ятає. Пошкодження автомобіля «ВАЗ 21104»- передня частина, пошкодження автомобіля «Богдан-211010»- передня частина. Візуально удар був у передню частину. Свідків не було. Видимість для «Ліфана» в праву сторону візуально 100- 200 метрів. До 24.05.2016- у свідка знаходилося кримінальне провадження, технічний стан автомобіля він не визначав.Із лікарні матеріали освідування не витребовувалися, так як ДТП не відноситься до кримінального. Вживав заходи для проведення СМЕ. Свідок пояснив, що перший удар прийшовся автомобілю «ВАЗ 21104» у передню частину, а другий удар автомобіль «Богдан-211010» завдав автомобілю « ВАЗ 21104» у цю саму передню частину.

Свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що він 24 квітня 2016 року, рухаючись по трасі Суми-Конотоп в районі смт.Жовтневе приблизно о 17-30 годині він зіткнувся з автомобілем ОСОБА_3 «Ліфан». До зіткнення пройшов дощ. Свідок замітив автомобіль «Ліфан» метрів за 5 та не встиг з реакцією, машина їхала із Штеповки в бік сахзаводу і переїхала головну дорогу Суми-Конотоп, по якій рухався свідок. Його свідки, які прибули через пів години, просили освідувати на предмет алкоголю водіїв. Але водіїв освідували на 2-й день у 4 години ранку. Він бачив, що водій ОСОБА_3 був неадекватний на той час. Свідок пояснив, що він їхав зі швидкістю 60 км/год, видимість була прекрасна, дорога була мокрувата. Поліція на місце ДТП через 3 години приїхала, його машитну огородили фішками, а автомобіль «Ліфан» знаходився у кюветі, «висів» на пеньку. І вже темно було, коли в машину свідка в'їхала машина ОСОБА_4 «Богдан-211010». Після першого удару автомобіль свідка був оглянутий і були виявлені пошкодження: бампер побитий, обидві фари побиті, акумулятор побитий, весь перед, були пошкоджені деталі: пом'яте переднє праве крило, та біля крила передній правий номерний стакан зім'ятий, стакан- це елемент кузова. Перелік пошкоджень від удару автомобіля «Ліфан» є в матеріалах справи. Цей документ висновок автотоварознавчого дослідження ОСОБА_25 з переліченими пошкодженнями є в матеріалах справи.

Свідок пояснив, що він в'їхав в автомобіль ОСОБА_3, що співробітники ДАІ не робили опис пошкоджень його автомобіля. Видимість дороги з його боку була добра - приблизно 150 метрів, і зі сторони ОСОБА_3 також добра, приблизно 500 метрів. Свідок зіткнувся з автомобілем «Ліфан» на своїй полосі руху- на правій полосі розвернуло його автомобіль, а «Ліфан» розвернуло по ходу і занесло в кювет. «Ліфан» їхав на великій швидкості. Свідок побачив автомобіль «Ліфан» за 5 метрів перед зіткненням. «Ліфан» перетинав головну дорогу. Свідок вважає винною поліцію, так як вони повинні включити проблесковий маячок. Фішки від його автомобіля в напрямку смт.Миколаївка були розташовані приблизно на 50 метрів. Світловідбиваюча фарба була на цих фішках, він стверджує це, що фішка, якщо рухатися з боку смт.Миколаївка «світилася». Була фішка і з боку м.Конотопа. Свідок особисто не бачив зіткнення автомобіля ОСОБА_4 з його автомобілем, так як в момент зіткнення він знаходився в автомобілі сина «Шевроле» ОСОБА_26, 1988 року народження, разом з синами ОСОБА_27 і ОСОБА_4. На момент другого зіткнення були свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_20 Син свідка ОСОБА_28 разом з ними робив заміри. Син наполягав на освідуванні водіїв, а вони відмовили. Загальної вартості ремону автомобіля свідок не вказав, так як платив частинами. Місце зіткнення було темне, свідок не бачив де знаходилися інспектори на момент зіткнення, бо сидів у машині сина « Шевролє». І машину « Богдан» до зіткнення не бачив. Не може сказати чи машина «Богдан» була раніше розбита, чи побилася об його машину. Скреджет металу він чув від удару «Богдана» в його автомобіль «ВАЗ 21104», був контакт між його автомобілем і автомобілем ОСОБА_4 «Богдан». Після першого зіткнення у автомобілі свідка працював ближній світ фар, акумулятор зірвало з першим ударом. Після зіткнення з автомобілем «Богдан» ніякі освітлювальні прилади в його автомобілі вже не працювали. Освідування водія ОСОБА_3 відбулось приблизно через 11 годин. Після другого зіткнення машину свідка відкинуло на зустрічну полосу метрів на 10 від того місця, де вона стояла після першого зіткнення. ОСОБА_4 турбувався за потерпілого після другої аварії, понятого ОСОБА_12, якого відвезли в травмопункт. ОСОБА_4 робив зауваження інспекторам, що вони не включили проблесковий маячок. Свідок вважає, що в основному в пошкодженні його автомобіля винен водій ОСОБА_3, а водій ОСОБА_4 побив в його машині крило і ковпак. Якби не було першого порушення ПДР водієм ОСОБА_3, то не було б і другого порушення ПДР водієм ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що після того, як ОСОБА_1 повідомив йому про ДТП, він на авто приблизно через 20 хвилин приїхав на місце пригоди та побачив в кюветі автомобіль « Ліфан», і розбитий автомобіль «ВАЗ 21104» посеред дороги передньою частиною в бік м.Суми. Водій ОСОБА_1 вже стояв біля машин, у нього зовнішніх ушкоджень не було, а другий водій був з розбитим обличчям. Свідок зрозумів, що по головній дорозі їхав ОСОБА_1, а по другорядній - автомобіль «Ліфан», який не пропустив його. Це сталося на хрестоподібному перехресті. Водій «Ліфана» пояснив, що їхав із м. Лебедин по прямій і не побачив звідки узявся автомобіль « ВАЗ 21104». Схоже він не гальмував. Він сказав, що хворіє на цукровий діабет. Після першого зіткнення у автомобіля ОСОБА_1 «ВАЗ 2110»4 було пошкоджено: пом'ятий бік з боку водія, пошкоджено бампер, фари, акумулятор. Машина стояла без аварійки, приблизно через 2 години даїшники на поліцейській «Ниві» приїхали на місце ДТП, поставили машину на відстані 15 метрів від місця ДТП. Так як вже темніло свідок їм присвічував ліхтариком, вони писали, месце пригоди огородили фішками. Друге зіткнення відбулося на самому перехресті, свідок почув грохіт, збиваються фішки, потім сильний удар, водій не гальмував. Свідок стояв спиною і не бачив момент удару машини ОСОБА_4 Свідок підбіг до машини ОСОБА_1 та побачив збиту людину- це понятий ОСОБА_12 Побачив автомобіль ОСОБА_4 Почали надавати допомогу людині, яку збила друга «десятка». Хвилин через 30 після другої ДТП свідок поїхав звідти. Після першого разу автомобіль ОСОБА_1 ВАЗ 21104 був добре побитим, а після другого удару- ще добавлено пошкоджень. Свідок чув як фішки торохтіли 3-4 секунди до моменту другого удару. Вважає, що досвідчений водій міг на гальма натиснути, міг би побачити перешкоду та об'їхати, якщо їхати не швидко. Достатньо було їхати зі швидкістю 60 км/год. і не гальмувати. Дощу і туману не було, був мокрий асфальт, видимість була 100 метрів. Після другого удару які були додаткові механічні пошкодження на автомобілі позивача свідок не сказав, пояснивши, що він не експерт.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що позивач є його батьком, що весною 2016 року позвонив батько, повідомив про ДТП і він приїхав через 20-30 хвилин з братом і двома друзями, ОСОБА_12 та ОСОБА_30, на місце ДТП. Приїхали в смт.Жовтневе до перехрестя з боку Штепівки, на цукрозавод, траса Суми-Конотоп, побачив машину «Ліфан», яка стояла боком в кюветі, а їхня машина «ВАЗ21104» стояла розвернута в бік м. Суми. Водій ОСОБА_3 сидів в машині і не розмовляв ні з ким, а батько стояв біля своєї розбитої машини, казав, що їхав із м.Суми на Конотоп, раптом вискочіла машина «Ліфан» і збила його. Викликали ДАЇ, швидка приїхала до батька, даїшники приїхали приблизно через п'ять годин о 22-00 - 23-30, почали міряти місце пригоди. Сказали, що вони самі не розберуться та чекали ще двох чоловік. Огородили фішками місце ДТП з боку м.Суми. А позаду фішками машина «ВАЗ21104» не була огороджена. Фішки спереді перед автомобілем « ВАЗ 21104» знаходилися приблизно за 40 метрів. Коли робили останні заміри, то з боку м.Суми їхала машина «Богдан 211010», водій якої не встиг відреагувати і в'їхав у фішки, а потім в машину «ВАЗ 21104». Свідок бачив водія ОСОБА_4, який, виходячи зі свого автомобіля, тримав у руках мобільний телефон. Але на момент зіткнення не бачив чи тримав ОСОБА_4 мобільний телефон. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля з мобільним телефоном і не зрозумів що сталося. Був у стані стресу. Нічого не сказав, зрозумів, що у нього неприємності. Потім викликали швидку, ОСОБА_4 допомогав ОСОБА_12, який втратив свідомість.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована 16.12.2015 року в ПрАТ АСК «Омега», згідно полісу № АЕ/ 6293143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб - «LIFAN x 60», н.з. НОМЕР_3. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча ( а.с.163,т.1).

Від ОСОБА_3 на адресу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» було направлено пояснення, яке компанією отримано 04.07.2016 року , згідно якого ОСОБА_3 щодо ДТП вказав: що 22.04. 2016 року, біля 17год.20 хв. він, ОСОБА_3, виїздив з другорядної дороги в с.Жовтневе Білопільського району Сумської області. Не пересвідчившись у відсутності транспорту в момент перетину головної дороги а/шляху Батурін-Конотоп-Суми в праву сторону його авто на великій швидкості в'їхав автомобіль ВАЗ 21104, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_4. Описані ушкодження ТЗ.

До пояснення додане схематичне зображення ДТП( а.с.164,165,т.1).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована 15.10.2015 року згідно полісу № А1/ 8806342 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів в( оформлена на попереднього власника автомобіля «Богдан 211010», 2013 року випуску. Договір набирає чинності з 01.11.2015 року по 31.10.2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча ( а.с.180,т.1).

Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 він звертався до вищезазначених страхових компаній з заявами про виплату страхового відшкодування та отримав відмову у зв'язку з невстановленням винної особи. Так як після закриття кримінального провадження, не складалося адміністративного протоколу і не було встановлено винних у ДТП.

Умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними та винними діями.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Наявність або відсутність вини кожного з володільців джерела підвищеної небезпеки встановлюється на підставі доказів, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Зі змісту п.4 аб.4 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» за №4 від 01.03.2013 року вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінального провадження, не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Доводи представників відповідачів про те, що водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не завдано шкоди позивачам, і їхньої вини немає, не знайшли свого підтвердження, оскільки саме водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено Правила дорожнього руху України, що і стало причиною подвійної ДТП. А доводи представників відповідачів про те, що не встановлювалася вина цих водіїв бо не складався протокол за ст.124 КУпАП, судом до уваги не беруться, оскільки відсутність у діях відповідачів складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Таким чином факт ДТП, яке сталося з вини спочатку водія ОСОБА_3, а потім водія ОСОБА_4, сторонами не заперечується та підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи, з якою сторони погодилися, так як не заявляли клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи.

Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.16.11, 16.3, 8.1 ПДР, який не взяв до уваги, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортнимзасобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні- перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Невідповідність вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 « Надати дорогу» в діях водія автомобіля «LIFAN x 60» ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.2.3 б та 12.3 ПДР, який не взяв до уваги, що має бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Невідповідність вимогам п.2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля «Богдан 211010» ОСОБА_4 знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В діях водія автомобіля «ВАЗ-21104» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, яка не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування збитків. При цьому, збитком є: витрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсягу особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода була завдана не з її вини. За ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Так, у відповідності до абз. 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналізуючи викладене, порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними. При цьому слід враховувати, що особливі правила ст. 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. Межа відповідальності визначає сферу дії обставин, які виключають відповідальність. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно- правова презумпція заподіювана шкоди. Відсутність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

За змістом абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", визначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню і в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст.988 ЦК України випливає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між ОСОБА_3, як лізингоодержувачем, та ПАТ КБ «Приватбанк», як лізингодавцем, було укладено договір лізингу шляхом подання ОСОБА_3 заяви про приєднання до публічного договору від 13.11.2013 року, за умовами якого лізингодавець передав лізингоодержувачу в лізинг автомобіль «LIFAN x 60», н.з. НОМЕР_3, 2013 року випуску, строком на 60 місяців( а.с.135-162,т.2).

Згідно полісу № АЕ/ 6293143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_3. АДРЕСА_1, забезпечений транспортний засіб - «LIFAN x 60», н.з. НОМЕР_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега» 16.12.2015 року. Договір набирає чинності з 17.12.2015 року по 16.12.2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча. ОСОБА_1 своєчасно звернувся до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», але йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Згідно полісу № А1/ 8806342 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8,-попереднього власника автомобіля «Богдан 211010», 2013 року випуску, застрахована в ПАТ « Княжа вієнна іншуранс груп» 15.10.2015 року. Договір набирає чинності з 01.11.2015 року по 31.10.2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, п'ятдесят тисяч грн., розмір франшизи - одна тисяча. ОСОБА_1 своєчасно звернувся до ПАТ « Княжа вієнна іншуранс груп», але йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Згідно висновку № 007/2016 автотоварознавчого дослідження, складеного 22.06.2016 року, вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля марки ВАЗ -21104, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом цін на дату дослідження, без урахування ПДВ на роботи, матеріали та з урахуванням ПДВ на складові частини, складає 53 555 ( п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 98 коп. ( т.1, а.с.7-80).

Відповідачі не заперечували проти розміру матеріальної шкоди та клопотань щодо проведення судової експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої у результаті ДТП, у справі не заявлялося.

Суд, враховуючи наведені вимоги закону та обставини справи, характер порушення правил дорожнього руху кожного з водіїв, визнає наявність вини водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, та визначає ступінь вини водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП - 70%, а ступінь вини водія ОСОБА_4 у вчиненні ДТП - 30 %.

Виходячи із вищезазначеного, матеріальна(майнова) шкода з винних осіб у загальній сумі 52 555,98грн. (53 555,98- 1000 грн. франшиза = 52 555,98грн.) на користь власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_2, враховуючи, що відповідальність забезпечених транспортних засобів відповідачів застрахована, підлягає стягненню: з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_2 у розмірі - 36 787( тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 18 коп. Та з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі - 15 766( п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 79 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди необхідно відмовити, так як він не є власником пошкодженого автомобіля « ВАЗ 21104».

З приводу стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішими, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як встановлено в судовому засіданні, в результаті ДТП та порушення прав позивача відповідачі заподіяли ОСОБА_1 моральну шкоду, яка полягає в нанесенні моральних страждань від неможливості користуватись автомобілем більше року; позивач був змушений докладати значні зусилля для організації усунення наслідків ДТП та організації свого життя, був обмежений в можливості проводити свій вільний час іншим чином, ніж звичайно, вимушений користуватися громадським транспортом. Через збільшені витрати виникли проблеми у родині. Окрім цього, внаслідок ДТП позивач пережив сильне душевне хвилювання, страхові виплати йому не виплачені по даний час, а відмова відповідачів відшкодувати заподіяну шкоду викликала додаткові витрати.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000( п'ять тисяч) грн., яка буде достатньою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди. Підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральна шкоду в розмірі 3500 ( три тисячі п'ятсот) грн. Стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - моральна шкоду в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот) грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди підлягають повному задоволенню. Так як внаслідок ДТП ніхто із її учасників не отримав середнього чи тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, стягнення моральної шкоди зі страхових компаній не передбачено. Тому підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральна шкоду в розмірі 350 ( триста п'ятдесят) грн. Підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральна шкоду в розмірі 150 ( сто п'ятдесят) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 89, 263, 265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі - 36 787( тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 18 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі - 15 766( п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 350 ( триста п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150 ( сто п'ятдесят) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3500 ( три тисячі п'ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Справа № 573/1815/16-ц

Номер провадження 2/573/6/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

15 грудня 2017 року

. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.,

при секретарях: Сітало Ю. С., Федорченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білопілля в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»,- про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі - 36 787( тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 18 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі - 15 766( п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 350 ( триста п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150 ( сто п'ятдесят) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3500 ( три тисячі п'ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Повний текст рішення буде виготовлений 20 грудня 2017 року.